Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лісабонський університет значення Кої мбрський університе т порт Un

Коїмбрський університет

Коїмбрський університет
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лісабонський університет (значення).

Кої́мбрський університе́т (порт. Universidade de Coimbra; лат. Universitas Conimbrigensis) — державний університет у Португалії. Розташований у муніципалітеті Коїмбра. Найстаріший університет країни, один з найдавніших у Європі. Заснований 1290 року як Лісабонський університет за правління короля Дініша. Остаточно перенесений на сучасне місце 1537 року за наказом короля Жуана ІІІ. Підпорядковується Міністерству науки, технології і вищої освіти. Має чотири кампуси. Поділяється на такі факультети: гуманітарний; юридичний; медичний; наук і технологій; фармацевтичний; економічний; психології та педагогіки; спорту і фізкультури. Має магістратуру й аспірантуру. При університеті діють ряд науково-дослідних інститутів та музеїв. Університетська бібліотека є однією з найстаріших і найбагатших на континенті. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (2013). Абревіатура — UC.

Коїмбрський університет
image
image
40°12′26″ пн. ш. 8°25′35″ зх. д. / 40.20740000002777492° пн. ш. 8.42650000002777944° зх. д. / 40.20740000002777492; -8.42650000002777944Координати: 40°12′26″ пн. ш. 8°25′35″ зх. д. / 40.20740000002777492° пн. ш. 8.42650000002777944° зх. д. / 40.20740000002777492; -8.42650000002777944
Тип державний університет
Країна image Португалія[1]
Засновано 1290
Засновник Дініш I
Студентів 25 580
Членство у
  • Утрехтська мережа, Коїмбрська група, Асоціація університетів Європи[2], Європейський кампус міських університетів[3], Університетське Агентство Франкофонії[4], d[5] і d[6]
    • Мова викладання португальська
    Випускники
    Штаб-квартира Коїмбра
    Сайт uc.pt​(порт.)​(англ.)
    Нагороди
    image
    image
    image University of Coimbra у Вікісховищі

    Назва

    • Лісабонський університет — назва за місцем розташування у Лісабоні в 1290—1308, 1338—1354, 1377—1537 роках.
    • Коїмбрський університет — назва за місцем розташування у Коїмбрі в 1308—1338, 1354—1377; з 1537 року — постійна назва.

    Історія

    Університет було засновано в Лісабоні 1290 року португальським королем Дінішем. Королівська хартія «Scientiae thesaurus mirabilis» за 1 березня 1290 року проголошувала заснування цього університету. 9 серпня 1290 року папа Миколай IV підтвердив заснування університету папською буллою. 1308 року університет було переведено до Коїмбри, де вже існувала традиція освітніх закладів і діяла школа монастиря Санта Крус. Університет розмістився тоді в районі сучасної університетської бібліотеки. 1338 року, під час правління Афонсу IV, університет знову було переведено до Лісабона, а 1354 року — знову повернуто до Коїмбри, цього разу в центр міста. За правління Фернанду I університет знову помандрував до Лісабона, де залишався півтора століття. 1537 року Коїмбрський університет остаточно опинився у Коїмбрі за розпорядженням короля Жуана III. Крім того, Жуан III заснував стипендії, аби уможливити студентам стажуватися в закордонних університетах. Він також запросив до університету ерудита і гуманіста , який до цього працював у Парижі. Андре де Гувейя в свою чергу запросив до університету багатьох професорів, серед яких були французький теолог і гуманіст , математик Педро Нуньєс, правник та фахівець з грецької мови Дієго де Теве та ін.

    1580 року Португалія потрапила під владу Іспанії, тож новий (шостий) статут університету прийшов з Мадрида. 1634 року, за правління іспанського короля Філіпа IV, університет було перебудовано. Було споруджене велике приміщення у вигляді літери «П» з чималим внутрішнім двором, до якого і зараз можна потрапити через Залізну браму (порт. Porta Férrea), споруджену того ж 1634 року. Внутрішній двір оточений університетськими приміщеннями з півночі, заходу і сходу, тоді як південна сторона утворює своєрідну терасу, з якої відкривається чудова панорама на місто Коїмбру та на річку Мондего. 1640 року Португалія відновила свою незалежність і наступного року вийшов новий університетський статут, який скасовував іспанські порядки.

    Поряд з університетською капеллою в 1716—1723 роки було споруджено приміщення бібліотеки Жуаніни, яку проектували за зразком Віденської придворної бібліотеки. Будівництвом опікувалася дружина короля Жуана V, яка походила з Австрії.

    У 1728–1733 роки на території кампусу було споруджено Високу вежу (33 м) за проєктом архітектора Жуана Фредеріку Людовісе, яка стала символом університету й усього міста Коїмбра. У вежі зберігся відомий дзвін «Коза» (порт. cabra), який в минулому щодня сповіщав студентів про початок та кінець занять.

    Восьмий статут університету було прийнято 1772 року, за яким головними предметами уперше стали природничі науки, потіснивши традиційні теологію, право та філологію. У зв'язку з цим бібліотеку Жуаніну було поповнено 12 000 томів наукової літератури, переважно з природничих наук. В тому ж році засновано ботанічний сад.

    1911 року було затверджено новий статут університету, за яким йому було вперше надано певну автономію та створено можливості студіювати навіть для найбідніших.

    У 1942—1969 роках університет зазнав великої перебудови у зв'язку з тим, що було знесено велику частину старого міста Коїмбри. Тоді було споруджено нові корпуси медичного та філософського факультетів, а також приміщення нової Загальної бібліотеки (порт. Biblioteca Geral). Після повалення диктатури в 1974 році університет було реформовано й демократизовано.

    Сучасний статут університету діє з 1989 року.

    Структура

    Сьогодні Коїмбрський університет має 8 факультетів, а саме:

    • Гуманітарний (Faculdade de Letras)
    • Юридичний (Faculdade de direito)
    • Медичний (Faculdade de medicina)
    • Технологічний (Faculdade de Ciências e Tecnologia)
    • Фармацевтичний (Faculdade de Farmácia)
    • Економічний (Faculdade de Economia)
    • Психології та педагогіки (Faculdade de Psicologia e Ciências da Educação)
    • Фізичної культури й спорту (Faculdade de Ciências do Desporto e Educação Física)
    бібліотека
    • Бібліотека Жуаніна — історична бібліотека Коїмбрського університету, що є складовою частиною сучасної університетської бібліотеки.
    сад

    Ректори

    Викладачі та випускники університету

    Членом Коїмбрської Академії наук був французький математик .

    Примітки

    1. Directory of Open Access Journals — 2003.
      d:Track:Q1227538
    2. https://eua.eu/about/member-directory.html
    3. https://ec2u.eu/members/
    6. https://eosc.eu/members/

    Джерела

    Посилання

    image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коїмбрський університет

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lisabonskij universitet znachennya Koyi mbrskij universite t port Universidade de Coimbra lat Universitas Conimbrigensis derzhavnij universitet u Portugaliyi Roztashovanij u municipaliteti Koyimbra Najstarishij universitet krayini odin z najdavnishih u Yevropi Zasnovanij 1290 roku yak Lisabonskij universitet za pravlinnya korolya Dinisha Ostatochno perenesenij na suchasne misce 1537 roku za nakazom korolya Zhuana III Pidporyadkovuyetsya Ministerstvu nauki tehnologiyi i vishoyi osviti Maye chotiri kampusi Podilyayetsya na taki fakulteti gumanitarnij yuridichnij medichnij nauk i tehnologij farmacevtichnij ekonomichnij psihologiyi ta pedagogiki sportu i fizkulturi Maye magistraturu j aspiranturu Pri universiteti diyut ryad naukovo doslidnih institutiv ta muzeyiv Universitetska biblioteka ye odniyeyu z najstarishih i najbagatshih na kontinenti Ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO 2013 Abreviatura UC Koyimbrskij universitet40 12 26 pn sh 8 25 35 zh d 40 20740000002777492 pn sh 8 42650000002777944 zh d 40 20740000002777492 8 42650000002777944 Koordinati 40 12 26 pn sh 8 25 35 zh d 40 20740000002777492 pn sh 8 42650000002777944 zh d 40 20740000002777492 8 42650000002777944Tip derzhavnij universitetKrayina Portugaliya 1 Zasnovano 1290Zasnovnik Dinish IStudentiv 25 580Chlenstvo u Utrehtska merezha Koyimbrska grupa Asociaciya universitetiv Yevropi 2 Yevropejskij kampus miskih universitetiv 3 Universitetske Agentstvo Frankofoniyi 4 d 5 i d 6 Mova vikladannya portugalskaVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Koyimbrskogo universitetuShtab kvartira KoyimbraSajt uc pt port angl Nagorodi University of Coimbra u VikishovishiNazvaLisabonskij universitet nazva za miscem roztashuvannya u Lisaboni v 1290 1308 1338 1354 1377 1537 rokah Koyimbrskij universitet nazva za miscem roztashuvannya u Koyimbri v 1308 1338 1354 1377 z 1537 roku postijna nazva IstoriyaUniversitet bulo zasnovano v Lisaboni 1290 roku portugalskim korolem Dinishem Korolivska hartiya Scientiae thesaurus mirabilis za 1 bereznya 1290 roku progoloshuvala zasnuvannya cogo universitetu 9 serpnya 1290 roku papa Mikolaj IV pidtverdiv zasnuvannya universitetu papskoyu bulloyu 1308 roku universitet bulo perevedeno do Koyimbri de vzhe isnuvala tradiciya osvitnih zakladiv i diyala shkola monastirya Santa Krus Universitet rozmistivsya todi v rajoni suchasnoyi universitetskoyi biblioteki 1338 roku pid chas pravlinnya Afonsu IV universitet znovu bulo perevedeno do Lisabona a 1354 roku znovu povernuto do Koyimbri cogo razu v centr mista Za pravlinnya Fernandu I universitet znovu pomandruvav do Lisabona de zalishavsya pivtora stolittya 1537 roku Koyimbrskij universitet ostatochno opinivsya u Koyimbri za rozporyadzhennyam korolya Zhuana III Krim togo Zhuan III zasnuvav stipendiyi abi umozhliviti studentam stazhuvatisya v zakordonnih universitetah Vin takozh zaprosiv do universitetu erudita i gumanista yakij do cogo pracyuvav u Parizhi Andre de Guvejya v svoyu chergu zaprosiv do universitetu bagatoh profesoriv sered yakih buli francuzkij teolog i gumanist matematik Pedro Nunyes pravnik ta fahivec z greckoyi movi Diyego de Teve ta in 1580 roku Portugaliya potrapila pid vladu Ispaniyi tozh novij shostij statut universitetu prijshov z Madrida 1634 roku za pravlinnya ispanskogo korolya Filipa IV universitet bulo perebudovano Bulo sporudzhene velike primishennya u viglyadi literi P z chimalim vnutrishnim dvorom do yakogo i zaraz mozhna potrapiti cherez Zaliznu bramu port Porta Ferrea sporudzhenu togo zh 1634 roku Vnutrishnij dvir otochenij universitetskimi primishennyami z pivnochi zahodu i shodu todi yak pivdenna storona utvoryuye svoyeridnu terasu z yakoyi vidkrivayetsya chudova panorama na misto Koyimbru ta na richku Mondego 1640 roku Portugaliya vidnovila svoyu nezalezhnist i nastupnogo roku vijshov novij universitetskij statut yakij skasovuvav ispanski poryadki Poryad z universitetskoyu kapelloyu v 1716 1723 roki bulo sporudzheno primishennya biblioteki Zhuanini yaku proektuvali za zrazkom Videnskoyi pridvornoyi biblioteki Budivnictvom opikuvalasya druzhina korolya Zhuana V yaka pohodila z Avstriyi U 1728 1733 roki na teritoriyi kampusu bulo sporudzheno Visoku vezhu 33 m za proyektom arhitektora Zhuana Frederiku Lyudovise yaka stala simvolom universitetu j usogo mista Koyimbra U vezhi zberigsya vidomij dzvin Koza port cabra yakij v minulomu shodnya spovishav studentiv pro pochatok ta kinec zanyat Vosmij statut universitetu bulo prijnyato 1772 roku za yakim golovnimi predmetami upershe stali prirodnichi nauki potisnivshi tradicijni teologiyu pravo ta filologiyu U zv yazku z cim biblioteku Zhuaninu bulo popovneno 12 000 tomiv naukovoyi literaturi perevazhno z prirodnichih nauk V tomu zh roci zasnovano botanichnij sad 1911 roku bulo zatverdzheno novij statut universitetu za yakim jomu bulo vpershe nadano pevnu avtonomiyu ta stvoreno mozhlivosti studiyuvati navit dlya najbidnishih U 1942 1969 rokah universitet zaznav velikoyi perebudovi u zv yazku z tim sho bulo zneseno veliku chastinu starogo mista Koyimbri Todi bulo sporudzheno novi korpusi medichnogo ta filosofskogo fakultetiv a takozh primishennya novoyi Zagalnoyi biblioteki port Biblioteca Geral Pislya povalennya diktaturi v 1974 roci universitet bulo reformovano j demokratizovano Suchasnij statut universitetu diye z 1989 roku StrukturaSogodni Koyimbrskij universitet maye 8 fakultetiv a same Gumanitarnij Faculdade de Letras Yuridichnij Faculdade de direito Medichnij Faculdade de medicina Tehnologichnij Faculdade de Ciencias e Tecnologia Farmacevtichnij Faculdade de Farmacia Ekonomichnij Faculdade de Economia Psihologiyi ta pedagogiki Faculdade de Psicologia e Ciencias da Educacao Fizichnoyi kulturi j sportu Faculdade de Ciencias do Desporto e Educacao Fisica biblioteka Biblioteka Zhuanina istorichna biblioteka Koyimbrskogo universitetu sho ye skladovoyu chastinoyu suchasnoyi universitetskoyi biblioteki sad Botanichnij sad Koyimbrskogo universitetuRektori1400 1404 Zhuan Regraskij 1557 1560 Manuel de Almada MinezishVikladachi ta vipuskniki universitetuZhoze de Anshiyeta ispanskij svyashenik pershij brazilskij pismennik apostol Braziliyi portugalskij poet i muzikant Zhoze Mariya Esa de Kejrosh pismennik brazilskij poet i pismennik brazilskij biolog XVIII st shotlandskij istorik ta gumanist XVI st portugalska etnolog ta antropolog istorik Luyish de Kamojnsh nacionalnij poet Portugaliyi pismennik Orlandu Mendish mozambickij pismennik i vchenij biolog Fernandu Namora pismennik pismennik Sidoniu Pajsh Sidonu Pajsh prem yer ministr ta prezident Portugaliyi v 1917 1918 rokah Karlush Mota Pintu prem yer ministr Portugaliyi v 1978 1979 rokah Pedru Nunish matematik XVI st Antoniu de Olivejra Salazar golova Radi ministriv Portugaliyi v 1932 1968 rokah diktator prem yer ministr Portugaliyi v 1834 1835 1842 i 1846 rokah Antonio Egash Monish likar laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi abo medicini 1949 Migel Torga pismennik Hristofor Klavij nimeckij matematik i astronom po suti avtor Grigorianskogo kalendarya Chlenom Koyimbrskoyi Akademiyi nauk buv francuzkij matematik PrimitkiDirectory of Open Access Journals 2003 d Track Q1227538 https eua eu about member directory html https ec2u eu members https eosc eu members DzherelaCoimbra Universidade de Portugal diccionario historico chorographico heraldico biographico bibliographico numismatico e artistico E Pereira G Rodrigues Lisboa J Romano Torres 1906 Vol II P 1088 1092 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Koyimbrskij universitet Oficijnij sajt 5 bereznya 2011 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ