Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Константіна (араб. قسنطينة) — місто в Алжирі, столиця однойменної провінції, на північному сході країни за 80 км від узбережжя Середземного моря.
| Місто Константіна قسنطينة 
Координати H G O
 Константіна у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Є комерційний центром цього регіону, має розвинуті такі галузі: килимарство, металообробну, тютюнову та харчову промисловість. Також у місті є кілька музеїв, історичних пам'яток і мечетей, одна з яких побудована 1221 року. Константіну називають ще «Містом мостів» через її багаточисленні та живописні мости, що обєднують скелі та долини. Місту присвоїли звання культурної столиці арабських країн в 2015 році.
Історія
Антична історія
У давнину Цирта — столиця Нумідії. У часи Римської імперії була центром провінції Нової Африки (згодом — Нумідія).
Місто було засноване фінікійцями, які назвали його Сева (царське місто). Пізніше місто було перейменовано на Цирта (що з фінікійської мови «місто») нумідійським царем Сіфаксом, який перетворив її на свою столицю. Місто захопила Нумідія, країна берберського народу, після того, як карфагеняни зазнали поразки від Риму у Третій Пунічній війні. В 112 році до н. е. місто було окуповано нумідійським царем Югуртою, який переміг свого єдинокровного брата Адгербала. Пізніше місто послужило базою для римських полководців Квінт Цецилій Метелл Нумідійський та Гая Марія в їх війні проти Югурти. Пізніше, усунувши короля Юбу I та інших прихильників Помпея в Африці (бл. 46), Юлій Цезар надав особливі права громадянам Ситрти, також відому як Colonia Sittlanorum.
В 311 році по Р. Х., під час громадянської війни між імператором Максентієм та узурпатором Доміцієм Александром (колишнім губернатором Африки), місто було зруйноване. Відбудовано в 313 році по Р. Х., згодом було названо на честь імператора Костянтина Великого, який переміг Максентія. Захоплено вандалами в 432 році, але вже 534 року Костантіна повернулася до Візантійського екзархату Африки (тобто Північної Африки), аж по 697 рік перебувала під візантійською владою. У VIII столітті її завоювали араби, давши ім'я Кацентина.
В ХІІ столітті [en], арабське плем'я, що проживало між Нілом та Червоним морем, оселилося в Тунісі, Триполітанії (західна Лівія) та [en] (східний Алжир).
Сучасна історія
Місто відновилося в ХІІ столітті, і за правління Алмохадів та Гафсидів воно знову стало процвітаючим ринком, який мав зв'язки з Пізою, Генуєю та Венецією. Після 1529 року вона була складовою Османської імперії, якою керував турецький бей (губернатор), підпорядкований Алжиру. [en], який керував містом в 1770—1792 рр., сильно прикрасив його і побудував значну частину мусульманської архітектури, яку можна побачити і сьогодні.
В 1826 році останній бей [en] став новим головою держави. Він вчинив запеклий опір проти французьких військ, які вторглися в Алжир через чотири роки. До 13 жовтня 1837 р. територія була захоплена Францією, але Ахмед Бей продовжував боротьбу проти французів в оазесі Орес до 1848 року. З 1848—1962 р. місто було невід'ємною частиною Франції та центром департаменту Константіна.
В 1934 році через мусульманські антиєврейські заворушення в місті загинуло 34 місцевих євреїв.
Під час Другої світової війни, під час Північноафриканської компанії (1942–43), війська союзників використовували Костянтина та сусідні міста як оперативні бази.
Транспорт
Костянтіна розташована на автодостраді схід-захід і національними автошляхами сполучений зі столицею Алжиром та портовими містами Джиджель, Скікда та Аннаба. Національні дороги ведуть до Тунісу і через Біскру до Сахари.
Аеропорт Константіна знаходиться приблизно за 9 км на південь від міста. Окрім алжирських напрямків, він також має сполучення з різними французькими місцями та Женевою.
Костянтин має залізничні сполучення з Алжиром, Тебессою, М'Сілою, Скікдою та Джіджелем.
З середини 2013 року існує перша, 8,1-кілометрова трамвайна лінія з десятьма зупинками, яка проходить у напрямку північ-південь від стадіону Рамдхан Бен-Абдельмалек до району Зуагі. [4]
Починаючи з 2008 року, Костянтіна має [en], яка сполучає старе місто, з лікарняним районом на протилежному боці реки Умед та має завдовжки трохи більше 1 км.
Географія
Константина розташована на плато 640 м.н.м. та оточена глибоким каньйоном. Тому місто дуже мальовниче, має 7 мостів та віадук через каньйон річки Румель. Місто є воротами до багатої та різноманітної сільськогосподарської області, центром торгівлі зерном (має чотири млини), тракторну фабрику та текстильні підприємства.
Галерея мостів Константіни
-
![image]()
Міст Водоспадів (араб. جسر الشلالات) -
![image]()
Міст Сіді-М'Сід -
![image]()
Міст Сіді Рахед -
![image]()
Міст д'Ель-Кантара
Клімат
Клімат Константини є середземноморським (Класифікація кліматів Кеппена: Csa), зі спекотним сухим літом та м'якою, вологою зимою.
| Клімат Константини (1961–1990, екстремуми 1913–1992) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 24,0 | 26,0 | 30,4 | 34,0 | 37,6 | 43,2 | 44,1 | 44,8 | 45,5 | 36,1 | 28,0 | 27,8 | 45,5 |
| Середній максимум, °C | 11,5 | 13,0 | 14,9 | 18,2 | 23,1 | 28,6 | 33,0 | 32,7 | 28,1 | 22,2 | 16,6 | 12,3 | 21,2 |
| Середня температура, °C | 7,1 | 8,1 | 9,6 | 12,4 | 16,6 | 21,5 | 25,2 | 25,2 | 21,4 | 16,4 | 11,4 | 7,9 | 15,2 |
| Середній мінімум, °C | 2,6 | 3,1 | 4,2 | 6,5 | 10,0 | 14,3 | 17,3 | 17,6 | 14,7 | 10,5 | 6,1 | 3,4 | 9,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −8,8 | −7 | −6 | −3,5 | −1,4 | 3,0 | 7,0 | 7,8 | 3,3 | −2,1 | −3,9 | −4,8 | −8,8 |
| Норма опадів, мм | 66.6 | 58.3 | 61.8 | 53.2 | 41.5 | 20.9 | 8.9 | 12.2 | 36.4 | 38.4 | 43.5 | 71.1 | 512.9 |
| Кількість | 155,0 | 155,4 | 192,2 | 210,0 | 251,1 | 315,0 | 356,5 | 303,8 | 258,0 | 213,9 | 165,0 | 148,8 | |
| Кількість днів з опадами | 9 | 8 | 9 | 7 | 6 | 3 | 1 | 2 | 4 | 6 | 8 | 7 | 70
|
| Вологість повітря, % | 76 | 73 | 72 | 70 | 65 | 54 | 42 | 48 | 60 | 68 | 75 | 76 | 65 |
Персоналії
- Франсуаза Арнуль (1931—2021) — французька акторка театру, кіно та телебачення.
Примітки
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- أنشئت في إطار توأمة مع مدينة تونسية — An-Nasr, 2015.
- اتفاقيات التوأمة والتعاون
- خطاب السيد برنارد إميي في قسنطينة — Посольство Франції в Алжирі, 2014.
- Discours de M. Bernard Emié à Constantine — ambassade de France en Algérie, 2014.
- . www.unesco.dz. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 26 серпня 2020.
- Sharon Vance (10 травня 2011). . BRILL. с. 182. ISBN . Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 лютого 2020.
Muslim anti Jewish riots in Constantine in 1934 when 34 Jews were killed
- Jérôme Steffenino, Marguerite Masson. . Grenoble.fr. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 7 липня 2011.
Література
- Густерін П. В. Міста Арабського Сходу, 2007.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Константіна |
 | Це незавершена стаття з географії Алжиру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstantina arab قسنطينة misto v Alzhiri stolicya odnojmennoyi provinciyi na pivnichnomu shodi krayini za 80 km vid uzberezhzhya Seredzemnogo morya Misto kategoriya v Commons Konstantina قسنطينة Gerb Koordinati 36 21 54 pn sh 6 36 53 sh d H G O Krayina AlzhirAlzhirVilayet KonstantinaMezhuye z susidni nas punktid Poperedni nazvi CirtaPlosha 2288 km Visota centru 694 1 mVodojma dNaselennya 442 862 2007 Katojkonim fr Constantinois 1 fr Constantinoise 1 Mista pobratimi Sus 2 Grenobl 3 4 5 Stambul Abu Dabi Dzhidda IsfaganChasovij poyas UTC 1Poshtovij indeks 25000GeoNames 2501152Oficijnij sajt wilaya constantine dz KonstantinaKonstantina Alzhir Konstantina u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Konstantina znachennya Ye komercijnij centrom cogo regionu maye rozvinuti taki galuzi kilimarstvo metaloobrobnu tyutyunovu ta harchovu promislovist Takozh u misti ye kilka muzeyiv istorichnih pam yatok i mechetej odna z yakih pobudovana 1221 roku Konstantinu nazivayut she Mistom mostiv cherez yiyi bagatochislenni ta zhivopisni mosti sho obyednuyut skeli ta dolini Mistu prisvoyili zvannya kulturnoyi stolici arabskih krayin v 2015 roci IstoriyaAntichna istoriya U davninu Cirta stolicya Numidiyi U chasi Rimskoyi imperiyi bula centrom provinciyi Novoyi Afriki zgodom Numidiya Misto bulo zasnovane finikijcyami yaki nazvali jogo Seva carske misto Piznishe misto bulo perejmenovano na Cirta sho z finikijskoyi movi misto numidijskim carem Sifaksom yakij peretvoriv yiyi na svoyu stolicyu Misto zahopila Numidiya krayina berberskogo narodu pislya togo yak karfagenyani zaznali porazki vid Rimu u Tretij Punichnij vijni V 112 roci do n e misto bulo okupovano numidijskim carem Yugurtoyu yakij peremig svogo yedinokrovnogo brata Adgerbala Piznishe misto posluzhilo bazoyu dlya rimskih polkovodciv Kvint Cecilij Metell Numidijskij ta Gaya Mariya v yih vijni proti Yugurti Piznishe usunuvshi korolya Yubu I ta inshih prihilnikiv Pompeya v Africi bl 46 Yulij Cezar nadav osoblivi prava gromadyanam Sitrti takozh vidomu yak Colonia Sittlanorum V 311 roci po R H pid chas gromadyanskoyi vijni mizh imperatorom Maksentiyem ta uzurpatorom Domiciyem Aleksandrom kolishnim gubernatorom Afriki misto bulo zrujnovane Vidbudovano v 313 roci po R H zgodom bulo nazvano na chest imperatora Kostyantina Velikogo yakij peremig Maksentiya Zahopleno vandalami v 432 roci ale vzhe 534 roku Kostantina povernulasya do Vizantijskogo ekzarhatu Afriki tobto Pivnichnoyi Afriki azh po 697 rik perebuvala pid vizantijskoyu vladoyu U VIII stolitti yiyi zavoyuvali arabi davshi im ya Kacentina V HII stolitti en arabske plem ya sho prozhivalo mizh Nilom ta Chervonim morem oselilosya v Tunisi Tripolitaniyi zahidna Liviya ta en shidnij Alzhir Suchasna istoriya Misto vidnovilosya v HII stolitti i za pravlinnya Almohadiv ta Gafsidiv vono znovu stalo procvitayuchim rinkom yakij mav zv yazki z Pizoyu Genuyeyu ta Veneciyeyu Pislya 1529 roku vona bula skladovoyu Osmanskoyi imperiyi yakoyu keruvav tureckij bej gubernator pidporyadkovanij Alzhiru en yakij keruvav mistom v 1770 1792 rr silno prikrasiv jogo i pobuduvav znachnu chastinu musulmanskoyi arhitekturi yaku mozhna pobachiti i sogodni V 1826 roci ostannij bej en stav novim golovoyu derzhavi Vin vchiniv zapeklij opir proti francuzkih vijsk yaki vtorglisya v Alzhir cherez chotiri roki Do 13 zhovtnya 1837 r teritoriya bula zahoplena Franciyeyu ale Ahmed Bej prodovzhuvav borotbu proti francuziv v oazesi Ores do 1848 roku Z 1848 1962 r misto bulo nevid yemnoyu chastinoyu Franciyi ta centrom departamentu Konstantina V 1934 roci cherez musulmanski antiyevrejski zavorushennya v misti zaginulo 34 miscevih yevreyiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pid chas Pivnichnoafrikanskoyi kompaniyi 1942 43 vijska soyuznikiv vikoristovuvali Kostyantina ta susidni mista yak operativni bazi TransportKostyantina roztashovana na avtodostradi shid zahid i nacionalnimi avtoshlyahami spoluchenij zi stoliceyu Alzhirom ta portovimi mistami Dzhidzhel Skikda ta Annaba Nacionalni dorogi vedut do Tunisu i cherez Biskru do Sahari Aeroport Konstantina znahoditsya priblizno za 9 km na pivden vid mista Okrim alzhirskih napryamkiv vin takozh maye spoluchennya z riznimi francuzkimi miscyami ta Zhenevoyu Kostyantin maye zaliznichni spoluchennya z Alzhirom Tebessoyu M Siloyu Skikdoyu ta Dzhidzhelem Z seredini 2013 roku isnuye persha 8 1 kilometrova tramvajna liniya z desyatma zupinkami yaka prohodit u napryamku pivnich pivden vid stadionu Ramdhan Ben Abdelmalek do rajonu Zuagi 4 Pochinayuchi z 2008 roku Kostyantina maye en yaka spoluchaye stare misto z likarnyanim rajonom na protilezhnomu boci reki Umed ta maye zavdovzhki trohi bilshe 1 km Mista pobratimiGrenobl Franciya Stambul Turechchina Sus TunisGeografiyaKonstantina kanjon ta mosti Konstantina roztashovana na plato 640 m n m ta otochena glibokim kanjonom Tomu misto duzhe malovniche maye 7 mostiv ta viaduk cherez kanjon richki Rumel Misto ye vorotami do bagatoyi ta riznomanitnoyi silskogospodarskoyi oblasti centrom torgivli zernom maye chotiri mlini traktornu fabriku ta tekstilni pidpriyemstva Galereya mostiv Konstantini Mist Vodospadiv arab جسر الشلالات Mist Sidi M Sid Mist Sidi Rahed Mist d El KantaraKlimatKlimat Konstantini ye seredzemnomorskim Klasifikaciya klimativ Keppena Csa zi spekotnim suhim litom ta m yakoyu vologoyu zimoyu Klimat Konstantini 1961 1990 ekstremumi 1913 1992 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 24 0 26 0 30 4 34 0 37 6 43 2 44 1 44 8 45 5 36 1 28 0 27 8 45 5 Serednij maksimum C 11 5 13 0 14 9 18 2 23 1 28 6 33 0 32 7 28 1 22 2 16 6 12 3 21 2 Serednya temperatura C 7 1 8 1 9 6 12 4 16 6 21 5 25 2 25 2 21 4 16 4 11 4 7 9 15 2 Serednij minimum C 2 6 3 1 4 2 6 5 10 0 14 3 17 3 17 6 14 7 10 5 6 1 3 4 9 2 Absolyutnij minimum C 8 8 7 6 3 5 1 4 3 0 7 0 7 8 3 3 2 1 3 9 4 8 8 8 Norma opadiv mm 66 6 58 3 61 8 53 2 41 5 20 9 8 9 12 2 36 4 38 4 43 5 71 1 512 9 Kilkist 155 0 155 4 192 2 210 0 251 1 315 0 356 5 303 8 258 0 213 9 165 0 148 8 Kilkist dniv z opadami 9 8 9 7 6 3 1 2 4 6 8 7 70 Vologist povitrya 76 73 72 70 65 54 42 48 60 68 75 76 65PersonaliyiFransuaza Arnul 1931 2021 francuzka aktorka teatru kino ta telebachennya Primitkihttp cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf أنشئت في إطار توأمة مع مدينة تونسية An Nasr 2015 d Track Q482344 اتفاقيات التوأمة والتعاون خطاب السيد برنارد إميي في قسنطينة Posolstvo Franciyi v Alzhiri 2014 d Track Q17490933 Discours de M Bernard Emie a Constantine ambassade de France en Algerie 2014 d Track Q17490933 www unesco dz Arhiv originalu za 21 lyutogo 2018 Procitovano 26 serpnya 2020 Sharon Vance 10 travnya 2011 BRILL s 182 ISBN 978 90 04 20700 4 Arhiv originalu za 10 lipnya 2019 Procitovano 10 lyutogo 2020 Muslim anti Jewish riots in Constantine in 1934 when 34 Jews were killed Jerome Steffenino Marguerite Masson Grenoble fr Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2007 Procitovano 7 lipnya 2011 LiteraturaGusterin P V Mista Arabskogo Shodu 2007 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Konstantina Ce nezavershena stattya z geografiyi Alzhiru Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi