Козельщанський табір — радянський концентраційний табір, створений 19 вересня 1939 р. у підпорядкуванні Управління у справах військовополонених та інтернованих при НКВС СРСР і призначений спочатку для польських полонених офіцерів, а після розвантаження табору в 1940 р. відновлений у 1941 р. для репресованих і депортованих колишніх громадян Румунії молдовської національності. Загальна кількість польських військовополонених, які пройшли через Козельщанський табір, досягала 10 000 осіб, а молдован — 5 000.
Історія
Після введення радянських військ на територію Західної України і Білорусі та масового переходу польських військовослужбовців без опору у статус військовополонених постало питання про їхнє утримання. За даними, озвученими Молотовим на V сесії Верховної Ради СРСР, їхня чисельність перевищувала чверть мільйона. У вересні 1939 року наказом Народного комісара внутрішніх справ СРСР Берії № 0308 було створено Управління у справах військовополонених та інтернованих при НКВС СРСР та організовано вісім таборів для утримання польських військовополонених (Осташковський, Юхновський, Козельський, Путивльський, Козельщанський, Старобільський, Южський і Оранський).
Козельщанський табір розташувався на околиці Козельщини, за 500 м від залізничної станції, у приміщеннях закритого на той час Козельщинського монастиря і в будівлях, виділених райвиконкомом (школі-десятирічці, лікарні, райкомі комсомолу, редакції газети, бібліотеці, клубі і в житловому будинку) і радгоспом «Козельщина» (житлових будинках, складах, стайні, свинарнику, конторі). Начальником табору був старший лейтенант держбезпеки В. Л. Соколов, комісаром — капітан Ф. С. Акуленко.
З 1 по 8 жовтня надійшло 6203 польських військовослужбовців, із яких лише половину вдалося розмістити у капітальних будинках. 1179 осіб утримували у літніх наметах, а 1105 — у свинарниках. До прийому військовополонених житло не підготували: багато будівель були напівзруйновані, без шибок, дах протікав, нари не злагодили. Свинарники були не очищеними від гною, не побіленими, намети не розставили, солому для матраців не привезли, і люди спали на голій долівці.
Через несправність водогону води не вистачало. Часто траплялися перебої із хлібом — його доставляли з Полтави до станції Ганнівка, що за 6 км від табору. Через малі потужності похідних кухонь (їх було всього шість) постійно не вистачало гарячої їжі, були відсутні ложки і миски.
Санобробка прибулих не проводилася, дезокамер і лазень не було, військовополонені не мали змінної білизни. Територія табору і приміщення потопали в багнюці. Приїхавши з Москви, співробітники Управління у справах військовополонених НКВС СРСР вжили ряд екстрених заходів, перш за все з організації охорони. Зону поспішно обнесли колючим дротом, побудували вишку, провели сигналізацію, налагодили освітлення. За допомогою секретаря райкому партії та голови райвиконкому в колгоспах роздобули 23 кухонні котли, 100 кубометрів дров, коней для підвозу води. Почали будівництво восьми пекарень, здатних виробляти 7-8 т хліба на добу; дістали вісім машин, солому для матраців, ложки і миски.
23 вересня 1939 в НКВС з уваги на необхідність вирішення долі польських військовополонених розробляється «Положення про табір для військовополонених». Основними завданнями таборів прописуються утримання військовополонених в умовах ізоляції від довколишнього населення, виключення можливості втеч і агітаційно-пропагандистська робота. Це положення торкалося і Козельщинського табору.
Політпрацівники в жовтні провели 285 бесід, показали 8 фільмів, почала працювати бібліотека. Особливе відділення, очолюване Жиромським, негайно приступило до оформлення справ на «офіцерський контрреволюційний елемент», проте ще не знало, куди направляти матеріали слідства.
На 10 жовтня в Козельщині перебувало 6203 польських військовослужбовців, у тому числі 23 полковники, 76 майорів, 180 капітанів, 273 поручики, 618 підпоручиків, 241 капрал, 209 плютонових (чин молодшого командного складу поліції), 179 сержантів, 144 фельдфебелі, 183 рядові, 231 офіцер поліції, 845 рядових поліції, 1 священик. Тон задавали офіцери: вони були переконані, що Польща як держава існувала і буде існувати, а поки що потрібно витримка, але після повернення на батьківщину треба не забувати завданого їхній країні удару в спину. Про це говорили майор Глаговський, поручики Будинський, Ляпинський та ін.
Після того, як у другій половині жовтня рядових і унтер-офіцерів було відправлено на батьківщину, а командний склад на початку листопада перевели в Козельськ, табір було законсервовано. Наказом від 7 квітня 1940 року його ліквідували, а до травня 1940 р. табір, за термінологією НКВС, було успішно «розвантажено». І хоча 13 червня його відновили, але так і не завантажили полоненими.
У червні 1941 р. НКВС СРСР знайшов нове застосування «очищеному» від польських офіцерів Козельщинському концтабору, помістивши туди заарештованих на початку червня 1941 р. у Молдавській РСР 5000 голів сімей із числа осіб, визнаних «контрреволюціонерами». 15-16 червня 1941 р. їх було інтерновано з Кишинева і 18 червня 1941 р. доставлено в Козельщанський табір. Ніхто з них додому не повернувся. Жодного звіту про їхню евакуацію після початку війни не знайдено. Останнім зафіксованим місцем перебування цих зниклих людей була Козельщина. Є версія козельщинського дослідника історії А. Шелудько про те, що всіх ув'язнених молдован убили із застосуванням отруйних речовин типу зарину, зоману тощо.
Так чи інакше, з початком Німецько-радянської війни німецькі танки у дуже стрімкому наступі вже у вересні 1941 зайняли Козельщину. Радше за все, у паніці провальних для СРСР перших місяців війни до вивезених із Молдавської РСР було застосовано розпорядженням Берії найвищу міру покарання — розстріл.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 Січня 2019. Процитовано 10 Січня 2019.
- Владимир Бровко о Козельщинском лагере НКВД СССР [ 10 Січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 10 Січня 2019. Процитовано 10 Січня 2019.
- . Архів оригіналу за 10 Січня 2019. Процитовано 10 Січня 2019.
Посилання
- Чи варто говорити про польських військовополонених? [ 14 Квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Создание системы лагерей и приемных пунктов для военнопленных [ 10 Січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- В. Бровко о Козельщинском лагере НКВД [ 10 Січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Історія Козельщини [ 10 Січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozelshanskij tabir radyanskij koncentracijnij tabir stvorenij 19 veresnya 1939 r u pidporyadkuvanni Upravlinnya u spravah vijskovopolonenih ta internovanih pri NKVS SRSR i priznachenij spochatku dlya polskih polonenih oficeriv a pislya rozvantazhennya taboru v 1940 r vidnovlenij u 1941 r dlya represovanih i deportovanih kolishnih gromadyan Rumuniyi moldovskoyi nacionalnosti Zagalna kilkist polskih vijskovopolonenih yaki projshli cherez Kozelshanskij tabir dosyagala 10 000 osib a moldovan 5 000 IstoriyaPislya vvedennya radyanskih vijsk na teritoriyu Zahidnoyi Ukrayini i Bilorusi ta masovogo perehodu polskih vijskovosluzhbovciv bez oporu u status vijskovopolonenih postalo pitannya pro yihnye utrimannya Za danimi ozvuchenimi Molotovim na V sesiyi Verhovnoyi Radi SRSR yihnya chiselnist perevishuvala chvert miljona U veresni 1939 roku nakazom Narodnogo komisara vnutrishnih sprav SRSR Beriyi 0308 bulo stvoreno Upravlinnya u spravah vijskovopolonenih ta internovanih pri NKVS SRSR ta organizovano visim taboriv dlya utrimannya polskih vijskovopolonenih Ostashkovskij Yuhnovskij Kozelskij Putivlskij Kozelshanskij Starobilskij Yuzhskij i Oranskij Kozelshanskij tabir roztashuvavsya na okolici Kozelshini za 500 m vid zaliznichnoyi stanciyi u primishennyah zakritogo na toj chas Kozelshinskogo monastirya i v budivlyah vidilenih rajvikonkomom shkoli desyatirichci likarni rajkomi komsomolu redakciyi gazeti biblioteci klubi i v zhitlovomu budinku i radgospom Kozelshina zhitlovih budinkah skladah stajni svinarniku kontori Nachalnikom taboru buv starshij lejtenant derzhbezpeki V L Sokolov komisarom kapitan F S Akulenko Z 1 po 8 zhovtnya nadijshlo 6203 polskih vijskovosluzhbovciv iz yakih lishe polovinu vdalosya rozmistiti u kapitalnih budinkah 1179 osib utrimuvali u litnih nametah a 1105 u svinarnikah Do prijomu vijskovopolonenih zhitlo ne pidgotuvali bagato budivel buli napivzrujnovani bez shibok dah protikav nari ne zlagodili Svinarniki buli ne ochishenimi vid gnoyu ne pobilenimi nameti ne rozstavili solomu dlya matraciv ne privezli i lyudi spali na golij dolivci Cherez nespravnist vodogonu vodi ne vistachalo Chasto traplyalisya pereboyi iz hlibom jogo dostavlyali z Poltavi do stanciyi Gannivka sho za 6 km vid taboru Cherez mali potuzhnosti pohidnih kuhon yih bulo vsogo shist postijno ne vistachalo garyachoyi yizhi buli vidsutni lozhki i miski Sanobrobka pribulih ne provodilasya dezokamer i lazen ne bulo vijskovopoloneni ne mali zminnoyi bilizni Teritoriya taboru i primishennya potopali v bagnyuci Priyihavshi z Moskvi spivrobitniki Upravlinnya u spravah vijskovopolonenih NKVS SRSR vzhili ryad ekstrenih zahodiv persh za vse z organizaciyi ohoroni Zonu pospishno obnesli kolyuchim drotom pobuduvali vishku proveli signalizaciyu nalagodili osvitlennya Za dopomogoyu sekretarya rajkomu partiyi ta golovi rajvikonkomu v kolgospah rozdobuli 23 kuhonni kotli 100 kubometriv drov konej dlya pidvozu vodi Pochali budivnictvo vosmi pekaren zdatnih viroblyati 7 8 t hliba na dobu distali visim mashin solomu dlya matraciv lozhki i miski 23 veresnya 1939 v NKVS z uvagi na neobhidnist virishennya doli polskih vijskovopolonenih rozroblyayetsya Polozhennya pro tabir dlya vijskovopolonenih Osnovnimi zavdannyami taboriv propisuyutsya utrimannya vijskovopolonenih v umovah izolyaciyi vid dovkolishnogo naselennya viklyuchennya mozhlivosti vtech i agitacijno propagandistska robota Ce polozhennya torkalosya i Kozelshinskogo taboru Politpracivniki v zhovtni proveli 285 besid pokazali 8 filmiv pochala pracyuvati biblioteka Osoblive viddilennya ocholyuvane Zhiromskim negajno pristupilo do oformlennya sprav na oficerskij kontrrevolyucijnij element prote she ne znalo kudi napravlyati materiali slidstva Na 10 zhovtnya v Kozelshini perebuvalo 6203 polskih vijskovosluzhbovciv u tomu chisli 23 polkovniki 76 majoriv 180 kapitaniv 273 poruchiki 618 pidporuchikiv 241 kapral 209 plyutonovih chin molodshogo komandnogo skladu policiyi 179 serzhantiv 144 feldfebeli 183 ryadovi 231 oficer policiyi 845 ryadovih policiyi 1 svyashenik Ton zadavali oficeri voni buli perekonani sho Polsha yak derzhava isnuvala i bude isnuvati a poki sho potribno vitrimka ale pislya povernennya na batkivshinu treba ne zabuvati zavdanogo yihnij krayini udaru v spinu Pro ce govorili major Glagovskij poruchiki Budinskij Lyapinskij ta in Pislya togo yak u drugij polovini zhovtnya ryadovih i unter oficeriv bulo vidpravleno na batkivshinu a komandnij sklad na pochatku listopada pereveli v Kozelsk tabir bulo zakonservovano Nakazom vid 7 kvitnya 1940 roku jogo likviduvali a do travnya 1940 r tabir za terminologiyeyu NKVS bulo uspishno rozvantazheno I hocha 13 chervnya jogo vidnovili ale tak i ne zavantazhili polonenimi U chervni 1941 r NKVS SRSR znajshov nove zastosuvannya ochishenomu vid polskih oficeriv Kozelshinskomu konctaboru pomistivshi tudi zaareshtovanih na pochatku chervnya 1941 r u Moldavskij RSR 5000 goliv simej iz chisla osib viznanih kontrrevolyucionerami 15 16 chervnya 1941 r yih bulo internovano z Kishineva i 18 chervnya 1941 r dostavleno v Kozelshanskij tabir Nihto z nih dodomu ne povernuvsya Zhodnogo zvitu pro yihnyu evakuaciyu pislya pochatku vijni ne znajdeno Ostannim zafiksovanim miscem perebuvannya cih zniklih lyudej bula Kozelshina Ye versiya kozelshinskogo doslidnika istoriyi A Sheludko pro te sho vsih uv yaznenih moldovan ubili iz zastosuvannyam otrujnih rechovin tipu zarinu zomanu tosho Tak chi inakshe z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni nimecki tanki u duzhe strimkomu nastupi vzhe u veresni 1941 zajnyali Kozelshinu Radshe za vse u panici provalnih dlya SRSR pershih misyaciv vijni do vivezenih iz Moldavskoyi RSR bulo zastosovano rozporyadzhennyam Beriyi najvishu miru pokarannya rozstril Div takozhTabori NKVS dlya polskih vijskovopolonenih Priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSRPrimitki Arhiv originalu za 10 Sichnya 2019 Procitovano 10 Sichnya 2019 Vladimir Brovko o Kozelshinskom lagere NKVD SSSR 10 Sichnya 2019 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 10 Sichnya 2019 Procitovano 10 Sichnya 2019 Arhiv originalu za 10 Sichnya 2019 Procitovano 10 Sichnya 2019 PosilannyaChi varto govoriti pro polskih vijskovopolonenih 14 Kvitnya 2019 u Wayback Machine Sozdanie sistemy lagerej i priemnyh punktov dlya voennoplennyh 10 Sichnya 2019 u Wayback Machine ros V Brovko o Kozelshinskom lagere NKVD 10 Sichnya 2019 u Wayback Machine ros Istoriya Kozelshini 10 Sichnya 2019 u Wayback Machine