Комалькалько (ісп. Comalcalco, науатль Comalli-Calli-Co) інша назва «Петен-Ті'» — руїни міста цивілізації мая, столиця царства Хойчан. Знаходяться у муніципалітеті , у штаті Табаско, Мексика.
Комалькалько | |
---|---|
Піраміда Комалькалько | |
Статус | музей |
Країна | Мексика |
Регіон | Табаско |
Ширина | 205 |
Історія | |
Датування | 550 — 1000 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1880 |
Відкривач | Дезіре Шарне |
Дата дослідження | 1892, 1925, 1956-1957, 1960, 1966, 1972-1982,1991, 1994 |
Дослідники | Дезіре Шарне(1880), Педро Ромеро Торрес (1892), Франс Блом та Олівер Ла Фарж(1925), Гордон Екхольм(1956-1957), Джордж Ф. Ендрюс(1966), Роман Піна(1960), Понсіано Салазар(1972-1982), Франциско Куевас та Маріо Перес (1991) |
Підпорядкування | es:INAH |
Комалькалько | |
Комалькалько у Вікісховищі |
Розташування
Комалькалько знаходиться у 2 км на захід від сучасного міста Комалькалько та 51 км від міста , 160 км на північ від Паленке.
Історія
Комалькалько було засноване чонталі, одним з племен мая, і досягло свого розквіту з 800 року до н. е. Розквіт міста тривав до пізнього класичного періоду (850 року нашої ери). Комалькалько виник одночасно з містами Паленке та Яшчилан. При цьому розрізняють дві епохи забудови Комалькалько. Перша епоха бере свій початок в пізній протокласичний період, коли почалося будівництво будівель із землі з покриттям з штукатурки. Друга епоха забудови відповідає пізньому класичному періоду, часу початку періоду розквіту міста. Ця епоха характеризується будівництвом будівель з цегли і штукатурки, які зводилися поверх стародавніх будівель, побудованих із землі.
Найранішні свідоцтва про рибальські та землеробські поселення на міста належать до протокласичного періоду (з 2000 року до нашої ери по 250 рік нашої ери). У зв'язку з відсутністю будівельного каменю для будівництва поселень у цей період історії використовувалися земля, з якої зводилися основи пірамід, а також деревина та листя пальми, з яких виготовлялися стіни і покрівля. З пізнього протокласичного періоду почалося будівництво будівель із землі з покриттям з штукатурки. До 600 року до нашої ери Комалькалько мав добре впорядковану забудову. З 850 року до н. е. мая з Комалькалько почали будувати споруди з обпалених глиняних цеглин, з'єднуючи їх між собою розчином з вапна та піску. Вапно вони виготовляли, обпалюючи великі кількості раковин великих устриць, здобутих у лагуні Мекоакан та інших сусідніх містах. Лише тоді з'явилася можливість будівництва храмів зі склепіннями і гребенями, характерними для архітектури мая.
Комалькалько був найважливішим містом мая в північно-західній частині їхньої держави в період з 550 по 900 роки, перетворившись на стратегічно важливий торговий центр провінції Чонтальпа. Географічне розташування міста поруч з річками Масапа-Мескалапа та Ріо-Секо було вигідним для торгівлі між узбережжям Мексиканської затоки, півостровом Юкатан та басейном річки Усумасінта, а також Центральним нагір'ям і крайньою північчю Мексиканської затоки.
Це стратегічно важливе розташування міста сприяло початку воєн між містами мая за панування над цією місцевістю. Текст на Монументі 6, який на даний час знаходиться у Регіональному музеї антропології , розповідає про правителя міста Тортугеро, який уклав союз з правителем міста Паленке, щоб розширити своє панування в регіоні, і за час свого правління розв'язав кілька воєн, захопивши у полон правителя Комалькалько Оч Баллам. У написах на цій кам'яній плиті йдеться також про те, що 22 грудня 649 року нашої ери в місті стався кривавий бій, і з цього часу Комалькалько опинилося у політичній залежності від міста Тортугеро.
У середині VI-го століття втратив Комалькалько виплатив данину новим правителям з Тортугеро. А правитель Тортугеро, Балам А Хаус, призначив новим правителем Комалькалько свого сина.
Головні споруди в Комалькалько — дві піраміди Гран-Акрополіс та Акрополіс-Есте, а також Норт-Пласа. Найбяскравіша з решти прикрас — маска бога Сонця біля основи Гран-Акрополіса.
Історія дослідження міста
Руїни міста відкрив 12 вересня 1880 французький мандрівник та археолог Дезіре Шарне. Він провів перші дослідження Комалькалько з 12 вересня до 22 вересня 1880. Опублікував кілька статей у [en] між 1880 та 1882, і у своїй книзі «Les Anciennes villes du Nouveau Monde» 1885 року. Шарне зробив також мапу руїн міста.
Релігія
Населення міста поклонялося таким богам як Чак, Іцамна-Кініч-Ахав, , Іш-Чел та .
Музей міста
Музей був відкритий у червні 1984 року. Реконструйований у 2011 році.
Галерея
Примітки
- Источники по истории майя, науа (астеков) и инков За В. Н. Талах, С. А. Куприенк [Архівовано 12 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Сторінка музею [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](ісп.)
Посилання
- Комалькалько [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Віртуальний музей Комалькалько [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Комалькалько(ісп.)
- Археологічна зона Комалькалько [Архівовано 2 квітня 2014 у Wayback Machine.](ісп.)
Це незавершена стаття про Месоамерику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komalkalko isp Comalcalco nauatl Comalli Calli Co insha nazva Peten Ti 1 ruyini mista civilizaciyi maya stolicya carstva Hojchan Znahodyatsya u municipaliteti Komalkalko u shtati Tabasko Meksika KomalkalkoPiramida KomalkalkoStatusmuzejKrayina MeksikaRegionTabaskoShirina205IstoriyaDatuvannya550 1000PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1880VidkrivachDezire SharneData doslidzhennya1892 1925 1956 1957 1960 1966 1972 1982 1991 1994DoslidnikiDezire Sharne 1880 Pedro Romero Torres 1892 Frans Blom ta Oliver La Farzh 1925 Gordon Ekholm 1956 1957 Dzhordzh F Endryus 1966 Roman Pina 1960 Ponsiano Salazar 1972 1982 Francisko Kuevas ta Mario Peres 1991 Pidporyadkuvannyaes INAHKomalkalko Komalkalko u Vikishovishi Mapa Komalkalko Zmist 1 Roztashuvannya 2 Istoriya 3 Istoriya doslidzhennya mista 4 Religiya 5 Muzej mista 6 Galereya 7 Primitki 8 PosilannyaRoztashuvannyared Komalkalko znahoditsya u 2 km na zahid vid suchasnogo mista Komalkalko ta 51 km vid mista Viyaermosa 160 km na pivnich vid Palenke Istoriyared nbsp Hram I Komalkalko bulo zasnovane chontali odnim z plemen maya i dosyaglo svogo rozkvitu z 800 roku do n e Rozkvit mista trivav do piznogo klasichnogo periodu 850 roku nashoyi eri Komalkalko vinik odnochasno z mistami Palenke ta Yashchilan Pri comu rozriznyayut dvi epohi zabudovi Komalkalko Persha epoha bere svij pochatok v piznij protoklasichnij period koli pochalosya budivnictvo budivel iz zemli z pokrittyam z shtukaturki Druga epoha zabudovi vidpovidaye piznomu klasichnomu periodu chasu pochatku periodu rozkvitu mista Cya epoha harakterizuyetsya budivnictvom budivel z cegli i shtukaturki yaki zvodilisya poverh starodavnih budivel pobudovanih iz zemli Najranishni svidoctva pro ribalski ta zemlerobski poselennya na terenah mista nalezhat do protoklasichnogo periodu z 2000 roku do nashoyi eri po 250 rik nashoyi eri U zv yazku z vidsutnistyu budivelnogo kamenyu dlya budivnictva poselen u cej period istoriyi vikoristovuvalisya zemlya z yakoyi zvodilisya osnovi piramid a takozh derevina ta listya palmi z yakih vigotovlyalisya stini i pokrivlya Z piznogo protoklasichnogo periodu pochalosya budivnictvo budivel iz zemli z pokrittyam z shtukaturki Do 600 roku do nashoyi eri Komalkalko mav dobre vporyadkovanu zabudovu Z 850 roku do n e maya z Komalkalko pochali buduvati sporudi z obpalenih glinyanih ceglin z yednuyuchi yih mizh soboyu rozchinom z vapna ta pisku Vapno voni vigotovlyali obpalyuyuchi veliki kilkosti rakovin velikih ustric zdobutih u laguni Mekoakan ta inshih susidnih mistah Lishe todi z yavilasya mozhlivist budivnictva hramiv zi sklepinnyami i grebenyami harakternimi dlya arhitekturi maya nbsp Hram IV Komalkalko buv najvazhlivishim mistom maya v pivnichno zahidnij chastini yihnoyi derzhavi v period z 550 po 900 roki peretvorivshis na strategichno vazhlivij torgovij centr provinciyi Chontalpa Geografichne roztashuvannya mista poruch z richkami Masapa Meskalapa ta Rio Seko bulo vigidnim dlya torgivli mizh uzberezhzhyam Meksikanskoyi zatoki pivostrovom Yukatan ta basejnom richki Usumasinta a takozh Centralnim nagir yam i krajnoyu pivnichchyu Meksikanskoyi zatoki Ce strategichno vazhlive roztashuvannya mista spriyalo pochatku voyen mizh mistami maya za panuvannya nad ciyeyu miscevistyu Tekst na Monumenti 6 yakij na danij chas znahoditsya u Regionalnomu muzeyi antropologiyi Karlosa Pel yisera rozpovidaye pro pravitelya mista Tortugero yakij uklav soyuz z pravitelem mista Palenke shob rozshiriti svoye panuvannya v regioni i za chas svogo pravlinnya rozv yazav kilka voyen zahopivshi u polon pravitelya Komalkalko Och Ballam U napisah na cij kam yanij pliti jdetsya takozh pro te sho 22 grudnya 649 roku nashoyi eri v misti stavsya krivavij bij i z cogo chasu Komalkalko opinilosya u politichnij zalezhnosti vid mista Tortugero U seredini VI go stolittya vtrativ Komalkalko viplativ daninu novim pravitelyam z Tortugero A pravitel Tortugero Balam A Haus priznachiv novim pravitelem Komalkalko svogo sina Golovni sporudi v Komalkalko dvi piramidi Gran Akropolis ta Akropolis Este a takozh Nort Plasa Najbyaskravisha z reshti prikras maska boga Soncya bilya osnovi Gran Akropolisa Istoriya doslidzhennya mistared Ruyini mista vidkriv 12 veresnya 1880 francuzkij mandrivnik ta arheolog Dezire Sharne Vin proviv pershi doslidzhennya Komalkalko z 12 veresnya do 22 veresnya 1880 Opublikuvav kilka statej u North American Review en mizh 1880 ta 1882 i u svoyij knizi Les Anciennes villes du Nouveau Monde 1885 roku Sharne zrobiv takozh mapu ruyin mista Religiyared Naselennya mista poklonyalosya takim bogam yak Chak Icamna Kinich Ahav Kimi Ish Chel ta Ek Chuah Muzej mistared Muzej buv vidkritij u chervni 1984 roku Rekonstrujovanij u 2011 roci 2 Galereyared nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Primitkired Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Za V N Talah S A Kuprienk Arhivovano 12 travnya 2014 u Wayback Machine ros Storinka muzeyu Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine isp Posilannyared Komalkalko Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Virtualnij muzej Komalkalko Arhivovano 6 chervnya 2014 u Wayback Machine isp Komalkalko isp Arheologichna zona Komalkalko Arhivovano 2 kvitnya 2014 u Wayback Machine isp nbsp Ce nezavershena stattya pro Mesoameriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Komalkalko misto maya amp oldid 43149381