Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коста Надь (серб. Коста Нађ, угор. Nagy Kosztá 13 травня 1911 — 19 листопада 1986) — югославський військовий діяч, генерал армії, Народний герой Югославії.
| Коста Надь | |
|---|---|
| Коста Нађ | |
 | |
| Народження | 13 травня 1911 Петроварадин],  Австро-Угорщина |
| Смерть | 19 листопада 1986 (75 років) Белград,  Югославія |
| Поховання | Новий цвинтар |
| Країна | Югославія |
| Звання | генерал армії |
| Командування | d |
| Війни / битви | громадянська війна в Іспанії, Друга світова війна, d, битва на Ебро, d і d |
| Нагороди |           |
 Коста Надь у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 11 травня 1913 року в Петроварадині, Австро-Угорщина. Там же закінчив початкову школу та гімназію. Потім сім'я переїхала в Загреб. Отримав військову освіту в унтер-офіцерській школі в Білечі (1931). Служив в королівській армії в званні унтер-офіцера. В 1934 році за комуністичну діяльність Коста Надь був засуджений на 2 роки тюрми, але йому вдалось утекти в Загреб, де він перебував на нелегальному становищі. В 1937 році вступив до лав Комуністичної партії Югославії.
Громадянська війна в Іспанії
В 1937-1939 роках брав участь в громадянській війні в Іспанії. У складі інтернаціональних бригад був командиром чоти, пізніше командир Балканського батальйону. В битвах при та Ебро був чотири рази поранений. Дослужився до звання капітана та був нагороджений іспанським республіканським Орденом свободи.
Після поразки республіканців Коста Надь з декількома сотнями югославських добровольців перейшов французький кордон, де був інтернований французькою владою. Перебував у таборах для інтернованих осіб до травня 1941, тоді через Німеччину перебрався в окуповану Югославію.
Друга світова війна
Повернувшись в Югославію влітку 1941 року, включився у партизанську боротьбу проти окупантів. З 26 листопада 1941 року входив до складу Головного штабу партизанського руху Боснії і Герцеговини, потім очолював оперативний штаб в Боснії.
Протягом 1942 року війська під командуванням Надя звільнили значні території в Боснії. З 2 по 4 листопада 1942 року Коста Надь керував партизанськими з'єднанням під час однієї з найбільших операцій народно-визвольної війни - Біхачцької операції.
В листопаді 1942 року, коли була створена Народно-визвольна армія Югославії та утворений І-ий боснійський корпус, Надь був призначений його командиром. За бойові заслуги в травні 1943 року йому, разом з іншими офіцерами, було присвоєно звання полковника, а за декілька місяців - генерала.
Основним завданням підрозділів, якими командував Надь, восени 1943 року був рейд на схід, у Сербію. Його вдалось здійснити тільки в 1944 році. На початку 1944 року призначений комендантом Головного штабу Воєводини.
Восени 1944 року та протягом зими 1944-1945 років підрозділи, якими командував Надь (з яких 1 січня 1945 року була сформована Третя армія НВАЮ у складі 16-ї, 36-ї та 51-ї дивізій) форсували Дунай та Драву, відкривши Сремський фронт та звільнили Воєводину, Бараню та Славонію. В травні 1945 року були розгромлені останні ворожі формування в районі Целовця, Цельє та Марибора.
Післявоєнний час
Після звільнення Югославії займав ряд керівних посад в Югославській Народній Армії - командував армією, потім армійським округом, був начальником Управління кадрів, помічником Союзного секретаря народної оборони. Вийшов у відставку в 1976 році.
Був членом Союзної скупщини. Після Сьомого конгресу Союзу комуністів Югославії (1958 рік) чотири рази обрався до складу Центрального комітету СКЮ. Був членом Ради федерації.
Помер 19 листопада 1986 року. Похований на Новому цвинтарі в Белграді разом зі своєю дружиною Душанкою Надь (серб. Душанка Нађ).
Нагороди
Коста Надь був нагороджений такими нагородами :
- Орденом народного героя Югославії
- Орденом героя соціалістичної праці
- Орденом Свободи
- Орденом військового прапора
- Орденом партизанської зірки (двічі)
- Орденом «За заслуги перед народом»
- Орденом братства та єдності
- Орденом Югославської народної армії (двічі)
- Орденом за хоробрість
- Медаллю «Партизанська пам'ять»
Джерела
- Залесский К. А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники СССР. М., 2004
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nad Kosta Nad serb Kosta Naђ ugor Nagy Koszta 13 travnya 1911 19 listopada 1986 yugoslavskij vijskovij diyach general armiyi Narodnij geroj Yugoslaviyi Kosta NadKosta NaђNarodzhennya13 travnya 1911 1911 05 13 Petrovaradin Avstro UgorshinaSmert19 listopada 1986 1986 11 19 75 rokiv Belgrad YugoslaviyaPohovannyaNovij cvintarKrayina YugoslaviyaZvannyageneral armiyiKomanduvannyadVijni bitvigromadyanska vijna v Ispaniyi Druga svitova vijna d bitva na Ebro d i dNagorodi Kosta Nad u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 11 travnya 1913 roku v Petrovaradini Avstro Ugorshina Tam zhe zakinchiv pochatkovu shkolu ta gimnaziyu Potim sim ya pereyihala v Zagreb Otrimav vijskovu osvitu v unter oficerskij shkoli v Bilechi 1931 Sluzhiv v korolivskij armiyi v zvanni unter oficera V 1934 roci za komunistichnu diyalnist Kosta Nad buv zasudzhenij na 2 roki tyurmi ale jomu vdalos utekti v Zagreb de vin perebuvav na nelegalnomu stanovishi V 1937 roci vstupiv do lav Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi Gromadyanska vijna v Ispaniyi V 1937 1939 rokah brav uchast v gromadyanskij vijni v Ispaniyi U skladi internacionalnih brigad buv komandirom choti piznishe komandir Balkanskogo bataljonu V bitvah pri ta Ebro buv chotiri razi poranenij Dosluzhivsya do zvannya kapitana ta buv nagorodzhenij ispanskim respublikanskim Ordenom svobodi Pislya porazki respublikanciv Kosta Nad z dekilkoma sotnyami yugoslavskih dobrovolciv perejshov francuzkij kordon de buv internovanij francuzkoyu vladoyu Perebuvav u taborah dlya internovanih osib do travnya 1941 todi cherez Nimechchinu perebravsya v okupovanu Yugoslaviyu Druga svitova vijna Povernuvshis v Yugoslaviyu vlitku 1941 roku vklyuchivsya u partizansku borotbu proti okupantiv Z 26 listopada 1941 roku vhodiv do skladu Golovnogo shtabu partizanskogo ruhu Bosniyi i Gercegovini potim ocholyuvav operativnij shtab v Bosniyi Protyagom 1942 roku vijska pid komanduvannyam Nadya zvilnili znachni teritoriyi v Bosniyi Z 2 po 4 listopada 1942 roku Kosta Nad keruvav partizanskimi z yednannyam pid chas odniyeyi z najbilshih operacij narodno vizvolnoyi vijni Bihachckoyi operaciyi V listopadi 1942 roku koli bula stvorena Narodno vizvolna armiya Yugoslaviyi ta utvorenij I ij bosnijskij korpus Nad buv priznachenij jogo komandirom Za bojovi zaslugi v travni 1943 roku jomu razom z inshimi oficerami bulo prisvoyeno zvannya polkovnika a za dekilka misyaciv generala Osnovnim zavdannyam pidrozdiliv yakimi komanduvav Nad voseni 1943 roku buv rejd na shid u Serbiyu Jogo vdalos zdijsniti tilki v 1944 roci Na pochatku 1944 roku priznachenij komendantom Golovnogo shtabu Voyevodini Voseni 1944 roku ta protyagom zimi 1944 1945 rokiv pidrozdili yakimi komanduvav Nad z yakih 1 sichnya 1945 roku bula sformovana Tretya armiya NVAYu u skladi 16 yi 36 yi ta 51 yi divizij forsuvali Dunaj ta Dravu vidkrivshi Sremskij front ta zvilnili Voyevodinu Baranyu ta Slavoniyu V travni 1945 roku buli rozgromleni ostanni vorozhi formuvannya v rajoni Celovcya Celye ta Maribora Pislyavoyennij chas Pislya zvilnennya Yugoslaviyi zajmav ryad kerivnih posad v Yugoslavskij Narodnij Armiyi komanduvav armiyeyu potim armijskim okrugom buv nachalnikom Upravlinnya kadriv pomichnikom Soyuznogo sekretarya narodnoyi oboroni Vijshov u vidstavku v 1976 roci Buv chlenom Soyuznoyi skupshini Pislya Somogo kongresu Soyuzu komunistiv Yugoslaviyi 1958 rik chotiri razi obravsya do skladu Centralnogo komitetu SKYu Buv chlenom Radi federaciyi Pomer 19 listopada 1986 roku Pohovanij na Novomu cvintari v Belgradi razom zi svoyeyu druzhinoyu Dushankoyu Nad serb Dushanka Naђ NagorodiKosta Nad buv nagorodzhenij takimi nagorodami Ordenom narodnogo geroya Yugoslaviyi Ordenom geroya socialistichnoyi praci Ordenom Svobodi Ordenom vijskovogo prapora Ordenom partizanskoyi zirki dvichi Ordenom Za zaslugi pered narodom Ordenom bratstva ta yednosti Ordenom Yugoslavskoyi narodnoyi armiyi dvichi Ordenom za horobrist Medallyu Partizanska pam yat DzherelaZalesskij K A Kto byl kto vo vtoroj mirovoj vojne Soyuzniki SSSR M 2004