Коровніков Іван Терентійович (рос. Коровников Иван Терентьевич; 2 лютого 1902 — 9 липня 1976) — радянський військовик часів Другої світової війни, генерал-полковник (8.08.1955). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
Коровніков Іван Терентійович | |
---|---|
рос. Коровников Иван Терентьевич | |
Народження | 2 лютого 1902 Балаково |
Смерть | 9 липня 1976 (74 роки) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Освіта | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського |
Роки служби | 1919—1963 |
Звання | Генерал-полковник |
Командування | Новгородська АОГ 12-й механізований корпус 59-а армія |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Коровніков Іван Терентійович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 2 лютого 1902 року в місті Балаково (нині — Саратовська область, Росія). Росіянин.
У серпні 1919 року вступив до лав Червоної армії. Учасник Громадянської війни в Росії. Воював на Південному фронті проти військ А. І. Денікіна, на Кавказькому фронті проти національних збройних формувань у Азербайджані і Дагестані. У 1923 році закінчив Військово-політичну школу Приволзького ВО.
У 1931 році закінчив курси удосконалення старшого командного складу при Військово-політичній академії РСЧА.
У 1937 році І. Т. Коровніков закінчив Військову академію механізації і моторизації РСЧА.
31 грудня 1937 року І. Т. Коровнікову присвоєне військове звання «бригадний комісар».
8 січня 1938 року І. Т. Коровникову присвоєне військове звання «комбриг».
22 лютого 1938 року воєнкому Особливого стрілецького корпусу І. Т. Коровнікову присвоєне військове звання «комдив».
У грудні 1939 року призначений викладачем кафедри тактики Військової академії механізації і моторизації РСЧА.
У березні 1941 року призначений заступником командира 2-ї танкової дивізії Прибалтійського ОВО.
На початку липня 1941 року комдив І. Т. Коровніков призначений заступником командира 12-го механізованого корпусу, а з 14 липня — командиром цього ж корпусу. 25 серпня 1941 року увільнений від посади командира корпусу у зв'язку з його розформуванням.
У серпні 1941 року комдив І. Т. Коровніков призначається заступником командуючого оперативною групою Двінського напрямку й командувачем Новгородською армійською групою військ Північно-Західного фронту.
17 листопада 1941 року І. Т. Коровнікову присвоєне військове звання «генерал-майор».
З січня 1942 року — командуючий оперативною групою 2-ї ударної армії Волховського фронту. У березні того ж року в районі М'ясного Бору був поранений.
У квітні 1942 року генерал-майор І. Т. Коровніков призначений командувачем 59-ю армією.
10 листопада 1942 року йому присвоєне військове звання «генерал-лейтенант».
По закінченні німецько-радянської війни продовжував командувати 59-ю армією до 9 липня 1945 року, коли був призначений командувачем військами Ставропольського ВО.
У 1946 році генерал-лейтенант І. Т. Коровніков закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Е. Ворошилова й призначений заступником начальника Головного управління кадрів ЗС СРСР. У 1947 році призначений 1-м заступником начальника Головного управління кадрів ЗС СРСР.
З 1952 року й до виходу у відставку — начальник Центрального автотракторного управління МО СРСР.
8 серпня 1955 року І. Т. Коровнікову присвоєне військове звання «генерал-полковник».
У вересні 1963 року вийшов у відставку. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
Мешкав у Москві, де й помер 9 липня 1976 року. Похований на Новодівочому цвинтарі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна (05.1942), чотирма орденами Червоного Прапора (…, 09.12.1944), двома орденами Суворова 1-го ступеня (22.02.1944, 06.04.1945), орденом Кутузова 2-го ступеня (28.04.1943), двома орденами Червоної Зірки, медалями, нагородами іноземних держав.
Посилання
- Енциклопедія сайту міністерства оборони РФ [ 13 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korovnikov Ivan Terentijovich ros Korovnikov Ivan Terentevich 2 lyutogo 1902 19020202 9 lipnya 1976 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni general polkovnik 8 08 1955 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya Korovnikov Ivan Terentijovichros Korovnikov Ivan TerentevichNarodzhennya2 lyutogo 1902 1902 02 02 BalakovoSmert9 lipnya 1976 1976 07 09 74 roki MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silSuhoputni vijskaOsvitaVijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya MalinovskogoRoki sluzhbi1919 1963Zvannya General polkovnikKomanduvannyaNovgorodska AOG 12 j mehanizovanij korpus 59 a armiyaVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodi Korovnikov Ivan Terentijovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 2 lyutogo 1902 roku v misti Balakovo nini Saratovska oblast Rosiya Rosiyanin U serpni 1919 roku vstupiv do lav Chervonoyi armiyi Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Voyuvav na Pivdennomu fronti proti vijsk A I Denikina na Kavkazkomu fronti proti nacionalnih zbrojnih formuvan u Azerbajdzhani i Dagestani U 1923 roci zakinchiv Vijskovo politichnu shkolu Privolzkogo VO U 1931 roci zakinchiv kursi udoskonalennya starshogo komandnogo skladu pri Vijskovo politichnij akademiyi RSChA U 1937 roci I T Korovnikov zakinchiv Vijskovu akademiyu mehanizaciyi i motorizaciyi RSChA 31 grudnya 1937 roku I T Korovnikovu prisvoyene vijskove zvannya brigadnij komisar 8 sichnya 1938 roku I T Korovnikovu prisvoyene vijskove zvannya kombrig 22 lyutogo 1938 roku voyenkomu Osoblivogo strileckogo korpusu I T Korovnikovu prisvoyene vijskove zvannya komdiv U grudni 1939 roku priznachenij vikladachem kafedri taktiki Vijskovoyi akademiyi mehanizaciyi i motorizaciyi RSChA U berezni 1941 roku priznachenij zastupnikom komandira 2 yi tankovoyi diviziyi Pribaltijskogo OVO Na pochatku lipnya 1941 roku komdiv I T Korovnikov priznachenij zastupnikom komandira 12 go mehanizovanogo korpusu a z 14 lipnya komandirom cogo zh korpusu 25 serpnya 1941 roku uvilnenij vid posadi komandira korpusu u zv yazku z jogo rozformuvannyam U serpni 1941 roku komdiv I T Korovnikov priznachayetsya zastupnikom komanduyuchogo operativnoyu grupoyu Dvinskogo napryamku j komanduvachem Novgorodskoyu armijskoyu grupoyu vijsk Pivnichno Zahidnogo frontu 17 listopada 1941 roku I T Korovnikovu prisvoyene vijskove zvannya general major Z sichnya 1942 roku komanduyuchij operativnoyu grupoyu 2 yi udarnoyi armiyi Volhovskogo frontu U berezni togo zh roku v rajoni M yasnogo Boru buv poranenij U kvitni 1942 roku general major I T Korovnikov priznachenij komanduvachem 59 yu armiyeyu 10 listopada 1942 roku jomu prisvoyene vijskove zvannya general lejtenant Po zakinchenni nimecko radyanskoyi vijni prodovzhuvav komanduvati 59 yu armiyeyu do 9 lipnya 1945 roku koli buv priznachenij komanduvachem vijskami Stavropolskogo VO U 1946 roci general lejtenant I T Korovnikov zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni K E Voroshilova j priznachenij zastupnikom nachalnika Golovnogo upravlinnya kadriv ZS SRSR U 1947 roci priznachenij 1 m zastupnikom nachalnika Golovnogo upravlinnya kadriv ZS SRSR Z 1952 roku j do vihodu u vidstavku nachalnik Centralnogo avtotraktornogo upravlinnya MO SRSR 8 serpnya 1955 roku I T Korovnikovu prisvoyene vijskove zvannya general polkovnik U veresni 1963 roku vijshov u vidstavku Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya Meshkav u Moskvi de j pomer 9 lipnya 1976 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina 05 1942 chotirma ordenami Chervonogo Prapora 09 12 1944 dvoma ordenami Suvorova 1 go stupenya 22 02 1944 06 04 1945 ordenom Kutuzova 2 go stupenya 28 04 1943 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami nagorodami inozemnih derzhav PosilannyaEnciklopediya sajtu ministerstva oboroni RF 13 veresnya 2014 u Wayback Machine ros ros