Клір (грец. κλήρος — жереб) — у християнстві — духівництво як особлива спільнота, відмінна від мирян. Особа, що належить до кліру — клірик.
В українській традиції служителі культу окремої парафії називаються при́четом.
У стародавній Церкві
Поділ на мирян та клір почав формуватися ще в ранній Церкві, коли апостоли мали особливий авторитет у вірян. В апостольський період і починається процес створення церковної ієрархії. Знаком належності до кліру стало покладення рук на висвячуваних кандидатів, котрі ставали «рукоположеними» священнослужителями.
В ранній Церкві (до кінця IV ст.) до кліру крім єпископів, пресвітерів та дияконів належали іподиякони, аколіти, , читці, екзорцисти, нотарії, захисники уз, а також диякониси.
На Сході
У Православній Церкві розрізняють вищих кліриків — священнослужителів; і нижчих — церковнослужителів.
Вищі клірики одержують благодать священства через хіротонію (рукопокладення) у вівтарі.
Нижчі клірики ставляться на служіння через покладення руки єпископа — хіротесію — поза вівтарем, в храмі.
У монастирях хіротесію можуть виконувати їхні настоятелі: ігумени та архімандрити.
На відміну від права Римської церкви, не розглядає незаконнонародженість як перепону до священства.
14-е Правило Трулльського Собору установлює для поставлення диякона мінімальний вік 25 років; а пресвітера — 30 років.
На відміну від Римської церкви, православні канони не розглядають тілесні вади як перепону до священства.
На Заході
Починаючи з IV ст. в християнських державах клір одержав певні права та привілеї. На утримання кліру була виділена десятина, йому гарантували ряд привілеїв — пребенди, бенефіції. Церковна влада висувала до кліру ряд вимог (наприклад, прийняття целібату для вищих ступенів кліру). За понтифікату папи Григорія I Великого (кінець VI — початок VII століття) на Заході знаком приналежності до кліру стала тонзура: членами кліру ставали особи, які пройшли обряди постригу та посвячення.
У сучасній Римській Церкві, після II Ватиканського Собору, до кліру належать тільки священнослужителі: диякони, пресвітери та єпископи.
Див. також
Примітки
- Н. С. Рубльова. Клір [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 353. — .
- Н. С. Рубльова. Клір [ 30 червня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- [1] [ 30 червня 2018 у Wayback Machine.] Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 97.
Посилання
- Клір // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Клір [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klir grec klhros zhereb u hristiyanstvi duhivnictvo yak osobliva spilnota vidminna vid miryan Osoba sho nalezhit do kliru klirik V ukrayinskij tradiciyi sluzhiteli kultu okremoyi parafiyi nazivayutsya pri chetom U starodavnij CerkviPodil na miryan ta klir pochav formuvatisya she v rannij Cerkvi koli apostoli mali osoblivij avtoritet u viryan V apostolskij period i pochinayetsya proces stvorennya cerkovnoyi iyerarhiyi Znakom nalezhnosti do kliru stalo pokladennya ruk na visvyachuvanih kandidativ kotri stavali rukopolozhenimi svyashennosluzhitelyami V rannij Cerkvi do kincya IV st do kliru krim yepiskopiv presviteriv ta diyakoniv nalezhali ipodiyakoni akoliti chitci ekzorcisti notariyi zahisniki uz a takozh diyakonisi Na ShodiU Pravoslavnij Cerkvi rozriznyayut vishih klirikiv svyashennosluzhiteliv i nizhchih cerkovnosluzhiteliv Vishi kliriki oderzhuyut blagodat svyashenstva cherez hirotoniyu rukopokladennya u vivtari Nizhchi kliriki stavlyatsya na sluzhinnya cherez pokladennya ruki yepiskopa hirotesiyu poza vivtarem v hrami U monastiryah hirotesiyu mozhut vikonuvati yihni nastoyateli igumeni ta arhimandriti Na vidminu vid prava Rimskoyi cerkvi ne rozglyadaye nezakonnonarodzhenist yak pereponu do svyashenstva 14 e Pravilo Trullskogo Soboru ustanovlyuye dlya postavlennya diyakona minimalnij vik 25 rokiv a presvitera 30 rokiv Na vidminu vid Rimskoyi cerkvi pravoslavni kanoni ne rozglyadayut tilesni vadi yak pereponu do svyashenstva Na ZahodiPochinayuchi z IV st v hristiyanskih derzhavah klir oderzhav pevni prava ta privileyi Na utrimannya kliru bula vidilena desyatina jomu garantuvali ryad privileyiv prebendi beneficiyi Cerkovna vlada visuvala do kliru ryad vimog napriklad prijnyattya celibatu dlya vishih stupeniv kliru Za pontifikatu papi Grigoriya I Velikogo kinec VI pochatok VII stolittya na Zahodi znakom prinalezhnosti do kliru stala tonzura chlenami kliru stavali osobi yaki projshli obryadi postrigu ta posvyachennya U suchasnij Rimskij Cerkvi pislya II Vatikanskogo Soboru do kliru nalezhat tilki svyashennosluzhiteli diyakoni presviteri ta yepiskopi Div takozhDuhovenstvo Cerkovna iyerarhiya Svyashenik Svyashennosluzhitel Miryanin Moralni cinnosti Cerkva Cerkovne zvertannyaPrimitkiN S Rublova Klir 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 353 ISBN 978 966 00 0692 8 N S Rublova Klir 30 chervnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X 1 30 chervnya 2018 u Wayback Machine Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah Tom 8 1977 Stor 97 PosilannyaKlir Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Klir 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6