Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Кни́га страшно́го су́ду» (англ. Domesday Book) — зведення матеріалів першого у середньовічній Європі загального поземельного перепису, що був проведений в Англії у 1085—1086 роках за наказом Вільгельма I Завойовника. Матеріали перепису є безпрецедентним джерелом відомостей про соціальний, економічний та демографічний розвиток Англії XI століття. Дані перепису дозволяють зробити висновок про чисельність населення Англії у зазначений період: близько 2,5 млн людей. Назва книги посилається на біблійний Судний день, коли всім людям має бути пред'явлений повний список їхніх справ.
| Книга Страшного суду | |
| Дата створення / заснування | 1086[1] |
|---|---|
 | |
| Видання або переклади | d, d і d |
| Мова твору або назви | середньовічна латина |
| Замовник | Вільгельм I Завойовник |
| У збірках | d[1] |
| Інвентарний номер | E 31/2/2[1] |
| Історія експозиції | d[1] |
 Книга Страшного суду у Вікісховищі | |
Ціль та завдання перепису
Ціллю проведення загального перепису, судячи з усього, було визначення економічних ресурсів Англії після нормандського завоювання 1066, що були підвладні королю. Хиткість династичних претензій Вільгельма I на англійський престол, збереження загрози іноземного вторгнення, а також бажання короля максимально зміцнити фінансове та воєнне забезпечення своєї влади лягли в основу прийняття рішення про проведення перепису. Під час перепису передбачалося провести оцінку господарських ресурсів кожного маєтку, по-перше, для приведення традиційних норм розподілу податків (данські гроші) у відповідність до реального рівня дохідності земельних володінь, по-друге, для врегулювання судових суперечок про права на землю, кількість яких різко зросла в результаті перерозподілу англосаксонських маєтків після нормандського завоювання, і, урешті-решт, для виявлення економічного потенціалу ленів баронів короля з метою визначення, яку максимальну кількість лицарів кожен лен міг надати королю. Мету проведення перепису лаконічно визначив автор Англосаксонської хроніки, за свідченням якого король хотів знати більше про свою нову країну: «як вона заселена і якими людьми» (англ. how it was peopled and with what sort of men).
Порядок проведення
Рішення про проведення перепису було прийнято на засіданні Великої королівської ради на Різдво 1085 року. Негайно до всіх англійських графств були надіслані представники короля, відповідальні за проведення перепису. У кожному графстві були проведені спеціальні зібрання, що були розширеними засіданнями судових колегій графств. До них входили: шериф, барони та їхні лицарі, які мали земельні володіння у відповідних графствах, члени судових колегій кожної сотні, а також староста, священник та 6 віланів від кожного села. Ці збори мали клятвою підтверджувати ті відомості, які входили до сфери перепису, а також, можливо, вирішувати земельні суперечки, що виникали під час його проведення. Крім того, дані про земельні володіння у кожній сотні фіксувались комісіями, які формувались із землевласників даної сотні. Так, у Кембриджширі до складу комісії порівну входили англосакси і нормандці, що володіли там землями.
Існують дві версії того, як проходив перепис. За однією з них, королівські емісари відвідували кожну сотню, де вислуховували сотенні комісії. За іншою версією, перепис маєтків графства відбувався в рамках однієї сесії зборів графства, участь у якій брали сотенні комісії. Друге припущення, висловлене ще 1897 року Ф. В. Мейтландом, більшість сучасних дослідників вважають імовірнішим.
Перепис був завершений до кінця 1086 року, і його результати у вигляді величезного масиву списків та звітів були надані королю. Надалі вони зберігались у казначействі Англійського королівства, що знаходилось у місті Вінчестер. Крім цього, вже до 1088 року на основі цієї документації були складені два томи «Книги Страшного суду», до якої у компактній формі ввійшли найважливіші відомості, отримані у результаті перепису, відсортовані за графствами.
Об'єкти перепису
Об'єктом перепису був господарський стан земельних володінь манорів. У зв'язку з цим, питання, що з'ясовувались королівськими переписувальниками, концентрувались навколо різноманітних аспектів економічного потенціалу маєтку. Для кожного земельного володіння фіксувались такі дані:
- імена власників маєтку на дату проведення перепису і на 1066 рік;
- імена інших тримачів маєтку, якщо власник передавав його в умовне тримання;
- площа орної землі у гайдах;
- кількість бригад орачів (що вимірялись в запряжках з 8 биків) на доменіальних землях власника і на землях селян;
- кількість селян різних категорій: віланів, котаріїв, , вільних та сокменів, що проживали на території маєтку;
- розміри пасовиськ, луків та лісів, що належали маєтку;
- кількість млинів та місць для рибальства;
- грошова оцінка господарства маєтку на дату проведення перепису і на 1066 рік;
- розміри наділів вільних селян та у межах маєтку на дату проведення перепису і на 1066 рік;
- потенційна можливість збільшення продуктивності маєтку.
Очевидно, що також могла фіксуватись кількість голів худоби в маєтку і величина сільськогосподарських запасів, та ці відомості, в основному, у «Книгу Страшного суду» не увійшли. Всі відомості, що підлягали перепису, мали вказуватись на:
- рік смерті Едуарда Сповідника (1066);
- рік переходу маєтку до нового власника і
- рік проведення перепису (1086).
Але фактично, цей принцип повністю не був витриманий і відомості про господарський стан маєтків на дату їх передання новим власникам з'являються у «Книзі Страшного суду» лише епізодично.
Перелік питань, винесених на перепис, демонструє прагнення короля зафіксувати та оцінити можливі джерела доходів у скарбницю. Так, замки та інші будівлі, не пов'язані безпосередньо з економічним життям, до перепису включені не були. Також «Книга Страшного суду» не містить даних про розмір феодальних зобов'язань тримачів маєтків перед королем.
Формат
На основі зібраних записів була складена «Книга Страшного суду», яка складається з двох частин: так звана «Мала книга», що описує графства Норфолк, Саффолк і Ессекс, та «Велика книга», що описує решту Англії, крім північних областей, а також Лондона, Вінчестера і деяких інших міст (вважається, що завдання перепису в них було надто складним). Насправді «Мала книга» має більший розмір через те, що у ній міститься докладніша інформація про кожен маєток. Припускають, що її створення було першим намаганням систематизувати результати перепису, від якого довелось відмовитись через неможливість або незручність використання настільки детального обсягу інформації.
Матеріал «Книги Страшного суду» згуртований за графствами, а у них за феодальними володіннями (а не за сотнями). Для кожного графства спочатку описуються земельні володіння короля, потім — церкви та релігійних орденів, а потім — найбільших землевласників, які отримали свої землі безпосередньо від короля (барони) та, у кінці — утримання жінок, , англосаксонських тенів та інших малих землевласників. Для деяких графств окремо виділені міські поселення.
Книга зберігалась у Вінчестері, столиці англонормандської монархії до правління Генріха ІІ Плантагенета, який перевів королівську скарбницю до Вестмінстера. При королеві Вікторії книга була передана до Британського національного архіву. Вперше вона була передрукована топографом 1773 року, а 1986 року, на честь 900-річного ювілею книги, Бі-Бі-Сі створила її електронну версію з перекладом з латини англійською мовою.
Див. також
Примітки
- Фіксувався не фактичний розмір орної землі, а норма, встановлена для оподаткування.
- Якщо серви підраховувались індивідуально, то щодо віланів, вільних та сокменів враховувалась тільки кількість сімейних господарств відповідного соціального статусу на території маєтку. Перепис 1086 року не був переписом населення у строгому розумінні.
- Скоріш за все фіксувалась сума ренти, що виплачувалась тримачем маєтку його власнику
- Нортумберленд на північ від , Камберленд, Вестморленд та північний Ланкашир
Джерела
- Great Domesday Book
- Maitland, F.W. (1897). (англ.). Cambridge. Архів оригіналу за 25 вересня 2006. Процитовано 14 серпня 2007.
Посилання
- Книга Страшного суду [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- «Книга страшного суду»: повний текст англійською мовою [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Памятники истории Англии / Пер. Д. М. Петрушевского. — М., 1936.
- Савело Н. Ф.: Раннефеодальная Англия. — Л., 1977
- : История Англии в средние века. — СПб., 2001
- Stenton, F. Anglo-Saxon England. — Oxford, 1973
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kni ga strashno go su du angl Domesday Book zvedennya materialiv pershogo u serednovichnij Yevropi zagalnogo pozemelnogo perepisu sho buv provedenij v Angliyi u 1085 1086 rokah za nakazom Vilgelma I Zavojovnika Materiali perepisu ye bezprecedentnim dzherelom vidomostej pro socialnij ekonomichnij ta demografichnij rozvitok Angliyi XI stolittya Dani perepisu dozvolyayut zrobiti visnovok pro chiselnist naselennya Angliyi u zaznachenij period blizko 2 5 mln lyudej Nazva knigi posilayetsya na biblijnij Sudnij den koli vsim lyudyam maye buti pred yavlenij povnij spisok yihnih sprav Kniga Strashnogo sudu Data stvorennya zasnuvannya1086 1 Vidannya abo perekladid d i d Mova tvoru abo nazviserednovichna latina ZamovnikVilgelm I Zavojovnik U zbirkahd 1 Inventarnij nomerE 31 2 2 1 Istoriya ekspoziciyid 1 Kniga Strashnogo sudu u Vikishovishi Kniga strashnogo suduCil ta zavdannya perepisuCillyu provedennya zagalnogo perepisu sudyachi z usogo bulo viznachennya ekonomichnih resursiv Angliyi pislya normandskogo zavoyuvannya 1066 sho buli pidvladni korolyu Hitkist dinastichnih pretenzij Vilgelma I na anglijskij prestol zberezhennya zagrozi inozemnogo vtorgnennya a takozh bazhannya korolya maksimalno zmicniti finansove ta voyenne zabezpechennya svoyeyi vladi lyagli v osnovu prijnyattya rishennya pro provedennya perepisu Pid chas perepisu peredbachalosya provesti ocinku gospodarskih resursiv kozhnogo mayetku po pershe dlya privedennya tradicijnih norm rozpodilu podatkiv danski groshi u vidpovidnist do realnogo rivnya dohidnosti zemelnih volodin po druge dlya vregulyuvannya sudovih superechok pro prava na zemlyu kilkist yakih rizko zrosla v rezultati pererozpodilu anglosaksonskih mayetkiv pislya normandskogo zavoyuvannya i ureshti resht dlya viyavlennya ekonomichnogo potencialu leniv baroniv korolya z metoyu viznachennya yaku maksimalnu kilkist licariv kozhen len mig nadati korolyu Metu provedennya perepisu lakonichno viznachiv avtor Anglosaksonskoyi hroniki za svidchennyam yakogo korol hotiv znati bilshe pro svoyu novu krayinu yak vona zaselena i yakimi lyudmi angl how it was peopled and with what sort of men Poryadok provedennyaRishennya pro provedennya perepisu bulo prijnyato na zasidanni Velikoyi korolivskoyi radi na Rizdvo 1085 roku Negajno do vsih anglijskih grafstv buli nadislani predstavniki korolya vidpovidalni za provedennya perepisu U kozhnomu grafstvi buli provedeni specialni zibrannya sho buli rozshirenimi zasidannyami sudovih kolegij grafstv Do nih vhodili sherif baroni ta yihni licari yaki mali zemelni volodinnya u vidpovidnih grafstvah chleni sudovih kolegij kozhnoyi sotni a takozh starosta svyashennik ta 6 vilaniv vid kozhnogo sela Ci zbori mali klyatvoyu pidtverdzhuvati ti vidomosti yaki vhodili do sferi perepisu a takozh mozhlivo virishuvati zemelni superechki sho vinikali pid chas jogo provedennya Krim togo dani pro zemelni volodinnya u kozhnij sotni fiksuvalis komisiyami yaki formuvalis iz zemlevlasnikiv danoyi sotni Tak u Kembridzhshiri do skladu komisiyi porivnu vhodili anglosaksi i normandci sho volodili tam zemlyami Isnuyut dvi versiyi togo yak prohodiv perepis Za odniyeyu z nih korolivski emisari vidviduvali kozhnu sotnyu de visluhovuvali sotenni komisiyi Za inshoyu versiyeyu perepis mayetkiv grafstva vidbuvavsya v ramkah odniyeyi sesiyi zboriv grafstva uchast u yakij brali sotenni komisiyi Druge pripushennya vislovlene she 1897 roku F V Mejtlandom bilshist suchasnih doslidnikiv vvazhayut imovirnishim Perepis buv zavershenij do kincya 1086 roku i jogo rezultati u viglyadi velicheznogo masivu spiskiv ta zvitiv buli nadani korolyu Nadali voni zberigalis u kaznachejstvi Anglijskogo korolivstva sho znahodilos u misti Vinchester Krim cogo vzhe do 1088 roku na osnovi ciyeyi dokumentaciyi buli skladeni dva tomi Knigi Strashnogo sudu do yakoyi u kompaktnij formi vvijshli najvazhlivishi vidomosti otrimani u rezultati perepisu vidsortovani za grafstvami Ob yekti perepisuOb yektom perepisu buv gospodarskij stan zemelnih volodin manoriv U zv yazku z cim pitannya sho z yasovuvalis korolivskimi perepisuvalnikami koncentruvalis navkolo riznomanitnih aspektiv ekonomichnogo potencialu mayetku Dlya kozhnogo zemelnogo volodinnya fiksuvalis taki dani imena vlasnikiv mayetku na datu provedennya perepisu i na 1066 rik imena inshih trimachiv mayetku yaksho vlasnik peredavav jogo v umovne trimannya plosha ornoyi zemli u gajdah kilkist brigad orachiv sho vimiryalis v zapryazhkah z 8 bikiv na domenialnih zemlyah vlasnika i na zemlyah selyan kilkist selyan riznih kategorij vilaniv kotariyiv vilnih ta sokmeniv sho prozhivali na teritoriyi mayetku rozmiri pasovisk lukiv ta lisiv sho nalezhali mayetku kilkist mliniv ta misc dlya ribalstva groshova ocinka gospodarstva mayetku na datu provedennya perepisu i na 1066 rik rozmiri nadiliv vilnih selyan ta u mezhah mayetku na datu provedennya perepisu i na 1066 rik potencijna mozhlivist zbilshennya produktivnosti mayetku Ochevidno sho takozh mogla fiksuvatis kilkist goliv hudobi v mayetku i velichina silskogospodarskih zapasiv ta ci vidomosti v osnovnomu u Knigu Strashnogo sudu ne uvijshli Vsi vidomosti sho pidlyagali perepisu mali vkazuvatis na rik smerti Eduarda Spovidnika 1066 rik perehodu mayetku do novogo vlasnika i rik provedennya perepisu 1086 Ale faktichno cej princip povnistyu ne buv vitrimanij i vidomosti pro gospodarskij stan mayetkiv na datu yih peredannya novim vlasnikam z yavlyayutsya u Knizi Strashnogo sudu lishe epizodichno Perelik pitan vinesenih na perepis demonstruye pragnennya korolya zafiksuvati ta ociniti mozhlivi dzherela dohodiv u skarbnicyu Tak zamki ta inshi budivli ne pov yazani bezposeredno z ekonomichnim zhittyam do perepisu vklyucheni ne buli Takozh Kniga Strashnogo sudu ne mistit danih pro rozmir feodalnih zobov yazan trimachiv mayetkiv pered korolem FormatNa osnovi zibranih zapisiv bula skladena Kniga Strashnogo sudu yaka skladayetsya z dvoh chastin tak zvana Mala kniga sho opisuye grafstva Norfolk Saffolk i Esseks ta Velika kniga sho opisuye reshtu Angliyi krim pivnichnih oblastej a takozh Londona Vinchestera i deyakih inshih mist vvazhayetsya sho zavdannya perepisu v nih bulo nadto skladnim Naspravdi Mala kniga maye bilshij rozmir cherez te sho u nij mistitsya dokladnisha informaciya pro kozhen mayetok Pripuskayut sho yiyi stvorennya bulo pershim namagannyam sistematizuvati rezultati perepisu vid yakogo dovelos vidmovitis cherez nemozhlivist abo nezruchnist vikoristannya nastilki detalnogo obsyagu informaciyi Material Knigi Strashnogo sudu zgurtovanij za grafstvami a u nih za feodalnimi volodinnyami a ne za sotnyami Dlya kozhnogo grafstva spochatku opisuyutsya zemelni volodinnya korolya potim cerkvi ta religijnih ordeniv a potim najbilshih zemlevlasnikiv yaki otrimali svoyi zemli bezposeredno vid korolya baroni ta u kinci utrimannya zhinok anglosaksonskih teniv ta inshih malih zemlevlasnikiv Dlya deyakih grafstv okremo vidileni miski poselennya Kniga zberigalas u Vinchesteri stolici anglonormandskoyi monarhiyi do pravlinnya Genriha II Plantageneta yakij pereviv korolivsku skarbnicyu do Vestminstera Pri korolevi Viktoriyi kniga bula peredana do Britanskogo nacionalnogo arhivu Vpershe vona bula peredrukovana topografom 1773 roku a 1986 roku na chest 900 richnogo yuvileyu knigi Bi Bi Si stvorila yiyi elektronnu versiyu z perekladom z latini anglijskoyu movoyu Div takozhAnglosaksonska hronika BBC Domesday ProjectPrimitkiFiksuvavsya ne faktichnij rozmir ornoyi zemli a norma vstanovlena dlya opodatkuvannya Yaksho servi pidrahovuvalis individualno to shodo vilaniv vilnih ta sokmeniv vrahovuvalas tilki kilkist simejnih gospodarstv vidpovidnogo socialnogo statusu na teritoriyi mayetku Perepis 1086 roku ne buv perepisom naselennya u strogomu rozuminni Skorish za vse fiksuvalas suma renti sho viplachuvalas trimachem mayetku jogo vlasniku Nortumberlend na pivnich vid Kamberlend Vestmorlend ta pivnichnij LankashirDzherelaGreat Domesday Book Maitland F W 1897 angl Cambridge Arhiv originalu za 25 veresnya 2006 Procitovano 14 serpnya 2007 PosilannyaKniga Strashnogo sudu 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kniga strashnogo sudu povnij tekst anglijskoyu movoyu 3 bereznya 2016 u Wayback Machine LiteraturaPamyatniki istorii Anglii Per D M Petrushevskogo M 1936 Savelo N F Rannefeodalnaya Angliya L 1977 Istoriya Anglii v srednie veka SPb 2001 Stenton F Anglo Saxon England Oxford 1973