Академічний Буди нок орга нної та ка мерної му зики у Львові заклад культури заснований у 1960 х роках та розташований н

Академічний Буди́нок орга́нної та ка́мерної му́зики у Львові — заклад культури, заснований у 1960-х роках та розташований на вулиці Бандери, 8.

lat_sec = lat_dir = lat_min = CoordScale = region = lon_sec = lon_min = lon_dir =
Львівський Академічний Будинок Органної та Камерної Музики
Фасад Фасад
49°50′6.0000001000031″ пн. ш. 24°1′5.0000161000019″ сх. д. / 49.83500° пн. ш. 24.01806° сх. д. / 49.83500; 24.01806
Країна	Україна
Місто	Львів
Тип	церква
Матеріал	цегла
Стиль	бароко




Львівський Академічний Будинок Органної та Камерної Музики Львівський Академічний Будинок Органної та Камерної Музики (Україна)

Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Будівлю теперішнього Львівського органного залу було побудовано між 1600 й 1612 роками ченцями-домініканцями за межами міських укріплень, на місці старого дерев'яного храму, фундаторкою якого була Анна Пстроконська гербу Папарона. Авторами проекту були архітектори Войцех Келар й Мартин Годний. Будівництво закінчено 1635 року.

Пам'ятка неодноразово зазнавала спустошень. У 1648 році монастирські укріплення, як і прилеглий шпиталь святого Лазаря, захопили війська Богдана Хмельницького, а в другій половині XVII століття церква постраждала від пожежі.

У 1754—1758 році церкву розширив і перебудував архітектор Мартин Урбанік: змінено фасади, добудовано вежі. Перед 1764 роком дві камінні статуї святих Домініка та Гіацинта на фасаді храму виконав Себастьян Фесінґер.

Після «йозефінської касати» 1783 року храм став парафіяльним, в монастирі влаштували жіночу в'язницю, яка перестала діяти 1922 року.

Сучасний вигляд будівля отримала 1870 року. У наш час споруда є тринавною шестистовпною базилікою з витягнутим хором і гранчастою апсидою, перекритими хрестовими склепіннями. Прості площини бічних фасадів, ритмічно розчленовані рядом високих вікон, відтінюють насичений декоративними елементами головний фасад. Традиції ренесансу поєднуються з рисами стилю бароко («шоломи» на вежах поставили наприкінці XIX століття.).

У 1920-х роках монастир реставровано під керівництвом професора політехніки Владислава Клімчака. Проведено адаптацію для потреб політехніки. У 1932 році тут було встановлено виготовлений у Чехії орган фірми «Gebrüder Rieger» (opus 2565), найбільший на території України.

У радянський період, від 1962 року, у будинку певний час містився спортивний зал.

У 1960-х роках будівлю пристосовано під органний зал Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка.

Польський скульптор Станіслав Роман Левандовський виготовив пам'ятник польського ученого, графа Станіслава Борковського-Дуніна.

Теперішній час

Докладніше: Львівський будинок органної і камерної музики

Фрески

Унікальні розписи, автором яких є відомий художник ХХ століття Ян Генрік Розен, були відкриті після забуття у 2019 році. Їх датують 1931 роком. Це третє «розенівське» місце у Львові.

За радянських часів фрески замурували, а приміщення, де вони знаходилися, перетворили на туалети. Зондування стін у вбиральнях показало, що під шарами вапна, фарби та плитки приховані розписи.

Реставраційні роботи проводила українсько-польська група реставраторів. Сьогодні розписи Розена відкриті для огляду.

Галерея

Головний фасад
Вигляд з площі Шашкевича
Львівський будинок органної і камерної музики

Примітки

Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 778. (пол.)
у книзі Мечислава Орловича вказано, що Ян Годний → Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 159.
Mańkowski T. Fesinger Sebastian // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademja Umiejętności, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 425. (пол.)
Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 159.
Ілько Лемко Цікавинки з історії Львова… — іл.
Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 37—38.
Органи України. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 25 червня 2008.
Чвари біля вівтаря. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 20 вересня 2007.
Borkowski Stanisław Jan Nepomucen Kajetan Dunin, herbu Łabędź (1782—1850) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II. — S. 338. (пол.)
У приміщенні Львівського залу органної та камерної музики, під шаром набілів, були сховані фрески Яна Розена. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
Новини Львова: Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу. Гал-інфо. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
В органному залі до кінця року відреставрують розписи Розена. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.

Джерела

Ілько Лемко Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с.: іл. — .
Janusz B. Kościol św Magdaleny we Lwowie i jego restauracja // Ziemia. Dwutygodnik Krajoznawczy Ilustrowany. — 1928. — № 7. — S. 98—103. (пол.)
Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura i rzeźba. — Lwów: H. Altenberg, 1901. — S. 138. (пол.)
Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 159—161, mapą. (пол.)

Посилання

Львівський органний зал [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Римсько-Католицька Церква в Україні [Архівовано 18 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Парафія cв. Марії Магдалини [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]

[1] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 778. (пол.)

[2] у книзі Мечислава Орловича вказано, що Ян Годний → Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 159.

[3] Mańkowski T. Fesinger Sebastian // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademja Umiejętności, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 425. (пол.)

[О9-4] Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 159.

[5] Ілько Лемко Цікавинки з історії Львова… — іл.

[6] Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 37—38.

[7] Органи України. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 25 червня 2008.

[8] Чвари біля вівтаря. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 20 вересня 2007.

[9] Borkowski Stanisław Jan Nepomucen Kajetan Dunin, herbu Łabędź (1782—1850) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II. — S. 338. (пол.)

[10] У приміщенні Львівського залу органної та камерної музики, під шаром набілів, були сховані фрески Яна Розена. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.

[11] Новини Львова: Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу. Гал-інфо. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.

[12] В органному залі до кінця року відреставрують розписи Розена. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.