Японська назва коноплі — аса (麻). Її використовували для виготовлення конопляного волокна — прядива. Словом аса також традиційно позначали ряд неспоріднених із коноплями рослин, з яких отримували подібне волокно. Серед них були муракасі (苧麻), ітібі (莔麻) та кропива звичайна іракуса (刺草). З прядива пряли нитки, з яких виготовляли полотно, що йшло на одяг.
Найдавніші знахідки прядив рослин типу аса в Японії датуються 1 століттям до Р. Х., серединою періоду Яйой. Відомі випадки, що стародавні японці підносили їх синтоїстським богам дякуючи за врожай. Виготовлений з такого прядива одяг постачався знаті, з середньовіччя став основним вбранням простолюдинів. Коноплі та рослини типу аса залишалися найпоширенішими технічними культурами на Японських островах аж до початку 17 століття, коли вони поступилися імпортованій з материка бавовні.
У 7 — 9 століттях прядиво і конопляне полотно вважалося стратегічною сировиною. Центральна влада зобов'язувала регіони сплачувати ними щорічний податок. В імператорській скарбниці Сьосоін по сьогодні зберігаються тогочасні тканини різних типів, що йшли на одяг монарху та його придворним.
У 11 — 13 століттях урядовці провінційних маєтків сьоенів часто брали за свої послуги судді плату конопляним прядивом і полотном. В той час ці товари були ще рідкістю. Проте у 14 — 16 столітті, в період існування сьоґунату Муроматі, у зв'язку із розвитком японської економіки, нитки та тканини, виготовлені з рослин типу аса, стали повсякденним товаром. Довкола столиці Кіото виникли цехи, які перебували під протекцією аристократичного і спеціалізувалися на продажу цієї продукції. Головними осередками збуту полотна в Японії стали міста Теннодзі в провінції Сеццу та Сакамото в провінції Омі, а найбільшими центрами виготолення товарів були провінції Ісе, Кай, Сінано, Міно, Етідзен, Етіґо, Тамба, Харіма, Ійо, Хідзен, Хіґо та Сацума.
У період Едо (1603–1867) найякісніші конопляні тканини йшли на виготовлення самурайського парадного одягу, а з полотен, пофарбованих барвниками індиго, шили літнє жіноче кімоно. В цю ж добу з'явилися різні методи обробки тканин, а також нові барвники, що збільшило попит на продукцію з прядива рослин аса. Окрім одягу, конопляні волокна часто використовувалися для плетіння сітей, міцних шнурів та дротів, паперу, а також сіток від комарів.
З XVIII століття конопляні тканини були витіснені бавоняними та шовковими.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaponska nazva konopli asa 麻 Yiyi vikoristovuvali dlya vigotovlennya konoplyanogo volokna pryadiva Slovom asa takozh tradicijno poznachali ryad nesporidnenih iz konoplyami roslin z yakih otrimuvali podibne volokno Sered nih buli murakasi 苧麻 itibi 莔麻 ta kropiva zvichajna irakusa 刺草 Z pryadiva pryali nitki z yakih vigotovlyali polotno sho jshlo na odyag Najdavnishi znahidki pryadiv roslin tipu asa v Yaponiyi datuyutsya 1 stolittyam do R H seredinoyu periodu Yajoj Vidomi vipadki sho starodavni yaponci pidnosili yih sintoyistskim bogam dyakuyuchi za vrozhaj Vigotovlenij z takogo pryadiva odyag postachavsya znati z serednovichchya stav osnovnim vbrannyam prostolyudiniv Konopli ta roslini tipu asa zalishalisya najposhirenishimi tehnichnimi kulturami na Yaponskih ostrovah azh do pochatku 17 stolittya koli voni postupilisya importovanij z materika bavovni U 7 9 stolittyah pryadivo i konoplyane polotno vvazhalosya strategichnoyu sirovinoyu Centralna vlada zobov yazuvala regioni splachuvati nimi shorichnij podatok V imperatorskij skarbnici Sosoin po sogodni zberigayutsya togochasni tkanini riznih tipiv sho jshli na odyag monarhu ta jogo pridvornim U 11 13 stolittyah uryadovci provincijnih mayetkiv soeniv chasto brali za svoyi poslugi suddi platu konoplyanim pryadivom i polotnom V toj chas ci tovari buli she ridkistyu Prote u 14 16 stolitti v period isnuvannya sogunatu Muromati u zv yazku iz rozvitkom yaponskoyi ekonomiki nitki ta tkanini vigotovleni z roslin tipu asa stali povsyakdennim tovarom Dovkola stolici Kioto vinikli cehi yaki perebuvali pid protekciyeyu aristokratichnogo i specializuvalisya na prodazhu ciyeyi produkciyi Golovnimi oseredkami zbutu polotna v Yaponiyi stali mista Tennodzi v provinciyi Seccu ta Sakamoto v provinciyi Omi a najbilshimi centrami vigotolennya tovariv buli provinciyi Ise Kaj Sinano Mino Etidzen Etigo Tamba Harima Ijo Hidzen Higo ta Sacuma U period Edo 1603 1867 najyakisnishi konoplyani tkanini jshli na vigotovlennya samurajskogo paradnogo odyagu a z poloten pofarbovanih barvnikami indigo shili litnye zhinoche kimono V cyu zh dobu z yavilisya rizni metodi obrobki tkanin a takozh novi barvniki sho zbilshilo popit na produkciyu z pryadiva roslin asa Okrim odyagu konoplyani volokna chasto vikoristovuvalisya dlya pletinnya sitej micnih shnuriv ta drotiv paperu a takozh sitok vid komariv Z XVIII stolittya konoplyani tkanini buli vitisneni bavonyanimi ta shovkovimi Primitki