Меморіал Космічне дзеркало який є частиною більшого меморіалу космонавтів є національним меморіалом на території комплек

Меморіал «Космічне дзеркало», який є частиною більшого меморіалу космонавтів, є національним меморіалом на території комплексу для відвідувачів космічного центру імені Джона Кеннеді на острові Меррітт, штат Флорида. Він підтримується Фондом меморіалу космонавтів (ФМК), офіси якого розташовані в Центрі космічної освіти НАСА поруч із комплексом відвідувачів. Меморіал був розроблений Голтом Гіншо Пфау Джонсом у 1987 році й присвячений 9 травня 1991 року, щоб згадати життя чоловіків і жінок, які загинули в різних космічних програмах США, особливо в програмах НАСА. Меморіал космонавтів був визначений Конгресом США «як національний меморіал астронавтам, що загинули під час виконання службових обов'язків» (Спільна резолюція 214, 1991).

Космічне дзеркало

28°31′31″ пн. ш. 80°40′54″ зх. д. / 28.52530000002778010° пн. ш. 80.68170000002778863° зх. д.Координати: 28°31′31″ пн. ш. 80°40′54″ зх. д. / 28.52530000002778010° пн. ш. 80.68170000002778863° зх. д.ТипмеморіалКраїна

СШАСайтamfcse.org

Космічне дзеркало (США)

Космічне дзеркало у Вікісховищі

Окрім 20 кар'єрних астронавтів НАСА, меморіал включає імена летуна-випробувача ВПС США X-15, офіцера ВПС США, який загинув під час підготовки до втаємниченої на той час військово-космічної програми, цивільного учасника космічного польоту, який загинув у катастрофі «Челленджера» та ізраїльського астронавта, який загинув у катастрофі «Колумбії».

У липні 2019 року ФМК одноголосно проголосував за включення приватних астронавтів до меморіалу, визнаючи важливий внесок членів екіпажу приватних космічних польотів в американську космічну програму. Першим цивільним жителем, якого додали до стіни, став пілот Scaled Composites Майкл Т. Алсбері, який загинув в катастрофі SpaceShipTwo 31 жовтня 2014 року. Його ім'я було додано до меморіалу 25 січня 2020 року.

Елементи меморіалу

Дві панелі показують імена екіпажу космічного шатла STS-107 «Колумбія».

Головною особливістю меморіалу є Космічне дзеркало — плоский простір із полірованого чорного граніту висотою бл. 13 м і шириною бл. 15,25 м, розділений на 90 невеликих панелей. Імена 25 загиблих астронавтів розкидані по дзеркалу, причому імена астронавтів, які загинули в одному і тому ж інциденті, згруповані на одній панелі або на парах сусідніх панелей. Імена повністю прорізані в поверхні, оголюючи напівпрозору основу, і заповнені напівпрозорим акрилом, який потім підсвічується світлодіодними лампами, змушуючи імена світитися і здаватися летючими у відбитті неба.

Поруч із Космічним дзеркалом розташована гранітна стіна зі світлинами й короткими життєписами тих, хто був зображений на дзеркалі. Меморіал Космічного дзеркала був розроблений Весом Джонсом із компанії Holt Hinshaw Pfau Jones і був замовлений після перемоги на міжнародному конкурсі дизайну.

Неробочий механізм відстеження сонця

Побудований меморіал включав двигуни та домкрати, що постійно відстежували Сонце на небі як за віссю, так і за нахилом. Параболічні відбивачі на зворотному боці дзеркала направляли сонячне світло через акрилові панелі, освітлюючи імена героїв сонячним світлом. За нестачі сонячного світла використовувалися додаткові прожектори.

У 1997 році система стеження вийшла з ладу, внаслідок чого частина монумента вдарилася об сталеву балку на сусідній платформі. Страхова компанія заплатила 375 000 дол. за лагодильні роботи, але пізніше механізм знову вийшов з ладу через подальші складнощі з поворотним кільцем.

Орієнтовна вартість лагодження склала близько 700 000 дол., і Фонд пам'яті астронавтів одноголосно вирішив, що ці гроші краще витратити на освітні програми. Прожектори були переставлені й горять цілодобово, висвітлюючи меморіал.

Фінансування меморіалу

Меморіал «Космічне дзеркало» коштує 6,2 млн дол.

Меморіал повинен був частково фінансуватися коштом продажу торгових карток Space Shots. Було укладено угоду про 25 % прибутку Space Shots в обмін на гарантування позики в 160 000 дол. Фонду належало 400 000 дол, які так і не були виплачені.

Меморіал космічного дзеркала і Фонд пам'яті астронавтів частково фінансуються коштом спеціального реєстраційного знака для транспортних засобів, що видається штатом Флорида. Вперше він був випущений в 1987 році й став першим спеціальним знаком штату під назвою «Челленджер». У третьому виданні, поданому у 2004 році, в текст включений напис «Колумбія», і тепер знак підписано як «Челленджер/Колумбія». У 2009 році номерні знаки принесли 377 000 дол.

Чверть доходу від пам'ятних монет «Аполлон-11 з п'ятдесятої річниці» піде Фонду меморіалу астронавтів.

Вшанування

Право на включення в меморіал мають тільки ті, хто загинув під час польотів людини в космос або під час підготовки до таких польотів, що спонсоруються Сполученими Штатами.

Люди, яких вшановано на меморіалі:

Теодор Фрімен, один із призовників "групи астронавтів 3" з 1963 року, загинув унаслідок навчальної аварії Т-38 31 жовтня 1964 року.
Елліот Сі та Чарльз Бассет загинули в результаті аварії Т-38 28 лютого 1966 р., коли їх літак впав у туманний день у будівлю 101 Макдонелла. Спочатку вони мали бути екіпажем Gemini 9. Бассетт був ще одним новобранцем групи 3, тоді як See був рекрутом групи 2 космонавтів з 1962 року.
27 січня 1967 року Гас Гріссом, Ед Вайт і Роджер Чаффі перебували в капсулі «Аполлона-1» для перевірки герметичності роз'ємів, коли в результаті короткого замикання загорілися горючі матеріали в атмосфері чистого кисню під тиском. Астронавти померли від отруєння чадним газом до того, як наземні команди змогли дістатися до них. Гріссом, один з астронавтів місії «Меркурій-7», до цього літав двічі. Вайт зробив перший в США вихід у відкритий космос на «Джеміні-4». Чаффі, новачок, був новобранцем Групи 3.
Кліфтон Вільямс загинув у катастрофі під час навчання Т-38 5 жовтня 1967 року. Ще один призовник групи 3, він перебував у ротації космонавтів «Аполлон» і мав би бути в екіпажі «Аполлона-12». Його пам'ять також увічнена четвертою зіркою на офіційному значку місії «Аполлон-12».
Майкл Дж. Адамс загинув у катастрофі Х-15 15 листопада 1967 року. Він не був новобранцем астронавтів НАСА, але створив меморіал завдяки тому, що отримав Знак космонавта за стандартом USAF, досягнувши висоти трохи більше 50 миль у своєму фатальному польоті. Він також був у програмі пілотованої орбітальної лабораторії ВПС США.
Роберт Х. Лоуренс-молодший загинув 8 грудня 1967 р., Коли F-104, в якому він був пілотом-інструктором для літного випробувача, зазнав аварії, і його парашут з катапультатом не відкрився. У той час він брав участь в програмі пілотованої орбітальної лабораторії та міг би стати одним з перших афроамериканських астронавтів, якби вижив і прийняв пропозицію НАСА всім кандидатам у віці до 35 років на участь в космічній програмі, коли в 1969 році програма MOL була згорнута.
28 січня 1986 року космічний човник «Челленджер» розвалився на частини через 73 секунди після запуску в рамках місії STS-51-L через дефект в одному з твердопаливних ракетних прискорювачів. Всі сім членів екіпажу — Франсіс «Дік» Скоби, Майкл Дж. Сміт, Рональд Макнейр, Грегорі Джарвіс, Джудіт Рєзнік, Еллісон Онізука і Кріста Маколіфф — загинули. Скоби, Макнейра, Резник і Онізука вже літали раніше. Резник була другою американською жінкою в космосі після Саллі Райд. МакОліфф брала участь в проєкті «Учитель в космосі».
M. Л. «Сонні» Картер загинув 5 квітня 1991 року в катастрофі рейсу 2311 авіакомпанії Atlantic Southeast Airlines. Картер був пасажиром, що летів у справах НАСА. Він літав на STS-33 і в той час проходив підготовку до STS-42.
1 лютого 2003 року космічний човник «Колумбія» розпався при вході в атмосферу в кінці місії STS-107 через пошкодження під час підйому. До складу екіпажу входили Рік Хазбенд, Вільям К. МакКул, Девід М. Браун, Калпана Чавла, Майкл П. Андерсон, Лорел Кларк і Ілан Рамон. Чоловік, Чавла та Андерсон були ветеранами. Рамон був пілотом ізраїльських ВПС.
31 жовтня 2014 року SpaceShipTwo розірвався під час свого четвертого польоту, в результаті чого загинув другий пілот Майкл Т. Алсбері і серйозно поранено першого пілота. Обидва летіли до Scaled Composites на місії Virgin Galactic.

Фонд меморіалу космонавтів

Президентом Фонду меморіалу космонавтів був Стівен Фельдман з 1999 по 2012 рік. Щорічно йому платили 303 000 дол. Це було критиковано як найвище серед 100 неприбуткових організацій округу Бревард. Його зарплата становила 18,3 % від бюджету фонду в 1,8 млн дол. у 2009 фінансовому році. Він захистив свою зарплату, сказавши, що він є єдиним збором коштів та головним фінансовим директором фонду.

Тад Альтман став президентом та генеральним директором Фонду меморіалу астронавтів у серпні 2012 року. До складу ради директорів входять Ейлін Коллінз — голова, Джек Кіршенбаум — заступник голови, Грегорі Х. Джонсон — скарбник, Шеріл Л. Чаффі — секретар.

Галерея

Підпис космічного дзеркала
Меморіал гідності
Космічне дзеркало на заході сонця

Примітки

. The Astronauts Memorial Foundation (амер.). Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 30 січня 2020.
Ash, J.: «Memorial Repairs Delayed Indefinitely», Florida Today, January 23, 2001.
Clary, Mike (19 серпня 1991). . Los Angeles Times. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 16 вересня 2015.
. Ocala Star-Banner. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 16 вересня 2015.
. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 21 липня 2021.
Schweers, Jeff (21 листопада 2010). . Melbourne, Florida: Florida Today. с. 1A. Архів оригіналу за 24 листопада 2010.
. www.usmint.gov. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 7 квітня 2019.
. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 21 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. collectSPACE. 25 січня 2020. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017. Процитовано 21 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 21 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

The Astronauts Memorial Foundation [ 2 серпня 2021 у Wayback Machine.] official website
Places of Commemoration: Search for Identity and Landscape Design, Volume 19, Joachim Wolschke-Bulmahn, Dumbarton Oaks, 2001, pages 185—214. .
Congressional Record, 30 April 1991, page 9600, H2578-79. Joint Resolution 214.
Космічне дзеркало на сайті Find a Grave (англ.)

[1] . The Astronauts Memorial Foundation (амер.). Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 30 січня 2020.

[flatoday-2] Ash, J.: «Memorial Repairs Delayed Indefinitely», Florida Today, January 23, 2001.

[LAtimes1-3] Clary, Mike (19 серпня 1991). . Los Angeles Times. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 16 вересня 2015.

[Ocala1-4] . Ocala Star-Banner. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 16 вересня 2015.

[5] . Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 21 липня 2021.

[ft101121-6] Schweers, Jeff (21 листопада 2010). . Melbourne, Florida: Florida Today. с. 1A. Архів оригіналу за 24 листопада 2010.

[7] . www.usmint.gov. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 7 квітня 2019.

[8] . Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 21 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[9] . collectSPACE. 25 січня 2020. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.

[10] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017. Процитовано 21 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[11] . Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 21 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()