«Князь Ігор» (рос. Князь Игорь ) — опера на 4 дії з прологом російського композитора Олександра Бородіна. Джерелом для лібрето, написаного самим автором за участю Володимира Стасова, послужив пам'ятник давньоруської літератури "Слово о полку Ігоревім", що розповідає про невдалий похід князя Ігоря проти половців. Прем'єра опери відбулася 23 жовтня (4 листопада) 1890 р. в петербурзькому Маріїнському театрі.
Опера «Князь Ігор» | ||||
---|---|---|---|---|
рос. «Князь Игорь» | ||||
Композитор | Бородін Олександр Порфирович[1] | |||
Автор лібрето | Бородін Олександр Порфирович і Стасов Володимир Васильович | |||
Мова лібрето | російська[1] | |||
Джерело сюжету | Слово о полку Ігоревім | |||
Кількість дій | 4 Дія (театр) | |||
Перша постановка | 23 жовтня (4 листопада) 1890 і 1890[1] | |||
Місце першої постановки | Маріїнський театр | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
Князь Ігор у Вікісховищі | ||||
Історія створення
Сюжет опери запропонував композиторові В. Стасов 18 квітня 1869 р. на музичному вечорі у Л. І. Шестакової. О. П. Бородін зацікавився та узявся за роботу, побував в околицях Путивля, вивчав історичні й музичні джерела, пов'язані з описуваним часом. Опера писалася упродовж 18 років, але в 1887 р. композитор помер і опера залишилася незакінченою. За чернетками О. П. Бородіна роботу завершили Олександр Глазунов і Микола Римський-Корсаков. О. К. Глазунов по пам'яті відновив увертюру, яку він чув у авторському виконанні на фортепіано, закінчив й оркестрував третю дію. М. А. Корсаков оркестрував пролог, першу, другу й четверту дії й половецький марш. Прем'єра опери пройшла з великим успіхом 23 жовтня (4 листопада) 1890 р. в Петербурзі на сцені Маріїнського театру під орудою Карла Кучери. Заголовну партію виконав Іван Мельников.
Характеристика
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Арія Князя Ігоря (соліст - Павло Кармалюк, українською мовою) | |
Арія хана Кончака (соліст - , українською мовою) |
«Князь Ігор» — народно-епічна опера. Сам композитор указував на її близькість до опери «Руслан і Людмила» Михайла Глінки. Епічний склад «Ігоря» проявляється в богатирських музичних образах, у масштабності форм, у неквапливому, як у билинах, розгортанні дії.
У великій увертюрі, заснованій на мелодіях опери, протипоставлені образи руських воїнів і половців. Середній епізод малює картину запеклої битви. Могутній хор прологу «Солнцу красному слава» (на справжній текст із «Слова») подібний до суворих, велично-строгих наспівів древніх епічних пісень. Цим хором обрамлена лиховісна оркестрова картина затьмарення й речитативна сцена, у якій змальовані перелякані бояри, стривожена, любляча Ярославівна, грубуватий Галицький і мужньо-непохитний Ігор.
Музика першої картини (перший акт) своїм відчайдушним, розгульним характером різко контрастує настроям прологу. Пісня Галицького «Только б мне дождаться чести» нагадує розгонистий хвацький танець. У хорі дівчат «Ой, лихонько» тонко відтворені особливості жалібних народних голосінь. З напускною важливістю звучить грубувато-комічна пісня блазнів «Что у князя да Владимира».
У другій картині рельєфно обкреслений образ чарівно жіночної, але вольової Ярославни. В аріозо «Немало времени прошло с тех пор» виражена її туга й тривожні передчуття; стримана за характером музика поступово набуває схвильованого характеру. Далі дія драматизується, досягаючи найбільшої напруженості в сцені Ярославівни з боярами. Хори бояр «Мужайся, княгиня» і «Нам, княгиня, не впервой» повні суворої, грізної сили.
Другий акт присвячений картинам половецького стану. У каватині Кончаківни «Меркнет свет дневной» чуються любовні заклики, жагуче томління, почуттєва млість. Поезією юнацької любові, зачаруванням розкішної південної ночі овіяна каватина Володимира «Медленно день угасал». Арія Ігоря «Ни сна, ни отдыха» — багатогранний портрет головного героя; тут відбиті й сумні думи про долю батьківщини, і жагуче бажання волі, і почуття любові до Ярославни. Владним, жорстоким і великодушним з'являється хан Кончак у своїй арії «Здоров ли, князь?». Акт завершується барвистими сценами танців, супроводжуваних хором.
У третьому акті (у постановках цей акт звичайно випускається) у зображенні половців на перший план виступають войовничість і жорстокість.
У четвертому акті музика розвивається від скорботи до загальної радості. Глибокий сум чується в аріозо Ярославни «Ах, плачу я», близькому народним голосінням. Аріозо виливається в народний плач-хор селян «Ох, не буйный ветер завывал», який звучить як справжня російська протяжлива пісня. Закінчується опера урочистим фінальним хором «Знать, Господь мольбы услышал».
Джерела
- А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965
- belcanto.ru [ 11 Березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- http://maysterni.com/publication.php?id=155035 [ 5 Лютого 2022 у Wayback Machine.]
- The Opera Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyaz Igor ros Knyaz Igor opera na 4 diyi z prologom rosijskogo kompozitora Oleksandra Borodina Dzherelom dlya libreto napisanogo samim avtorom za uchastyu Volodimira Stasova posluzhiv pam yatnik davnoruskoyi literaturi Slovo o polku Igorevim sho rozpovidaye pro nevdalij pohid knyazya Igorya proti polovciv Prem yera operi vidbulasya 23 zhovtnya 4 listopada 1890 r v peterburzkomu Mariyinskomu teatri Opera Knyaz Igor ros Knyaz Igor KompozitorBorodin Oleksandr Porfirovich 1 Avtor libretoBorodin Oleksandr Porfirovich i Stasov Volodimir VasilovichMova libretorosijska 1 Dzherelo syuzhetuSlovo o polku IgorevimKilkist dij4 Diya teatr Persha postanovka23 zhovtnya 4 listopada 1890 i 1890 1 Misce pershoyi postanovkiMariyinskij teatrInformaciya u Vikidanih Knyaz Igor u Vikishovishi Eskiz kostyuma knyazya Igorya 1909 Kostyantin KorovinIstoriya stvorennyaSyuzhet operi zaproponuvav kompozitorovi V Stasov 18 kvitnya 1869 r na muzichnomu vechori u L I Shestakovoyi O P Borodin zacikavivsya ta uzyavsya za robotu pobuvav v okolicyah Putivlya vivchav istorichni j muzichni dzherela pov yazani z opisuvanim chasom Opera pisalasya uprodovzh 18 rokiv ale v 1887 r kompozitor pomer i opera zalishilasya nezakinchenoyu Za chernetkami O P Borodina robotu zavershili Oleksandr Glazunov i Mikola Rimskij Korsakov O K Glazunov po pam yati vidnoviv uvertyuru yaku vin chuv u avtorskomu vikonanni na fortepiano zakinchiv j orkestruvav tretyu diyu M A Korsakov orkestruvav prolog pershu drugu j chetvertu diyi j poloveckij marsh Prem yera operi projshla z velikim uspihom 23 zhovtnya 4 listopada 1890 r v Peterburzi na sceni Mariyinskogo teatru pid orudoyu Karla Kucheri Zagolovnu partiyu vikonav Ivan Melnikov HarakteristikaZovnishni videofajli Ariya Knyazya Igorya solist Pavlo Karmalyuk ukrayinskoyu movoyu Ariya hana Konchaka solist ukrayinskoyu movoyu Knyaz Igor narodno epichna opera Sam kompozitor ukazuvav na yiyi blizkist do operi Ruslan i Lyudmila Mihajla Glinki Epichnij sklad Igorya proyavlyayetsya v bogatirskih muzichnih obrazah u masshtabnosti form u nekvaplivomu yak u bilinah rozgortanni diyi U velikij uvertyuri zasnovanij na melodiyah operi protipostavleni obrazi ruskih voyiniv i polovciv Serednij epizod malyuye kartinu zapekloyi bitvi Mogutnij hor prologu Solncu krasnomu slava na spravzhnij tekst iz Slova podibnij do suvorih velichno strogih naspiviv drevnih epichnih pisen Cim horom obramlena lihovisna orkestrova kartina zatmarennya j rechitativna scena u yakij zmalovani perelyakani boyari strivozhena lyublyacha Yaroslavivna grubuvatij Galickij i muzhno nepohitnij Igor Muzika pershoyi kartini pershij akt svoyim vidchajdushnim rozgulnim harakterom rizko kontrastuye nastroyam prologu Pisnya Galickogo Tolko b mne dozhdatsya chesti nagaduye rozgonistij hvackij tanec U hori divchat Oj lihonko tonko vidtvoreni osoblivosti zhalibnih narodnih golosin Z napusknoyu vazhlivistyu zvuchit grubuvato komichna pisnya blazniv Chto u knyazya da Vladimira U drugij kartini relyefno obkreslenij obraz charivno zhinochnoyi ale volovoyi Yaroslavni V ariozo Nemalo vremeni proshlo s teh por virazhena yiyi tuga j trivozhni peredchuttya strimana za harakterom muzika postupovo nabuvaye shvilovanogo harakteru Dali diya dramatizuyetsya dosyagayuchi najbilshoyi napruzhenosti v sceni Yaroslavivni z boyarami Hori boyar Muzhajsya knyaginya i Nam knyaginya ne vpervoj povni suvoroyi griznoyi sili Drugij akt prisvyachenij kartinam poloveckogo stanu U kavatini Konchakivni Merknet svet dnevnoj chuyutsya lyubovni zakliki zhaguche tomlinnya pochuttyeva mlist Poeziyeyu yunackoyi lyubovi zacharuvannyam rozkishnoyi pivdennoyi nochi oviyana kavatina Volodimira Medlenno den ugasal Ariya Igorya Ni sna ni otdyha bagatogrannij portret golovnogo geroya tut vidbiti j sumni dumi pro dolyu batkivshini i zhaguche bazhannya voli i pochuttya lyubovi do Yaroslavni Vladnim zhorstokim i velikodushnim z yavlyayetsya han Konchak u svoyij ariyi Zdorov li knyaz Akt zavershuyetsya barvistimi scenami tanciv suprovodzhuvanih horom U tretomu akti u postanovkah cej akt zvichajno vipuskayetsya u zobrazhenni polovciv na pershij plan vistupayut vojovnichist i zhorstokist U chetvertomu akti muzika rozvivayetsya vid skorboti do zagalnoyi radosti Glibokij sum chuyetsya v ariozo Yaroslavni Ah plachu ya blizkomu narodnim golosinnyam Ariozo vilivayetsya v narodnij plach hor selyan Oh ne bujnyj veter zavyval yakij zvuchit yak spravzhnya rosijska protyazhliva pisnya Zakinchuyetsya opera urochistim finalnim horom Znat Gospod molby uslyshal DzherelaA Gozenpud Opernyj slovar Muzyka 1965 belcanto ru 11 Bereznya 2008 u Wayback Machine ros http maysterni com publication php id 155035 5 Lyutogo 2022 u Wayback Machine The Opera Database d Track Q54366466