Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́рій Петро́вич Ко́ршунов (* 22 вересня 1933 — † 1 серпня 2002) — радянський ентомолог, знавець систематики і фауністики лускокрилих.
| Юрій Петрович Коршунов | |
|---|---|
| Народився | 22 вересня 1933 с. Чорнорічка Новосибірської області, Росія |
| Помер | 1 серпня 2002 (68 років) Новосибірськ, Росія |
| Поховання | d |
| Країна |  СРСР→ Росія |
| Діяльність | лепідоптеролог |
| Alma mater | Харківський університет |
| Галузь | ентомологія |
| Заклад | Інститут систематики і екології тварин Сибірського відділення РАН |
| Науковий керівник | А. Є. Штандель, С. І. Медведєв |
| Відомі учні | В. В. Дубатолов |
| Відомий завдяки: | працям із ентомології |
Біографія
Юрій Петрович Коршунов народився 22 вересня 1933 року в с. Чорнорічка, нині це частина міста Іскітим Новосибірської області Росії. З дитинства Юрієві подобалось спостерігати за тваринами у природі та вдома, у саморобних садках, виводити метеликів з лялечок. Батьки подарували йому дитячий мікроскоп, хлопець полюбляв книги про тварин і мандрівників. 1946 року зі вчителем і чотирма шкільними товаришами він подорожував по Алтаю, з наступного року брав активну участь у обласному юнацькому географічному товаристві, почав співробітничати із Західносибірським філіалом АН СРСР, обласним краєзнавчим музеєм. У музеї він познайомився із А. Є. Штанделем, спілкування з яким визначило подальший шлях юнака в науці лепідоптерології.
Він вступив на біологічний факультет Томського університету, багато подорожував Алтаєм та Новосибірською областю, читав спеціальну літературу, очолив обласну секцію туризму і альпінізму при Будинку вчених. У 1953 році під час навчально-польової практики він після укусу кліща захворів на енцефаліт. Попри тривале лікування, цілком позбавитися від хвороби не вдалося до кінця життя.
Того ж року за пропозицією А. Штанделя юнак переводиться до Харківського університету, де на кафедрі ентомології сформувалася група ентузіастів, якою керував знаний український вчений С. І. Медведєв. Разом зі вчителем Юрій екскурсує по берегах Сіверського Дінця в районі Чугуєва, Мерефи, Покотилівки тощо. Під керівництвом Штанделя він вивчає практичну систематику метеликів.
У лютому 1954 року вони удвох їздили до Москви — ознайомилися з колекціями Московського університету, приватними колекціями, зустрілися із О. О. Яхонтов, який порадив молодому ентомологу зосередитись на вивченні денних метеликів. Тієї ж зими юнак відвідав Зоологічний інститут у Ленінграді, познайомився з відомими ентомологами О. О. Штакельбергом, Б. М. Шванвичем та іншими.
Наприкінці 3-го курсу група студентів-ентомологів проходила навчальну польову практику в Кримському заповіднику. Тут Юрій завзято збирав матеріал для дипломної роботи. У квітні наступного року його відрядили до Тростянецького району на Сумщині для боротьби із буряковим довгоносиком. Того ж літа він знову працює в Криму. Рік по тому він захистив дипломну роботу з денних метеликів Криму, склав державні екзамени, одержав диплом і повернувся до Новосибірська.
Щороку він подорожував, збираючи науковий матеріал. Останньою стала експедиція 1986 року — через післяенцефалітні ускладнення стан здоров'я вченого погіршився. З цієї причини останні сім років життя він не виходив з будівлі зоомузею Інституту систематики і екології тварин Сибірського відділення РАН і невтомно працював, аби завершити головну книгу свого життя — визначник метеликів Уралу, Сибіру та Далекого Сходу. 1 серпня 2002 року він помер через серцевий напад просто за робочим столом.
Наукова діяльність
Ю. Коршунов підготував кандидатську дисертацію з денних метеликів Хакасії. Але через високу вимогливість відтягував її захист, вважаючи, що на досліджуваній території лишилися необстеженими «білі плями». Попри відсутність наукового ступеня, він став визнаним висококласним знавцем систематики і фауністики денних метеликів.
Він описав понад 70 таксонів лускокрилих, нових для науки, в тому числі — роди Driopa Korshunov, 1988; Erythodriopa Korshunov, 1988; Amuriana Korshunov & Dubatolov, 1984; Rubrapterus Korshunov, 1987; Inderskia Korshunov, 2000; Quinhaicus Korshunov, 1990; Kreizbergius Korshunov, 1990; Bajluana Korshunov, 1990; Goldia Dubatolov & Korshunov, 1990; Roddia Korshunov, 1995 та Sachaia Korshunov, 1990.
Ю. Коршунов здійснив експедиції, які охопили величезну територію Північної Азії — від Полярного Уралу і Ямалу до Алтаю і Забайкалля. Завдяки копіткій праці Ю. Коршунова, для десятків видів денних метеликів вдалося істотно уточнити їхнє географічне поширення. Його праці дозволяють складати переліки метеликів — мешканців певних територій, видавати регіональні Червоні книги тощо.
Вчений брав участь у IX з'їзді Всесоюзного ентомологічного товариства (Київ, 1984)
У його творчому доробку понад 160 наукових публікацій. Їх повний перелік дивись на.
Основні праці
- Каталог булавоусых чешуекрылых (Lepidoptera, Rhopalocera) фауны СССР. — Энтомологическое обозрение, 1972, т. 51, вып. 1, с. 136—154; вып. 2, с. 352—368.
- Чешуекрылые Саратовской области. — Саратов: изд-во Саратовского университета, 1979. — 241 с. [У співавторстві з А. П. Кумаковим]
- Красная Книга СССР. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды животных и растений. Изд. второе, переработанное и дополненное. Том 1. Москва: Лесная промышленность, 1984, с. 63–93 [31 нарис у складі авторського колективу]
- Булавоусые чешуекрылые Западно–Сибирской равнины (общие сведения и определитель). В кн.: Пауки и насекомые Сибири. Новосибирск, 1985, с. 32–118.
- Дневные бабочки азиатской части России. Справочник. — Екатеринбург: изд-во Уральского государственного университета, 1995. — 202 с. [У співавторстві з П. Горбуновим]
- Дополнения и исправления к книге «Дневные бабочки Азиатской части России». — Новосибирск: Издательская группа ETA Grp, 1996. — 66 с.
- Новые описания и уточнения к книге «Дневные бабочки азиатской части России». — Новосибирск, 1998. — 71 с.
- Булавоусые чешуекрылые Урала, Сибири и Дальнего Востока: определитель и аннотации. — Новосибирск: ЗСГВХ, 2000. — 218 с.
- Определители по флоре и фауне России // Булавоусые чешуекрылые Северной Азии. Выпуск 4. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2002. — 424 с
Громадська діяльність і визнання
Ю. Коршунов чимало зробив як популяризатор науки. У молоді роки вдома у нього працював неформальний юннатівський гурток, де обговорювалися результати експедицій, ділилися досвідом. Його велика бібліотека була відкрита для будь-кого, хто цікавився наукою. З-під його пера вийшло понад 70 статей — про дослідників, мандрівників, комах, необхідність охорони рідкісних видів і вцілілих куточків дикої природи. На ці ж теми він виступав по радіо і телебаченню.
Його величезна колекція метеликів зберігається у Сибірському зоологічному музеї (Новосибірськ). На честь Ю. П. Коршунова названо низку видів і підвидів комах:
- попелиця Aphis korshunovi Ivanovskaja, 1971, мошка Prosimulium korshunovi Patrusheva, 1975, а також метелики:синявцеві — зефір Коршунова (Favonius korshunovi Dubatolov & Sergeev, 1982, аргус Plebejus argus korshunovi Standel, 1960 і ікар (Polyommatus icarus korshunovi P. Gorbunov, 1995); сатирида Hyponephele korshunovi Lukhtanov, 1994; сінниця глікерион (Coenonympha glycerion korshunovi Nekrutenko, 1978; косатець номіон (Parnassius nomion korshunovi Kreuzberg & Pljushch, 1992; п'ядун Coenotephria korshunovi Viidalepp, 1976
Пам'яті вченого присвячений інтернет-сайт http://jugan1.narod.ru [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.].
Примітки
- Ивонин В. В., Николаев С. Л. Юрий Петрович Коршунов. Галерея лепидоптерологов России и сопредельных стран. http://jugan.org/jupk.html [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Її основні висновки опубліковані: Экологическая и зоогеографическая характеристика фауны Lepidoptera (Rhopalocera) горной части и южного берега Крыма. В кн.: Итоговая студенческая научная конференція Харьковского университета. Тезисы докладов. Харьков, 1956, с. 211—212)
- V. V. Ivonin, S. L. Nikolaev. In memory of Yury Petrovich Korshunov. http://www.jugan.narod.ru/necro_eng.htm [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Итоги изучения таксономии и номенклатуры булавоусых чешуекрылых Евразии // IX съезд Всесоюзного Энтомологического общества. Тезисы докладов. Киев, октябрь 1984 г., часть 1. Киев: с. 247. Киев: Наукова думка, 1984
- Список опубликованных работ Ю. П. Коршунова. http://szmn.eco.nsc.ru/Personal/yupk_litr.htm [ 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Деякі з них доступні на http://www.jugan.narod.ru/pops.htm [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Новые таксоны насекомых, названные в честь Ю. П. Коршунова. http://szmn.eco.nsc.ru/Personal/yupk_taxa_r.htm [ 9 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Korshunov Yu rij Petro vich Ko rshunov 22 veresnya 1933 19330922 1 serpnya 2002 radyanskij entomolog znavec sistematiki i faunistiki luskokrilih Yurij Petrovich Korshunov225h250pxNarodivsya22 veresnya 1933 1933 09 22 s Chornorichka Novosibirskoyi oblasti RosiyaPomer1 serpnya 2002 2002 08 01 68 rokiv Novosibirsk RosiyaPohovannyadKrayina SRSR RosiyaDiyalnistlepidopterologAlma materHarkivskij universitetGaluzentomologiyaZakladInstitut sistematiki i ekologiyi tvarin Sibirskogo viddilennya RANNaukovij kerivnikA Ye Shtandel S I MedvedyevVidomi uchniV V DubatolovVidomij zavdyaki pracyam iz entomologiyiBiografiyaYurij Petrovich Korshunov narodivsya 22 veresnya 1933 roku v s Chornorichka nini ce chastina mista Iskitim Novosibirskoyi oblasti Rosiyi Z ditinstva Yuriyevi podobalos sposterigati za tvarinami u prirodi ta vdoma u samorobnih sadkah vivoditi metelikiv z lyalechok Batki podaruvali jomu dityachij mikroskop hlopec polyublyav knigi pro tvarin i mandrivnikiv 1946 roku zi vchitelem i chotirma shkilnimi tovarishami vin podorozhuvav po Altayu z nastupnogo roku brav aktivnu uchast u oblasnomu yunackomu geografichnomu tovaristvi pochav spivrobitnichati iz Zahidnosibirskim filialom AN SRSR oblasnim krayeznavchim muzeyem U muzeyi vin poznajomivsya iz A Ye Shtandelem spilkuvannya z yakim viznachilo podalshij shlyah yunaka v nauci lepidopterologiyi Vin vstupiv na biologichnij fakultet Tomskogo universitetu bagato podorozhuvav Altayem ta Novosibirskoyu oblastyu chitav specialnu literaturu ocholiv oblasnu sekciyu turizmu i alpinizmu pri Budinku vchenih U 1953 roci pid chas navchalno polovoyi praktiki vin pislya ukusu klisha zahvoriv na encefalit Popri trivale likuvannya cilkom pozbavitisya vid hvorobi ne vdalosya do kincya zhittya Togo zh roku za propoziciyeyu A Shtandelya yunak perevoditsya do Harkivskogo universitetu de na kafedri entomologiyi sformuvalasya grupa entuziastiv yakoyu keruvav znanij ukrayinskij vchenij S I Medvedyev Razom zi vchitelem Yurij ekskursuye po beregah Siverskogo Dincya v rajoni Chuguyeva Merefi Pokotilivki tosho Pid kerivnictvom Shtandelya vin vivchaye praktichnu sistematiku metelikiv U lyutomu 1954 roku voni udvoh yizdili do Moskvi oznajomilisya z kolekciyami Moskovskogo universitetu privatnimi kolekciyami zustrilisya iz O O Yahontov yakij poradiv molodomu entomologu zosereditis na vivchenni dennih metelikiv Tiyeyi zh zimi yunak vidvidav Zoologichnij institut u Leningradi poznajomivsya z vidomimi entomologami O O Shtakelbergom B M Shvanvichem ta inshimi Naprikinci 3 go kursu grupa studentiv entomologiv prohodila navchalnu polovu praktiku v Krimskomu zapovidniku Tut Yurij zavzyato zbirav material dlya diplomnoyi roboti U kvitni nastupnogo roku jogo vidryadili do Trostyaneckogo rajonu na Sumshini dlya borotbi iz buryakovim dovgonosikom Togo zh lita vin znovu pracyuye v Krimu Rik po tomu vin zahistiv diplomnu robotu z dennih metelikiv Krimu sklav derzhavni ekzameni oderzhav diplom i povernuvsya do Novosibirska Shoroku vin podorozhuvav zbirayuchi naukovij material Ostannoyu stala ekspediciya 1986 roku cherez pislyaencefalitni uskladnennya stan zdorov ya vchenogo pogirshivsya Z ciyeyi prichini ostanni sim rokiv zhittya vin ne vihodiv z budivli zoomuzeyu Institutu sistematiki i ekologiyi tvarin Sibirskogo viddilennya RAN i nevtomno pracyuvav abi zavershiti golovnu knigu svogo zhittya viznachnik metelikiv Uralu Sibiru ta Dalekogo Shodu 1 serpnya 2002 roku vin pomer cherez sercevij napad prosto za robochim stolom Naukova diyalnistYu Korshunov pidgotuvav kandidatsku disertaciyu z dennih metelikiv Hakasiyi Ale cherez visoku vimoglivist vidtyaguvav yiyi zahist vvazhayuchi sho na doslidzhuvanij teritoriyi lishilisya neobstezhenimi bili plyami Popri vidsutnist naukovogo stupenya vin stav viznanim visokoklasnim znavcem sistematiki i faunistiki dennih metelikiv Vin opisav ponad 70 taksoniv luskokrilih novih dlya nauki v tomu chisli rodi Driopa Korshunov 1988 Erythodriopa Korshunov 1988 Amuriana Korshunov amp Dubatolov 1984 Rubrapterus Korshunov 1987 Inderskia Korshunov 2000 Quinhaicus Korshunov 1990 Kreizbergius Korshunov 1990 Bajluana Korshunov 1990 Goldia Dubatolov amp Korshunov 1990 Roddia Korshunov 1995 ta Sachaia Korshunov 1990 Yu Korshunov zdijsniv ekspediciyi yaki ohopili velicheznu teritoriyu Pivnichnoyi Aziyi vid Polyarnogo Uralu i Yamalu do Altayu i Zabajkallya Zavdyaki kopitkij praci Yu Korshunova dlya desyatkiv vidiv dennih metelikiv vdalosya istotno utochniti yihnye geografichne poshirennya Jogo praci dozvolyayut skladati pereliki metelikiv meshkanciv pevnih teritorij vidavati regionalni Chervoni knigi tosho Vchenij brav uchast u IX z yizdi Vsesoyuznogo entomologichnogo tovaristva Kiyiv 1984 U jogo tvorchomu dorobku ponad 160 naukovih publikacij Yih povnij perelik divis na Osnovni praciKatalog bulavousyh cheshuekrylyh Lepidoptera Rhopalocera fauny SSSR Entomologicheskoe obozrenie 1972 t 51 vyp 1 s 136 154 vyp 2 s 352 368 Cheshuekrylye Saratovskoj oblasti Saratov izd vo Saratovskogo universiteta 1979 241 s U spivavtorstvi z A P Kumakovim Krasnaya Kniga SSSR Redkie i nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya vidy zhivotnyh i rastenij Izd vtoroe pererabotannoe i dopolnennoe Tom 1 Moskva Lesnaya promyshlennost 1984 s 63 93 31 naris u skladi avtorskogo kolektivu Bulavousye cheshuekrylye Zapadno Sibirskoj ravniny obshie svedeniya i opredelitel V kn Pauki i nasekomye Sibiri Novosibirsk 1985 s 32 118 Dnevnye babochki aziatskoj chasti Rossii Spravochnik Ekaterinburg izd vo Uralskogo gosudarstvennogo universiteta 1995 202 s U spivavtorstvi z P Gorbunovim Dopolneniya i ispravleniya k knige Dnevnye babochki Aziatskoj chasti Rossii Novosibirsk Izdatelskaya gruppa ETA Grp 1996 66 s Novye opisaniya i utochneniya k knige Dnevnye babochki aziatskoj chasti Rossii Novosibirsk 1998 71 s Bulavousye cheshuekrylye Urala Sibiri i Dalnego Vostoka opredelitel i annotacii Novosibirsk ZSGVH 2000 218 s Opredeliteli po flore i faune Rossii Bulavousye cheshuekrylye Severnoj Azii Vypusk 4 M Tovarishestvo nauchnyh izdanij KMK 2002 424 sGromadska diyalnist i viznannyaYu Korshunov chimalo zrobiv yak populyarizator nauki U molodi roki vdoma u nogo pracyuvav neformalnij yunnativskij gurtok de obgovoryuvalisya rezultati ekspedicij dililisya dosvidom Jogo velika biblioteka bula vidkrita dlya bud kogo hto cikavivsya naukoyu Z pid jogo pera vijshlo ponad 70 statej pro doslidnikiv mandrivnikiv komah neobhidnist ohoroni ridkisnih vidiv i vcililih kutochkiv dikoyi prirodi Na ci zh temi vin vistupav po radio i telebachennyu Jogo velichezna kolekciya metelikiv zberigayetsya u Sibirskomu zoologichnomu muzeyi Novosibirsk Na chest Yu P Korshunova nazvano nizku vidiv i pidvidiv komah popelicya Aphis korshunovi Ivanovskaja 1971 moshka Prosimulium korshunovi Patrusheva 1975 a takozh meteliki sinyavcevi zefir Korshunova Favonius korshunovi Dubatolov amp Sergeev 1982 argus Plebejus argus korshunovi Standel 1960 i ikar Polyommatus icarus korshunovi P Gorbunov 1995 satirida Hyponephele korshunovi Lukhtanov 1994 sinnicya glikerion Coenonympha glycerion korshunovi Nekrutenko 1978 kosatec nomion Parnassius nomion korshunovi Kreuzberg amp Pljushch 1992 p yadun Coenotephria korshunovi Viidalepp 1976 Pam yati vchenogo prisvyachenij internet sajt http jugan1 narod ru 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine PrimitkiIvonin V V Nikolaev S L Yurij Petrovich Korshunov Galereya lepidopterologov Rossii i sopredelnyh stran http jugan org jupk html 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Yiyi osnovni visnovki opublikovani Ekologicheskaya i zoogeograficheskaya harakteristika fauny Lepidoptera Rhopalocera gornoj chasti i yuzhnogo berega Kryma V kn Itogovaya studencheskaya nauchnaya konferenciya Harkovskogo universiteta Tezisy dokladov Harkov 1956 s 211 212 V V Ivonin S L Nikolaev In memory of Yury Petrovich Korshunov http www jugan narod ru necro eng htm 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Itogi izucheniya taksonomii i nomenklatury bulavousyh cheshuekrylyh Evrazii IX sezd Vsesoyuznogo Entomologicheskogo obshestva Tezisy dokladov Kiev oktyabr 1984 g chast 1 Kiev s 247 Kiev Naukova dumka 1984 Spisok opublikovannyh rabot Yu P Korshunova http szmn eco nsc ru Personal yupk litr htm 11 lyutogo 2017 u Wayback Machine Deyaki z nih dostupni na http www jugan narod ru pops htm 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Novye taksony nasekomyh nazvannye v chest Yu P Korshunova http szmn eco nsc ru Personal yupk taxa r htm 9 kvitnya 2019 u Wayback Machine