Королівство Гвінед

Гвінед валл. Gwynedd Королівство ← V століття – 1282 → Прапор Гвінеда Герб Гвінеда Середньовічні королівства Уельсу Столиця , Аберфрау, Мова(и) валлійська Релігія християнство Форма правління монархія Правителі Гвінеда  - бл. 450—бл. 460 Кунеда  - 625–634  - 1081–1137  - 1137–1170  - 1195–1240  - 1246–1282 ↑  На латині Гвінед часто згадувався в офіційних середньовічних хартіях і актах XIII століття як Principatus Norwallia (Князівство Північний Уельс). Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королівство Гвінед

Ця стаття присвячена середньовічному королівству Уельсу. Про адміністративній одиниці сучасного Уельсу див. Гвінет.

Королівство Гві́нед (середньовічна латинська: Venedotia / Norwallia; : Guynet^[1]; валл. Teyrnas Gwynedd) — одне з кельтських королівств середньовічного Уельсу. Традиційна територія Гвінеду — північний захід країни, між річками та та навколо (валл. Yr Eryri), а також острів (валл. Ynys Môn). Правителі Гвінеду, такі як , , , і , традиційно грали провідну роль серед валлійських правителів. Географічні особливості цієї віддаленої гористої місцевості заважали королям Англії ефективно вести завойовницьку політику. На честь засновника династії королівський дім Гвінеду часто називають , а старша гілка, що веде початок від , називається лінією володарів Аберфрау (хоча їхня столиця далеко не завжди розташовувалася саме в Аберфрау).

На початку XIII століття Ллівелін Великий зробив центром королівства область на березі Ірландського моря від Бангора до : королівська резиденція розташовувалася в , на березі протоки Менай. Бангор був центром діоцезу, а в Конуї був цистерціанський монастир, тісно пов'язаний з континентальними оселями цього ордена. Навпроти Гарт-Келіна, на березі Англсі, знаходився важливий торговий порт Лланвайс.

Примітки

1. Lewis, Timothy (1913). A glossary of mediaeval Welsh law, based upon the Black book of Chirk. Manchester University Press.

Див. також

• Список правителів королівства Гвінед