Коста-дель-Соль (ісп. Costa del Sol, сонячний берег або сонячне узбережжя) — регіон на півдні Іспанії в автономній спільноті Андалусія, що включає прибережні міста та громади вздовж узбережжя провінції Малага та східної частини району Кампо-де-Гібралтар у провінції Кадісі. Розташований між двома менш відомими прибережними регіонами, Коста-де-ла-Лус і Коста-Тропікаль.
Координати 36°47′24″ пн. ш. 4°28′48″ зх. д. / 36.79000000002777426° пн. ш. 4.48000000002777821° зх. д.Координати: 36°47′24″ пн. ш. 4°28′48″ зх. д. / 36.79000000002777426° пн. ш. 4.48000000002777821° зх. д.
Коста-дель-Соль у Вікісховищі |
Регіон не має чітко визначених меж, але вважається, що Коста-дель-Соль простягається від муніципалітету Ла-Лінеа-де-ла-Консепсьйон на заході до муніципалітету Нерха на сході, охоплюючи приблизно 150 кілометрів берегової лінії. Термін Коста-дель-Соль був введений на початку 20-го століття Родольфо Лусснігґом для популяризації узбережжя Альмерії. До кінця 1960-х років під Коста-дель-Соль розуміли усе середземноморське узбережжя Східної Андалусії. Назва апелює до теплого клімату та сонячної погоди, які тут спостерігаються більшу частину року. Коста-дель-Соль є одним з найважливіших туристичних районів Іспанії.
Регіон був відносно процвітаючим комерційним і промисловим центром протягом більшої частини 19 століття. Туристичний бум тут почався в 1920-х роках з відкриттям пляжів Баньос-дель-Кармен у Малазі та поля для гольфу в Торремоліносі. У 1950-х роках регіон перетворився на туристичний і сьогодні особливо популярний серед британських, німецьких, скандинавських та французьких туристів. Найбільш населеним містом на Коста-дель-Соль є місто Малага, населення якого наближається до мільйона жителів. У Малазі розташований аеропорт Малага-Коста-дель-Соль, який є третім за завантаженістю аеропортом материкової Іспанії після Барахаса у Мадриді та Ель-Прата у Барселоні).
Через територію регіону проходить автомагістраль А-7, а також старе національне шосе N-340. Також є високошвидкісні потяги, поїзд AVE добирається від Мадрида до залізничної станції Málaga-María Zambrano за 2 години 46 хвилин.
Географія
Коста-дель-Соль включає місто Малага, а також міста Торремолінос, Бенальмадена, Фуенхірола, Міхас, Марбелья, Сан-Педро-де-Алькантара, Естепона, Манільва, Касарес, Рінкон-де-ла-Вікторія, Велес-Малага, Нерха, Фріхіліана й Торрокс.
Цей береговий регіон простягається від скель на сході до на заході. Він займає вузьку прибережну смугу, що межує з хребтами Пенібетичної системи, включаючи Сьєрра-де-Міхас, Сьєрра-Альпуджата, Сьєрра-Бланка, , та Монтес-де-Малага на півночі та Середземним морем на півдні. Узбережжя характеризується різноманітними ландшафтами: пляжі, скелі, лимани, затоки та дюни. Річки тут недвеликі та сезонні, а сільському господарству заважають підвітряні хвилі, що спричиняють хребти Бетіки.
Історія
Давня історія
Історія заселення цього узбережжя налічує близько 2800 років. Першими мешканцями, які оселилися тут, могли бути бастули, давнє кельтіберське плем'я. Фінікійці заснували тут свою колонію Малака близько 770 року до нашої ери, а з 6 століття до нашої ери вона перебувала під гегемонією стародавнього Карфагена. З 218 року до нашої ери регіоном керувала Римська республіка, а наприкінці 1-го століття він був об'єднаний з Римською імперією.
У часи Римської республіки Municipium Malacitanum став транзитним пунктом на Августовій дорозі, що сприяло економічному та культурному розвитку міста, з’єднавши його з іншими розвиненими анклавами у внутрішній частині Іспанії та з іншими портами Середземного моря.
Занепад Риської імперії в 5 столітті призвів до вторгнень германських народів та Візантійської імперії в Бетику. Південне узбережжя Середземного моря було частиною вестготської Іспанії з п’ятого століття до завоювання Іспанії арабами-мусульманами (711–718). Місто, тоді відоме як Малака (مالقة), було оточене оборонними стінами та стало частиною Мусульманської імперії й у 1026 році стало столицею Малазської тайфи, незалежного мусульманського королівства під владою династії Хамудідів у складі Кордовського халіфату, яке було завойоване Гранадським королівством Насридів.
Облога Малаки католицькими монархами в 1487 році була однією з найтриваліших під час Реконкісти. У 16 столітті почався період повільного занепаду, посиленого епідеміями хвороб, неврожаями, а також повенями та землетрусами.
Торгівля, в якій домінували іноземні купці, була основним джерелом багатства в провінції Малага у 18 столітті, а вино та родзинки були основними товарами на експорт.
Малага, як штаб-квартира Capitanía General de Granada (Генерального капітанства Королівства Гранада), відігравала важливу роль у зовнішній політиці королів Іспанії Бурбонів. Місто забезпечувало армію та оборону Середземномор'я. Втрата Гібралтару британцями в битві при Малазі 1704 року зробила місто ключовим у військовій обороні протоки.
У другій половині 18 століття Малага вирішила свої хронічні проблеми з водопостачанням, завершивши один із найбільших інфраструктурних проектів в Іспанії того часу: будівництво акведуку Сан-Тельмо. Селянство та робітничий клас все ще становили переважну більшість населення, але поява орієнтованого на бізнес середнього класу заклала основу для економічного буму у 19-му столітті.
Розвиток туристичної індустрії
Будучи відносно процвітаючим комерційним і промисловим центром протягом більшої частини 19-го століття, провінція Малага пережила серйозний економічний спад у 1880-х і 1890-х роках. Це призвело до занепаду чавунної промисловості в 1893 році та послабило торгівлю й текстильну промисловість. Криза у сільськогосподарському секторі вплинула на розведення худоби та всіх основних сільськогосподарських культур, особливо на вирощування винограду, який знищувало нашестя філоксери.
Суспільний розлад, спричинений кризою та її наслідками: скорочення робочих місць, крах бізнесу та загальний спад економічної активності, змусив багатьох жителів шукати інші засоби до існування. Навіть у цей час деякі з них вважали туризм альтернативним джерелом доходу, але минули роки, перш ніж були висунуті ініціативи щодо розвитку Малаги як туристичного курорту. Sociedad Propagandística del Clima y Embellecimiento de Málaga (Товариство сприяння клімату та благоустрою Малаги) було засновано в 1897 році групою впливових бізнесменів Малаги, які бачили потенціал туризму як джерела багатства та намагалися організувати раціональний плановий розвиток цього сектора економіки. Їхні рекламні кампанії вихваляли м’який клімат Малаги і приваблювали достатню кількість туристів взимку, щоб дещо полегшити економічний спад.
На початку 20 століття було облаштовано пляж на сході Малаги. У 1928 році в Торремоліносі з'явилося поле для гольфу. За словами краєзнавця Фернандо Алкала, 15 жовтня 1933 року в Марбельї відбулося урочисте відкриття «Готелю Мірамар». Власники, Хосе Лагуно Канас і Марія Зузуаррегі (донька Агустіни Зузуаррегі та Саттона Клонарда) рекламували цей готель і місто Марбелья англійською та французькою мовами, використовуючи вирази «Sunny Coast» і «Côte du Soleil».
Однак розвиток туризму був перерваний громадянською війною в Іспанії та Другою світовою війною.
Громадянська війна в Іспанії
Після повстання франкістських сил у липні 1936 року контроль над Андалусією було поділено між республіканськими силами та націоналістами, причому Коста-дель-Соль залишилася в республіканській зоні, а Малага слугувала військово-морською базою іспанського республіканського флоту. Битва за Малагу стала кульмінацією наступу в лютому 1937 року об'єднаних націоналістичних та італійських сил під командуванням генерала Куейпо де Льяно з метою ліквідації контролю республіканців над провінцією Малага. Участь марокканських регулярних військ та італійських танків із недавно прибулого Corpo Truppe Volontarie призвела до повного розгрому іспанської республіканської армії та капітуляції Малаги за менш ніж за тиждень, а саме 8 лютого.
Окупація Малаги змушувала цивільне населення й солдатів тікати й по дорозі до Альмерії вони потрапили під бомбардування з боку авіації Франко, кораблів, танків і артилерії, що призвело до сотень смертей. Цей епізод відомий як «різанина на дорозі Малага-Альмерія».
1940-1950-ті роки
До закінчення Другої світової війни Марбелья була невеликим поселенням із лише 900 жителями. Рікардо Соріано, маркіз Іванрейський, переїхав до Марбельї та популяризував її серед своїх багатих і знаменитих друзів. У 1943 році він придбав заміський маєток, розташований між Марбельєю та Сан-Педро під назвою Ель-Родео, а пізніше побудував там курорт під назвою Venta y Albergues El Rodeo, поклавши початок розвитку туризму в Марбельї.
Племінник Соріано, принц Альфонсо Гогенлое-Лангенбурзький, придбав ще один маєток, Фінка Санта-Маргарита, який у 1954 році став клубом Марбелья, міжнародним курортом популярним у кінозірок, бізнесменів і відомих осіб.
У 1950-х роках Торремолінос став популярним місцем відпочинку, і його відвідували такі знаменитості, як Грейс Келлі, Ава Гарднер, Марлон Брандо, Орсон Уеллс, Бріджит Бардо та Френк Сінатра. Готель La Roca був відкритий у 1942 році, а готель Pez Espada – у 1959 році.
1960-1970-ті роки
Коста-дель-Соль пережив вибуховий демографічний та економічний розвиток разом з туристичною галуззю між 1959 та 1974 роками. Назва «Costa del Sol» була брендом, створеним спеціально для реклами середземноморського узбережжя провінції Малага іноземним туристам. Історично провінційне населення жило в рибальських селах і в «білих» селах (pueblos blancos) на невеликій відстані в горах, що спускалися до узбережжя. Цю територію переформатували для задоволення потреб міжнародного туризму в 1950-х роках й з тих пір це популярне місце для іноземних туристів.
Іспанське економічне диво живилося за рахунок відтоку населення із села, що сприяло появі нового класу промислових робітників. Економічний бум призвів до збільшення швидкого будівництва на периферії міст Коста-дель-Соль для розміщення нових робітників, які прибувають із сільської місцевості. Деякі міста зберегли свої історичні центри, але більшість із них були змінені часто непродуманою комерційною та житловою забудовою. Така ж доля спіткала довгі ділянки мальовничого узбережжя, коли вибухнув масовий туризм.
Популярність Торремоліноса як туристичного напряму сприяла ефекту доміно, й наприкінці 1960-х і на початку 1970-х років у сусідніх муніципалітетах, таких як Бенальмадена, Фуенхірола та Міхас, також спостерігалося зростання кількості туристів. 1960-ті роки вигляд маленьких рибальських селищ кардинально змінився. В Нерха та Малазі відкрилися готелі і активно рекламувалися.
Кінець 1970-х й потому
Перебудова аеропорту Малаги стало тим покращенням інфраструктури, що якнайдужче посприям сприяв масовому туризму на узбережжі. Недорогі чартерні авіарейси та путівки зробили її гравцем галузі й на міжнародному ринку.
Стрімкий розвиток Коста-дель-Соль і приток пенсіонерів-емігрантів з країн Північної Європи, особливо Великої Британії, збільшився в кінці 1970-х і 1980-х роках. З тих пір у медіа можна зустріти назву Сполучене Королівство «Costa del Crime», тому що британські злочинці уникали правосуддя вдома й переїжджали туди, щоб жити в розкоші. За словами італійського журналіста Роберто Савіано, фахівця з кримінального злочинного світу Неаполя, присутність італійської Каморри на Коста-дель-Соль настільки потужна, що боси Каморри називають її Коста Ностра («Наше узбережжя»). Напружені на той момент відносини між Великою Британією та Іспанією через Гібралтар заважали виробити домовленості про екстрадицію. Це явище стало сюжетом для кількох фільмів та серіалів.
Транспорт
З 1998 року порт Малаги реконструювався та розширювався в рамках проекту під назвою «Особливий план Пуерто-де-Малага».
Вантажоперевезення зросло з 2 261 828 метричних тонн у 2010 році та більш ніж подвоїлися до 5 448 260 тонн у 2011 році.
Круїзне судноплавство стало важливою галуззю в порту та основним джерелом інвестицій у Малазі. У 2012 році 651 517 пасажирів відвідали місто на борту круїзних лайнерів, що заходили в порт, включно з тими, хто почав або закінчив свій круїз у Малазі.
Чотири порти Марбельї в основному призначені для відпочинкових суден; хоча і Пуерто-Банус, і Пуерто-де-ла-Бахаділья мають дозвіл на причалювання круїзних суден, жоден з них не здійснює регулярних рейсів до інших портів. У порту Бахаділла базується гільдія рибалок Марбельї та використовується для транспортування вантажів.
На високошвидкісній залізнічній лінії AVE (Alta Velocidad Española, AVE) у 2007 році було відкрито лінію Кордова-Малага завдовжки 155 км.
Галерея зображень
-
- Пляж Марбельї
- Забудова Торемоліноса
- Вид на Марбелью
- Гольф в Торремоліносі
Примітки
- turismo, luciano alonso consejero de (3 травня 2009). La Costa del Sol, destino pionero e innovador. La Opinión de Málaga (ісп.). Процитовано 3 серпня 2023.
- Galsterer, Hartmut (Bonn) (1 жовтня 2006). Lex Malacitana. Brill’s New Pauly (англ.). Brill. Процитовано 3 серпня 2023.
- N.Y.), Metropolitan Museum of Art (New York; Spain), Patronato de la Alhambra (Granada (1992). Al-Andalus: The Art of Islamic Spain (англ.). Metropolitan Museum of Art. ISBN .
- Bloom, Jonathan; Blair, Sheila (14 травня 2009). Grove Encyclopedia of Islamic Art & Architecture: Three-Volume Set (англ.). OUP USA. ISBN .
- Ginio, Alisa Meyuhas (1992). Jews, Christians, and Muslims in the Mediterranean World After 1492 (англ.). Taylor & Francis. ISBN .
- Ringrose, David R. (26 листопада 1998). Spain, Europe, and the 'Spanish Miracle', 1700–1900. Cambridge University Press. с. 198. ISBN . Процитовано 13 серпня 2013.
- Wawn, Christopher; Wood, David (2000). In Search of Andalucia: A Historical Geographical Observation of the Málaga Sea Board (англ.). Pentland. ISBN .
- José Bernal Gutierrez. (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2005. Процитовано 3 серпня 2023.
- Pellejero Martínez, Carmelo (2005). Turismo y Economía en la Málaga del siglo XX [Tourism and the Economy in Málaga of the 20th Century] (PDF). Revista de Historia Industrial. 3. Universidad de Málaga. XIV (29): 3. Процитовано 13 серпня 2013.
- Esenwein, George R. (14 вересня 2005). The Spanish Civil War: A Modern Tragedy. Taylor & Francis. с. 143. ISBN . Процитовано 13 серпня 2013.
- Cortada, James W. (30 листопада 2011). Modern Warfare in Spain: American Military Observations on the Spanish Civil War, 1936–1939. Potomac Books, Inc. с. 92. ISBN . Процитовано 13 серпня 2013.
- Beevor, Antony (2006). The Battle for Spain: The Spanish Civil War, 1936–1939. Penguin Books. с. 201. ISBN . Процитовано 13 серпня 2013.
- (ісп.). La web del ayuntamiento. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 14 квітня 2013.
- Jordán, Ángel A. (1 квітня 1989). Marbella Story. GeoPlaneta, Editorial, S. A. с. 73. ISBN . Процитовано 14 квітня 2013.
- Hård, Mikael; Misa, Thomas J. (1 січня 2008). Urban Machinery: Inside Modern European Cities. MIT Press. с. 116. ISBN . Процитовано 14 серпня 2013.
- Playa, Med. El Hotel Pez Espada y su contribución al desarrollo turístico de la Costa del Sol. Publicaciones Técnicas. с. 123. GGKEY:XYZEDFKQNPE. Процитовано 14 серпня 2013.
- Antonio Migu Nogues-Pedregal (2012). Culture and Society in Tourism Contexts. Emerald Group Publishing. с. 72. ISBN . Процитовано 14 серпня 2013.
- José María Magone (2001). Iberian Trade Unionism: Democratization Under the Impact of the European Union. Transaction Publishers. с. 187–. ISBN . Процитовано 14 серпня 2013.
- McDowell, A; Carter, R; Pollard, J (1993). The Impact of Man on the Shoreline Environment of the Costa del Sol, Southern Spain. У P. P. Wong (ред.). Tourism Vs. Environment: The Case for Coastal Areas. Springer. с. 189. ISBN . Процитовано 14 серпня 2013.
- Reencontrar la Costa del Sol. Lunwerg Editores. 27 березня 2008. ISBN . Процитовано 13 серпня 2013.
- Rodriguez, Vicente (2001). Tourism as a recruiting post for retirement migration. Tourism Geographies. 3: 52—63. doi:10.1080/14616680010008702.
- King, Russell; Paolo de Mas; J. Mansvelt-Beck (2001). Geography, Environment and Development in the Mediterranean. Sussex Academic Press. с. 187. ISBN . Процитовано 14 серпня 2013.
- O'Reilly, Karen (15 квітня 2013). The British on the Costa del Sol. У Russell King, Nancy Wood (ред.). Media and Migration: Constructions of Mobility and Difference. Routledge. с. 177—179. ISBN .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - O'Reilly, Karen (1 листопада 2002). The British on The Costa Del Sol. Taylor & Francis. с. 69. ISBN . Процитовано 13 серпня 2013.
- Spanish police strike blow to Camorra mafia crime network. The Local. AFP. 5 лютого 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- Campbell, Duncan (13 липня 2013). As police arrest British fugitives in Spain, are the days of the Costa del Crime numbered?. The Observer (брит.). ISSN 0029-7712. Процитовано 8 серпня 2023.
- Summers, Chris (11 липня 2002). Life on the 'Costa del Crime'. BBC News. Процитовано 18 травня 2008.
- Hobson, Judy (23 грудня 2006). Hotline puts squeeze on 'Costa del Crime'. BBC News. Процитовано 18 травня 2008.
- Las actuaciones previstas en el Plan del Puerto siguen sumando retraso. Málaga Hoy. 20 січня 2009. Процитовано 12 червня 2012.
- Autoridad Portuaria de Málaga, Puerto de Málaga. Maritime Traffic. Autoridad Portuaria de Málaga. Процитовано 14 червня 2012.
- Trains - History to High-speed long-distance trains AVE. Andalucia.com (англ.). 20 липня 2019. Процитовано 3 серпня 2023.
Посилання
- Веб-сайт ради з туризму Коста-дель-Соль і Малаги
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosta del Sol isp Costa del Sol sonyachnij bereg abo sonyachne uzberezhzhya region na pivdni Ispaniyi v avtonomnij spilnoti Andalusiya sho vklyuchaye priberezhni mista ta gromadi vzdovzh uzberezhzhya provinciyi Malaga ta shidnoyi chastini rajonu Kampo de Gibraltar u provinciyi Kadisi Roztashovanij mizh dvoma mensh vidomimi priberezhnimi regionami Kosta de la Lus i Kosta Tropikal Kosta del Sol isp Costa del Sol Koordinati 36 47 24 pn sh 4 28 48 zh d 36 79000000002777426 pn sh 4 48000000002777821 zh d 36 79000000002777426 4 48000000002777821 Koordinati 36 47 24 pn sh 4 28 48 zh d 36 79000000002777426 pn sh 4 48000000002777821 zh d 36 79000000002777426 4 48000000002777821 Krayina Ispaniya IspaniyaAdminodinicya MalagaNaselennya 1 364 837 osib 2018 Mista pobratimi EnnaChasovij poyas UTC 1 Malaga GeoNames 2510850OSM 5275848 R Malaga Oficijnij sajt visitcostadelsol com Kosta del SolKosta del Sol Ispaniya Kosta del Sol u Vikishovishi Region ne maye chitko viznachenih mezh ale vvazhayetsya sho Kosta del Sol prostyagayetsya vid municipalitetu La Linea de la Konsepsjon na zahodi do municipalitetu Nerha na shodi ohoplyuyuchi priblizno 150 kilometriv beregovoyi liniyi Termin Kosta del Sol buv vvedenij na pochatku 20 go stolittya Rodolfo Lussniggom dlya populyarizaciyi uzberezhzhya Almeriyi Do kincya 1960 h rokiv pid Kosta del Sol rozumili use seredzemnomorske uzberezhzhya Shidnoyi Andalusiyi Nazva apelyuye do teplogo klimatu ta sonyachnoyi pogodi yaki tut sposterigayutsya bilshu chastinu roku Kosta del Sol ye odnim z najvazhlivishih turistichnih rajoniv Ispaniyi Region buv vidnosno procvitayuchim komercijnim i promislovim centrom protyagom bilshoyi chastini 19 stolittya Turistichnij bum tut pochavsya v 1920 h rokah z vidkrittyam plyazhiv Banos del Karmen u Malazi ta polya dlya golfu v Torremolinosi U 1950 h rokah region peretvorivsya na turistichnij i sogodni osoblivo populyarnij sered britanskih nimeckih skandinavskih ta francuzkih turistiv Najbilsh naselenim mistom na Kosta del Sol ye misto Malaga naselennya yakogo nablizhayetsya do miljona zhiteliv U Malazi roztashovanij aeroport Malaga Kosta del Sol yakij ye tretim za zavantazhenistyu aeroportom materikovoyi Ispaniyi pislya Barahasa u Madridi ta El Prata u Barseloni Cherez teritoriyu regionu prohodit avtomagistral A 7 a takozh stare nacionalne shose N 340 Takozh ye visokoshvidkisni potyagi poyizd AVE dobirayetsya vid Madrida do zaliznichnoyi stanciyi Malaga Maria Zambrano za 2 godini 46 hvilin GeografiyaMapa Kosta del Sol Kosta del Sol vklyuchaye misto Malaga a takozh mista Torremolinos Benalmadena Fuenhirola Mihas Marbelya San Pedro de Alkantara Estepona Manilva Kasares Rinkon de la Viktoriya Veles Malaga Nerha Frihiliana j Torroks Syerra Bermeha Cej beregovij region prostyagayetsya vid skel na shodi do na zahodi Vin zajmaye vuzku priberezhnu smugu sho mezhuye z hrebtami Penibetichnoyi sistemi vklyuchayuchi Syerra de Mihas Syerra Alpudzhata Syerra Blanka ta Montes de Malaga na pivnochi ta Seredzemnim morem na pivdni Uzberezhzhya harakterizuyetsya riznomanitnimi landshaftami plyazhi skeli limani zatoki ta dyuni Richki tut nedveliki ta sezonni a silskomu gospodarstvu zavazhayut pidvitryani hvili sho sprichinyayut hrebti Betiki IstoriyaDavnya istoriya Puerto Banus Marbelya Istoriya zaselennya cogo uzberezhzhya nalichuye blizko 2800 rokiv Pershimi meshkancyami yaki oselilisya tut mogli buti bastuli davnye keltiberske plem ya Finikijci zasnuvali tut svoyu koloniyu Malaka blizko 770 roku do nashoyi eri a z 6 stolittya do nashoyi eri vona perebuvala pid gegemoniyeyu starodavnogo Karfagena Z 218 roku do nashoyi eri regionom keruvala Rimska respublika a naprikinci 1 go stolittya vin buv ob yednanij z Rimskoyu imperiyeyu Plyazh na uzberezhzhi Kosta del Sol na zadnomu plani Syerra Blanka U chasi Rimskoyi respubliki Municipium Malacitanum stav tranzitnim punktom na Avgustovij dorozi sho spriyalo ekonomichnomu ta kulturnomu rozvitku mista z yednavshi jogo z inshimi rozvinenimi anklavami u vnutrishnij chastini Ispaniyi ta z inshimi portami Seredzemnogo morya Zanepad Riskoyi imperiyi v 5 stolitti prizviv do vtorgnen germanskih narodiv ta Vizantijskoyi imperiyi v Betiku Pivdenne uzberezhzhya Seredzemnogo morya bulo chastinoyu vestgotskoyi Ispaniyi z p yatogo stolittya do zavoyuvannya Ispaniyi arabami musulmanami 711 718 Misto todi vidome yak Malaka مالقة bulo otochene oboronnimi stinami ta stalo chastinoyu Musulmanskoyi imperiyi j u 1026 roci stalo stoliceyu Malazskoyi tajfi nezalezhnogo musulmanskogo korolivstva pid vladoyu dinastiyi Hamudidiv u skladi Kordovskogo halifatu yake bulo zavojovane Granadskim korolivstvom Nasridiv Obloga Malaki katolickimi monarhami v 1487 roci bula odniyeyu z najtrivalishih pid chas Rekonkisti U 16 stolitti pochavsya period povilnogo zanepadu posilenogo epidemiyami hvorob nevrozhayami a takozh povenyami ta zemletrusami Torgivlya v yakij dominuvali inozemni kupci bula osnovnim dzherelom bagatstva v provinciyi Malaga u 18 stolitti a vino ta rodzinki buli osnovnimi tovarami na eksport Malaga yak shtab kvartira Capitania General de Granada Generalnogo kapitanstva Korolivstva Granada vidigravala vazhlivu rol u zovnishnij politici koroliv Ispaniyi Burboniv Misto zabezpechuvalo armiyu ta oboronu Seredzemnomor ya Vtrata Gibraltaru britancyami v bitvi pri Malazi 1704 roku zrobila misto klyuchovim u vijskovij oboroni protoki U drugij polovini 18 stolittya Malaga virishila svoyi hronichni problemi z vodopostachannyam zavershivshi odin iz najbilshih infrastrukturnih proektiv v Ispaniyi togo chasu budivnictvo akveduku San Telmo Selyanstvo ta robitnichij klas vse she stanovili perevazhnu bilshist naselennya ale poyava oriyentovanogo na biznes serednogo klasu zaklala osnovu dlya ekonomichnogo bumu u 19 mu stolitti Rozvitok turistichnoyi industriyi Buduchi vidnosno procvitayuchim komercijnim i promislovim centrom protyagom bilshoyi chastini 19 go stolittya provinciya Malaga perezhila serjoznij ekonomichnij spad u 1880 h i 1890 h rokah Ce prizvelo do zanepadu chavunnoyi promislovosti v 1893 roci ta poslabilo torgivlyu j tekstilnu promislovist Kriza u silskogospodarskomu sektori vplinula na rozvedennya hudobi ta vsih osnovnih silskogospodarskih kultur osoblivo na viroshuvannya vinogradu yakij znishuvalo nashestya filokseri Suspilnij rozlad sprichinenij krizoyu ta yiyi naslidkami skorochennya robochih misc krah biznesu ta zagalnij spad ekonomichnoyi aktivnosti zmusiv bagatoh zhiteliv shukati inshi zasobi do isnuvannya Navit u cej chas deyaki z nih vvazhali turizm alternativnim dzherelom dohodu ale minuli roki persh nizh buli visunuti iniciativi shodo rozvitku Malagi yak turistichnogo kurortu Sociedad Propagandistica del Clima y Embellecimiento de Malaga Tovaristvo spriyannya klimatu ta blagoustroyu Malagi bulo zasnovano v 1897 roci grupoyu vplivovih biznesmeniv Malagi yaki bachili potencial turizmu yak dzherela bagatstva ta namagalisya organizuvati racionalnij planovij rozvitok cogo sektora ekonomiki Yihni reklamni kampaniyi vihvalyali m yakij klimat Malagi i privablyuvali dostatnyu kilkist turistiv vzimku shob desho polegshiti ekonomichnij spad Na pochatku 20 stolittya bulo oblashtovano plyazh na shodi Malagi U 1928 roci v Torremolinosi z yavilosya pole dlya golfu Za slovami krayeznavcya Fernando Alkala 15 zhovtnya 1933 roku v Marbelyi vidbulosya urochiste vidkrittya Gotelyu Miramar Vlasniki Hose Laguno Kanas i Mariya Zuzuarregi donka Agustini Zuzuarregi ta Sattona Klonarda reklamuvali cej gotel i misto Marbelya anglijskoyu ta francuzkoyu movami vikoristovuyuchi virazi Sunny Coast i Cote du Soleil Odnak rozvitok turizmu buv perervanij gromadyanskoyu vijnoyu v Ispaniyi ta Drugoyu svitovoyu vijnoyu Gromadyanska vijna v Ispaniyi Pislya povstannya frankistskih sil u lipni 1936 roku kontrol nad Andalusiyeyu bulo podileno mizh respublikanskimi silami ta nacionalistami prichomu Kosta del Sol zalishilasya v respublikanskij zoni a Malaga sluguvala vijskovo morskoyu bazoyu ispanskogo respublikanskogo flotu Bitva za Malagu stala kulminaciyeyu nastupu v lyutomu 1937 roku ob yednanih nacionalistichnih ta italijskih sil pid komanduvannyam generala Kuejpo de Lyano z metoyu likvidaciyi kontrolyu respublikanciv nad provinciyeyu Malaga Uchast marokkanskih regulyarnih vijsk ta italijskih tankiv iz nedavno pribulogo Corpo Truppe Volontarie prizvela do povnogo rozgromu ispanskoyi respublikanskoyi armiyi ta kapitulyaciyi Malagi za mensh nizh za tizhden a same 8 lyutogo Okupaciya Malagi zmushuvala civilne naselennya j soldativ tikati j po dorozi do Almeriyi voni potrapili pid bombarduvannya z boku aviaciyi Franko korabliv tankiv i artileriyi sho prizvelo do soten smertej Cej epizod vidomij yak rizanina na dorozi Malaga Almeriya 1940 1950 ti roki Do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Marbelya bula nevelikim poselennyam iz lishe 900 zhitelyami Rikardo Soriano markiz Ivanrejskij pereyihav do Marbelyi ta populyarizuvav yiyi sered svoyih bagatih i znamenitih druziv U 1943 roci vin pridbav zamiskij mayetok roztashovanij mizh Marbelyeyu ta San Pedro pid nazvoyu El Rodeo a piznishe pobuduvav tam kurort pid nazvoyu Venta y Albergues El Rodeo poklavshi pochatok rozvitku turizmu v Marbelyi Pleminnik Soriano princ Alfonso Gogenloe Langenburzkij pridbav she odin mayetok Finka Santa Margarita yakij u 1954 roci stav klubom Marbelya mizhnarodnim kurortom populyarnim u kinozirok biznesmeniv i vidomih osib U 1950 h rokah Torremolinos stav populyarnim miscem vidpochinku i jogo vidviduvali taki znamenitosti yak Grejs Kelli Ava Gardner Marlon Brando Orson Uells Bridzhit Bardo ta Frenk Sinatra Gotel La Roca buv vidkritij u 1942 roci a gotel Pez Espada u 1959 roci 1960 1970 ti roki Kosta del Sol perezhiv vibuhovij demografichnij ta ekonomichnij rozvitok razom z turistichnoyu galuzzyu mizh 1959 ta 1974 rokami Nazva Costa del Sol bula brendom stvorenim specialno dlya reklami seredzemnomorskogo uzberezhzhya provinciyi Malaga inozemnim turistam Istorichno provincijne naselennya zhilo v ribalskih selah i v bilih selah pueblos blancos na nevelikij vidstani v gorah sho spuskalisya do uzberezhzhya Cyu teritoriyu pereformatuvali dlya zadovolennya potreb mizhnarodnogo turizmu v 1950 h rokah j z tih pir ce populyarne misce dlya inozemnih turistiv Ispanske ekonomichne divo zhivilosya za rahunok vidtoku naselennya iz sela sho spriyalo poyavi novogo klasu promislovih robitnikiv Ekonomichnij bum prizviv do zbilshennya shvidkogo budivnictva na periferiyi mist Kosta del Sol dlya rozmishennya novih robitnikiv yaki pribuvayut iz silskoyi miscevosti Deyaki mista zberegli svoyi istorichni centri ale bilshist iz nih buli zmineni chasto neprodumanoyu komercijnoyu ta zhitlovoyu zabudovoyu Taka zh dolya spitkala dovgi dilyanki malovnichogo uzberezhzhya koli vibuhnuv masovij turizm Populyarnist Torremolinosa yak turistichnogo napryamu spriyala efektu domino j naprikinci 1960 h i na pochatku 1970 h rokiv u susidnih municipalitetah takih yak Benalmadena Fuenhirola ta Mihas takozh sposterigalosya zrostannya kilkosti turistiv 1960 ti roki viglyad malenkih ribalskih selish kardinalno zminivsya V Nerha ta Malazi vidkrilisya goteli i aktivno reklamuvalisya Kinec 1970 h j potomu Perebudova aeroportu Malagi stalo tim pokrashennyam infrastrukturi sho yaknajduzhche pospriyam spriyav masovomu turizmu na uzberezhzhi Nedorogi charterni aviarejsi ta putivki zrobili yiyi gravcem galuzi j na mizhnarodnomu rinku Strimkij rozvitok Kosta del Sol i pritok pensioneriv emigrantiv z krayin Pivnichnoyi Yevropi osoblivo Velikoyi Britaniyi zbilshivsya v kinci 1970 h i 1980 h rokah Z tih pir u media mozhna zustriti nazvu Spoluchene Korolivstvo Costa del Crime tomu sho britanski zlochinci unikali pravosuddya vdoma j pereyizhdzhali tudi shob zhiti v rozkoshi Za slovami italijskogo zhurnalista Roberto Saviano fahivcya z kriminalnogo zlochinnogo svitu Neapolya prisutnist italijskoyi Kamorri na Kosta del Sol nastilki potuzhna sho bosi Kamorri nazivayut yiyi Kosta Nostra Nashe uzberezhzhya Napruzheni na toj moment vidnosini mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Ispaniyeyu cherez Gibraltar zavazhali virobiti domovlenosti pro ekstradiciyu Ce yavishe stalo syuzhetom dlya kilkoh filmiv ta serialiv TransportZ 1998 roku port Malagi rekonstruyuvavsya ta rozshiryuvavsya v ramkah proektu pid nazvoyu Osoblivij plan Puerto de Malaga Vantazhoperevezennya zroslo z 2 261 828 metrichnih tonn u 2010 roci ta bilsh nizh podvoyilisya do 5 448 260 tonn u 2011 roci Kruyizne sudnoplavstvo stalo vazhlivoyu galuzzyu v portu ta osnovnim dzherelom investicij u Malazi U 2012 roci 651 517 pasazhiriv vidvidali misto na bortu kruyiznih lajneriv sho zahodili v port vklyuchno z timi hto pochav abo zakinchiv svij kruyiz u Malazi Chotiri porti Marbelyi v osnovnomu priznacheni dlya vidpochinkovih suden hocha i Puerto Banus i Puerto de la Bahadilya mayut dozvil na prichalyuvannya kruyiznih suden zhoden z nih ne zdijsnyuye regulyarnih rejsiv do inshih portiv U portu Bahadilla bazuyetsya gildiya ribalok Marbelyi ta vikoristovuyetsya dlya transportuvannya vantazhiv Na visokoshvidkisnij zaliznichnij liniyi AVE Alta Velocidad Espanola AVE u 2007 roci bulo vidkrito liniyu Kordova Malaga zavdovzhki 155 km Galereya zobrazhenMihas Plyazh Marbelyi Zabudova Toremolinosa Vid na Marbelyu Golf v TorremolinosiPrimitkiturismo luciano alonso consejero de 3 travnya 2009 La Costa del Sol destino pionero e innovador La Opinion de Malaga isp Procitovano 3 serpnya 2023 Galsterer Hartmut Bonn 1 zhovtnya 2006 Lex Malacitana Brill s New Pauly angl Brill Procitovano 3 serpnya 2023 N Y Metropolitan Museum of Art New York Spain Patronato de la Alhambra Granada 1992 Al Andalus The Art of Islamic Spain angl Metropolitan Museum of Art ISBN 978 0 87099 636 8 Bloom Jonathan Blair Sheila 14 travnya 2009 Grove Encyclopedia of Islamic Art amp Architecture Three Volume Set angl OUP USA ISBN 978 0 19 530991 1 Ginio Alisa Meyuhas 1992 Jews Christians and Muslims in the Mediterranean World After 1492 angl Taylor amp Francis ISBN 978 0 7146 8050 7 Ringrose David R 26 listopada 1998 Spain Europe and the Spanish Miracle 1700 1900 Cambridge University Press s 198 ISBN 978 0 521 64630 7 Procitovano 13 serpnya 2013 Wawn Christopher Wood David 2000 In Search of Andalucia A Historical Geographical Observation of the Malaga Sea Board angl Pentland ISBN 978 1 85821 690 4 Jose Bernal Gutierrez PDF web archive org Arhiv originalu PDF za 19 travnya 2005 Procitovano 3 serpnya 2023 Pellejero Martinez Carmelo 2005 Turismo y Economia en la Malaga del siglo XX Tourism and the Economy in Malaga of the 20th Century PDF Revista de Historia Industrial 3 Universidad de Malaga XIV 29 3 Procitovano 13 serpnya 2013 Esenwein George R 14 veresnya 2005 The Spanish Civil War A Modern Tragedy Taylor amp Francis s 143 ISBN 978 0 203 08785 5 Procitovano 13 serpnya 2013 Cortada James W 30 listopada 2011 Modern Warfare in Spain American Military Observations on the Spanish Civil War 1936 1939 Potomac Books Inc s 92 ISBN 978 1 59797 556 8 Procitovano 13 serpnya 2013 Beevor Antony 2006 The Battle for Spain The Spanish Civil War 1936 1939 Penguin Books s 201 ISBN 978 0 14 303765 1 Procitovano 13 serpnya 2013 isp La web del ayuntamiento Arhiv originalu za 4 March 2016 Procitovano 14 kvitnya 2013 Jordan Angel A 1 kvitnya 1989 Marbella Story GeoPlaneta Editorial S A s 73 ISBN 978 84 320 4707 7 Procitovano 14 kvitnya 2013 Hard Mikael Misa Thomas J 1 sichnya 2008 Urban Machinery Inside Modern European Cities MIT Press s 116 ISBN 978 0 262 08369 0 Procitovano 14 serpnya 2013 Playa Med El Hotel Pez Espada y su contribucion al desarrollo turistico de la Costa del Sol Publicaciones Tecnicas s 123 GGKEY XYZEDFKQNPE Procitovano 14 serpnya 2013 Antonio Migu Nogues Pedregal 2012 Culture and Society in Tourism Contexts Emerald Group Publishing s 72 ISBN 978 0 85724 684 4 Procitovano 14 serpnya 2013 Jose Maria Magone 2001 Iberian Trade Unionism Democratization Under the Impact of the European Union Transaction Publishers s 187 ISBN 978 1 4128 2576 4 Procitovano 14 serpnya 2013 McDowell A Carter R Pollard J 1993 The Impact of Man on the Shoreline Environment of the Costa del Sol Southern Spain U P P Wong red Tourism Vs Environment The Case for Coastal Areas Springer s 189 ISBN 978 0 7923 2404 1 Procitovano 14 serpnya 2013 Reencontrar la Costa del Sol Lunwerg Editores 27 bereznya 2008 ISBN 978 84 9785 401 6 Procitovano 13 serpnya 2013 Rodriguez Vicente 2001 Tourism as a recruiting post for retirement migration Tourism Geographies 3 52 63 doi 10 1080 14616680010008702 King Russell Paolo de Mas J Mansvelt Beck 2001 Geography Environment and Development in the Mediterranean Sussex Academic Press s 187 ISBN 978 1 898723 90 5 Procitovano 14 serpnya 2013 O Reilly Karen 15 kvitnya 2013 The British on the Costa del Sol U Russell King Nancy Wood red Media and Migration Constructions of Mobility and Difference Routledge s 177 179 ISBN 978 1 134 58405 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka O Reilly Karen 1 listopada 2002 The British on The Costa Del Sol Taylor amp Francis s 69 ISBN 978 0 203 49540 7 Procitovano 13 serpnya 2013 Spanish police strike blow to Camorra mafia crime network The Local AFP 5 lyutogo 2019 Procitovano 24 chervnya 2019 Campbell Duncan 13 lipnya 2013 As police arrest British fugitives in Spain are the days of the Costa del Crime numbered The Observer brit ISSN 0029 7712 Procitovano 8 serpnya 2023 Summers Chris 11 lipnya 2002 Life on the Costa del Crime BBC News Procitovano 18 travnya 2008 Hobson Judy 23 grudnya 2006 Hotline puts squeeze on Costa del Crime BBC News Procitovano 18 travnya 2008 Las actuaciones previstas en el Plan del Puerto siguen sumando retraso Malaga Hoy 20 sichnya 2009 Procitovano 12 chervnya 2012 Autoridad Portuaria de Malaga Puerto de Malaga Maritime Traffic Autoridad Portuaria de Malaga Procitovano 14 chervnya 2012 Trains History to High speed long distance trains AVE Andalucia com angl 20 lipnya 2019 Procitovano 3 serpnya 2023 PosilannyaVeb sajt radi z turizmu Kosta del Sol i Malagi