Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Комісія із розслідування у справах воєнних злочинців у Канаді (англ. Commission of Inquiry on War Criminals in Canada), більше відома під назвою Комісія Деше́на (англ. Deschênes Commission) — державна комісія, створена урядом Канади у лютому 1985 року для розслідування фактів можливої присутності у Канаді воєнних злочинців, в тому числі вихідців з України та країн Балтії. Комісія аналізувала архівні матеріали, проводила слухання та допит свідків у Канаді і Західній Європі, однак не отримала доступу до свідчень і документів в СРСР та країнах Східного Блоку. У кінці 1986 року завершила своє розслідування і представила уряду рекомендації щодо судового переслідування кожного з підозрюваних. Згідно зі звітом комісії жоден з учасників Дивізії Ваффен-СС «Галичина» не був визнаний винним у скоєнні воєнних злочинів під час Другої світової війни.
Історія створення
Урядова комісія була створена на вимогу депутатів канадського парламенту, які підняли питання про можливу присутність на території країни воєнних злочинців. Деякі парламентарі навіть стверджували про присутність на території Канади сумнозвісного воєнного злочинця Йозефа Менгеле. До вимог розслідувати це питання також приєднався Центр Симона Візенталя з Відня, який зокрема, стверджував, що колишні вояки дивізії Ваффен-СС «Галичина», які проживали на території Канади, скоювали військові злочини під час Другої світової війни — насамперед, знищували мирне населення, зокрема євреїв. Подібні звинувачення висував і Радянський Союз. Тема можливого переховування воєнних злочинців набула широкого висвітлена у канадських ЗМІ, тому уряд Канади на чолі з Брайаном Малруні оголосив про створення у 1985 році спеціальної слідчої комісії, яка мала розслідувати обґрунтованість звинувачень і надати уряду подальші рекомендації. Головою комісії був призначений колишній суддя і комісія отримала неофіційну назву «Комісія Дешена».
Діяльність комісії
Комісія мала перевірити звинувачення висунуті єврейськими організаціями та радянським урядом і для цього необхідно було перевірити факти по кожній особі, де існували підозри у співпраці з нацистами.
Питання того, чи повинні використовуватись свідчення з СРСР та країн соцтабору, викликало значні суперечки. Представники українських та прибалтійських громад наполягали, що такі докази не повинні братися до уваги, оскільки вони можуть бути сфальсифіковані радянською владою для їх дискредитації. Представники єврейських груп наполягали, що саме на території Східної Європи можуть знаходитись важливі докази причетності певних осіб до воєнних злочинів (у вигляді як свідків, так і документів). Комісія вирішила, що докази з території цих країн можуть бути використані, однак встановила до них певні вимоги: (захист репутації через конфіденційність, незалежні перекладачі, доступ до оригіналів документів, доступ до попередніх свідчень, вільний допит свідків відповідно до канадських правил доказування, відеозапис допитів). В результаті радянська сторона вчасно не надала комісії задовільної відповіді, і Комісія вирішила відмовитись від поїздки в СРСР за браком часу і ґрунтувати свої висновки тільки на наявних доказах.
Перевірки документів проводилися у архівах Німеччини та Канади, зокрема у МЗС Канади, міністерстві праці та еміграції, державному секретаріаті, а також у військових архівах Німеччини, базі даних по підрозділах СС, бюро перевірки нацистських злочинів тощо. У пошуках свідків і для заклику ділитися інформацією з комісією були розміщені об'яви у понад 100 різних часописах та газетах Канади. Засідання комісії проходили у Оттаві, Монреалі, Торонто та Вінніпегу, на яких мали змогу дати свідчення представники єврейських та українських організацій Канади, таких як , Конґрес Українців Канади та інші.
Висновки комісії
Комісія Дешена закінчила розгляд і подала свій звіт уряду наприкінці 1986 року, на рік пізніше відведеного терміну. 12 березня 1987 уряд Канади опублікував загальнодоступну частину звіту та свої відповіді на рекомендації комісії. Згідно зі звітом кількість воєнних злочинців, що перебували в Канаді, була значно перебільшена громадською думкою, в тому числі через змішування термінів «воєнний злочинець» та «колаборант воєнного часу» (оскільки значна частина звинувачених справді співпрацювала з нацистською владою, але не скоювала воєнних злочинів).
У підсумку комісія склала список з 774 осіб, серед яких було 217 колишніх членів дивізії «Галичина». (До звіту було прикладено додаток із 38 осіб, виявлених після жовтня 1986 р., та список німецьких вчених та інженерів з 71 особи, розгляд яких комісія не встигла закінчити на момент складання звіту.)
З вказаного списку 341 особа ніколи не прибувала до Канади і не жила на її території, 21 особа прибувала до Канади, але виїхала в іншу країну, 86 осіб вже померли в Канаді, 4 особи могли знаходитись в Канаді, але місце їх перебування не було встановлено. Стосовно 154 осіб не було знайдено достатніх доказів скоєння воєнних злочинів. Таким чином 606 з 774 справ було рекомендовано закрити.
Для 97 справ комісія не знайшла достатніх доказів, однак вважала, що такі докази можуть існувати в країнах Східної Європи. Рішення про порушення таких справ залишалося на розсуд уряду Канади. Ще 34 справи не були остаточно розв'язані, оскільки очікували інформації від іноземних органів. Врешті, комісія знайшла переконливі докази скоєння воєнних злочинів в 20 справах.
Український аспект
З початку створення та роботи комісії Дешена низка українських організацій заявляла про антиукраїнський характер публікацій в канадських ЗМІ, які на їх думку, чинили тиск на комісію та несправедливо асоціювали всіх українців із воєнними злочинцями. Попри це, представники української діаспори заявляли про готовність співпрацювати з комісією і розраховували на об'єктивне висвітлення роботи комісії.
Комісія дійшла наступних висновків щодо діяльності Дивізії «Галичина» та її учасників:
- Висунення колективного звинувачення проти Дивізії «Галичина» як групи — недоцільно, а сама участь у Дивізії «Галичина» не є достатньою підставою для переслідування;
- Усі члени дивізії пройшли перевірку перед еміграцією до Канади;
- Звинувачення у військових злочинах проти Дивізії «Галичина» не були доведені;
- Не існує підстав для позбавлення громадянства Канади та депортації колишніх членів Дивізії.
З 217 колишніх членів «Галичини», включених до списку комісії, 187 осіб ніколи не приїжджали до Канади, 11 померли в Канаді, 2 поїхали в іншу країну, 16 визнані не винними і один не був знайдений. Однак проти деяких громадян Канади українського походження пізніше було порушено цивільні справи, коли з'ясувалося, що вони подали неправдиві свідчення про свою участь у воєнних злочинах.
Наслідки діяльності
За рекомендаціями комісії було внесено зміни до канадського імміграційного та кримінального законодавства, що мали сприяти виявленню та переслідуванню воєнних злочинців на території країни. Кримінальні справи було порушено проти не менш ніж 4 осіб: одна завершилась виправданням, дві припинено через неможливість отримання доказів із закордону, одна призупинена за станом здоров'я підозрюваного.
Дещо більшими виявились результати переслідування за цивільними справами. З 1998 року було виявлено шість осіб, що подали неправдиві свідчення про свою діяльність під час війни, та могли бути позбавлені канадського громадянства. Дотепер жоден із звинувачених не був позбавлений громадянства. Ще 9 осіб, які могли бути депортовані або позбавлені громадянства, вже померли.
Див. також
Виноски
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 10 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 8 червня 2010. Процитовано 9 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 17 березня 2019. Процитовано 7 липня 2010.
Джерела
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komisiya iz rozsliduvannya u spravah voyennih zlochinciv u Kanadi angl Commission of Inquiry on War Criminals in Canada bilshe vidoma pid nazvoyu Komisiya Deshe na angl Deschenes Commission derzhavna komisiya stvorena uryadom Kanadi u lyutomu 1985 roku dlya rozsliduvannya faktiv mozhlivoyi prisutnosti u Kanadi voyennih zlochinciv v tomu chisli vihidciv z Ukrayini ta krayin Baltiyi Komisiya analizuvala arhivni materiali provodila sluhannya ta dopit svidkiv u Kanadi i Zahidnij Yevropi odnak ne otrimala dostupu do svidchen i dokumentiv v SRSR ta krayinah Shidnogo Bloku U kinci 1986 roku zavershila svoye rozsliduvannya i predstavila uryadu rekomendaciyi shodo sudovogo peresliduvannya kozhnogo z pidozryuvanih Zgidno zi zvitom komisiyi zhoden z uchasnikiv Diviziyi Vaffen SS Galichina ne buv viznanij vinnim u skoyenni voyennih zlochiniv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Istoriya stvorennyaUryadova komisiya bula stvorena na vimogu deputativ kanadskogo parlamentu yaki pidnyali pitannya pro mozhlivu prisutnist na teritoriyi krayini voyennih zlochinciv Deyaki parlamentari navit stverdzhuvali pro prisutnist na teritoriyi Kanadi sumnozvisnogo voyennogo zlochincya Jozefa Mengele Do vimog rozsliduvati ce pitannya takozh priyednavsya Centr Simona Vizentalya z Vidnya yakij zokrema stverdzhuvav sho kolishni voyaki diviziyi Vaffen SS Galichina yaki prozhivali na teritoriyi Kanadi skoyuvali vijskovi zlochini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nasampered znishuvali mirne naselennya zokrema yevreyiv Podibni zvinuvachennya visuvav i Radyanskij Soyuz Tema mozhlivogo perehovuvannya voyennih zlochinciv nabula shirokogo visvitlena u kanadskih ZMI tomu uryad Kanadi na choli z Brajanom Malruni ogolosiv pro stvorennya u 1985 roci specialnoyi slidchoyi komisiyi yaka mala rozsliduvati obgruntovanist zvinuvachen i nadati uryadu podalshi rekomendaciyi Golovoyu komisiyi buv priznachenij kolishnij suddya i komisiya otrimala neoficijnu nazvu Komisiya Deshena Diyalnist komisiyiKomisiya mala pereviriti zvinuvachennya visunuti yevrejskimi organizaciyami ta radyanskim uryadom i dlya cogo neobhidno bulo pereviriti fakti po kozhnij osobi de isnuvali pidozri u spivpraci z nacistami Pitannya togo chi povinni vikoristovuvatis svidchennya z SRSR ta krayin soctaboru viklikalo znachni superechki Predstavniki ukrayinskih ta pribaltijskih gromad napolyagali sho taki dokazi ne povinni bratisya do uvagi oskilki voni mozhut buti sfalsifikovani radyanskoyu vladoyu dlya yih diskreditaciyi Predstavniki yevrejskih grup napolyagali sho same na teritoriyi Shidnoyi Yevropi mozhut znahoditis vazhlivi dokazi prichetnosti pevnih osib do voyennih zlochiniv u viglyadi yak svidkiv tak i dokumentiv Komisiya virishila sho dokazi z teritoriyi cih krayin mozhut buti vikoristani odnak vstanovila do nih pevni vimogi zahist reputaciyi cherez konfidencijnist nezalezhni perekladachi dostup do originaliv dokumentiv dostup do poperednih svidchen vilnij dopit svidkiv vidpovidno do kanadskih pravil dokazuvannya videozapis dopitiv V rezultati radyanska storona vchasno ne nadala komisiyi zadovilnoyi vidpovidi i Komisiya virishila vidmovitis vid poyizdki v SRSR za brakom chasu i gruntuvati svoyi visnovki tilki na nayavnih dokazah Perevirki dokumentiv provodilisya u arhivah Nimechchini ta Kanadi zokrema u MZS Kanadi ministerstvi praci ta emigraciyi derzhavnomu sekretariati a takozh u vijskovih arhivah Nimechchini bazi danih po pidrozdilah SS byuro perevirki nacistskih zlochiniv tosho U poshukah svidkiv i dlya zakliku dilitisya informaciyeyu z komisiyeyu buli rozmisheni ob yavi u ponad 100 riznih chasopisah ta gazetah Kanadi Zasidannya komisiyi prohodili u Ottavi Monreali Toronto ta Vinnipegu na yakih mali zmogu dati svidchennya predstavniki yevrejskih ta ukrayinskih organizacij Kanadi takih yak Kongres Ukrayinciv Kanadi ta inshi Visnovki komisiyiKomisiya Deshena zakinchila rozglyad i podala svij zvit uryadu naprikinci 1986 roku na rik piznishe vidvedenogo terminu 12 bereznya 1987 uryad Kanadi opublikuvav zagalnodostupnu chastinu zvitu ta svoyi vidpovidi na rekomendaciyi komisiyi Zgidno zi zvitom kilkist voyennih zlochinciv sho perebuvali v Kanadi bula znachno perebilshena gromadskoyu dumkoyu v tomu chisli cherez zmishuvannya terminiv voyennij zlochinec ta kolaborant voyennogo chasu oskilki znachna chastina zvinuvachenih spravdi spivpracyuvala z nacistskoyu vladoyu ale ne skoyuvala voyennih zlochiniv U pidsumku komisiya sklala spisok z 774 osib sered yakih bulo 217 kolishnih chleniv diviziyi Galichina Do zvitu bulo prikladeno dodatok iz 38 osib viyavlenih pislya zhovtnya 1986 r ta spisok nimeckih vchenih ta inzheneriv z 71 osobi rozglyad yakih komisiya ne vstigla zakinchiti na moment skladannya zvitu Z vkazanogo spisku 341 osoba nikoli ne pribuvala do Kanadi i ne zhila na yiyi teritoriyi 21 osoba pribuvala do Kanadi ale viyihala v inshu krayinu 86 osib vzhe pomerli v Kanadi 4 osobi mogli znahoditis v Kanadi ale misce yih perebuvannya ne bulo vstanovleno Stosovno 154 osib ne bulo znajdeno dostatnih dokaziv skoyennya voyennih zlochiniv Takim chinom 606 z 774 sprav bulo rekomendovano zakriti Dlya 97 sprav komisiya ne znajshla dostatnih dokaziv odnak vvazhala sho taki dokazi mozhut isnuvati v krayinah Shidnoyi Yevropi Rishennya pro porushennya takih sprav zalishalosya na rozsud uryadu Kanadi She 34 spravi ne buli ostatochno rozv yazani oskilki ochikuvali informaciyi vid inozemnih organiv Vreshti komisiya znajshla perekonlivi dokazi skoyennya voyennih zlochiniv v 20 spravah Ukrayinskij aspektZ pochatku stvorennya ta roboti komisiyi Deshena nizka ukrayinskih organizacij zayavlyala pro antiukrayinskij harakter publikacij v kanadskih ZMI yaki na yih dumku chinili tisk na komisiyu ta nespravedlivo asociyuvali vsih ukrayinciv iz voyennimi zlochincyami Popri ce predstavniki ukrayinskoyi diaspori zayavlyali pro gotovnist spivpracyuvati z komisiyeyu i rozrahovuvali na ob yektivne visvitlennya roboti komisiyi Komisiya dijshla nastupnih visnovkiv shodo diyalnosti Diviziyi Galichina ta yiyi uchasnikiv Visunennya kolektivnogo zvinuvachennya proti Diviziyi Galichina yak grupi nedocilno a sama uchast u Diviziyi Galichina ne ye dostatnoyu pidstavoyu dlya peresliduvannya Usi chleni diviziyi projshli perevirku pered emigraciyeyu do Kanadi Zvinuvachennya u vijskovih zlochinah proti Diviziyi Galichina ne buli dovedeni Ne isnuye pidstav dlya pozbavlennya gromadyanstva Kanadi ta deportaciyi kolishnih chleniv Diviziyi Z 217 kolishnih chleniv Galichini vklyuchenih do spisku komisiyi 187 osib nikoli ne priyizhdzhali do Kanadi 11 pomerli v Kanadi 2 poyihali v inshu krayinu 16 viznani ne vinnimi i odin ne buv znajdenij Odnak proti deyakih gromadyan Kanadi ukrayinskogo pohodzhennya piznishe bulo porusheno civilni spravi koli z yasuvalosya sho voni podali nepravdivi svidchennya pro svoyu uchast u voyennih zlochinah Naslidki diyalnostiZa rekomendaciyami komisiyi bulo vneseno zmini do kanadskogo immigracijnogo ta kriminalnogo zakonodavstva sho mali spriyati viyavlennyu ta peresliduvannyu voyennih zlochinciv na teritoriyi krayini Kriminalni spravi bulo porusheno proti ne mensh nizh 4 osib odna zavershilas vipravdannyam dvi pripineno cherez nemozhlivist otrimannya dokaziv iz zakordonu odna prizupinena za stanom zdorov ya pidozryuvanogo Desho bilshimi viyavilis rezultati peresliduvannya za civilnimi spravami Z 1998 roku bulo viyavleno shist osib sho podali nepravdivi svidchennya pro svoyu diyalnist pid chas vijni ta mogli buti pozbavleni kanadskogo gromadyanstva Doteper zhoden iz zvinuvachenih ne buv pozbavlenij gromadyanstva She 9 osib yaki mogli buti deportovani abo pozbavleni gromadyanstva vzhe pomerli Div takozhDiviziya GalichinaVinoski Arhiv originalu za 1 veresnya 2019 Procitovano 10 lipnya 2010 Arhiv originalu za 8 chervnya 2010 Procitovano 9 lipnya 2010 Arhiv originalu za 17 bereznya 2019 Procitovano 7 lipnya 2010 Dzherela angl