Кра́йнє (до 1945 — Тешíй; крим. Teşiy) — село в Євпаторійському районі Автономної Республіки Крим, центр Крайненскої сільради. Розташоване за 23 км від міста Саки.
село Крайнє | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Євпаторійський район |
Рада | Крайненська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01080270010042114 |
Облікова картка | Крайнє |
Основні дані | |
Населення | 1 167 |
Поштовий індекс | 96584 |
Телефонний код | +380 6563 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°13′40″ пн. ш. 33°50′10″ сх. д. / 45.22778° пн. ш. 33.83611° сх. д.Координати: 45°13′40″ пн. ш. 33°50′10″ сх. д. / 45.22778° пн. ш. 33.83611° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96584, Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Крайнє, вул. Леніна, 18 |
Карта | |
Крайнє | |
Крайнє | |
Мапа | |
Крайнє у Вікісховищі |
Найстаріша з письмових згадок про село Тешій, що дійшла до наших днів відноситься до 1773 року. У середині XIX століття в селі з'явилися німецькі, російські та українські переселенці. Напередодні Другої світової війни Тешій був багатонаціональним селом з населенням 269 осіб (у 1939 році). В німецько-радянській війні брали участь 47 жителів села, 19 з них загинули. На честь загиблих односельців в 1965 р. в селі встановлено обеліск. У 1941 році з Тешія було депортовано німецьке, а у 1944 році — кримськотатарське населення. У 1945 році Тешій був перейменований в Крайнє. У післявоєнний період село активно заселялося переселенцями з Росії та України.
До 1991 р. у селі розташовувалась центральна садиба колгоспа "ім. ", який спеціалізувався на вирощуванні зернових культур і тваринництві. На 1974 р. в Крайньому була восьмирічна школа, дитячий сад-ясла, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з фондом 9750 книг, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 магазини та їдальня. Був пам'ятник В. І. Леніну.
Динаміка чисельності населення
Примітки
- . Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 16 серпня 2020.
- Лашков Ф. Ф. Збірник документів з історії кримськотатарського землеволодіння. Сімферополь, 1897 р.
- Історія міст і сіл УРСР, Кримська область, інститут академії наук УРСР, Киев, 1974 р. , стр.589
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kra jnye do 1945 Teshij krim Tesiy selo v Yevpatorijskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim centr Krajnenskoyi silradi Roztashovane za 23 km vid mista Saki selo KrajnyeKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRajon miskrada Yevpatorijskij rajonRada Krajnenska silska radaKod KATOTTG UA01080270010042114Oblikova kartka Krajnye Osnovni daniNaselennya 1 167Poshtovij indeks 96584Telefonnij kod 380 6563Geografichni daniGeografichni koordinati 45 13 40 pn sh 33 50 10 sh d 45 22778 pn sh 33 83611 sh d 45 22778 33 83611 Koordinati 45 13 40 pn sh 33 50 10 sh d 45 22778 pn sh 33 83611 sh d 45 22778 33 83611Misceva vladaAdresa radi 96584 Avtonomna Respublika Krim Sakskij rajon s Krajnye vul Lenina 18KartaKrajnyeKrajnyeMapa Krajnye u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Krajnye Najstarisha z pismovih zgadok pro selo Teshij sho dijshla do nashih dniv vidnositsya do 1773 roku U seredini XIX stolittya v seli z yavilisya nimecki rosijski ta ukrayinski pereselenci Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni Teshij buv bagatonacionalnim selom z naselennyam 269 osib u 1939 roci V nimecko radyanskij vijni brali uchast 47 zhiteliv sela 19 z nih zaginuli Na chest zagiblih odnoselciv v 1965 r v seli vstanovleno obelisk U 1941 roci z Teshiya bulo deportovano nimecke a u 1944 roci krimskotatarske naselennya U 1945 roci Teshij buv perejmenovanij v Krajnye U pislyavoyennij period selo aktivno zaselyalosya pereselencyami z Rosiyi ta Ukrayini Do 1991 r u seli roztashovuvalas centralna sadiba kolgospa im yakij specializuvavsya na viroshuvanni zernovih kultur i tvarinnictvi Na 1974 r v Krajnomu bula vosmirichna shkola dityachij sad yasla budinok kulturi iz zalom na 400 misc biblioteka z fondom 9750 knig feldshersko akusherskij punkt 2 magazini ta yidalnya Buv pam yatnik V I Leninu Dinamika chiselnosti naselennya1805 76 chol Vsi krimski tatari 1926 195 chol 71 nimeciv 48 rosiyan 43 krimskih tatarina 20 ukrayinciya 6 virmeniv 1939 269 chol 1989 926 chol 2001 1167 chol Primitki Ukrposhta Arhiv originalu za 18 listopada 2019 Procitovano 16 serpnya 2020 Lashkov F F Zbirnik dokumentiv z istoriyi krimskotatarskogo zemlevolodinnya Simferopol 1897 r Istoriya mist i sil URSR Krimska oblast institut akademiyi nauk URSR Kiev 1974 r str 589