Військо́вий обо́в'язок, або військо́ва пови́нність — встановлений у деяких державах законом обов'язок населення нести військову службу у збройних силах своєї країни. Вимога розпочати таку службу називається призовом. Зазвичай призову підлягають громадяни даної держави чоловічої статі, які досягли певного встановленого законом віку, який називається призовним віком. У деяких державах призову підлягають і жінки. Від призваного вимагається прослужити у війську протягом певного встановленого законом строку (зазвичай від кількох місяців до 3 років), а в разі оголошення мобілізації — повторно приєднатися до війська або продовжувати службу після закінчення цього строку.
Законом встановлюються також підстави для уникнення призову або його відстрочки: хвороби чи інші фізичні недоліки, певні сімейні обставини, певне місце роботи (таке, що держава відчуває дефіцит відповідних працівників), навчання в певних навчальних закладах і таке інше; зазвичай призову не підлягають також люди, що були засуджені до позбавлення волі. Крім того, в багатьох державах військова служба може бути замінена так званою альтернативною службою для тих, хто не згоден служити у війську, виходячи з релігійних, моральних чи інших міркувань (закон може обмежувати коло таких міркувань, а також вимагати певних доказів їх наявності; див. також Відмовник за ідейними міркуваннями); строк альтернативної служби, як правило, довший за строк обов'язкової військової служби. У деяких державах практикується офіційна можливість відкупитися від призову, сплативши державі певну грошову суму; за відсутності такої можливості іноді спостерігаються аналогічні незаконні випадки, тобто сплата хабаря чиновнику, причетному до рішення про те, чи відправляти певну людину до війська.
Інколи призов має вибірковий характер (що може бути зумовлено співвідношенням між чисельністю військ і населення), тобто з усіх тих, хто може підлягати призову, вирушає до війська лише частина людей; їх можуть вибирати, виходячи з оцінки їх якостей, корисних для військової служби, або за допомогою жеребкування, або на підставі якихось інших міркувань. У багатьох державах призов призупинений, як наприклад у Нідерландах, Німеччині чи Польщі, тобто збройні сили комплектуються на добровільних засадах, де кожен охочий може пройти військову службу терміном ідентичну строковій (а в деяких державах збройні сили навіть зовсім відсутні).
Слід також зауважити, що навіть у державах з дуже великою кількістю військових, що служать на підставі військової повинності, значну частину збройних сил становлять люди, які добровільно вибрали професію військового. Зокрема, майже завжди це можна сказати про всіх офіцерів. Призвані мають здебільшого звання рядового та зрідка сержантського складу.
Разом з тим, держави, в яких військової повинності нема, зазвичай залишають за собою право призивати людей до війська в випадку оголошення мобілізації.
Історія
У військова повинність складала обов'язок і право вільних, головним чином імущих людей. З появою у Греції та Римі регулярних армій в армію стали допускати і представників , багаті часто наймали . Широко практикувалося найманство. У період раннього середньовіччя на Заході військо складалося головним чином з ополчення вільних селян і , що збиралося згідно з громадською військовою повинністю. В період феодалізму, роздробленості панувань, формою військової повинності стало . З виникненням у 15-16 століттях постійних найманих армій головну роль у комплектуванні військ стало грати . У серпні 1793 французький Конвент декретував масовий примусовий набір в армію всіх французів у віці 18—40 років, у першу чергу 18—25-літніх неодружених і . У 1798 загальна військова повинність з 6-річним терміном служби стала у Франції законом під назвою «конскрипції». До системи загальної військової повинності, з метою створення масової армії, поступово перейшли Пруссія (1814—1815), Австро-Угорщина (1868), Італія (1875) та інші держави. Велика Британія та США зберігали в себе вербування, вводячи загальну військову повинність під час Першої та Другої світових воєн. Ці дві держави зберегли її й після Другої світової війни, але згодом скасували (у Великій Британії останній обов'язковий призов відбувся в 1960 році, а у США в 1972). У Стародавній Русі до 17 століття військова повинність здійснювалася у формі та народного ополчення. Створені в 1-й половині 17 століття полки «нового ладу» поступово витіснили феодальне дворянське ополчення. У 1699—1705 склалася рекрутська повинність.
У Франції
12 січня 1798 р. депутат у Раді п'ятисот, генерал Журдан запропонував проєкт закону про постійний військовий обов'язок. Пропозиція після доопрацювання в комісії була прийнята, і 5 вересня 1798-го новий закон був затверджений та фактично без кардинальних змін проіснував у Франції майже ціле століття (до 1872 р.) і ліг в основу подальшого французького законодавства про військовий обов'язок, як і відповідних законів більшості тих сучасних держав, у яких військова повинність існує.
У Німеччині
У період з 1956 по 2011 рік призов був обов'язковим для всіх громадян чоловічої статі до федеральних збройних сил Німеччини (нім. Bundeswehr), а також до Федеральної прикордонної служби (Bundesgrenzschutz) у 1970-х роках (див. Прикордонна служба). Після закінчення холодної війни уряд Німеччини різко скоротив чисельність своїх збройних сил. Низький попит на призовників призвів до призупинення обов'язкового призову в 2011 році. Відтоді в Бундесвері служать лише військовослужбовці-професіонали, або призвані на добровільних засадах.
У Російській імперії
Докладніше: Загальна військова повинність в Російській імперії
Для Російської імперії до 1874 була характерною вибіркова військова повинність, але з довгим строком служби, яка називалася рекрутською повинністю.
У 1874 в ході проведення 1860—1870-х рр. у Росії було запроваджено загальну військову повинність. Відповідний Статут визначив, що призовний вік становить 21 рік, загальний термін служби 15 років, з них 6 (на флоті 7) і в 9 років. У 1876 термін дійсної військової служби був скорочений до 5 років, потім неодноразово змінювався то в бік скорочення (до 3-4 років), то в бік збільшення (до 5 років). У 1-у світову війну Росія вступила за таких правил військової повинності (за законом 1912): призовний вік 20 років (до 1 січня року призову), загальний термін служби 23 роки; дійсна служба в піхоті і пішій артилерії — 3 р., у решті родів військ — 4, на флоті — 5; у запасі: в піхоті та пішій артилерії — 15, в інших родах військ — 13, на флоті — 5 років; потім в ополченні 1-го розряду, куди зараховувалися також усі придатні до служби надлишки щорічного призовного ; в ополчення 2-го розряду зараховувалися надлишки обмежено придатних до військової служби і звільнених за сімейним станом.
У СРСР
В СРСР уже на досить ранніх етапах його існування було встановлено загальний військовий обов'язок для чоловіків, які досягли 18 років. Ініціатором загального військового обов'язку був Лев Троцький, який розгорнув систему військових комісаріатів, які фактично існують і досі. Протягом 1980-х років строк військової служби становив у сухопутних військах 2 роки, на флоті 3 роки. Також існував обов’язковий призов офіцерів запасу, котрі отримали первинне офіцерське звання на військових кафедрах при вищих навчальних закладах. Уникнути військової служби вдавалося дуже небагатьом чоловікам; здебільшого це було можливо лише за станом здоров'я. Під час перебудови в суспільстві часто дискутувалося питання про потребу пом'якшити законодавство про військову повинність. Як результат у 1989 році почали надавати відстрочку від призову на весь період навчання у вищих навчальних закладах (хоча й раніше були періоди, коли це робилось; такі відстрочки то з'являлися, то зникали, але починаючи з 1989 р. утвердились остаточно). Невдовзі після цього були достроково повернуті з війська для продовження навчання ті, кого встигли призвати з вузів ще до запровадження цих змін.
У Норвегії
Призов був конституційно встановлений 12 квітня 1907 року (Kongeriket Norges Grunnlov, § 119). Станом на березень 2016 року Норвегія використовує слабку форму обов'язкової військової служби для чоловіків та жінок. На практиці призовників не примушують служити, натомість відбирають лише тих, хто має мотивацію. Близько 60 000 норвежців доступні для призову щороку, але призиваються лише від 8 000 до 10 000. З 1985 року жінки можуть записатися на добровільну службу як регулярні призовники. 14 червня 2013 року норвезький парламент проголосував за поширення призову на жінок, що зробило Норвегію першим членом НАТО і першою європейською країною, яка зробила національну службу обов'язковою для обох статей. У попередні часи, принаймні до початку 2000-х років, усі чоловіки у віці 19-44 років підлягали обов'язковій службі, причому для уникнення призову були необхідні вагомі причини. Існує право на відмову від військової служби з міркувань совісті.
Крім того, норвезький уряд призиває загалом 8 000 чоловіків і жінок віком від 18 до 55 років на невійськову службу цивільної оборони (не плутати з альтернативною цивільною службою). Колишня служба в армії не виключає можливості подальшого призову до цивільної оборони, але застосовується верхня межа загальної тривалості служби - 19 місяців. Нехтування мобілізаційними наказами щодо навчань та фактичних інцидентів може призвести до накладення штрафів.
У новітній Україні
Новітня Україна успадкувала той порядок щодо військової повинності, який діяв в СРСР. Згодом було прийнято Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (тепер з його назви вилучено слово «загальний»), який відтоді регулює ці питання. Надалі вищезгаданий закон багато разів змінювався; ці зміни бували різної спрямованості, але здебільшого спостерігалася тенденція до скорочення терміну служби та збільшення можливостей для її уникнення за допомогою різноманітних підстав для звільнення від призову або відстрочки від нього. Крім того, було введено альтернативну службу для тих, хто не згоден служити у війську з релігійних мотивів (мотиви нерелігійного характеру в Україні не дають підстав для альтернативної служби).
Існували плани поступово повністю скасувати військову повинність і перейти на контрактний принцип комплектування війська. Питання про те, наскільки скоро це може відбутися, час від часу ставало предметом передвиборчих обіцянок і суперечок; при цьому називалися роки в межах від 2008 до 2016. Важливий крок у цьому напрямі відбувся 14 жовтня 2013 року, коли Президент України підписав указ, згідно з яким у 2014 році примусовий призов мав відбуватися лише до внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, а всі інші війська перейшли б на контрактний принцип комплектування після звільнення останніх призовників у листопаді 2014 року (при збереженні передбаченої законом потенційної можливості відновити призов указом Президента).
Однак військове вторгнення Росії у 2014 р. змінило ситуацію, призводячи до бажання влади відновити примусовий призов до ЗСУ, що й було зроблено указом в.о. Президента від 1 травня 2014 року. Крім того, проводилася мобілізація, а також вносилися зміни до закону, які розширювали коло потенційних військовослужбовців.
У 2015 році, попри продовження бойових дій, у середовищі українських високопосадовців відновилось активне обговорення планів щодо швидкого переходу на професійну армію.
Зараз термін обов'язкової військової служби становить 18 місяців, а для осіб зі ступенем магістра 12 місяців. Призовний вік становить 18 років, але у 2015 році були призвані лише ті чоловіки, які досягли 20 років. Максимальний можливий вік призовника становить 26 років (тобто можливість бути примусово призваним зникає з досягненням 27 років), що дає можливість фактично уникнути призову за допомогою відстрочок, які триватимуть 9 років. Відстрочка від призову надається, наприклад, на період стаціонарного навчання у вищих навчальних закладах, навчання в аспірантурі (байдуже, стаціонарного чи заочного), роботи вчителем у загальноосвітній школі на повну ставку за своєю спеціальністю (для тих, хто має повну вищу освіту), виховання власної дитини до досягнення нею 3 років і з багатьох інших підстав. Також відсрочка надається при ряді захворювань у юнака [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.].
Сучасні тенденції
Зараз як наявність, так і відсутність військової повинності не є дивним явищем для держави з будь-яким рівнем демократії та з будь-яким рівнем економічної розвинутості. Проте характерною тенденцією останнього часу є все-таки відмова демократичних держав від примусового призову до війська. Для англомовних держав це було характерно ще кілька десятиліть тому: так, наприклад, у середині 1980-х років Велика Британія, Ірландія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Індія військової повинності вже не мали, на відміну від переважної більшості держав Європи. Але в 1990-х і 2000-х роках спостерігається стрімке зменшення кількості держав з військовою повинністю за рахунок насамперед Європи. Проте для деякої частини європейських держав (див. карту) досі не характерно відмовлятися від військової повинності чи навіть планувати таку відмову; показовою в цьому випадку стала Австрія, де на початку 2013 року було проведено референдум, за результатами якого австрійське населення відмовилося скасовувати військову повинність.
Разом з тим, для держав Європи, в яких залишається військова повинність, а також для Ізраїлю, характерні дуже широкі можливості для уникнення призову. У багатьох згаданих державах ситуація наближається до такої, що фактично до війська беруть тільки тих, хто цього хоче (та й то далеко не всіх), так що військова повинність вироджується у формальність. Бажання служити при цьому часто буває зумовлено пільгами, які мають люди, що відслужили у війську; це особливо характерно для Ізраїлю.
Крім того, для європейської демократичної спільноти стало нормою дозволяти заміну військової служби альтернативною для тих, хто не згоден бути солдатом, виходячи з якихось принципових міркувань. Іноді закон обмежує коло таких міркувань (наприклад, можливо, що беруться до уваги лише релігійні міркування). Зазвичай закон передбачає проведення бесід з призовником, під час яких має сформуватися думка компетентних людей про те, чи справді призовник має такі переконання, про які говорить, і чи вони справді є підставою для відмови від служби у війську.
Аргументи за та проти військової повинності
Прихильники військової повинності висувають такі аргументи: захищати власну країну — священний обов'язок громадян, який не слід узалежнювати від особистих уподобань громадян; служба у війську виховує в людини стійкість до труднощів і фізичну витривалість, перетворюючи хлопця у «справжнього чоловіка»; військова служба відволікає молоду людину від поганих способів витрачання часу; в армії можна отримати деякі професійні вміння, корисні в майбутньому житті; на час служби військовослужбовець звільняє свою сім'ю від потреби годувати себе; якщо армія буде суто професійною, «корпоративні інтереси» цих професіоналів можуть не завжди збігатися з інтересами народу та держави, що може призводити до державних переворотів та встановлення військової диктатури; якщо внаслідок масштабних бойових дій професійна армія зазнає великих втрат, замінити їх буде нічим і часу на підготовку нових кадрів не вистачить (загальна мобілізація не зможе виправити становище, бо люди будуть зовсім не готові до військової справи).
Противники військової повинності висувають такі аргументи: військова справа — це одна з професій, і її, як і кожну іншу професію, не слід нав'язувати насильно; примусова робота є неефективною, і отже, професійна армія боєздатніша, ніж сформована на засадах примусу; примушувати людину вчитись убивати — одна з найгірших форм примусу; професія військового взагалі не повинна існувати (цей аргумент висувають лише пацифісти); від призваного на військову службу вимагається прийняття присяги, але нелогічно, щоб присяга була примусовою, оскільки тоді вона не виражає справжньої волі того, хто присягнув; служба в армії гальмує кар'єру людини. Наявність альтернативної служби дещо пом'якшує критику противників військової повинності, але не знімає її повністю.
Критика примусовості військової служби особливо активізується, якщо військові змушені брати участь у бойових діях проти своєї волі. Особливо це стосується випадків, коли бойові дії ведуться за межами даної держави, як, наприклад, військові дії США у В'єтнамі, СРСР в Афганістані тощо. Зараз для демократичних держав характерно відправляти в закордонні військові місії лише добровольців, навіть за умов існування військової повинності. Проте в разі збройного нападу на деяку державу вона може бути змушена провести мобілізацію і значно посилити чинник примусовості у військовій службі.
Крім того, критику військової повинності часто спричинюють негативні явища, які спостерігаються у війську конкретної держави. Так, наприклад, для СРСР починаючи з 1970-х років було характерним поширення в армії так званої дідівщини, залишки якої, можливо, ще й досі спостерігаються в деяких військових частинах України. Сучасну українську громадськість часто обурюють також окремі смертельні нещасні випадки в армії в мирний час, що теж висувається як вагомий аргумент за те, щоб скасувати військову повинність якомога скоріше.
Див. також аргументацію, наведену у статті Відмовник за ідейними міркуваннями.
Див. також
Примітки
- У Німеччині з'явився новий вид військової служби. РБК-Украина (рос.). Процитовано 18 лютого 2024.
- У Польщі запустили добровільну строкову військову службу. Мілітарний (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
- Norway becomes first NATO country to draft women into military. Reuters (англ.). 14 червня 2013. Процитовано 18 вересня 2022.
- Wilden, Victoria (24 січня 2014). En av ti møter ikke. NRK (nb-NO) . Процитовано 18 вересня 2022.
- В Україні відновили призов до армії. ТСН. 1 травня 2014. оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 31 травня 2021.
- Призовний вік підвищено до 20 років - Турчинов. Українська правда. 20 грудня 2014. оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 31 травня 2021.
- Яценюк доручив Полтораку почати обрахунки по переходу України на професійну армію. РБК-Україна. 31 липня 2015. оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 31 травня 2021.
- Указ Президента України «Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році» від 17.02.2015 № 88/2015
- . ЮРИСТЫ.UA (ru-RU) . 6 березня 2019. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 302. — ISBN 00101-236. (рос.)
- Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»
- ВРУ
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Військовий обов'язок // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Загальний військовий обов'язок [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Звільнення громадян від військової служби [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- В. М. Волковинський. Військова повинність загальна [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 546. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijsko vij obo v yazok abo vijsko va povi nnist vstanovlenij u deyakih derzhavah zakonom obov yazok naselennya nesti vijskovu sluzhbu u zbrojnih silah svoyeyi krayini Vimoga rozpochati taku sluzhbu nazivayetsya prizovom Zazvichaj prizovu pidlyagayut gromadyani danoyi derzhavi cholovichoyi stati yaki dosyagli pevnogo vstanovlenogo zakonom viku yakij nazivayetsya prizovnim vikom U deyakih derzhavah prizovu pidlyagayut i zhinki Vid prizvanogo vimagayetsya prosluzhiti u vijsku protyagom pevnogo vstanovlenogo zakonom stroku zazvichaj vid kilkoh misyaciv do 3 rokiv a v razi ogoloshennya mobilizaciyi povtorno priyednatisya do vijska abo prodovzhuvati sluzhbu pislya zakinchennya cogo stroku Vidsutni zbrojni sili Vijskova povinnist vidsutnya Vijskova povinnist isnuye ale prohodyat vijskovu sluzhbu mensh nizh 20 osib z vidpovidnoyi vikovoyi grupi Plani shodo skasuvannya vijskovoyi povinnosti Ye vijskova povinnist Brak danih Zakonom vstanovlyuyutsya takozh pidstavi dlya uniknennya prizovu abo jogo vidstrochki hvorobi chi inshi fizichni nedoliki pevni simejni obstavini pevne misce roboti take sho derzhava vidchuvaye deficit vidpovidnih pracivnikiv navchannya v pevnih navchalnih zakladah i take inshe zazvichaj prizovu ne pidlyagayut takozh lyudi sho buli zasudzheni do pozbavlennya voli Krim togo v bagatoh derzhavah vijskova sluzhba mozhe buti zaminena tak zvanoyu alternativnoyu sluzhboyu dlya tih hto ne zgoden sluzhiti u vijsku vihodyachi z religijnih moralnih chi inshih mirkuvan zakon mozhe obmezhuvati kolo takih mirkuvan a takozh vimagati pevnih dokaziv yih nayavnosti div takozh Vidmovnik za idejnimi mirkuvannyami strok alternativnoyi sluzhbi yak pravilo dovshij za strok obov yazkovoyi vijskovoyi sluzhbi U deyakih derzhavah praktikuyetsya oficijna mozhlivist vidkupitisya vid prizovu splativshi derzhavi pevnu groshovu sumu za vidsutnosti takoyi mozhlivosti inodi sposterigayutsya analogichni nezakonni vipadki tobto splata habarya chinovniku prichetnomu do rishennya pro te chi vidpravlyati pevnu lyudinu do vijska Inkoli prizov maye vibirkovij harakter sho mozhe buti zumovleno spivvidnoshennyam mizh chiselnistyu vijsk i naselennya tobto z usih tih hto mozhe pidlyagati prizovu virushaye do vijska lishe chastina lyudej yih mozhut vibirati vihodyachi z ocinki yih yakostej korisnih dlya vijskovoyi sluzhbi abo za dopomogoyu zherebkuvannya abo na pidstavi yakihos inshih mirkuvan U bagatoh derzhavah prizov prizupinenij yak napriklad u Niderlandah Nimechchini chi Polshi tobto zbrojni sili komplektuyutsya na dobrovilnih zasadah de kozhen ohochij mozhe projti vijskovu sluzhbu terminom identichnu strokovij a v deyakih derzhavah zbrojni sili navit zovsim vidsutni Slid takozh zauvazhiti sho navit u derzhavah z duzhe velikoyu kilkistyu vijskovih sho sluzhat na pidstavi vijskovoyi povinnosti znachnu chastinu zbrojnih sil stanovlyat lyudi yaki dobrovilno vibrali profesiyu vijskovogo Zokrema majzhe zavzhdi ce mozhna skazati pro vsih oficeriv Prizvani mayut zdebilshogo zvannya ryadovogo ta zridka serzhantskogo skladu Razom z tim derzhavi v yakih vijskovoyi povinnosti nema zazvichaj zalishayut za soboyu pravo prizivati lyudej do vijska v vipadku ogoloshennya mobilizaciyi IstoriyaU vijskova povinnist skladala obov yazok i pravo vilnih golovnim chinom imushih lyudej Z poyavoyu u Greciyi ta Rimi regulyarnih armij v armiyu stali dopuskati i predstavnikiv bagati chasto najmali Shiroko praktikuvalosya najmanstvo U period rannogo serednovichchya na Zahodi vijsko skladalosya golovnim chinom z opolchennya vilnih selyan i sho zbiralosya zgidno z gromadskoyu vijskovoyu povinnistyu V period feodalizmu rozdroblenosti panuvan formoyu vijskovoyi povinnosti stalo Z viniknennyam u 15 16 stolittyah postijnih najmanih armij golovnu rol u komplektuvanni vijsk stalo grati U serpni 1793 francuzkij Konvent dekretuvav masovij primusovij nabir v armiyu vsih francuziv u vici 18 40 rokiv u pershu chergu 18 25 litnih neodruzhenih i U 1798 zagalna vijskova povinnist z 6 richnim terminom sluzhbi stala u Franciyi zakonom pid nazvoyu konskripciyi Do sistemi zagalnoyi vijskovoyi povinnosti z metoyu stvorennya masovoyi armiyi postupovo perejshli Prussiya 1814 1815 Avstro Ugorshina 1868 Italiya 1875 ta inshi derzhavi Velika Britaniya ta SShA zberigali v sebe verbuvannya vvodyachi zagalnu vijskovu povinnist pid chas Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen Ci dvi derzhavi zberegli yiyi j pislya Drugoyi svitovoyi vijni ale zgodom skasuvali u Velikij Britaniyi ostannij obov yazkovij prizov vidbuvsya v 1960 roci a u SShA v 1972 U Starodavnij Rusi do 17 stolittya vijskova povinnist zdijsnyuvalasya u formi ta narodnogo opolchennya Stvoreni v 1 j polovini 17 stolittya polki novogo ladu postupovo vitisnili feodalne dvoryanske opolchennya U 1699 1705 sklalasya rekrutska povinnist U Franciyi 12 sichnya 1798 r deputat u Radi p yatisot general Zhurdan zaproponuvav proyekt zakonu pro postijnij vijskovij obov yazok Propoziciya pislya doopracyuvannya v komisiyi bula prijnyata i 5 veresnya 1798 go novij zakon buv zatverdzhenij ta faktichno bez kardinalnih zmin proisnuvav u Franciyi majzhe cile stolittya do 1872 r i lig v osnovu podalshogo francuzkogo zakonodavstva pro vijskovij obov yazok yak i vidpovidnih zakoniv bilshosti tih suchasnih derzhav u yakih vijskova povinnist isnuye U Nimechchini U period z 1956 po 2011 rik prizov buv obov yazkovim dlya vsih gromadyan cholovichoyi stati do federalnih zbrojnih sil Nimechchini nim Bundeswehr a takozh do Federalnoyi prikordonnoyi sluzhbi Bundesgrenzschutz u 1970 h rokah div Prikordonna sluzhba Pislya zakinchennya holodnoyi vijni uryad Nimechchini rizko skorotiv chiselnist svoyih zbrojnih sil Nizkij popit na prizovnikiv prizviv do prizupinennya obov yazkovogo prizovu v 2011 roci Vidtodi v Bundesveri sluzhat lishe vijskovosluzhbovci profesionali abo prizvani na dobrovilnih zasadah U Rosijskij imperiyi Dokladnishe Zagalna vijskova povinnist v Rosijskij imperiyi Dlya Rosijskoyi imperiyi do 1874 bula harakternoyu vibirkova vijskova povinnist ale z dovgim strokom sluzhbi yaka nazivalasya rekrutskoyu povinnistyu U 1874 v hodi provedennya 1860 1870 h rr u Rosiyi bulo zaprovadzheno zagalnu vijskovu povinnist Vidpovidnij Statut viznachiv sho prizovnij vik stanovit 21 rik zagalnij termin sluzhbi 15 rokiv z nih 6 na floti 7 i v 9 rokiv U 1876 termin dijsnoyi vijskovoyi sluzhbi buv skorochenij do 5 rokiv potim neodnorazovo zminyuvavsya to v bik skorochennya do 3 4 rokiv to v bik zbilshennya do 5 rokiv U 1 u svitovu vijnu Rosiya vstupila za takih pravil vijskovoyi povinnosti za zakonom 1912 prizovnij vik 20 rokiv do 1 sichnya roku prizovu zagalnij termin sluzhbi 23 roki dijsna sluzhba v pihoti i pishij artileriyi 3 r u reshti rodiv vijsk 4 na floti 5 u zapasi v pihoti ta pishij artileriyi 15 v inshih rodah vijsk 13 na floti 5 rokiv potim v opolchenni 1 go rozryadu kudi zarahovuvalisya takozh usi pridatni do sluzhbi nadlishki shorichnogo prizovnogo v opolchennya 2 go rozryadu zarahovuvalisya nadlishki obmezheno pridatnih do vijskovoyi sluzhbi i zvilnenih za simejnim stanom U SRSR V SRSR uzhe na dosit rannih etapah jogo isnuvannya bulo vstanovleno zagalnij vijskovij obov yazok dlya cholovikiv yaki dosyagli 18 rokiv Iniciatorom zagalnogo vijskovogo obov yazku buv Lev Trockij yakij rozgornuv sistemu vijskovih komisariativ yaki faktichno isnuyut i dosi Protyagom 1980 h rokiv strok vijskovoyi sluzhbi stanoviv u suhoputnih vijskah 2 roki na floti 3 roki Takozh isnuvav obov yazkovij prizov oficeriv zapasu kotri otrimali pervinne oficerske zvannya na vijskovih kafedrah pri vishih navchalnih zakladah Uniknuti vijskovoyi sluzhbi vdavalosya duzhe nebagatom cholovikam zdebilshogo ce bulo mozhlivo lishe za stanom zdorov ya Pid chas perebudovi v suspilstvi chasto diskutuvalosya pitannya pro potrebu pom yakshiti zakonodavstvo pro vijskovu povinnist Yak rezultat u 1989 roci pochali nadavati vidstrochku vid prizovu na ves period navchannya u vishih navchalnih zakladah hocha j ranishe buli periodi koli ce robilos taki vidstrochki to z yavlyalisya to znikali ale pochinayuchi z 1989 r utverdilis ostatochno Nevdovzi pislya cogo buli dostrokovo povernuti z vijska dlya prodovzhennya navchannya ti kogo vstigli prizvati z vuziv she do zaprovadzhennya cih zmin U Norvegiyi Prizov buv konstitucijno vstanovlenij 12 kvitnya 1907 roku Kongeriket Norges Grunnlov 119 Stanom na berezen 2016 roku Norvegiya vikoristovuye slabku formu obov yazkovoyi vijskovoyi sluzhbi dlya cholovikiv ta zhinok Na praktici prizovnikiv ne primushuyut sluzhiti natomist vidbirayut lishe tih hto maye motivaciyu Blizko 60 000 norvezhciv dostupni dlya prizovu shoroku ale prizivayutsya lishe vid 8 000 do 10 000 Z 1985 roku zhinki mozhut zapisatisya na dobrovilnu sluzhbu yak regulyarni prizovniki 14 chervnya 2013 roku norvezkij parlament progolosuvav za poshirennya prizovu na zhinok sho zrobilo Norvegiyu pershim chlenom NATO i pershoyu yevropejskoyu krayinoyu yaka zrobila nacionalnu sluzhbu obov yazkovoyu dlya oboh statej U poperedni chasi prinajmni do pochatku 2000 h rokiv usi choloviki u vici 19 44 rokiv pidlyagali obov yazkovij sluzhbi prichomu dlya uniknennya prizovu buli neobhidni vagomi prichini Isnuye pravo na vidmovu vid vijskovoyi sluzhbi z mirkuvan sovisti Krim togo norvezkij uryad prizivaye zagalom 8 000 cholovikiv i zhinok vikom vid 18 do 55 rokiv na nevijskovu sluzhbu civilnoyi oboroni ne plutati z alternativnoyu civilnoyu sluzhboyu Kolishnya sluzhba v armiyi ne viklyuchaye mozhlivosti podalshogo prizovu do civilnoyi oboroni ale zastosovuyetsya verhnya mezha zagalnoyi trivalosti sluzhbi 19 misyaciv Nehtuvannya mobilizacijnimi nakazami shodo navchan ta faktichnih incidentiv mozhe prizvesti do nakladennya shtrafiv U novitnij Ukrayini Dokladnishe Vijskova povinnist v Ukrayini Div takozh Hvili mobilizaciyi v Ukrayini 2014 2015 Novitnya Ukrayina uspadkuvala toj poryadok shodo vijskovoyi povinnosti yakij diyav v SRSR Zgodom bulo prijnyato Zakon Ukrayini Pro zagalnij vijskovij obov yazok i vijskovu sluzhbu teper z jogo nazvi vilucheno slovo zagalnij yakij vidtodi regulyuye ci pitannya Nadali vishezgadanij zakon bagato raziv zminyuvavsya ci zmini buvali riznoyi spryamovanosti ale zdebilshogo sposterigalasya tendenciya do skorochennya terminu sluzhbi ta zbilshennya mozhlivostej dlya yiyi uniknennya za dopomogoyu riznomanitnih pidstav dlya zvilnennya vid prizovu abo vidstrochki vid nogo Krim togo bulo vvedeno alternativnu sluzhbu dlya tih hto ne zgoden sluzhiti u vijsku z religijnih motiviv motivi nereligijnogo harakteru v Ukrayini ne dayut pidstav dlya alternativnoyi sluzhbi Isnuvali plani postupovo povnistyu skasuvati vijskovu povinnist i perejti na kontraktnij princip komplektuvannya vijska Pitannya pro te naskilki skoro ce mozhe vidbutisya chas vid chasu stavalo predmetom peredviborchih obicyanok i superechok pri comu nazivalisya roki v mezhah vid 2008 do 2016 Vazhlivij krok u comu napryami vidbuvsya 14 zhovtnya 2013 roku koli Prezident Ukrayini pidpisav ukaz zgidno z yakim u 2014 roci primusovij prizov mav vidbuvatisya lishe do vnutrishnih vijsk Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini a vsi inshi vijska perejshli b na kontraktnij princip komplektuvannya pislya zvilnennya ostannih prizovnikiv u listopadi 2014 roku pri zberezhenni peredbachenoyi zakonom potencijnoyi mozhlivosti vidnoviti prizov ukazom Prezidenta Odnak vijskove vtorgnennya Rosiyi u 2014 r zminilo situaciyu prizvodyachi do bazhannya vladi vidnoviti primusovij prizov do ZSU sho j bulo zrobleno ukazom v o Prezidenta vid 1 travnya 2014 roku Krim togo provodilasya mobilizaciya a takozh vnosilisya zmini do zakonu yaki rozshiryuvali kolo potencijnih vijskovosluzhbovciv U 2015 roci popri prodovzhennya bojovih dij u seredovishi ukrayinskih visokoposadovciv vidnovilos aktivne obgovorennya planiv shodo shvidkogo perehodu na profesijnu armiyu Zaraz termin obov yazkovoyi vijskovoyi sluzhbi stanovit 18 misyaciv a dlya osib zi stupenem magistra 12 misyaciv Prizovnij vik stanovit 18 rokiv ale u 2015 roci buli prizvani lishe ti choloviki yaki dosyagli 20 rokiv Maksimalnij mozhlivij vik prizovnika stanovit 26 rokiv tobto mozhlivist buti primusovo prizvanim znikaye z dosyagnennyam 27 rokiv sho daye mozhlivist faktichno uniknuti prizovu za dopomogoyu vidstrochok yaki trivatimut 9 rokiv Vidstrochka vid prizovu nadayetsya napriklad na period stacionarnogo navchannya u vishih navchalnih zakladah navchannya v aspiranturi bajduzhe stacionarnogo chi zaochnogo roboti vchitelem u zagalnoosvitnij shkoli na povnu stavku za svoyeyu specialnistyu dlya tih hto maye povnu vishu osvitu vihovannya vlasnoyi ditini do dosyagnennya neyu 3 rokiv i z bagatoh inshih pidstav Takozh vidsrochka nadayetsya pri ryadi zahvoryuvan u yunaka 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine Suchasni tendenciyiZaraz yak nayavnist tak i vidsutnist vijskovoyi povinnosti ne ye divnim yavishem dlya derzhavi z bud yakim rivnem demokratiyi ta z bud yakim rivnem ekonomichnoyi rozvinutosti Prote harakternoyu tendenciyeyu ostannogo chasu ye vse taki vidmova demokratichnih derzhav vid primusovogo prizovu do vijska Dlya anglomovnih derzhav ce bulo harakterno she kilka desyatilit tomu tak napriklad u seredini 1980 h rokiv Velika Britaniya Irlandiya SShA Kanada Avstraliya Nova Zelandiya Indiya vijskovoyi povinnosti vzhe ne mali na vidminu vid perevazhnoyi bilshosti derzhav Yevropi Ale v 1990 h i 2000 h rokah sposterigayetsya strimke zmenshennya kilkosti derzhav z vijskovoyu povinnistyu za rahunok nasampered Yevropi Prote dlya deyakoyi chastini yevropejskih derzhav div kartu dosi ne harakterno vidmovlyatisya vid vijskovoyi povinnosti chi navit planuvati taku vidmovu pokazovoyu v comu vipadku stala Avstriya de na pochatku 2013 roku bulo provedeno referendum za rezultatami yakogo avstrijske naselennya vidmovilosya skasovuvati vijskovu povinnist Razom z tim dlya derzhav Yevropi v yakih zalishayetsya vijskova povinnist a takozh dlya Izrayilyu harakterni duzhe shiroki mozhlivosti dlya uniknennya prizovu U bagatoh zgadanih derzhavah situaciya nablizhayetsya do takoyi sho faktichno do vijska berut tilki tih hto cogo hoche ta j to daleko ne vsih tak sho vijskova povinnist virodzhuyetsya u formalnist Bazhannya sluzhiti pri comu chasto buvaye zumovleno pilgami yaki mayut lyudi sho vidsluzhili u vijsku ce osoblivo harakterno dlya Izrayilyu Krim togo dlya yevropejskoyi demokratichnoyi spilnoti stalo normoyu dozvolyati zaminu vijskovoyi sluzhbi alternativnoyu dlya tih hto ne zgoden buti soldatom vihodyachi z yakihos principovih mirkuvan Inodi zakon obmezhuye kolo takih mirkuvan napriklad mozhlivo sho berutsya do uvagi lishe religijni mirkuvannya Zazvichaj zakon peredbachaye provedennya besid z prizovnikom pid chas yakih maye sformuvatisya dumka kompetentnih lyudej pro te chi spravdi prizovnik maye taki perekonannya pro yaki govorit i chi voni spravdi ye pidstavoyu dlya vidmovi vid sluzhbi u vijsku Argumenti za ta proti vijskovoyi povinnostiPrihilniki vijskovoyi povinnosti visuvayut taki argumenti zahishati vlasnu krayinu svyashennij obov yazok gromadyan yakij ne slid uzalezhnyuvati vid osobistih upodoban gromadyan sluzhba u vijsku vihovuye v lyudini stijkist do trudnoshiv i fizichnu vitrivalist peretvoryuyuchi hlopcya u spravzhnogo cholovika vijskova sluzhba vidvolikaye molodu lyudinu vid poganih sposobiv vitrachannya chasu v armiyi mozhna otrimati deyaki profesijni vminnya korisni v majbutnomu zhitti na chas sluzhbi vijskovosluzhbovec zvilnyaye svoyu sim yu vid potrebi goduvati sebe yaksho armiya bude suto profesijnoyu korporativni interesi cih profesionaliv mozhut ne zavzhdi zbigatisya z interesami narodu ta derzhavi sho mozhe prizvoditi do derzhavnih perevorotiv ta vstanovlennya vijskovoyi diktaturi yaksho vnaslidok masshtabnih bojovih dij profesijna armiya zaznaye velikih vtrat zaminiti yih bude nichim i chasu na pidgotovku novih kadriv ne vistachit zagalna mobilizaciya ne zmozhe vipraviti stanovishe bo lyudi budut zovsim ne gotovi do vijskovoyi spravi Protivniki vijskovoyi povinnosti visuvayut taki argumenti vijskova sprava ce odna z profesij i yiyi yak i kozhnu inshu profesiyu ne slid nav yazuvati nasilno primusova robota ye neefektivnoyu i otzhe profesijna armiya boyezdatnisha nizh sformovana na zasadah primusu primushuvati lyudinu vchitis ubivati odna z najgirshih form primusu profesiya vijskovogo vzagali ne povinna isnuvati cej argument visuvayut lishe pacifisti vid prizvanogo na vijskovu sluzhbu vimagayetsya prijnyattya prisyagi ale nelogichno shob prisyaga bula primusovoyu oskilki todi vona ne virazhaye spravzhnoyi voli togo hto prisyagnuv sluzhba v armiyi galmuye kar yeru lyudini Nayavnist alternativnoyi sluzhbi desho pom yakshuye kritiku protivnikiv vijskovoyi povinnosti ale ne znimaye yiyi povnistyu Kritika primusovosti vijskovoyi sluzhbi osoblivo aktivizuyetsya yaksho vijskovi zmusheni brati uchast u bojovih diyah proti svoyeyi voli Osoblivo ce stosuyetsya vipadkiv koli bojovi diyi vedutsya za mezhami danoyi derzhavi yak napriklad vijskovi diyi SShA u V yetnami SRSR v Afganistani tosho Zaraz dlya demokratichnih derzhav harakterno vidpravlyati v zakordonni vijskovi misiyi lishe dobrovolciv navit za umov isnuvannya vijskovoyi povinnosti Prote v razi zbrojnogo napadu na deyaku derzhavu vona mozhe buti zmushena provesti mobilizaciyu i znachno posiliti chinnik primusovosti u vijskovij sluzhbi Krim togo kritiku vijskovoyi povinnosti chasto sprichinyuyut negativni yavisha yaki sposterigayutsya u vijsku konkretnoyi derzhavi Tak napriklad dlya SRSR pochinayuchi z 1970 h rokiv bulo harakternim poshirennya v armiyi tak zvanoyi didivshini zalishki yakoyi mozhlivo she j dosi sposterigayutsya v deyakih vijskovih chastinah Ukrayini Suchasnu ukrayinsku gromadskist chasto oburyuyut takozh okremi smertelni neshasni vipadki v armiyi v mirnij chas sho tezh visuvayetsya yak vagomij argument za te shob skasuvati vijskovu povinnist yakomoga skorishe Div takozh argumentaciyu navedenu u statti Vidmovnik za idejnimi mirkuvannyami Div takozhVijskovozobov yazanij Rekrutska povinnist Konskripciya Ukaz pro vijskovu povinnist Vijskova sluzhba Vidmovnik za idejnimi mirkuvannyami Vijskova povinnist v UkrayiniPrimitkiU Nimechchini z yavivsya novij vid vijskovoyi sluzhbi RBK Ukraina ros Procitovano 18 lyutogo 2024 U Polshi zapustili dobrovilnu strokovu vijskovu sluzhbu Militarnij ukr Procitovano 18 lyutogo 2024 Norway becomes first NATO country to draft women into military Reuters angl 14 chervnya 2013 Procitovano 18 veresnya 2022 Wilden Victoria 24 sichnya 2014 En av ti moter ikke NRK nb NO Procitovano 18 veresnya 2022 V Ukrayini vidnovili prizov do armiyi TSN 1 travnya 2014 originalu za 26 grudnya 2017 Procitovano 31 travnya 2021 Prizovnij vik pidvisheno do 20 rokiv Turchinov Ukrayinska pravda 20 grudnya 2014 originalu za 25 zhovtnya 2019 Procitovano 31 travnya 2021 Yacenyuk doruchiv Poltoraku pochati obrahunki po perehodu Ukrayini na profesijnu armiyu RBK Ukrayina 31 lipnya 2015 originalu za 17 lyutogo 2019 Procitovano 31 travnya 2021 Ukaz Prezidenta Ukrayini Pro stroki provedennya chergovih prizoviv chergovi prizovi gromadyan Ukrayini na strokovu vijskovu sluzhbu ta zvilnennya v zapas vijskovosluzhbovciv u 2015 roci vid 17 02 2015 88 2015 YuRISTY UA ru RU 6 bereznya 2019 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 24 lyutogo 2020 DzherelaRadyanska vijskova enciklopediya VAVILON GRAZhDANSKAYa Sovetskaya voennaya enciklopediya Marshal Sovetskogo Soyuza N V OGARKOV predsedatel M Voenizdat 1979 T 2 S 302 ISBN 00101 236 ros Zakon Ukrayini Pro vijskovij obov yazok i vijskovu sluzhbu VRU Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaVijskovij obov yazok Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Zagalnij vijskovij obov yazok 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Zvilnennya gromadyan vid vijskovoyi sluzhbi 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 V M Volkovinskij Vijskova povinnist zagalna 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 546 ISBN 966 00 0734 5