Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії Будь ласка допоможіть підтвердити значущіс

Конопадський Олекса

Конопадський Олекса
Тема цієї статті може не відповідати . Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на , які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути , або . (листопад 2023)

(псевдо: "Островерх", "Тополя"), (1920, с. Глудно, Лемківщина, нині Польща — 18.08.1948, біля с. Недільна, нині Самбірський район, Львівська область) — підстаршина УПА, командир охорони командування ТВ УПА "Маківка", чотовий, старший вістун.

Біографія

Народився у 1920 р. в бідній селянській родині у лемківському селі Глудно недалеко міста Динова. Виховання отримав від свої матері, яку щиро любив і поважав до кінця свого життя.

"Мати навчила сина любити Україну всім серцем, дала йому палку вояцьку кров і запалила в ньому вогонь безперервного горіння для України". Старший брат навчив його бути відважним, впертим і безкомпромісним, любити близьких і добре, а ненавидіти ворогів і лихе.

Юнаком цікавився культурно-освітньою працею в читальні "Просвіти", аматорському театральному гуртку, церковному і читальняному хорах. Закінчив 5 класів початкової школи.

Польська поліція запідозрила його в протидержавній роботі.

Під час німецької окупації Олекса одного разу співав зі своїми друзями революційні пісні на вулиці, які почули поляки з допоміжної поліції і хотіли їх заарештувати. Більшість хлопців розбіглися, окрім Олекси і двох його друзів. Коли один поліціянт на нього замахнувася, він одним ударом п'ястука повалив його на землю, відібрав рушницю, кинув її геть і спокійно відійшов, не зважаючи на постріли другого поліціянта.

Через намагання польської поліції відправити його в концтабір, Олекса виїхав до Німеччини на роботу. Однак скоро звідти втік. В Кракові його арештувала охорона залізниці ("баншуц") і повернула на місце праці, звідки він удруге втік. Через це його розшукувала німецька жандамерія, і, щоб не потрапити в концтабір Освєнцім, Олекса змушений був вступити до української допоміжної поліції.

Звідти він 28 березня 1944 р. з-під Лютовиськ втік до Української Повстанської Армії. Спершу потрапив до с. Лип'я, а потім - до Плоского, де квартирувала боївка СБ УПА. Через 3 дні став бійцем у сотні "Булава", якою тоді командував к-р Павук, діставши псевдо "Тополя". Був приділений стрільцем до першої чоти (чотовий к-р Омелян) першого роя (ройовий Гонтович).

Опісля став ст. віст. та чотовим у й командиром охоронного відділу КВ.

У 1944-45 рр. воював поблизу бойківського села Ґрозьова на Старосамбірщині.

Навесні 1946 р. як збройовик сотні УПА під командуванням пор. Хріна перебував в селі Жординці на Лемківщині.

18 січня 1947 р. на Щедрий вечір був у селі Березка, куди зимовим рейдом перемаршувала сотня Хріна. Святкували разом із місцевими селянами, вислуховуючи їх і пояснюючи їм мету визвольної боротьби УПА.

18 серпня 1947 р. зібрав стрільців і з однією чотою перейшов через більшовицький кордон в Україну (ймовірно, із Закерзоння на Старосамбірщину).

31 серпня 1947 р. під час свята зброї перебував коло села Стрілківського району.

Восени 1947 р. чотового Островерха призначили командиром охорони командування ТВ УПА "Маківка".

28 червня (ймовірно, 1948 р.) командир доручив Островерху перебрати підвідділ 513 та негайно зробити кілька засідок на большевиків і знищити бандитське гніздо в селі Ісаї.

9 липня вирушили в далеку дорогу Майданськими лісами до сотні к-ра Грузина в Тухольщину.

4 серпня в лісі "Багно" біля села Стрільбичі Островерх відзначився в бою з сотнею большевиків, 25 з яких було вбито в цьому бою. "Чот. Островер одним роєм жене впертим наступом отару большевиків униз потоком аж до Стрільбич".

Наступ на бандитів в селі Ісаї почав 7 серпня о 23-ій год. Розбив дві спецбоївки "стрибків", убив 7 бандитів, 2 поранив, спалив кіно, здобув зброю та амуніцію і зник.

Перші заграли наші кулемети. Працює славний кулеметник старший вістун Дух. Залопотав барабанний вогонь, а потім піднялася заграва. Горіли хати "стрибків" і большевицьке кіно. В селі Тур'є населення погасило світло в хатах, повиходило на подвір'я. Люди молилися і просили Бога, щоб допоміг щасливо, без жертв закінчити бій. Ще за хвилину чути розпачливу й безладну ворожу оборону, а далі все тихне.

24 серпня зробив засідку на большевиків в долішньому кінці села Тур'є, де вбив двох наїзників, а чотирьох поранив.

Загинув 18 серпня 1948 року на Самбірщині в Недільнянському лісі, де заквартирувала його чота (він був командиром) в бою з 200 більшовиками із старшинської школи МВД на 28-му році життя. Будучи раненим, продовжував командувати боєм. У тому бої загинули також ст. віст. Орел, віст. Луговий, віст. Уж, віст. Богдан, ст. віст. кулеметник Дух. Пораненого кулеметника і друга Духа чот. Островерх взяв на плечі, хоч і сам був поранений, та з ним відступав. Ворожа черга з кулемета вбила на плечах чотового кулеметника, а Островерхові кулі пробили груди. Останні його слова: "Прощайте, друзі! Бийте ворога далі, а я відходжу. Вперед! За Україну!.. Гей, моя "пападьошко" [(кулемет ППД)], прощай! Прощай, Україно!" Потім, приклав свій кулемет до підборіддя і дав собі чергу.

"Спомини чотового Островерха: Хроніка Тактичних Відтинків УПА "Лемко" і "Маківка", 1944-1948"

"Острверх" писав свої спогади у зимові дні в криївках та бункерах у 5 зшитках. Під час облав та алярмів змушений був закопувати їх в землю, щоб не потрапили в руки ворога, згодом відкопував назад. Його усні розповіді записала (вістун "Тетяна"), машиністка ТВ УПА "Маківка" в травні та червні 1948 р. при вечірній ватрі. "Це опрацювання дало 95 сторінок густого машинного друку".

Спогади не описують всіх дій відділів УПА на згаданих теренах, ані боїв, які їм прийшлося звести з ворогом.

  1. https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 208
  2. https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 9.
  3. https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 213
  4. https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 215
  5. https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 214-215
  6. https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 211

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tema ciyeyi statti mozhe ne vidpovidati zagalnim kriteriyam znachushosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit pidtverditi znachushist dodavshi posilannya na nadijni vtorinni dzherela yaki ye nezalezhnimi dlya ciyeyi temi Yaksho znachushist zalishitsya nepidtverdzhenoyu stattya mozhe buti ob yednana z inshoyu statteyu perenapravlena na inshu stattyu abo viluchena listopad 2023 psevdo Ostroverh Topolya 1920 s Gludno Lemkivshina nini Polsha 18 08 1948 bilya s Nedilna nini Sambirskij rajon Lvivska oblast pidstarshina UPA komandir ohoroni komanduvannya TV UPA Makivka chotovij starshij vistun BiografiyaNarodivsya u 1920 r v bidnij selyanskij rodini u lemkivskomu seli Gludno nedaleko mista Dinova Vihovannya otrimav vid svoyi materi yaku shiro lyubiv i povazhav do kincya svogo zhittya Mati navchila sina lyubiti Ukrayinu vsim sercem dala jomu palku voyacku krov i zapalila v nomu vogon bezperervnogo gorinnya dlya Ukrayini Starshij brat navchiv jogo buti vidvazhnim vpertim i bezkompromisnim lyubiti blizkih i dobre a nenaviditi vorogiv i lihe Yunakom cikavivsya kulturno osvitnoyu praceyu v chitalni Prosviti amatorskomu teatralnomu gurtku cerkovnomu i chitalnyanomu horah Zakinchiv 5 klasiv pochatkovoyi shkoli Polska policiya zapidozrila jogo v protiderzhavnij roboti Pid chas nimeckoyi okupaciyi Oleksa odnogo razu spivav zi svoyimi druzyami revolyucijni pisni na vulici yaki pochuli polyaki z dopomizhnoyi policiyi i hotili yih zaareshtuvati Bilshist hlopciv rozbiglisya okrim Oleksi i dvoh jogo druziv Koli odin policiyant na nogo zamahnuvasya vin odnim udarom p yastuka povaliv jogo na zemlyu vidibrav rushnicyu kinuv yiyi get i spokijno vidijshov ne zvazhayuchi na postrili drugogo policiyanta Cherez namagannya polskoyi policiyi vidpraviti jogo v konctabir Oleksa viyihav do Nimechchini na robotu Odnak skoro zvidti vtik V Krakovi jogo areshtuvala ohorona zaliznici banshuc i povernula na misce praci zvidki vin udruge vtik Cherez ce jogo rozshukuvala nimecka zhandameriya i shob ne potrapiti v konctabir Osvyencim Oleksa zmushenij buv vstupiti do ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi Zvidti vin 28 bereznya 1944 r z pid Lyutovisk vtik do Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Spershu potrapiv do s Lip ya a potim do Ploskogo de kvartiruvala boyivka SB UPA Cherez 3 dni stav bijcem u sotni Bulava yakoyu todi komanduvav k r Pavuk distavshi psevdo Topolya Buv pridilenij strilcem do pershoyi choti chotovij k r Omelyan pershogo roya rojovij Gontovich Opislya stav st vist ta chotovim u sotni Hrina j komandirom ohoronnogo viddilu KV U 1944 45 rr voyuvav poblizu bojkivskogo sela Grozova na Starosambirshini Navesni 1946 r yak zbrojovik sotni UPA pid komanduvannyam por Hrina perebuvav v seli Zhordinci na Lemkivshini 18 sichnya 1947 r na Shedrij vechir buv u seli Berezka kudi zimovim rejdom peremarshuvala sotnya Hrina Svyatkuvali razom iz miscevimi selyanami visluhovuyuchi yih i poyasnyuyuchi yim metu vizvolnoyi borotbi UPA 18 serpnya 1947 r zibrav strilciv i z odniyeyu chotoyu perejshov cherez bilshovickij kordon v Ukrayinu jmovirno iz Zakerzonnya na Starosambirshinu 31 serpnya 1947 r pid chas svyata zbroyi perebuvav kolo sela Strilkivskogo rajonu Voseni 1947 r chotovogo Ostroverha priznachili komandirom ohoroni komanduvannya TV UPA Makivka 28 chervnya jmovirno 1948 r komandir doruchiv Ostroverhu perebrati pidviddil 513 ta negajno zrobiti kilka zasidok na bolshevikiv i znishiti banditske gnizdo v seli Isayi 9 lipnya virushili v daleku dorogu Majdanskimi lisami do sotni k ra Gruzina v Tuholshinu 4 serpnya v lisi Bagno bilya sela Strilbichi Ostroverh vidznachivsya v boyu z sotneyu bolshevikiv 25 z yakih bulo vbito v comu boyu Chot Ostrover odnim royem zhene vpertim nastupom otaru bolshevikiv uniz potokom azh do Strilbich Nastup na banditiv v seli Isayi pochav 7 serpnya o 23 ij god Rozbiv dvi specboyivki stribkiv ubiv 7 banditiv 2 poraniv spaliv kino zdobuv zbroyu ta amuniciyu i znik Pershi zagrali nashi kulemeti Pracyuye slavnij kulemetnik starshij vistun Duh Zalopotav barabannij vogon a potim pidnyalasya zagrava Gorili hati stribkiv i bolshevicke kino V seli Tur ye naselennya pogasilo svitlo v hatah povihodilo na podvir ya Lyudi molilisya i prosili Boga shob dopomig shaslivo bez zhertv zakinchiti bij She za hvilinu chuti rozpachlivu j bezladnu vorozhu oboronu a dali vse tihne 24 serpnya zrobiv zasidku na bolshevikiv v dolishnomu kinci sela Tur ye de vbiv dvoh nayiznikiv a chotiroh poraniv Zaginuv 18 serpnya 1948 roku na Sambirshini v Nedilnyanskomu lisi de zakvartiruvala jogo chota vin buv komandirom v boyu z 200 bilshovikami iz starshinskoyi shkoli MVD na 28 mu roci zhittya Buduchi ranenim prodovzhuvav komanduvati boyem U tomu boyi zaginuli takozh st vist Orel vist Lugovij vist Uzh vist Bogdan st vist kulemetnik Duh Poranenogo kulemetnika i druga Duha chot Ostroverh vzyav na plechi hoch i sam buv poranenij ta z nim vidstupav Vorozha cherga z kulemeta vbila na plechah chotovogo kulemetnika a Ostroverhovi kuli probili grudi Ostanni jogo slova Proshajte druzi Bijte voroga dali a ya vidhodzhu Vpered Za Ukrayinu Gej moya papadoshko kulemet PPD proshaj Proshaj Ukrayino Potim priklav svij kulemet do pidboriddya i dav sobi chergu Spomini chotovogo Ostroverha Hronika Taktichnih Vidtinkiv UPA Lemko i Makivka 1944 1948 Ostrverh pisav svoyi spogadi u zimovi dni v kriyivkah ta bunkerah u 5 zshitkah Pid chas oblav ta alyarmiv zmushenij buv zakopuvati yih v zemlyu shob ne potrapili v ruki voroga zgodom vidkopuvav nazad Jogo usni rozpovidi zapisala Anna Chereshnovska vistun Tetyana mashinistka TV UPA Makivka v travni ta chervni 1948 r pri vechirnij vatri Ce opracyuvannya dalo 95 storinok gustogo mashinnogo druku Spogadi ne opisuyut vsih dij viddiliv UPA na zgadanih terenah ani boyiv yaki yim prijshlosya zvesti z vorogom https shron2 chtyvo org ua Litopys UPA Tom 30 Stebelskyi S Konopadskyi O Kriz smikh zaliza Khroniky pdf S 208 https shron2 chtyvo org ua Litopys UPA Tom 30 Stebelskyi S Konopadskyi O Kriz smikh zaliza Khroniky pdf S 9 https shron2 chtyvo org ua Litopys UPA Tom 30 Stebelskyi S Konopadskyi O Kriz smikh zaliza Khroniky pdf S 213 https shron2 chtyvo org ua Litopys UPA Tom 30 Stebelskyi S Konopadskyi O Kriz smikh zaliza Khroniky pdf S 215 https shron2 chtyvo org ua Litopys UPA Tom 30 Stebelskyi S Konopadskyi O Kriz smikh zaliza Khroniky pdf S 214 215 https shron2 chtyvo org ua Litopys UPA Tom 30 Stebelskyi S Konopadskyi O Kriz smikh zaliza Khroniky pdf S 211

Дата публікації:
Топ