Котля́рка — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 490 осіб.
село Котлярка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Попільнянська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1753 |
Населення | 490 |
Площа | 5 км² |
Густота населення | 207,19 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13523 |
Телефонний код | +380 4137 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°01′31″ пн. ш. 29°19′32″ сх. д. / 50.02528° пн. ш. 29.32556° сх. д.Координати: 50°01′31″ пн. ш. 29°19′32″ сх. д. / 50.02528° пн. ш. 29.32556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 210 м |
Водойми | річка Кривенька |
Місцева влада | |
Адреса ради | 13523, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Котлярка, вул. Гагаріна, 5а |
Карта | |
Котлярка | |
Котлярка | |
Мапа | |
Котлярка у Вікісховищі |
Географія
Через село протікає річка Кривенька, ліва притка Унави. У селі річку перетинає автошлях Р18.
Історія
Поблизу села знайдені залишки змієвих валів та древні кургани.
Село згадувалося в історії 1753 року, про начебто ритуальне вбивство євреями малолітньої дитини шляхтича в сусідньому селі Маркова Волиця. Слідством керував безпосередньо єпископ Київський Римо-католицької церкви Каєтан Солтик. Одним із звинувачених у цьому злочині був орендар Мовша з Котлярки, якого пізніше четвертували в Житомирi. Ця історія увійшла до книги «О смысле и значении кровавых жертвоприношений» богослова Тимофія Буткевича,, одного із засновників чорносотенського руху Російське зібрання.
Згідно з працею Лаврентія Похилевича «Сказання про населені місцевості Київської губернії» у 1835 році село належало до Сквирського повіту та парафії Свято-Успенської церкви в селі Сокільча. Власниками села були нащадки Августа Сливинського. Населення складало 520 православних та 100 католиків.
Відповідно до метричної книги Свято-Успенської церкви на середину XIX століття серед селян були розповсюджені наступні прізвища: Макарчук, Власюк, Сидорчук, Моцак, Старунський, Пастушенко, Стеценко, Овдюшка, Артемчук, Кубдяк, Іванюк, Колисниченко, Яковчук, Оксенюк, Павленчук.
У 1878-1879 році у селі спалахнуло повстання чиншовиків, колишніх шляхтичів. Чиншовики відібрали назад землі, які раніше орендували у поміщика Сливинського за чинш, та які були передані в оренду за високу платню цукровій компанії з Ходоркова. Після того, як поліція заарештувала організатора бунту Баладинського, близько сорока чоловік озброївшись кілками його звільнили. Поліції вдалося припинити повстання заарештувавши 26 бунтівників, які згодом отримали різноманітні строки ув'язнення. Разом з тим поміщику було рекомендовано утриматися від намагання змінити орендаря та залишити решту чиншовиків на зайнятих ними землях.
Із жертв Голодомору в Україні (1932—1933) було поіменно встановлено 101 особа на основі свідчень очевидців Бабич С. П., Вільчинської Н. М., Завадської Ю. С., Монастирецького С. Т., Сокирко С. А..
Багато селян були призвані до лав Червоної армії та загинуло під час Радянсько-фінської війни (1939—1940).
150 жителів села воювали у складі Червоної армії у Німецько-радянську війну, з них загинуло 82, 63 — нагороджені орденами й медалями. У 1954 році встановлено пам'ятник загиблим воїнам.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,14 % |
російська | 2,65 % |
румунська | 0,21 % |
Народилися
- Моцак Григорій Іванович — Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань.
- Монастирецький Леонід Семенович — заслужений працівник освіти України, професор кафедри новітньої української літератури та соціальних комунікацій Житомирського державного університету.
- Оксенюк Роман Назарович — історик, краєзнавець Волині, доцент і завідувач кафедри історії СРСР та УРСР Луцького педагогічного інституту.
Див. також
Примітки
- Архів оригіналу за 17 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- Іващенко О. М. Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Житомирщині (Попільнянський район). Випуск 9. — Житомир, 2007. — с. 174—177.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 4 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 4 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 квітня 2016. Процитовано 6 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
Посилання
- Погода в селі Котлярка [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kotlya rka selo v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 490 osib selo KotlyarkaKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Popilnyanska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1753Naselennya 490Plosha 5 km Gustota naselennya 207 19 osib km Poshtovij indeks 13523Telefonnij kod 380 4137Geografichni daniGeografichni koordinati 50 01 31 pn sh 29 19 32 sh d 50 02528 pn sh 29 32556 sh d 50 02528 29 32556 Koordinati 50 01 31 pn sh 29 19 32 sh d 50 02528 pn sh 29 32556 sh d 50 02528 29 32556Serednya visota nad rivnem morya 210 mVodojmi richka KrivenkaMisceva vladaAdresa radi 13523 Zhitomirska obl Popilnyanskij r n s Kotlyarka vul Gagarina 5aKartaKotlyarkaKotlyarkaMapa Kotlyarka u VikishovishiGeografiyaCherez selo protikaye richka Krivenka liva pritka Unavi U seli richku peretinaye avtoshlyah R18 IstoriyaPoblizu sela znajdeni zalishki zmiyevih valiv ta drevni kurgani Selo zgaduvalosya v istoriyi 1753 roku pro nachebto ritualne vbivstvo yevreyami malolitnoyi ditini shlyahticha v susidnomu seli Markova Volicya Slidstvom keruvav bezposeredno yepiskop Kiyivskij Rimo katolickoyi cerkvi Kayetan Soltik Odnim iz zvinuvachenih u comu zlochini buv orendar Movsha z Kotlyarki yakogo piznishe chetvertuvali v Zhitomiri Cya istoriya uvijshla do knigi O smysle i znachenii krovavyh zhertvoprinoshenij bogoslova Timofiya Butkevicha odnogo iz zasnovnikiv chornosotenskogo ruhu Rosijske zibrannya Zgidno z praceyu Lavrentiya Pohilevicha Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi u 1835 roci selo nalezhalo do Skvirskogo povitu ta parafiyi Svyato Uspenskoyi cerkvi v seli Sokilcha Vlasnikami sela buli nashadki Avgusta Slivinskogo Naselennya skladalo 520 pravoslavnih ta 100 katolikiv Vidpovidno do metrichnoyi knigi Svyato Uspenskoyi cerkvi na seredinu XIX stolittya sered selyan buli rozpovsyudzheni nastupni prizvisha Makarchuk Vlasyuk Sidorchuk Mocak Starunskij Pastushenko Stecenko Ovdyushka Artemchuk Kubdyak Ivanyuk Kolisnichenko Yakovchuk Oksenyuk Pavlenchuk U 1878 1879 roci u seli spalahnulo povstannya chinshovikiv kolishnih shlyahtichiv Chinshoviki vidibrali nazad zemli yaki ranishe orenduvali u pomishika Slivinskogo za chinsh ta yaki buli peredani v orendu za visoku platnyu cukrovij kompaniyi z Hodorkova Pislya togo yak policiya zaareshtuvala organizatora buntu Baladinskogo blizko soroka cholovik ozbroyivshis kilkami jogo zvilnili Policiyi vdalosya pripiniti povstannya zaareshtuvavshi 26 buntivnikiv yaki zgodom otrimali riznomanitni stroki uv yaznennya Razom z tim pomishiku bulo rekomendovano utrimatisya vid namagannya zminiti orendarya ta zalishiti reshtu chinshovikiv na zajnyatih nimi zemlyah Iz zhertv Golodomoru v Ukrayini 1932 1933 bulo poimenno vstanovleno 101 osoba na osnovi svidchen ochevidciv Babich S P Vilchinskoyi N M Zavadskoyi Yu S Monastireckogo S T Sokirko S A Bagato selyan buli prizvani do lav Chervonoyi armiyi ta zaginulo pid chas Radyansko finskoyi vijni 1939 1940 150 zhiteliv sela voyuvali u skladi Chervonoyi armiyi u Nimecko radyansku vijnu z nih zaginulo 82 63 nagorodzheni ordenami j medalyami U 1954 roci vstanovleno pam yatnik zagiblim voyinam NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 14 rosijska 2 65 rumunska 0 21 NarodilisyaMocak Grigorij Ivanovich Geroj Socialistichnoyi Praci deputat Verhovnoyi Radi SRSR 8 11 go sklikan Monastireckij Leonid Semenovich zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini profesor kafedri novitnoyi ukrayinskoyi literaturi ta socialnih komunikacij Zhitomirskogo derzhavnogo universitetu Oksenyuk Roman Nazarovich istorik krayeznavec Volini docent i zaviduvach kafedri istoriyi SRSR ta URSR Luckogo pedagogichnogo institutu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiArhiv originalu za 17 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 21 serpnya 2016 Procitovano 11 lipnya 2016 Ivashenko O M Pam yatki i pam yatni miscya istoriyi ta kulturi na Zhitomirshini Popilnyanskij rajon Vipusk 9 Zhitomir 2007 s 174 177 ISBN 978 966 655 267 2 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 4 lipnya 2016 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2017 Procitovano 4 lipnya 2016 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2017 Procitovano 4 lipnya 2016 Arhiv originalu za 10 veresnya 2016 Procitovano 4 lipnya 2016 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 11 lipnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 16 kvitnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2016 Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2016 Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 11 lipnya 2016 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Procitovano 9 lipnya 2016 Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 9 lipnya 2016 PosilannyaPogoda v seli Kotlyarka 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi