Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́рисні копáлини — мінеральні утворення земної кори, хімічний склад та фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва.
| Корисні копалини | |
 | |
| Досліджується в | геологія корисних копалин |
|---|---|
Тобто, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві.
Загальна характеристика
Корисні копалини складаються з мінералів — природних хімічних сполук або самородних елементів, приблизно однорідних за хімічним складом і фізичними властивостями.
Корисні копалини перебувають у земній корі у вигляді скупчень різного характеру (жил, штоків, пластів, розсипів тощо).
Скупчення корисних копалин утворюють родовища, а у випадку великих площ поширення — райони, провінції і басейни. Розрізняють тверді, рідкі і газоподібні корисні копалини.
Видобутком корисних копалин займається гірнича справа.
Ознаки корисних копалин
- Супутники рудних родовищ (для золота кварц, для платини хромовий залізняк і ін.)
- Уламки, валуни і т. ін., що попадаються в улоговинах річок та ін.
- Виходи порід на земну поверхню
- Мінеральні джерела
- Рослинність
При дослідженнях роблять попередні розвідки, закладають шурфи (колодязі), проводять канави, розрізи, роблять бурові свердловини і ін.
Класифікація
За умовами утворення розрізняють корисні копалини ендогенні, екзогенні та метаморфогенні. Крім того, за походженням розрізняють корисні копалини органічного і неорганічного походження.
За фізичним станом є тверді, рідкі й газоподібні корисні копалини.
За умовами залягання — пластові, жильні та ін.
За промисловим використанням виділяють такі групи корисних копалин: металічні (рудні), неметалічні (нерудні), горючі (паливні) й гідромінеральні.
За значенням корисні копалини поділяються на загальнодержавного і місцевого значення. В Україні віднесення корисних копалин до загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Державного комітету України з геології і використання надр.
За умовами утворення
Ендогенні корисні копалини — речовини, які утворилися в надрах землі внаслідок кристалізації, затвердіння магми та діяльності магматичних розчинів. До них належать:
- магматичні — мінеральні асоціації, що утворилися внаслідок кристалізації та (або) затвердіння магми як на глибині, всередині земної кори, так і на поверхні після виверження; у залежності від цього виділяють два головних класи магматичних корисних копалин — інтрузивні (глибинні) та ефузивні (виливні);
- пегматитові — крупнокристалічні мінеральні комплекси, що утворилися внаслідок кристалізації залишкового магматичного розплаву і залягають у вигляді лінз, жил, штоків та гнізд;
- карбонатитові — карбонатні або силікатно-карбонатні гірські породи; представлені жилами та масами неправильної форми з кальциту, доломіту і інших карбонатів, що містять рудні мінерали, просторово і генетично асоційовані з глибинними (інтрузивними) утвореннями;
- гідротермальні — речовини, які утворюються з гарячих водних (гідротермальних) розчинів, що циркулюють у надрах землі.
Екзогенні корисні копалини утворюються, зокрема, на дні боліт, озер, рік, морів і океанів. Вони формуються в результаті механічного і біохімічного перетворення (під впливом процесів вивітрювання — фізичного, хімічного, біогенного руйнування, наприклад, при дії потоків води й живих організмів) та диференціації мінеральних речовин ендогенного походження. Розрізнюють чотири генетичні групи цих копалин: залишкові, інфільтраційні, розсипні і осадові.
- Залишкові формуються внаслідок винесення розчинних мінеральних сполук із зони вивітрювання і накопичення важкорозчинного мінерального залишку, що утворює руди заліза, нікелю, марганцю, алюмінію.
- Інфільтраційні виникають при осадженні з підземних вод поверхневого походження розчинених в них мінеральних речовин з утворенням покладів руд урану, міді, срібла, золота, самородної сірки.
- Розсипні утворюються при накопиченні в пухких відкладах на дні рік і морського узбережжя важких цінних мінералів, до числа яких належать золото, платина, мінерали титану, вольфраму, олова.
- Осадові утворюються в процесі осадонакопичення на дні морів і континентальних водоймищ, що формує поклади вугілля, горючих сланців, нафти, горючого газу, солей, фосфоритів, руд заліза, марганцю, бокситів, урану, міді, а також будівельних матеріалів (гравій, пісок, глина, вапняк, цементна сировина).
Метаморфогенні корисні копалини — екзогенні та (або) ендогенні корисні копалини, структура і текстура яких суттєво змінена під дією температури, тиску, глибинних розчинів та інших факторів у надрах землі. Метаморфізм звичайно відбувається при зміні температури в діапазоні 300—1100 °C і тискові в діапазоні 1-6000 атм. Зміни включають перекристалізацію, мінералогічні і хімічні перетворення гірських порід.
За походженням
До корисних копалин органічного походження належать речовини трьох агрегатних станів: газоподібні (природний газ), рідкі (нафта) і тверді (кам'яне вугілля, сланці, торф).
До неорганічних належать тверді копалини трьох видів: нерудна мінеральна сировина, що містить неметалічні породи (азбест, графіт, граніт, гіпс, вапняк, кам'яна сіль, кварц, мармур, сірка, слюда тощо); агрономічні руди (апатитові, фосфоритові); руди чорних, кольорових, благородних і рідкісних металів.
За промисловим використанням
Руди поділяють на металеві і неметалеві. До металевих належать руди, що є сировиною для одержання чорних, кольорових, рідкісних, дорогоцінних і інших металів (залізні, мідні, уранові та інші). До неметалевих належать руди, що є сировиною для хімічної, харчової та іншої промисловості (азбестові, графітові, фосфоритові тощо).
Нерудні корисні копалини — ті, які не містять металів і є сировиною для виробництва будівельних матеріалів (глина, пісок, гравій, вапняк тощо).
Горючі корисні копалини представлені вугіллям, торфом, горючими сланцями, нафтою, природним газом, кристалогідратами.
Генезис
Генезис (процес утворення корисних копалин) визначає будову корисних копалин, характер кристалізації, ізоморфізм, швидкість і ступінь окиснення та електронні властивості мінералів. Наприклад сульфідні руди, які утворюються в результаті кристалізації розплавлених магм або осадження сульфідних мінералів із гарячих водних розчинів, відрізняються густиною, крупнокристалічною будовою і не мають пор. Окиснені ж руди, які утворилися в процесі окиснення і вилуговування сульфідних руд, характеризуються звичайно дрібнокристалічною будовою і великою кількістю пор заповнених вохристо-глинистим матеріалом. При подрібненні окиснених руд вохристо-глинистий матеріал утворює велику кількість первинних шламів, які шкідливо впливають на флотацію.
Генезисом визначається вміст ізоморфної домішки у мінералах. Широка зміна вмісту ізоморфного заліза у сфалериті і пентландиті, молібдену у шеєліті, марганцю у вольфраміті суттєво впливає на необхідні умови активації і депресії ізоморфних різновидів мінералів. Ізоморфізм є основною причиною наявності у рудах легко- і важко флотованих різновидів одного й того ж мінералу.
Від генезису залежить співвідношення концентрацій електронів і дірок та характер зміни рівня Фермі в напівпровідникових мінералах[]. Зміна концентрації електронів в поверхневому шарі не вимагає зміни встановлених раніше співвідношень концентрацій реагентів, але може значно вплинути на максимально можливе вилучення мінералів у концентрат. Підвищити вилучення мінералу при високої концентрації електронів можна, наприклад, застосуванням реагента-окиснювача, а при високій концентрації дірок — реагента-відновника, які по-нижують їхню концентрацію у поверхневому шарі до оптимальних значень.
Вторинним змінам можуть бути піддані як рудні мінерали, так і мінерали вмісних порід. Найважливіші зміни мінералів пустої породи пов'язані з окременінням, каолінізацією, хлоритизацією і серицитизацією їхньої поверхні. Каолінізація і серицитизація, наприклад, є основними процесами зміни польових шпатів, тоді як для залізомагнезіальних мінералів найбільше характерною є хлоритизація. В процесі вторинних змін відбувається уніфікація поверхневих властивостей різних породних мінералів при зростанні їхнього загального ступеня гідрофобності.
Видобуток корисних копалин
Використання людиною мінеральної сировини почалося в палеоліті. Протягом всієї історії розвитку суспільства корисні копалини були найважливішою сировиною, потреба в якій різко збільшилася в період становлення і вдосконалення промисловості і зростання об'ємів промислового виробництва. Світова економіка XX ст. базувалася на використанні величезної кількості різноманітних корисних копалин — щорічно в останні десятиліття XX ст. з надр Землі вилучалося бл. 20-25 млрд т мінеральної сировини і десятки млрд т пустої породи. Найбільшим резервом мінеральних багатств є надра Світового океану, насамперед — морських і океанічних шельфів. Великі перспективи збільшення ресурсів рудної сировини в недалекому майбутньому пов'язуються із залізо-марганцевими конкреціями, що залягають на дні Тихого, Індійського й Атлантичного океанів. Нарівні із залізом і марганцем конкреції містять мідь, нікель, кобальт та ін. цінні елементи. В останні десятиліття XX — на початку ХХІ ст. близько третини світового споживання кухонної солі, п'ята частина магнію, значна кількість брому отримані з морської води. Усе більшу увагу привертають мінеральні розсоли і мінералізовані води лагун, озер, морських заток, рифтових зон, які є не тільки постачальниками брому, йоду, хлориду натрію, мірабіліту, але можуть стати також джерелом літію, рубідію, цезію, бору, стронцію та ін.
Великим резервом найближчого майбутнього є синтез мінеральної сировини. У кількох країнах у великих (промислових) масштабах виробляють синтетичні алмази, п'єзокварц, рубін, ведуть експерименти з отриманню синтетичної слюди, кристалів оптичного кварцу.
Якість корисних копалин
Якість корисних копалин — сукупність властивостей частини гірського масиву, що містить корисні компоненти (або компонент). Розрізняють фізичні (вологість, густина та ін.), механічні (твердість, міцність та ін.), хімічні (окиснюваність, радіоактивність та ін.) властивості, а також речовинний склад (ґранулометричний склад, вміст корисних компонентів та ін.). Я.к.к. регламентується технічними умовами або державним стандартом.
Див. також
Примітки
- У широкому розумінні до мінералів зараховують не лише тверді мінерали, а й рідини (нафту, ртуть, мінеральну воду) та газоподібні речовини (природний газ тощо). Кількісно переважають тверді мінерали, що в природі поширені у вигляді кристалів або зерен, з яких складаються моно- або полімінеральні агрегати. Нараховують від 2000 до 3000 основних різновидів мінералів (Фрей К.), всього — до 14000 (за Лазаренком Є.К та Винаром О. М.). У земній корі найпоширеніші мінерали класу силікатів, оксидів і гідроксидів.
Джерела
- Білецький В.С., Смирнов В.О. Технологія збагачення корисних копалин. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. – 272 с.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Геологія корисних копалин: підручник / В. І. Смирнов. — К. : Вища школа, 1995. — 295 с. —
- Геологія корисних копалин: підручник для студ. вищ. навч. закл. Ч. 1 : Рудогенез / Ю. В. Ляхов, М. М. Павлунь, С. І. Ціхонь. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012. — 286 с. —
- Розшуки і розвідка родовищ корисних копалин: підручник / Г. О. Луньов, М. М. Павлунь; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів, 2013. — 360 c. — Бібліогр.: с. 354—357.
- U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В.С. Корисні копалини. / У кн.. «Україна. 30 років незалежності». Стислий довідник / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с. С. 175 - 178.
- Корисні копалини/ Фізичні та хімічні основи галузевого виробництва: Навчальний посібник. / Смирнов В.О., Білецький В.С. – «Новий Світ-2000», ФОП Піча С.В., 2022. – 148 с. [ 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Посилання
- Корисні копалини // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko risni kopalini mineralni utvorennya zemnoyi kori himichnij sklad ta fizichni vlastivosti yakih dayut zmogu efektivno vikoristovuvati yih u sferi materialnogo virobnictva Korisni kopaliniDoslidzhuyetsya vgeologiya korisnih kopalin Tobto yaki za suchasnogo rivnya rozvitku tehniki mozhna z dostatnoyu efektivnistyu vikoristovuvati u gospodarstvi Zagalna harakteristikaKorisni kopalini skladayutsya z mineraliv prirodnih himichnih spoluk abo samorodnih elementiv priblizno odnoridnih za himichnim skladom i fizichnimi vlastivostyami Korisni kopalini perebuvayut u zemnij kori u viglyadi skupchen riznogo harakteru zhil shtokiv plastiv rozsipiv tosho Skupchennya korisnih kopalin utvoryuyut rodovisha a u vipadku velikih plosh poshirennya rajoni provinciyi i basejni Rozriznyayut tverdi ridki i gazopodibni korisni kopalini Vidobutkom korisnih kopalin zajmayetsya girnicha sprava Oznaki korisnih kopalinSuputniki rudnih rodovish dlya zolota kvarc dlya platini hromovij zaliznyak i in Ulamki valuni i t in sho popadayutsya v ulogovinah richok ta in Vihodi porid na zemnu poverhnyu Mineralni dzherela Roslinnist Pri doslidzhennyah roblyat poperedni rozvidki zakladayut shurfi kolodyazi provodyat kanavi rozrizi roblyat burovi sverdlovini i in KlasifikaciyaZa umovami utvorennya rozriznyayut korisni kopalini endogenni ekzogenni ta metamorfogenni Krim togo za pohodzhennyam rozriznyayut korisni kopalini organichnogo i neorganichnogo pohodzhennya Za fizichnim stanom ye tverdi ridki j gazopodibni korisni kopalini Za umovami zalyagannya plastovi zhilni ta in Za promislovim vikoristannyam vidilyayut taki grupi korisnih kopalin metalichni rudni nemetalichni nerudni goryuchi palivni j gidromineralni Za znachennyam korisni kopalini podilyayutsya na zagalnoderzhavnogo i miscevogo znachennya V Ukrayini vidnesennya korisnih kopalin do zagalnoderzhavnogo ta miscevogo znachennya zdijsnyuyetsya Kabinetom Ministriv Ukrayini za podannyam Derzhavnogo komitetu Ukrayini z geologiyi i vikoristannya nadr Za umovami utvorennya Endogenni korisni kopalini rechovini yaki utvorilisya v nadrah zemli vnaslidok kristalizaciyi zatverdinnya magmi ta diyalnosti magmatichnih rozchiniv Do nih nalezhat magmatichni mineralni asociaciyi sho utvorilisya vnaslidok kristalizaciyi ta abo zatverdinnya magmi yak na glibini vseredini zemnoyi kori tak i na poverhni pislya viverzhennya u zalezhnosti vid cogo vidilyayut dva golovnih klasi magmatichnih korisnih kopalin intruzivni glibinni ta efuzivni vilivni pegmatitovi krupnokristalichni mineralni kompleksi sho utvorilisya vnaslidok kristalizaciyi zalishkovogo magmatichnogo rozplavu i zalyagayut u viglyadi linz zhil shtokiv ta gnizd karbonatitovi karbonatni abo silikatno karbonatni girski porodi predstavleni zhilami ta masami nepravilnoyi formi z kalcitu dolomitu i inshih karbonativ sho mistyat rudni minerali prostorovo i genetichno asocijovani z glibinnimi intruzivnimi utvorennyami gidrotermalni rechovini yaki utvoryuyutsya z garyachih vodnih gidrotermalnih rozchiniv sho cirkulyuyut u nadrah zemli Ekzogenni korisni kopalini utvoryuyutsya zokrema na dni bolit ozer rik moriv i okeaniv Voni formuyutsya v rezultati mehanichnogo i biohimichnogo peretvorennya pid vplivom procesiv vivitryuvannya fizichnogo himichnogo biogennogo rujnuvannya napriklad pri diyi potokiv vodi j zhivih organizmiv ta diferenciaciyi mineralnih rechovin endogennogo pohodzhennya Rozriznyuyut chotiri genetichni grupi cih kopalin zalishkovi infiltracijni rozsipni i osadovi Zalishkovi formuyutsya vnaslidok vinesennya rozchinnih mineralnih spoluk iz zoni vivitryuvannya i nakopichennya vazhkorozchinnogo mineralnogo zalishku sho utvoryuye rudi zaliza nikelyu margancyu alyuminiyu Infiltracijni vinikayut pri osadzhenni z pidzemnih vod poverhnevogo pohodzhennya rozchinenih v nih mineralnih rechovin z utvorennyam pokladiv rud uranu midi sribla zolota samorodnoyi sirki Rozsipni utvoryuyutsya pri nakopichenni v puhkih vidkladah na dni rik i morskogo uzberezhzhya vazhkih cinnih mineraliv do chisla yakih nalezhat zoloto platina minerali titanu volframu olova Osadovi utvoryuyutsya v procesi osadonakopichennya na dni moriv i kontinentalnih vodojmish sho formuye pokladi vugillya goryuchih slanciv nafti goryuchogo gazu solej fosforitiv rud zaliza margancyu boksitiv uranu midi a takozh budivelnih materialiv gravij pisok glina vapnyak cementna sirovina Metamorfogenni korisni kopalini ekzogenni ta abo endogenni korisni kopalini struktura i tekstura yakih suttyevo zminena pid diyeyu temperaturi tisku glibinnih rozchiniv ta inshih faktoriv u nadrah zemli Metamorfizm zvichajno vidbuvayetsya pri zmini temperaturi v diapazoni 300 1100 C i tiskovi v diapazoni 1 6000 atm Zmini vklyuchayut perekristalizaciyu mineralogichni i himichni peretvorennya girskih porid Za pohodzhennyam Do korisnih kopalin organichnogo pohodzhennya nalezhat rechovini troh agregatnih staniv gazopodibni prirodnij gaz ridki nafta i tverdi kam yane vugillya slanci torf Do neorganichnih nalezhat tverdi kopalini troh vidiv nerudna mineralna sirovina sho mistit nemetalichni porodi azbest grafit granit gips vapnyak kam yana sil kvarc marmur sirka slyuda tosho agronomichni rudi apatitovi fosforitovi rudi chornih kolorovih blagorodnih i ridkisnih metaliv Za promislovim vikoristannyam Rudi podilyayut na metalevi i nemetalevi Do metalevih nalezhat rudi sho ye sirovinoyu dlya oderzhannya chornih kolorovih ridkisnih dorogocinnih i inshih metaliv zalizni midni uranovi ta inshi Do nemetalevih nalezhat rudi sho ye sirovinoyu dlya himichnoyi harchovoyi ta inshoyi promislovosti azbestovi grafitovi fosforitovi tosho Nerudni korisni kopalini ti yaki ne mistyat metaliv i ye sirovinoyu dlya virobnictva budivelnih materialiv glina pisok gravij vapnyak tosho Goryuchi korisni kopalini predstavleni vugillyam torfom goryuchimi slancyami naftoyu prirodnim gazom kristalogidratami GenezisGenezis proces utvorennya korisnih kopalin viznachaye budovu korisnih kopalin harakter kristalizaciyi izomorfizm shvidkist i stupin okisnennya ta elektronni vlastivosti mineraliv Napriklad sulfidni rudi yaki utvoryuyutsya v rezultati kristalizaciyi rozplavlenih magm abo osadzhennya sulfidnih mineraliv iz garyachih vodnih rozchiniv vidriznyayutsya gustinoyu krupnokristalichnoyu budovoyu i ne mayut por Okisneni zh rudi yaki utvorilisya v procesi okisnennya i vilugovuvannya sulfidnih rud harakterizuyutsya zvichajno dribnokristalichnoyu budovoyu i velikoyu kilkistyu por zapovnenih vohristo glinistim materialom Pri podribnenni okisnenih rud vohristo glinistij material utvoryuye veliku kilkist pervinnih shlamiv yaki shkidlivo vplivayut na flotaciyu Genezisom viznachayetsya vmist izomorfnoyi domishki u mineralah Shiroka zmina vmistu izomorfnogo zaliza u sfaleriti i pentlanditi molibdenu u sheyeliti margancyu u volframiti suttyevo vplivaye na neobhidni umovi aktivaciyi i depresiyi izomorfnih riznovidiv mineraliv Izomorfizm ye osnovnoyu prichinoyu nayavnosti u rudah legko i vazhko flotovanih riznovidiv odnogo j togo zh mineralu Vid genezisu zalezhit spivvidnoshennya koncentracij elektroniv i dirok ta harakter zmini rivnya Fermi v napivprovidnikovih mineralah dzherelo Zmina koncentraciyi elektroniv v poverhnevomu shari ne vimagaye zmini vstanovlenih ranishe spivvidnoshen koncentracij reagentiv ale mozhe znachno vplinuti na maksimalno mozhlive viluchennya mineraliv u koncentrat Pidvishiti viluchennya mineralu pri visokoyi koncentraciyi elektroniv mozhna napriklad zastosuvannyam reagenta okisnyuvacha a pri visokij koncentraciyi dirok reagenta vidnovnika yaki po nizhuyut yihnyu koncentraciyu u poverhnevomu shari do optimalnih znachen Vtorinnim zminam mozhut buti piddani yak rudni minerali tak i minerali vmisnih porid Najvazhlivishi zmini mineraliv pustoyi porodi pov yazani z okremeninnyam kaolinizaciyeyu hloritizaciyeyu i sericitizaciyeyu yihnoyi poverhni Kaolinizaciya i sericitizaciya napriklad ye osnovnimi procesami zmini polovih shpativ todi yak dlya zalizomagnezialnih mineraliv najbilshe harakternoyu ye hloritizaciya V procesi vtorinnih zmin vidbuvayetsya unifikaciya poverhnevih vlastivostej riznih porodnih mineraliv pri zrostanni yihnogo zagalnogo stupenya gidrofobnosti Vidobutok korisnih kopalinDokladnishe Girnicha sprava Vikoristannya lyudinoyu mineralnoyi sirovini pochalosya v paleoliti Protyagom vsiyeyi istoriyi rozvitku suspilstva korisni kopalini buli najvazhlivishoyu sirovinoyu potreba v yakij rizko zbilshilasya v period stanovlennya i vdoskonalennya promislovosti i zrostannya ob yemiv promislovogo virobnictva Svitova ekonomika XX st bazuvalasya na vikoristanni velicheznoyi kilkosti riznomanitnih korisnih kopalin shorichno v ostanni desyatilittya XX st z nadr Zemli viluchalosya bl 20 25 mlrd t mineralnoyi sirovini i desyatki mlrd t pustoyi porodi Najbilshim rezervom mineralnih bagatstv ye nadra Svitovogo okeanu nasampered morskih i okeanichnih shelfiv Veliki perspektivi zbilshennya resursiv rudnoyi sirovini v nedalekomu majbutnomu pov yazuyutsya iz zalizo margancevimi konkreciyami sho zalyagayut na dni Tihogo Indijskogo j Atlantichnogo okeaniv Narivni iz zalizom i margancem konkreciyi mistyat mid nikel kobalt ta in cinni elementi V ostanni desyatilittya XX na pochatku HHI st blizko tretini svitovogo spozhivannya kuhonnoyi soli p yata chastina magniyu znachna kilkist bromu otrimani z morskoyi vodi Use bilshu uvagu privertayut mineralni rozsoli i mineralizovani vodi lagun ozer morskih zatok riftovih zon yaki ye ne tilki postachalnikami bromu jodu hloridu natriyu mirabilitu ale mozhut stati takozh dzherelom litiyu rubidiyu ceziyu boru stronciyu ta in Velikim rezervom najblizhchogo majbutnogo ye sintez mineralnoyi sirovini U kilkoh krayinah u velikih promislovih masshtabah viroblyayut sintetichni almazi p yezokvarc rubin vedut eksperimenti z otrimannyu sintetichnoyi slyudi kristaliv optichnogo kvarcu Yakist korisnih kopalinYakist korisnih kopalin sukupnist vlastivostej chastini girskogo masivu sho mistit korisni komponenti abo komponent Rozriznyayut fizichni vologist gustina ta in mehanichni tverdist micnist ta in himichni okisnyuvanist radioaktivnist ta in vlastivosti a takozh rechovinnij sklad granulometrichnij sklad vmist korisnih komponentiv ta in Ya k k reglamentuyetsya tehnichnimi umovami abo derzhavnim standartom Div takozhKorisni kopalini Ukrayini Resursi i zapasi korisnih kopalin Zapasi korisnih kopalin Rozvidani zapasi korisnoyi kopalini Prognozni resursi korisnih kopalin Perspektivni resursiPrimitkiU shirokomu rozuminni do mineraliv zarahovuyut ne lishe tverdi minerali a j ridini naftu rtut mineralnu vodu ta gazopodibni rechovini prirodnij gaz tosho Kilkisno perevazhayut tverdi minerali sho v prirodi poshireni u viglyadi kristaliv abo zeren z yakih skladayutsya mono abo polimineralni agregati Narahovuyut vid 2000 do 3000 osnovnih riznovidiv mineraliv Frej K vsogo do 14000 za Lazarenkom Ye K ta Vinarom O M U zemnij kori najposhirenishi minerali klasu silikativ oksidiv i gidroksidiv DzherelaBileckij V S Smirnov V O Tehnologiya zbagachennya korisnih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 272 s LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Geologiya korisnih kopalin pidruchnik V I Smirnov K Visha shkola 1995 295 s ISBN 5 11 004439 2 Geologiya korisnih kopalin pidruchnik dlya stud vish navch zakl Ch 1 Rudogenez Yu V Lyahov M M Pavlun S I Cihon Lviv LNU im I Franka 2012 286 s ISBN 978 966 613 963 7 Rozshuki i rozvidka rodovish korisnih kopalin pidruchnik G O Lunov M M Pavlun Lviv nac un t im I Franka Lviv 2013 360 c Bibliogr s 354 357 U S Geological Survey 2020 Mineral commodity summaries 2020 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Korisni kopalini U kn Ukrayina 30 rokiv nezalezhnosti Stislij dovidnik Za red d i n prof Kiridon A M Kiyiv Derzhavna naukova ustanova Enciklopedichne vidavnictvo 2021 536 s S 175 178 Korisni kopalini Fizichni ta himichni osnovi galuzevogo virobnictva Navchalnij posibnik Smirnov V O Bileckij V S Novij Svit 2000 FOP Picha S V 2022 148 s 12 lyutogo 2022 u Wayback Machine PosilannyaKorisni kopalini Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6