Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колеч Мечеть крим Küleç Meçit Кулеч Мечит в Кіровському районі Республіки Крим Автономної Республіки Крим яке розташовув

Колеч-Мечеть

Колеч-Мечеть

Колеч-Мечеть (крим. Küleç Meçit, Кулеч Мечит) — в Кіровському районі Республіки Крим/Автономної Республіки Крим, яке розташовувалося у південній частині Новопокровки.

Колеч-Мечеть


Координати 45°09′35″ пн. ш. 35°15′20″ сх. д. / 45.15972222224977628° пн. ш. 35.25555555558377563° сх. д. / 45.15972222224977628; 35.25555555558377563Координати: 45°09′35″ пн. ш. 35°15′20″ сх. д. / 45.15972222224977628° пн. ш. 35.25555555558377563° сх. д. / 45.15972222224977628; 35.25555555558377563

Країна image Україна
Часовий пояс
image
image
Колеч-Мечеть
Колеч-Мечеть (Автономна Республіка Крим)
image Колеч-Мечеть у Вікісховищі

Історія

image
Фото мечеті зі статті Б. Н. Засипкіна, 1927 рік

Уперше старовинне селище, розташоване біля давнього шляху на Кавказ, згадує під 1667 роком у своїй книзі мандрівник XVI століття Евлія Челебі, як Колеч-саласи.

…деревня Коледж. Она расположена недалеко от крепости Кефе. Там 200 татарских домов, соборная мечеть с высоким куполом и каменным минаретом, баня и строения, крытые свинцом. Там имеются сады и виноградники, это благоустроенная деревня. Здесь жил шейх — святой Ахмед-эфенди из Коледжа, предсказатель и великий султан. Теперь у него 40 тысяч мюридов с бритыми усами, он их предводитель на Пути. 40 тысяч мюридов из рода носящих рубище живут в Крыму, это верные влюбленные. На его могиле безграничны благодеяния приходящим и уходящим, богачам и нищим, ночью и днем .

Згадка про село трапляється в Камеральном Описании Крыма… 1784 года, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Колеч входив до Колецького кадилику Кефінського каймаканства. Після захоплення Криму до Росії 8 лютого 1784 року село було приписане до Левкопольского повіту Таврійської області, а після ліквідації в 1787 році Левкопольского — до Феодосійського повіту. Після Павловських реформ, із 12 грудня 1796 року по 1802 рік, входила до Акмечетського повіту Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, Кулеч-Мечеть був включений до складу Феодосійського повіту.

image
Колеч-Мечеть Карта Бетєва та Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р.

За Ведомостями о числе селений, названиях оных, в них дворов… состоящих в Феодосийском уезде от 14 октября 1805 года, у селі Кулєш-Мечет значилося 19 подвір'їв і 73 жителя. На військово-топографічній мапі генерал-майора 1817 року в селі Кулеч позначена ті ж 19 подвір'ями. Після реформи волосного поділу 1829 року Кулеш Мечет, згідно з «Ведомостями о казённых волостях Таврической губернии 1829 года», передали до складу . На мапі 1836 року в селі 19 подвір'їв. Потім, мабуть, у результаті еміграції кримських татар, село помітно спорожніло і на мапі 1842 року Колеч-Мечит позначений умовним знаком «мала село», тобто, менше 5 подвір'їв.

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до . Згідно зі «Списком населённых мест Таврической губернии по сведениям 1864 года», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Колеч-Мечеть — власницьке татарське село із 10 подвір'ями, 109 жителями і мечеттю при речке Чурюк-су. На триверстовій мапі Шуберта 1865—1876 року в селі Колеч-Мечит позначено 30 дворів. За «Памятной книгой Таврической губернии 1889 года», за результатами Х ревізії 1887 року в селі Келеч-Мечеть значилося 17 подвір'їв і 271 житель. На верстовий карті 1890 року в селі позначено 45 подвір'їв із російсько-татарським населенням.

За «…Памятной книжкой Таврической губернии на 1892 год» в Колеч-Мечеті, яка входила до Владиславського сільської общини, значилося 4 жителя в 1 домогосподарстві, а не входить у сільську общину — 34 безземельних. За «…Памятной книжкой Таврической губернии на 1902 год» в селі Кулеч-Мечеть значилося 24 жителя в 3 домогосподарствах. За Статистическому справочнику Таврической губернии. Ч.II-я. Статистический очерк, выпуск пятый Феодосийский уезд, 1915 год, у селі Колеч-Мечеть Владиславського волості Феодосійського повіту значилося 18 подвір'їв із населенням у кількості 73 чоловік приписних жителів і 85 — «сторонніх» без вказівки національностей.

Після захоплення Криму радянською владою, за постановою Кримревкому від 8 січня 1921 року була скасована волосна система, і село увійшло до складу новоствореного Феодосійського повіту, а в 1922 році повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи ліквідовувалися, і Владиславівський район став самостійною адміністративною одиницею. Декретом ВЦВК від 4 вересня 1924 року «Про скасування деяких районів Автономної Кримської С. С. Р.» Владиславівський район у жовтні 1924 року перетворений у Феодосійський, і село включили до його складу. Згідно зі Списком населённых пунктов Крымской АССР по Всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года, в селі Колеч-Мечеть, Сеїт-Елінської сільради Феодосійського району, значилося 36 подвір'їв, усе селянське, населення становило 141 осіб, із них 138 російських і 3 українців. В останній раз селище трапляється на двокілометрівці РККА 1942 року.

Динаміка чисельності населення

  • 1805 — 73 чол.
  • 1864 — 109 чол.
  • 1889 — 271 чол.
  • 1892 — 38 чол.
  • 1902 — 24 чол.
  • 1915 — 73/85 чол.
  • 1926 — 141 чол.

Див. також

Примітки

  1. . ЭтоМесто.ru. 1941. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 2019-12-4.
  2. Эвлия Челеби. [1] — Симферополь : , 1996. — С. 200. з джерела 24 жовтня 2021
  3. Административно-территориальное деление Крыма. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  4. О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)
  5. Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
  6. . Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 9 листопада 2015.
  7. Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 132.
  8. Российская Национальная Библиотека. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 2021-3-15.
  9. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  10. [2] / М. Раевский. — Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. — СПб : Типография Карла Вульфа, 1865. — С. 90. — (Списки населенных мест Российской империи) з джерела 24 жовтня 2021
  11. . Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  12. Верстовка Крыма от Военно-топографического Депо. ЭтоМесто.ru. 1890. Процитовано 2019-12-4.
  13. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  14. Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
  15. Об упразднении некоторых районов Автономной Крымской С. С. Р.
  16. Бельский А.В.. Культура народов Причерноморья. — 2011. — Т. 207. — С. 48—52.
  17. Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
  18. Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). [3] — Симферополь : Крымское центральное статистическое управление, 1927. — С. 174, 175. Архівовано з джерела 31 серпня 2021
  19. Крым на двухкилометровке РККА. ЭтоМесто.ru. 1942. Процитовано 2019-12-7.
  20. Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 136.
  21. Вернер К.А.. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии : ( )[рос.]. — Симферополь : Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.
  22. Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. — 1902. — С. 148—149.
  23. Часть 2. Выпуск 7. Список населенных пунктов. Феодосийский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 2.
  24. Первая цифра — приписное население, вторая — временные.

Література

  • [4] / Под ред. . — Симферополь : Таврия-Плюс, 1999. — 464 с. — . з джерела 4 березня 2016

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kolech Mechet krim Kulec Mecit Kulech Mechit v Kirovskomu rajoni Respubliki Krim Avtonomnoyi Respubliki Krim yake roztashovuvalosya u pivdennij chastini Novopokrovki Kolech Mechet Koordinati 45 09 35 pn sh 35 15 20 sh d 45 15972222224977628 pn sh 35 25555555558377563 sh d 45 15972222224977628 35 25555555558377563 Koordinati 45 09 35 pn sh 35 15 20 sh d 45 15972222224977628 pn sh 35 25555555558377563 sh d 45 15972222224977628 35 25555555558377563 Krayina Ukrayina UkrayinaChasovij poyas UTC 2 Kolech MechetKolech Mechet Avtonomna Respublika Krim Kolech Mechet u VikishovishiIstoriyaFoto mecheti zi statti B N Zasipkina 1927 rik Upershe starovinne selishe roztashovane bilya davnogo shlyahu na Kavkaz zgaduye pid 1667 rokom u svoyij knizi mandrivnik XVI stolittya Evliya Chelebi yak Kolech salasi derevnya Koledzh Ona raspolozhena nedaleko ot kreposti Kefe Tam 200 tatarskih domov sobornaya mechet s vysokim kupolom i kamennym minaretom banya i stroeniya krytye svincom Tam imeyutsya sady i vinogradniki eto blagoustroennaya derevnya Zdes zhil shejh svyatoj Ahmed efendi iz Koledzha predskazatel i velikij sultan Teper u nego 40 tysyach myuridov s britymi usami on ih predvoditel na Puti 40 tysyach myuridov iz roda nosyashih rubishe zhivut v Krymu eto vernye vlyublennye Na ego mogile bezgranichny blagodeyaniya prihodyashim i uhodyashim bogacham i nishim nochyu i dnem Zgadka pro selo traplyayetsya v Kameralnom Opisanii Kryma 1784 goda sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Kolech vhodiv do Koleckogo kadiliku Kefinskogo kajmakanstva Pislya zahoplennya Krimu do Rosiyi 8 lyutogo 1784 roku selo bulo pripisane do Levkopolskogo povitu Tavrijskoyi oblasti a pislya likvidaciyi v 1787 roci Levkopolskogo do Feodosijskogo povitu Pislya Pavlovskih reform iz 12 grudnya 1796 roku po 1802 rik vhodila do Akmechetskogo povitu Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 roku Tavrijskoyi guberniyi Kulech Mechet buv vklyuchenij do skladu Feodosijskogo povitu Kolech Mechet Karta Betyeva ta Oberga Vijskovo topografichne depo 1842 r Za Vedomostyami o chisle selenij nazvaniyah onyh v nih dvorov sostoyashih v Feodosijskom uezde ot 14 oktyabrya 1805 goda u seli Kulyesh Mechet znachilosya 19 podvir yiv i 73 zhitelya Na vijskovo topografichnij mapi general majora 1817 roku v seli Kulech poznachena ti zh 19 podvir yami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku Kulesh Mechet zgidno z Vedomostyami o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii 1829 goda peredali do skladu Na mapi 1836 roku v seli 19 podvir yiv Potim mabut u rezultati emigraciyi krimskih tatar selo pomitno sporozhnilo i na mapi 1842 roku Kolech Mechit poznachenij umovnim znakom mala selo tobto menshe 5 podvir yiv U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II selo pripisali do Zgidno zi Spiskom naselyonnyh mest Tavricheskoj gubernii po svedeniyam 1864 goda skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Kolech Mechet vlasnicke tatarske selo iz 10 podvir yami 109 zhitelyami i mechettyu pri rechke Churyuk su Na triverstovij mapi Shuberta 1865 1876 roku v seli Kolech Mechit poznacheno 30 dvoriv Za Pamyatnoj knigoj Tavricheskoj gubernii 1889 goda za rezultatami H reviziyi 1887 roku v seli Kelech Mechet znachilosya 17 podvir yiv i 271 zhitel Na verstovij karti 1890 roku v seli poznacheno 45 podvir yiv iz rosijsko tatarskim naselennyam Za Pamyatnoj knizhkoj Tavricheskoj gubernii na 1892 god v Kolech Mecheti yaka vhodila do Vladislavskogo silskoyi obshini znachilosya 4 zhitelya v 1 domogospodarstvi a ne vhodit u silsku obshinu 34 bezzemelnih Za Pamyatnoj knizhkoj Tavricheskoj gubernii na 1902 god v seli Kulech Mechet znachilosya 24 zhitelya v 3 domogospodarstvah Za Statisticheskomu spravochniku Tavricheskoj gubernii Ch II ya Statisticheskij ocherk vypusk pyatyj Feodosijskij uezd 1915 god u seli Kolech Mechet Vladislavskogo volosti Feodosijskogo povitu znachilosya 18 podvir yiv iz naselennyam u kilkosti 73 cholovik pripisnih zhiteliv i 85 storonnih bez vkazivki nacionalnostej Pislya zahoplennya Krimu radyanskoyu vladoyu za postanovoyu Krimrevkomu vid 8 sichnya 1921 roku bula skasovana volosna sistema i selo uvijshlo do skladu novostvorenogo Feodosijskogo povitu a v 1922 roci poviti otrimali nazvu okrugiv 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK v administrativnij podil Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini v rezultati yakih okrugi likvidovuvalisya i Vladislavivskij rajon stav samostijnoyu administrativnoyu odiniceyu Dekretom VCVK vid 4 veresnya 1924 roku Pro skasuvannya deyakih rajoniv Avtonomnoyi Krimskoyi S S R Vladislavivskij rajon u zhovtni 1924 roku peretvorenij u Feodosijskij i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno zi Spiskom naselyonnyh punktov Krymskoj ASSR po Vsesoyuznoj perepisi 17 dekabrya 1926 goda v seli Kolech Mechet Seyit Elinskoyi silradi Feodosijskogo rajonu znachilosya 36 podvir yiv use selyanske naselennya stanovilo 141 osib iz nih 138 rosijskih i 3 ukrayinciv V ostannij raz selishe traplyayetsya na dvokilometrivci RKKA 1942 roku Dinamika chiselnosti naselennya 1805 73 chol 1864 109 chol 1889 271 chol 1892 38 chol 1902 24 chol 1915 73 85 chol 1926 141 chol Div takozhNovopokrovkaPrimitki EtoMesto ru 1941 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 2019 12 4 Evliya Chelebi 1 Simferopol 1996 S 200 z dzherela 24 zhovtnya 2021 Administrativno territorialnoe delenie Kryma Arhiv originalu za 4 travnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 O novom razdelenii Gosudarstva na Gubernii Imennyj dannyj Senatu Grzhibovskaya 1999 Iz Ukaza Aleksandra I Senatu o sozdanii Tavricheskoj gubernii s 124 Arheologicheskaya karta Kryma Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 9 listopada 2015 Grzhibovskaya 1999 Vedomost o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii 1829 g s 132 Rossijskaya Nacionalnaya Biblioteka Arhiv originalu za 9 kvitnya 2021 Procitovano 2021 3 15 Arheologicheskaya karta Kryma Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 11 listopada 2015 2 M Raevskij Centralnyj statisticheskij komitet Ministerstva vnutrennih del SPb Tipografiya Karla Vulfa 1865 S 90 Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii z dzherela 24 zhovtnya 2021 Arheologicheskaya karta Kryma Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 13 listopada 2015 Verstovka Kryma ot Voenno topograficheskogo Depo EtoMesto ru 1890 Procitovano 2019 12 4 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Spisok volostej Tavricheskoj gubernii Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god Simferopol Tavricheskaya gubernskaya tipografiya 1892 270 s ros Krymskaya oblast Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko Kiev Glavnaya redakciya USE 1974 T 12 623 s 15 000 ekz Ob uprazdnenii nekotoryh rajonov Avtonomnoj Krymskoj S S R Belskij A V Kultura narodov Prichernomorya 2011 T 207 S 48 52 Krymskaya oblast Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko Kiev Glavnaya redakciya USE 1974 T 12 623 s 15 000 ekz Kollektiv avtorov Krymskoe CSU 3 Simferopol Krymskoe centralnoe statisticheskoe upravlenie 1927 S 174 175 Arhivovano z dzherela 31 serpnya 2021 Krym na dvuhkilometrovke RKKA EtoMesto ru 1942 Procitovano 2019 12 7 Lashkov F F Sbornik dokumentov po istorii Krymsko tatarskogo zemlevladeniya Izvestiya tavricheskoj uchyonoj komissii A I Markevich Tavricheskaya uchyonaya arhivnaya komissiya Simferopol Tipografiya Tavricheskogo gubernskogo pravleniya 1897 T 26 S 136 Verner K A Alfavitnyj spisok selenij Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii ros Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 T 9 698 s Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1902 god 1902 S 148 149 Chast 2 Vypusk 7 Spisok naselennyh punktov Feodosijskij uezd Statisticheskij spravochnik Tavricheskoj gubernii sost F N Andrievskij pod red M E Benensona Simferopol 1915 S 2 Pervaya cifra pripisnoe naselenie vtoraya vremennye Literatura 4 Pod red Simferopol Tavriya Plyus 1999 464 s ISBN 966 7503 22 4 z dzherela 4 bereznya 2016Posilannya

Дата публікації:
Топ