Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Золотомушка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Золотомушка жовточуба (Regulus regulus) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Золотому́шка (Regulus) — рід горобцеподібних птахів. Включає 5 або 6 сучасних видів. Раніше вважався єдиним у родині золотомушкових (Regulidae), але згодом золотомушка рубіновочуба була виділена в окремий рід Corthylio. Дрібні лісові птахи, що зовнішнім виглядом нагадують синиць або вівчариків, тільки менші.
Морфологічні ознаки
Довжина тіла 8—12 см, маса 5—8 г. Забарвлення має оливково-сірі або рудувато-сині відтінки; статевий диморфізм виражений не у всіх. Дзьоб тонкий і короткий, з невеликим гачком на кінці. Ніздрі прикриті дрібним пір'ям або шкіряною складкою. Ноги та пальці тонкі, з вигнутими кігтями та пристосовані для пересуванню по рослинності. Крила короткі та заокруглені, мають 10 махових. Хвіст з невеликою вирізкою, з 12 стернових пір'їн, за довжиною дорівнює крилу. Оперення м'яке. Повне линяння 1 раз на рік, після завершення сезону розмноження.
Поширення та місця існування
Поширені в Євразії та Центральній Америці, Північній Африці (у межах північної півкулі). Населяють переважно хвойні рівнинні ліси та гірські зарості кущів.
Особливості екології
Одні види є осілими, інші — кочують на обмеженій території; гірські популяції здійснюють сезонні вертикальні переміщення. Золотомушки — рухливі птахи, що тримаються приховано серед густих гілок у кронах дерев.
Моногами. Гнізда у вигляді компактної, ретельно сплетеної чаші або сферичної форми з розташованим збоку льотком. Гнізда часто розміщені в густих кронах на кінцевих частинах гілок та практично недоступні для хижаків. Зовнішні стінки гнізда сплетені з трави та тонких гілочок, лоток вистелений шерстю та дрібним пір'ям. У кладці 4—10 білих або блідо-рожевих з бурими крапками яєць, забарвлення може сильно варіювати. Обидва батьки насиджують кладку близько 15 днів, стільки ж вигодовують пташенят. Після вильоту молоді виводки починають кочувати, об'єднуючись у більші зграї.
Живляться переважно тваринною їжею — дрібними безхребетними (павуки, комахи, їхні яйця, личинки та лялечки), яких збирають у кронах дерев, часто на найтонших гілках, недоступних іншим, більшим за розміром птахам. Рідше поїдають насіння дерев. На землі шукають їжу рідко.
Походження та систематика
Ймовірний центр походження золотомушок — помірні широти Євразії. Систематичне положення родини в ряді Горобцеподібних не зовсім зрозуміле, іноді відносили до родини кропив'янкових. Раніше до родини Жовтомушкових відносили 3 роди: Regulus, та Leptopoecile. Згодом тривалий час родину вважали монотиповою з родом Regulus, однак сьогодні золотомушку рубіновочубу виокремлюють у відновлений рід Corthylio.
Рід включає 5 видів, два з яких трапляються на території України.
- Рід Золотомушка (Regulus)
- Золотомушка тайванська (Regulus goodfellowi) Ogilvie-Grant, 1906
- Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus) (Temminck, 1820) — в Україні осілий, кочовий, перелітний птах, занесений до Червоної книги України
- Золотомушка мадерійська (Regulus madeirensis) (Harcourt, 1851)
- Золотомушка жовточуба (Regulus regulus) (Linnaeus, 1758) — в Україні осілий, кочовий, перелітний птах
- Золотомушка світлоброва (Regulus satrapa) (Lichtenstein, 1823)
Крім того канарську золотомушку (Regulus regulus teneriffae) деякі автори вважають окремим видом Regulus teneriffae. Також, з ранньоплейстоценових відкладень Болгарії, що датуються віком 2,6-1,95 млн років, описано викопний вид Regulus bulgaricus.
Примітки
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — Київ—Львів, 2007. — 111 с. — .
- Corthylio calendula (Ruby-crowned Kinglet) - Avibase. avibase.bsc-eoc.org. Процитовано 10 березня 2024.
- Boev, Zlatozar (1999). (PDF). Historia Naturalis Bulgarica. 10: 109—115. Архів оригіналу (PDF) за 20 July 2014.
Посилання
- Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.
- Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotomushka Zolotomushka zhovtochuba Regulus regulus Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Spivochi ptahi Passeri Infraryad Passerida Rodina Zolotomushkovi Regulidae Vigors 1825 Rid Zolotomushka Regulus Cuvier 1800 Vidi Regulus goodfellowi Regulus ignicapilla Regulus madeirensis Regulus regulus Regulus satrapa Posilannya Vikishovishe Regulus Vikividi Regulus ITIS 179864 NCBI 13244 Zolotomu shka Regulus rid gorobcepodibnih ptahiv Vklyuchaye 5 abo 6 suchasnih vidiv Ranishe vvazhavsya yedinim u rodini zolotomushkovih Regulidae ale zgodom zolotomushka rubinovochuba bula vidilena v okremij rid Corthylio Dribni lisovi ptahi sho zovnishnim viglyadom nagaduyut sinic abo vivcharikiv tilki menshi Zolotomushka chervonochuba Regulus ignicapillus Zolotomushka maderijska Regulus madeirensis Zolotomushka svitlobrova Regulus satrapa Morfologichni oznakiDovzhina tila 8 12 sm masa 5 8 g Zabarvlennya maye olivkovo siri abo ruduvato sini vidtinki statevij dimorfizm virazhenij ne u vsih Dzob tonkij i korotkij z nevelikim gachkom na kinci Nizdri prikriti dribnim pir yam abo shkiryanoyu skladkoyu Nogi ta palci tonki z vignutimi kigtyami ta pristosovani dlya peresuvannyu po roslinnosti Krila korotki ta zaokrugleni mayut 10 mahovih Hvist z nevelikoyu virizkoyu z 12 sternovih pir yin za dovzhinoyu dorivnyuye krilu Operennya m yake Povne linyannya 1 raz na rik pislya zavershennya sezonu rozmnozhennya Poshirennya ta miscya isnuvannyaPoshireni v Yevraziyi ta Centralnij Americi Pivnichnij Africi u mezhah pivnichnoyi pivkuli Naselyayut perevazhno hvojni rivninni lisi ta girski zarosti kushiv Osoblivosti ekologiyiOdni vidi ye osilimi inshi kochuyut na obmezhenij teritoriyi girski populyaciyi zdijsnyuyut sezonni vertikalni peremishennya Zolotomushki ruhlivi ptahi sho trimayutsya prihovano sered gustih gilok u kronah derev Monogami Gnizda u viglyadi kompaktnoyi retelno spletenoyi chashi abo sferichnoyi formi z roztashovanim zboku lotkom Gnizda chasto rozmisheni v gustih kronah na kincevih chastinah gilok ta praktichno nedostupni dlya hizhakiv Zovnishni stinki gnizda spleteni z travi ta tonkih gilochok lotok vistelenij sherstyu ta dribnim pir yam U kladci 4 10 bilih abo blido rozhevih z burimi krapkami yayec zabarvlennya mozhe silno variyuvati Obidva batki nasidzhuyut kladku blizko 15 dniv stilki zh vigodovuyut ptashenyat Pislya vilotu molodi vivodki pochinayut kochuvati ob yednuyuchis u bilshi zgrayi Zhivlyatsya perevazhno tvarinnoyu yizheyu dribnimi bezhrebetnimi pavuki komahi yihni yajcya lichinki ta lyalechki yakih zbirayut u kronah derev chasto na najtonshih gilkah nedostupnih inshim bilshim za rozmirom ptaham Ridshe poyidayut nasinnya derev Na zemli shukayut yizhu ridko Pohodzhennya ta sistematikaJmovirnij centr pohodzhennya zolotomushok pomirni shiroti Yevraziyi Sistematichne polozhennya rodini v ryadi Gorobcepodibnih ne zovsim zrozumile inodi vidnosili do rodini kropiv yankovih Ranishe do rodini Zhovtomushkovih vidnosili 3 rodi Regulus ta Leptopoecile Zgodom trivalij chas rodinu vvazhali monotipovoyu z rodom Regulus odnak sogodni zolotomushku rubinovochubu viokremlyuyut u vidnovlenij rid Corthylio Rid vklyuchaye 5 vidiv dva z yakih traplyayutsya na teritoriyi Ukrayini Rid Zolotomushka Regulus Zolotomushka tajvanska Regulus goodfellowi Ogilvie Grant 1906 Zolotomushka chervonochuba Regulus ignicapillus Temminck 1820 v Ukrayini osilij kochovij perelitnij ptah zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Zolotomushka maderijska Regulus madeirensis Harcourt 1851 Zolotomushka zhovtochuba Regulus regulus Linnaeus 1758 v Ukrayini osilij kochovij perelitnij ptah Zolotomushka svitlobrova Regulus satrapa Lichtenstein 1823 Krim togo kanarsku zolotomushku Regulus regulus teneriffae deyaki avtori vvazhayut okremim vidom Regulus teneriffae Takozh z rannoplejstocenovih vidkladen Bolgariyi sho datuyutsya vikom 2 6 1 95 mln rokiv opisano vikopnij vid Regulus bulgaricus PrimitkiFesenko G V Bokotej A A Anotovanij spisok ukrayinskih naukovih nazv ptahiv fauni Ukrayini Kiyiv Lviv 2007 111 s ISBN 966 8734 08 4 Corthylio calendula Ruby crowned Kinglet Avibase avibase bsc eoc org Procitovano 10 bereznya 2024 Boev Zlatozar 1999 PDF Historia Naturalis Bulgarica 10 109 115 Arhiv originalu PDF za 20 July 2014 PosilannyaKartashev N N Sistematika ptic M Vysshaya shkola 1974 362 s Fauna mira pticy Spravochnik Galushin V M Drozdov N N Ilichev V D i dr M Agropromizdat 1991 311 s ISBN 5 10 001229 3 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi