Микола Григорович Колосов (рос. Николай Григорьевич Колосов; 19 грудня 1914, Мале Рижково — 20 лютого 1999, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир артилерійської батареї 385-го стрілецького полку 112-ї стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту, капітан.
Микола Григорович Колосов | |
---|---|
рос. Николай Григорьевич Колосов | |
Народження | 19 грудня 1914 Мале Рижково |
Смерть | 20 лютого 1999 (84 роки) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1935—1937 1941—1946 |
Партія | КПРС |
Звання | капітан |
Командування | артилерійська батарея |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 19 грудня 1914 року в селі Малому Рижковому (тепер Кромського району Орловської області) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1939 року. Закінчив Кромську середню школу. Працював інспектором по заготівлях, директором маслозаводу в Кромах.
У 1935 році призваний до лав Червоної Армії. У 1937 році демобілізувався. Вдруге призваний в липні 1941 року. У 1942 році закінчив Брянське військово-політичне училище. У боях радянсько-німецької війни з червня 1942 року.
28 січня 1945 року під артилерійським і мінометним вогнем противника капітан М. Г. Колосов переправив гармати батареї через річку Одер у районі населеного пункту Домбзен за 10 кілометрів на південь від польського міста Сьцінави. У цьому бою капітан М. Г. Колосов вміло організував відбиття численних контратак ворога.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за вміле командування артилерійською батареєю і проявлені при цьому мужність і героїзм капітану Миколі Григоровичу Колосову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6095).
З серпня 1946 року М. Г. Колосов — у запасі. У 1955 році закінчив Вищу школу харчової промисловості СРСР. Працював генеральним директором виробничого об'єднання підприємств дріжджової промисловості України. Жив у Києві. Помер 20 лютого 1999 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- За землю родную. — Орёл, 1963.
- Фролов П. И., Пирогов В. А., Макушев А. Ф. Боевое созвездие орловцев. Тула,1985
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Grigorovich Kolosov ros Nikolaj Grigorevich Kolosov 19 grudnya 1914 Male Rizhkovo 20 lyutogo 1999 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni komandir artilerijskoyi batareyi 385 go strileckogo polku 112 yi strileckoyi diviziyi 13 yi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu kapitan Mikola Grigorovich Kolosovros Nikolaj Grigorevich Kolosov22opksNarodzhennya19 grudnya 1914 1914 12 19 Male RizhkovoSmert20 lyutogo 1999 1999 02 20 84 roki KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1935 1937 1941 1946PartiyaKPRSZvannyakapitanKomanduvannyaartilerijska batareyaVijni bitviRadyansko nimecka vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolosov ZhittyepisNarodivsya 19 grudnya 1914 roku v seli Malomu Rizhkovomu teper Kromskogo rajonu Orlovskoyi oblasti v selyanskij rodini Rosiyanin Chlen KPRS z 1939 roku Zakinchiv Kromsku serednyu shkolu Pracyuvav inspektorom po zagotivlyah direktorom maslozavodu v Kromah U 1935 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1937 roci demobilizuvavsya Vdruge prizvanij v lipni 1941 roku U 1942 roci zakinchiv Bryanske vijskovo politichne uchilishe U boyah radyansko nimeckoyi vijni z chervnya 1942 roku 28 sichnya 1945 roku pid artilerijskim i minometnim vognem protivnika kapitan M G Kolosov perepraviv garmati batareyi cherez richku Oder u rajoni naselenogo punktu Dombzen za 10 kilometriv na pivden vid polskogo mista Scinavi U comu boyu kapitan M G Kolosov vmilo organizuvav vidbittya chislennih kontratak voroga Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 kvitnya 1945 roku za vmile komanduvannya artilerijskoyu batareyeyu i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm kapitanu Mikoli Grigorovichu Kolosovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6095 Mogila Mikoli Kolosova Z serpnya 1946 roku M G Kolosov u zapasi U 1955 roci zakinchiv Vishu shkolu harchovoyi promislovosti SRSR Pracyuvav generalnim direktorom virobnichogo ob yednannya pidpriyemstv drizhdzhovoyi promislovosti Ukrayini Zhiv u Kiyevi Pomer 20 lyutogo 1999 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Oleksandra Nevskogo ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Za zemlyu rodnuyu Oryol 1963 Frolov P I Pirogov V A Makushev A F Boevoe sozvezdie orlovcev Tula 1985