Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Леонід Олексійович Колотилов (рос. Леонид Алексеевич Колотилов; 19 березня 1895, Покровське — 11 липня 1965) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу, генерал-майор.
| Леонід Олексійович Колотилов | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Леонид Алексеевич Колотилов | |||||||||
 | |||||||||
| Народження | 19 березня 1895 Покровське | ||||||||
| Смерть | 11 липня 1965 (70 років) Київ, Українська РСР, СРСР | ||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||
| Рід військ |  артилерія | ||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||||
| Роки служби | 1918–1948 | ||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||
| Звання |  Генерал-майор | ||||||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
 Колотилов Леонід Олексійович у Вікісховищі | |||||||||
Біографія
Народився 19 березня 1895 року в селі Покровському (тепер Свердловської області) в селянській родині. Росіянин. Отримав початкову освіту.
З серпня 1918 року в рядах Червоної Армії. Учасник Громадянської війни в Росії. У 1920 році закінчив курси при Вищій військовій школі Туркфронту в Куйбишеві, в 1923 році — курси командного складу. Член ВКП (б) з 1941 року.
У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Був командиром 11-ї мінометної бригади (12-а артилерійська дивізія, 4-й артилерійський корпус прориву, 61-а армія, Центральний фронт). Відзначився у битві за Дніпро. 14 жовтня 1943 року на підручних засобах переправив бригаду в районі села Любеча Ріпкинського району Чернігівської області. В боях по утриманню плацдарму на правому березі Дніпра бригада знищила до 20 артилерійських і мінометних батарей, 34 кулемета і багато живої сили противника, чим забезпечила переправу частин стрілецького корпусу.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму полковнику Леоніду Олексійовичу Колотилову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2988).
У 1946 році закінчив прискорений курс Військової академії Генерального штабу. З 1948 року генерал-майор Колотилов в запасі. Жив у Києві. Помер 11 липня 1965 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leonid Oleksijovich Kolotilov ros Leonid Alekseevich Kolotilov 19 bereznya 1895 Pokrovske 11 lipnya 1965 radyanskij voyenachalnik Geroj Radyanskogo Soyuzu general major Leonid Oleksijovich Kolotilovros Leonid Alekseevich KolotilovNarodzhennya19 bereznya 1895 1895 03 19 PokrovskeSmert11 lipnya 1965 1965 07 11 70 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRRid vijsk artileriyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1918 1948PartiyaKPRSZvannya General majorVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijna Bitva za DniproNagorodi Kolotilov Leonid Oleksijovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 19 bereznya 1895 roku v seli Pokrovskomu teper Sverdlovskoyi oblasti v selyanskij rodini Rosiyanin Otrimav pochatkovu osvitu Z serpnya 1918 roku v ryadah Chervonoyi Armiyi Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi U 1920 roci zakinchiv kursi pri Vishij vijskovij shkoli Turkfrontu v Kujbishevi v 1923 roci kursi komandnogo skladu Chlen VKP b z 1941 roku U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Buv komandirom 11 yi minometnoyi brigadi 12 a artilerijska diviziya 4 j artilerijskij korpus prorivu 61 a armiya Centralnij front Vidznachivsya u bitvi za Dnipro 14 zhovtnya 1943 roku na pidruchnih zasobah perepraviv brigadu v rajoni sela Lyubecha Ripkinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti V boyah po utrimannyu placdarmu na pravomu berezi Dnipra brigada znishila do 20 artilerijskih i minometnih batarej 34 kulemeta i bagato zhivoyi sili protivnika chim zabezpechila perepravu chastin strileckogo korpusu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 grudnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu polkovniku Leonidu Oleksijovichu Kolotilovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 2988 Mogila Leonida Kolotilova U 1946 roci zakinchiv priskorenij kurs Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Z 1948 roku general major Kolotilov v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 11 lipnya 1965 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987