Комоті́ні (грец. Κομοτηνή), інколи Гюмурджина (тур. Gümülcine, мак. Ѓумурџина, болг. Гюмюрджина) — місто на північному сході Греції за 795 км від Афін. Столиця ному Родопі та периферії Східна Македонія та Фракія. Поширене християнство і мусульманство.
Комотіні Κομοτηνή | |
---|---|
Комотіні | |
Комотіні | |
Координати: 41°06′ пн. ш. 25°25′ сх. д. / 41.100° пн. ш. 25.417° сх. д. | |
Країна | Греція |
Децентр. адміністрація | Адміністрація Македонії і Фракії |
Периферія | Східна Македонія і Фракія |
Периф. одиниця | Родопі |
Колишні адмін. одиниці | |
- Регіон | Македонія |
- Ном | Родопі |
Розташування на мапі ному | |
Уряд | |
- мер | Георгіос Петрідіс |
Площа | |
- Повна | 640,83 км² |
Висота над р.м. | 45 м |
Населення (2010) | |
- Усього | 61 501 |
Часовий пояс | EET/EEST (/) |
Поштовий код | 691 00 |
Телефонний код(и) | 25310 |
Авто | ΚΟ |
Вебсайт: www.komotini.gr |
Місто розташоване на висоті 32-38 метрів над рівнем моря в межах Фракійської рівнини поблизу передгір'їв Родопських гір за 795 км від Афін та 282 км від міста Салоніки. Найближчі аеропорти до Комотіні знаходяться в Александруполісі (65 км від Комотіні) та Кавалі — 110 км. У місті є залізнична та автобусна станції, що сполучають з усіма континентальними грецькими містами, а також зі Стамбулом. Нещодавно інфраструктуру міського формування доповнили новою автострадою Егнатія-Одос.
Історія
Археологічні розкопки показали, що перші поселення на території Комотіні існували ще в епоху палеоліту. Близько 2 000 років до н.е область вже була населена стародавніми фракійцями. Протягом 7 століття до н. е. в область переселились колоністи з Центральної Греції та островів Егейського моря, що облашт увались вздовж узбережжя. У цей час були засновані поселення Марон, Дікея, Авдіра, Месімвіра та Енос, які поступово стали важливими комерційними центрами. Однак вплив способу життя колоністів на місцеву культуру був настільки значним, що це поступово сформувало загальну національно-культурну специфіку області Родопі.
В 4 столітті до н. е. Фракія була завойована військом Александра Македонського. Потім історія міста тісно переплітається із будівництвом та експлуатацією Віа Егнатія, що сполучила Константинополь з Адріатичним узбережжям. Римський імператор Феодосій Великий збудував маленьку фортецю в районі дороги, де вона перетинається з маршрутом, що веде на північ через Родопський хребет до Філіппополісу. У 12 столітті фортецю покинули. У 1207 році після зруйнування послення болгарським царем Калояном, мешканці Комотіні, що вціліли, знайшли прихисток у стінах покинутої фортеці.
Докладінше: Фортеця Комотіні
Іван Кантакузін у своїй праці «Хроніка Візантійської громадянської війни» початку 14 століття вперше згадує про місце, де нині розташоване сучасне місто Комотіні, називаючи його Кумутзіна. У 1372 році місто було захоплено османами під проводом . З того часу у місті почали оселитися турки, євреї, вірмени та болгари. Власне Комотіні стало важливою сполучною ланкою між Константинополем і провінціями Османської імперії в Європі.
Під час Першої Балканської війни болгарське військо захопило місто, однак під натиском грецької армії під час Другої Балканської війни 14 липня 1913 року місто було повернено Греції. Втім за Бухарестським миром Комотіні поверталось Болгарії. Незважаючи на протести грецького населення, місто залишалося у складі Болгарії до кінця Першої світової війни. У 1913 році місто Комотіні короткий час виконувало функції столиці мусульманського державного утворення, що отримало назву Гюмюрджинська республіка. У 1919 році після Першої світової війни поряд з іншими районами Західної Фракії Комотіні стало частиною Грецької республіки.
Населення
Рік | Місто | Муніципалітет |
---|---|---|
1981 | 37,487 | 40,141 |
1991 | 37,036 | 45,934 |
2001 | 40,141 | 52,659 |
2010 | 61,501 |
Див. також
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Komotini |
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
- Arrowsmith, John. Turkey in Europe [ 11 Червня 2011 у Wayback Machine.]. 1832.
- Kiel, Machiel (1971). «Observations on the History of Northern Greece during the Turkish Rule: Historical and Architectural Description of the Turkish Monuments of Komotini and Serres, their place in the Development of Ottoman Turkish Architecture and their Present Condition». Balkan Studies 12: 417.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komoti ni grec Komothnh inkoli Gyumurdzhina tur Gumulcine mak Ѓumurџina bolg Gyumyurdzhina misto na pivnichnomu shodi Greciyi za 795 km vid Afin Stolicya nomu Rodopi ta periferiyi Shidna Makedoniya ta Frakiya Poshirene hristiyanstvo i musulmanstvo Komotini Komothnh KomotiniKomotini Komotini Koordinati 41 06 pn sh 25 25 sh d 41 100 pn sh 25 417 sh d 41 100 25 417 KrayinaGreciya Decentr administraciyaAdministraciya Makedoniyi i FrakiyiPeriferiyaShidna Makedoniya i FrakiyaPerif odinicyaRodopi Kolishni admin odinici RegionMakedoniya NomRodopiRoztashuvannya na mapi nomu Uryad merGeorgios Petridis Plosha Povna 640 83 km Visota nad r m 45 m Naselennya 2010 Usogo 61 501 Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 691 00 Telefonnij kod i 25310 Avto KO Vebsajt www komotini gr Misto roztashovane na visoti 32 38 metriv nad rivnem morya v mezhah Frakijskoyi rivnini poblizu peredgir yiv Rodopskih gir za 795 km vid Afin ta 282 km vid mista Saloniki Najblizhchi aeroporti do Komotini znahodyatsya v Aleksandrupolisi 65 km vid Komotini ta Kavali 110 km U misti ye zaliznichna ta avtobusna stanciyi sho spoluchayut z usima kontinentalnimi greckimi mistami a takozh zi Stambulom Neshodavno infrastrukturu miskogo formuvannya dopovnili novoyu avtostradoyu Egnatiya Odos IstoriyaArheologichni rozkopki pokazali sho pershi poselennya na teritoriyi Komotini isnuvali she v epohu paleolitu Blizko 2 000 rokiv do n e oblast vzhe bula naselena starodavnimi frakijcyami Protyagom 7 stolittya do n e v oblast pereselilis kolonisti z Centralnoyi Greciyi ta ostroviv Egejskogo morya sho oblasht uvalis vzdovzh uzberezhzhya U cej chas buli zasnovani poselennya Maron Dikeya Avdira Mesimvira ta Enos yaki postupovo stali vazhlivimi komercijnimi centrami Odnak vpliv sposobu zhittya kolonistiv na miscevu kulturu buv nastilki znachnim sho ce postupovo sformuvalo zagalnu nacionalno kulturnu specifiku oblasti Rodopi V 4 stolitti do n e Frakiya bula zavojovana vijskom Aleksandra Makedonskogo Potim istoriya mista tisno pereplitayetsya iz budivnictvom ta ekspluataciyeyu Via Egnatiya sho spoluchila Konstantinopol z Adriatichnim uzberezhzhyam Rimskij imperator Feodosij Velikij zbuduvav malenku fortecyu v rajoni dorogi de vona peretinayetsya z marshrutom sho vede na pivnich cherez Rodopskij hrebet do Filippopolisu U 12 stolitti fortecyu pokinuli U 1207 roci pislya zrujnuvannya poslennya bolgarskim carem Kaloyanom meshkanci Komotini sho vcilili znajshli prihistok u stinah pokinutoyi forteci Dokladinshe Fortecya Komotini Ivan Kantakuzin u svoyij praci Hronika Vizantijskoyi gromadyanskoyi vijni pochatku 14 stolittya vpershe zgaduye pro misce de nini roztashovane suchasne misto Komotini nazivayuchi jogo Kumutzina U 1372 roci misto bulo zahopleno osmanami pid provodom Z togo chasu u misti pochali oselitisya turki yevreyi virmeni ta bolgari Vlasne Komotini stalo vazhlivoyu spoluchnoyu lankoyu mizh Konstantinopolem i provinciyami Osmanskoyi imperiyi v Yevropi Pid chas Pershoyi Balkanskoyi vijni bolgarske vijsko zahopilo misto odnak pid natiskom greckoyi armiyi pid chas Drugoyi Balkanskoyi vijni 14 lipnya 1913 roku misto bulo poverneno Greciyi Vtim za Buharestskim mirom Komotini povertalos Bolgariyi Nezvazhayuchi na protesti greckogo naselennya misto zalishalosya u skladi Bolgariyi do kincya Pershoyi svitovoyi vijni U 1913 roci misto Komotini korotkij chas vikonuvalo funkciyi stolici musulmanskogo derzhavnogo utvorennya sho otrimalo nazvu Gyumyurdzhinska respublika U 1919 roci pislya Pershoyi svitovoyi vijni poryad z inshimi rajonami Zahidnoyi Frakiyi Komotini stalo chastinoyu Greckoyi respubliki NaselennyaRik Misto Municipalitet 1981 37 487 40 141 1991 37 036 45 934 2001 40 141 52 659 2010 61 501Div takozhFortecya Nimfaya Egnatiyeva doroga PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Komotini Deite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 Arrowsmith John Turkey in Europe 11 Chervnya 2011 u Wayback Machine 1832 Kiel Machiel 1971 Observations on the History of Northern Greece during the Turkish Rule Historical and Architectural Description of the Turkish Monuments of Komotini and Serres their place in the Development of Ottoman Turkish Architecture and their Present Condition Balkan Studies 12 417