Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корові́я — село в Україні, у Чернівецькій міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
| село Коровія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Чернівецька область | ||||
| Район | Чернівецький район | ||||
| Громада | Чернівецька міська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 2992 | ||||
| Поштовий індекс | 60410 | ||||
| Телефонний код | +380 3734 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°13′34″ пн. ш. 25°58′15″ сх. д. / 48.22611° пн. ш. 25.97083° сх. д.Координати: 48°13′34″ пн. ш. 25°58′15″ сх. д. / 48.22611° пн. ш. 25.97083° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 232 м | ||||
| Водойми | р. Коров'я | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 60410, Чернівецька об}л., Чернівецький р-н, с. Коровія | ||||
| Карта | |||||
  Коровія | |||||
 Коровія | |||||
| Мапа | |||||
Назва
Назва походить від річки Коровії.
На переломі ХІХ-ХХ століть побутувала версія Даніеля Веренки, що ім’я утворене від назви «корова» = спокій (сонливість) . Однак за народним переказом назва села нібито походить від слова «корова» у значенні видолинок. Населений пункт справді лежить у долині однойменного струмка, який обтікає півколом гору Коровала.
Географія
Розташоване на річці Коровії (ліва притока річки Дереглую), за 26 км від районного центру, за 2 км від залізничної станції в селі Валя Кузьмина. Сільраді підпорядковане с. Валя Кузьмина.
Історія
У XIV - XVIII століттях територія Коровії разом із землями Чагра і Молодії входила до складу села (громади) Козмин, що розташувалося між населеними пунктами Кучур (Великий Кучурів), Чернівці і Луковиця. Це підтверджується межовим описом села Козмин від 3 квітня 1488 року, коли господар Молдавського князівства Штефана Великий подарував «питоме» (власне) село на ім’я «Козминул» Путнянському монастиреві.
В районі нинішньої Коровії у документі згадуються «велика дорога», що вела з Чернівців, присілок Вільховець (нині Годилів), що належав до села Кучур (Великий Кучурів), долини Переєм (Перейма) і Коровієва, потік Коровія, Плючкова пасіка. Від потоку Коровія межа пролягала через лози і вела на камінь, розміщений на верху Хлубокої (Глибокої) долини, а відтак через долину до річки Дереглуй…. Згадані межові знаки загалом співпадають з межею села Коровія, зафіксованою на мапах ХVIII–XIX століть.
Найдавніша згадка про Козмин (Cusminen) – населений пункт між Снятином і Серетом – датується 1334 роком. Це пов’язано з розміщенням в цьому поселенні місіонерської місії католицького чернечого Ордену братів менших (міноритів), що належала до вікаріату Русі (vicaria Russiae). В латиномовних джерелах XIV століття Руссю, або ж королівство Русь (лат. Regnum Russiae), називали Галицьке князівство.
Згадка про Коровію як окремий населений пункт є в писемних джерелах XVIII століття.
У 1497 році поблизу с. Валі Кузьминої молдавський господар Стефан ІІІ розбив військо польського короля Альбрехта.
В околицях села виявлено залишки поселення трипільської культури (ІІІ тисячоліття до н. е.), доби бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.) та слов'ян (VIII-Х століття н. е.).
Станом на 1904 р. населення Коровії складало 1659 осіб. На той час селище належало до Чернівецького повіту Герцогства Буковини і було власністю православного релігійного фонду. Громада селища мала власну печатку з зображенням корови («називним» гербом) і написом німецькою мовою «Gemeinde Korowia».
Населення
У 1774 році в Коровії проживало 29 сімей (близько 150 осіб).
Згідно з австрійським переписом 1890 року громада села Коровія складалася з 1481 мешканця. За віросповіданням 1448 осіб були православними, 17 осіб — католиками, у тому числі 8 осіб — греко-католиками, а ще 15 осіб сповідувала юдаїзм.
За національним складом, що визначався на основі розмовної мови, Коровія була поліетнічною сільською громадою, у якій румуни та українці становили абсолютну більшість. Третю етнічну групу представляли євреї, які за розмовною мовою записували себе німцями.
| Етномовний склад населення села Коровія, 1890 р. | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Етноси | Число осіб | Відсоток | ||||||||||||
| українці | 704 | 47,53 | ||||||||||||
| румуни | 750 | 50,65 | ||||||||||||
| німці | 27 | 1,82 | ||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 1529 | 89,52 % |
| німці | 114 | 6,67 % |
| українці | 39 | 2,28 % |
| поляки | 12 | 0,70 % |
| євреї | 12 | 0,70 % |
| росіяни | 1 | 0,06 % |
| не вказали | 1 | 0,06 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 1515 | 88,70 % |
| німецька | 115 | 6,73 % |
| українська | 50 | 2,93 % |
| їдиш | 12 | 0,70 % |
| російська | 10 | 0,59 % |
| польська | 5 | 0,29 % |
| не вказали | 1 | 0,06 % |
Уродженці села
- Чередарик Людмила Флорівна (* 1 січня 1953 року.) — український журналіст, редактор. Член Національної спілки журналістів України (НСЖУ). В 1976 році закінчила факультет журналістики Львівського ордена Леніна державного університету імені Івана Франка. Стажувалася у Швеції. Працювала кореспондентом, зав відділом районної газети «» (м. Новоселиця Чернівецької області), оглядачем чернівецької обласної газети «Молодий буковинець», нині шеф-редактор газети «Версії». Готувала авторські передачі на радіо і телебачення, її матеріали передруковувались англійськими, канадськими, ізраїльськими засобами масової інформації (ЗМІ). Друкується у всеукраїнських газетах «Київські відомості», «Ваше здоров'я». Лауреат обласної журналістської премії імені Володимира Бабляка. Нагороджена медаллю «Нестор-літописець» у номінації «Економіка очима журналіста».
Примітки
- Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. — C. 242
- Старий Берладський шлях, 2023.
- Історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область. — Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1969.- С. 214.
- Werenka D. Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich (1774-1785).— S. 50
- Special Orts-Repertorien der im österreichischen Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander. — Tth.13: Special-Orts-Repertorium der Bukowina. — Wien 1894. — S. 2
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 24 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
- 55 років члену НСЖУ Людмилі Флорівні Чередарик /1953/. //Гусар Ю. Буковинський календар. Ювілеї — 2008 / Юхим Гусар. — Чернівці: Правдивий поступ, 2008. — С. 11
Джерела
- Квасецький А. Старий Берладський шлях: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2023. — 252 с.
- Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. / Переклад з нім. Ф.С. Андрійця, А.Т. Квасецького; наук. редактори В. М. Ботушанський, О.М. Масан, В.Ю. Іванюк]. — Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 488 с.
- Werenka D. Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich (1774-1785). — Czernowitz : Selbstverlag, 1895. — 272 S.
Посилання
- Коровійська ЗОШ І-ІІІ ступенів [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Коровія [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korovi ya selo v Ukrayini u Cherniveckij miskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo Koroviya Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Chernivecka miska gromada Osnovni dani Naselennya 2992 Poshtovij indeks 60410 Telefonnij kod 380 3734 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 13 34 pn sh 25 58 15 sh d 48 22611 pn sh 25 97083 sh d 48 22611 25 97083 Koordinati 48 13 34 pn sh 25 58 15 sh d 48 22611 pn sh 25 97083 sh d 48 22611 25 97083 Serednya visota nad rivnem morya 232 m Vodojmi r Korov ya Misceva vlada Adresa radi 60410 Chernivecka ob l Cherniveckij r n s Koroviya Karta Koroviya Koroviya MapaNazvaNazva pohodit vid richki Koroviyi Na perelomi HIH HH stolit pobutuvala versiya Danielya Verenki sho im ya utvorene vid nazvi korova spokij sonlivist Odnak za narodnim perekazom nazva sela nibito pohodit vid slova korova u znachenni vidolinok Naselenij punkt spravdi lezhit u dolini odnojmennogo strumka yakij obtikaye pivkolom goru Korovala GeografiyaRoztashovane na richci Koroviyi liva pritoka richki Deregluyu za 26 km vid rajonnogo centru za 2 km vid zaliznichnoyi stanciyi v seli Valya Kuzmina Silradi pidporyadkovane s Valya Kuzmina IstoriyaU XIV XVIII stolittyah teritoriya Koroviyi razom iz zemlyami Chagra i Molodiyi vhodila do skladu sela gromadi Kozmin sho roztashuvalosya mizh naselenimi punktami Kuchur Velikij Kuchuriv Chernivci i Lukovicya Ce pidtverdzhuyetsya mezhovim opisom sela Kozmin vid 3 kvitnya 1488 roku koli gospodar Moldavskogo knyazivstva Shtefana Velikij podaruvav pitome vlasne selo na im ya Kozminul Putnyanskomu monastirevi V rajoni ninishnoyi Koroviyi u dokumenti zgaduyutsya velika doroga sho vela z Chernivciv prisilok Vilhovec nini Godiliv sho nalezhav do sela Kuchur Velikij Kuchuriv dolini Pereyem Perejma i Koroviyeva potik Koroviya Plyuchkova pasika Vid potoku Koroviya mezha prolyagala cherez lozi i vela na kamin rozmishenij na verhu Hlubokoyi Glibokoyi dolini a vidtak cherez dolinu do richki Deregluj Zgadani mezhovi znaki zagalom spivpadayut z mezheyu sela Koroviya zafiksovanoyu na mapah HVIII XIX stolit Najdavnisha zgadka pro Kozmin Cusminen naselenij punkt mizh Snyatinom i Seretom datuyetsya 1334 rokom Ce pov yazano z rozmishennyam v comu poselenni misionerskoyi misiyi katolickogo chernechogo Ordenu brativ menshih minoritiv sho nalezhala do vikariatu Rusi vicaria Russiae V latinomovnih dzherelah XIV stolittya Russyu abo zh korolivstvo Rus lat Regnum Russiae nazivali Galicke knyazivstvo Zgadka pro Koroviyu yak okremij naselenij punkt ye v pisemnih dzherelah XVIII stolittya U 1497 roci poblizu s Vali Kuzminoyi moldavskij gospodar Stefan III rozbiv vijsko polskogo korolya Albrehta V okolicyah sela viyavleno zalishki poselennya tripilskoyi kulturi III tisyacholittya do n e dobi bronzi II tisyacholittya do n e ta slov yan VIII H stolittya n e Stanom na 1904 r naselennya Koroviyi skladalo 1659 osib Na toj chas selishe nalezhalo do Cherniveckogo povitu Gercogstva Bukovini i bulo vlasnistyu pravoslavnogo religijnogo fondu Gromada selisha mala vlasnu pechatku z zobrazhennyam korovi nazivnim gerbom i napisom nimeckoyu movoyu Gemeinde Korowia NaselennyaU 1774 roci v Koroviyi prozhivalo 29 simej blizko 150 osib Zgidno z avstrijskim perepisom 1890 roku gromada sela Koroviya skladalasya z 1481 meshkancya Za virospovidannyam 1448 osib buli pravoslavnimi 17 osib katolikami u tomu chisli 8 osib greko katolikami a she 15 osib spoviduvala yudayizm Za nacionalnim skladom sho viznachavsya na osnovi rozmovnoyi movi Koroviya bula polietnichnoyu silskoyu gromadoyu u yakij rumuni ta ukrayinci stanovili absolyutnu bilshist Tretyu etnichnu grupu predstavlyali yevreyi yaki za rozmovnoyu movoyu zapisuvali sebe nimcyami Etnomovnij sklad naselennya sela Koroviya 1890 r Etnosi Chislo osib Vidsotok ukrayinci 704 47 53 rumuni 750 50 65 nimci 27 1 82 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku u Rumuniyi Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok rumuni 1529 89 52 nimci 114 6 67 ukrayinci 39 2 28 polyaki 12 0 70 yevreyi 12 0 70 rosiyani 1 0 06 ne vkazali 1 0 06 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku Mova Kilkist osib Vidsotok rumunska 1515 88 70 nimecka 115 6 73 ukrayinska 50 2 93 yidish 12 0 70 rosijska 10 0 59 polska 5 0 29 ne vkazali 1 0 06 Urodzhenci selaCheredarik Lyudmila Florivna 1 sichnya 1953 roku ukrayinskij zhurnalist redaktor Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini NSZhU V 1976 roci zakinchila fakultet zhurnalistiki Lvivskogo ordena Lenina derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka Stazhuvalasya u Shveciyi Pracyuvala korespondentom zav viddilom rajonnoyi gazeti m Novoselicya Cherniveckoyi oblasti oglyadachem cherniveckoyi oblasnoyi gazeti Molodij bukovinec nini shef redaktor gazeti Versiyi Gotuvala avtorski peredachi na radio i telebachennya yiyi materiali peredrukovuvalis anglijskimi kanadskimi izrayilskimi zasobami masovoyi informaciyi ZMI Drukuyetsya u vseukrayinskih gazetah Kiyivski vidomosti Vashe zdorov ya Laureat oblasnoyi zhurnalistskoyi premiyi imeni Volodimira Bablyaka Nagorodzhena medallyu Nestor litopisec u nominaciyi Ekonomika ochima zhurnalista PrimitkiDie Bukowina Eine allgemeine Heimatkunde Bukovina Zagalne krayeznavstvo C 242 Starij Berladskij shlyah 2023 Istoriya mist i sil URSR Chernivecka oblast Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi AN URSR 1969 S 214 Werenka D Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich 1774 1785 S 50 Special Orts Repertorien der im osterreichischen Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander Tth 13 Special Orts Repertorium der Bukowina Wien 1894 S 2 Recensămantul general al populației Romaniei din 1930 Procitovano 24 zhovtnya 2018 rum fr 55 rokiv chlenu NSZhU Lyudmili Florivni Cheredarik 1953 Gusar Yu Bukovinskij kalendar Yuvileyi 2008 Yuhim Gusar Chernivci Pravdivij postup 2008 S 11DzherelaKvaseckij A Starij Berladskij shlyah Krayeznavchi narisi z istoriyi Bukovini Chernivci Misto 2023 252 s Die Bukowina Eine allgemeine Heimatkunde Bukovina Zagalne krayeznavstvo Pereklad z nim F S Andrijcya A T Kvaseckogo nauk redaktori V M Botushanskij O M Masan V Yu Ivanyuk Chernivci Zelena Bukovina 2004 488 s Werenka D Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich 1774 1785 Czernowitz Selbstverlag 1895 272 S PosilannyaKorovijska ZOSh I III stupeniv 1 grudnya 2020 u Wayback Machine Pogoda v seli Koroviya 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi