Диякони́са, або дияконе́са (грец. Διακόνισσα) — особлива категорія жінок у стародавній церкві I–VIII століть, котрі прийняли свячення і несли певне служіння в церкві. У наш час це служіння по-різному розглядається дослідниками. Традиційно-ортодоксальні автори акцентують, що служіння дияконис, хоча й було схоже на служіння дияконів, але було звернене виключно до жінок у церкві й не мало сакраментального вираження під час загального церковного богослужіння. Інші автори описують служіння дияконис, визначаючи їх роль у церкві як літургійну і пасторську.
Історія
Перша згадка про дияконис міститься у Посланні до Римлян: «Представляю вам Фіву, сестру нашу, дияконису церкви Кенхрейської» (Рим. 16:1). Цей інститут отримав розвиток у період гонінь на християн. Так, в Апостольських постановах сказано: «у деякі будинки не можна послати до жінок чоловіка диякона, через невірних: тому, для заспокоєння помислу нечестивих, відправ туди жінку дияконису».
Апостольські постанови (кінець IV століття) містять спеціальну молитву для чину поставлення дияконис. Поставлення дияконис здійснював єпископ через рукопокладення у присутності пресвітерів, дияконів та інших дияконис. Обряд посвячення в диякониси міститься також у канонах Першого Нікейського собору (325 року), Халкедонського собору (451), а також у Кодексі Барберіні (780 року). Вивчення цього обряду привело деяких сучасних дослідників до думки, що він повністю відповідає таїнству церкви в сучасному значенні.
З постанов Першого і Четвертого Вселенських соборів можна побачити, що диякониси ділилися на два розряди:
- Диякониси рукопокладені, котрі прислуговували в храмах при богослужінні;
До рукопокладення допускалися незаміжні жінки, вдови та черниці, котрі досягли сорока років (15 правило Четвертого Вселенського собору) і після ретельного випробування. Якщо ж після рукопокладення диякониса брала шлюб, то вона та її чоловік підлягали анафемі.
- Диякониси за вбранням, які займалися справами милосердя. Згідно з 19-им правилом Нікейського собору жінкам, які присвятили себе служінню церкві, по досягненні 25 років благословлялося носити особливий одяг. Однак до 40-річного віку вони могли залишатися в домі батьків.
Інститут дияконис припинив існування у церкві в добу середньовіччя.
До дияконис за вбранням можна зарахувати сестер Марфо-Маріїнської обителі милосердя, заснованої святою преподобномученицею Великою княгинею Єлизаветою у 1909 році. Єлизавета Федорівна була прихильницею відродження у своїй обителі чину дияконис — служниць церкви, які в перші століття християнства поставлялися через рукопокладення, брали участь у здійсненні літургії, приблизно в тій ролі, в якій зараз служать іподиякони, займалися катехизацією жінок, допомагали при хрещенні жінок, служили хворим.
Питання про відновлення інституту дияконис обговорювалося на Помісному соборі Російської православної церкви 1917–1918 рр. Однак через революцію і подальшу громадянську війну, так і не було вирішене.
У важкі часи більшовицьких гонінь у 30-ті роки ХХ століття жінки нерідко залучалися до активної церковної діяльності і богослужбової практики. Жінки часто ставали старостами храмів, співцями і читцями, що зберігається і понині. У деяких архієреїв іподияконами служили маленькі дівчатка (у храмах Антіохійського патріархату дівчаток-іподияконів можна зустріти і тепер).
Плани з відновлення інституту дияконис були в Александрійському патріархаті, в якому 16 листопада 2016 року на засіданні Синоду було створено комітет у складі трьох архієреїв для вивчення цього питання. Як наслідок, 17 лютого 2017 року Патріарх Феодор II посвятив у диякониси кілька жінок, обов'язком яких стала допомога в місіонерській діяльності в Катангської митрополії, в таїнстві хрещення дорослих, вінчання, а також у катехитичній діяльності церкви.
Функції дияконис
Функції дияконис у церкві були різноманітними, в тому числі:
• приготувати хліб до Євхаристії
- приготування жінок до хрещення і допомога у здійсненні хрещення;
- підтримання порядку в жіночій частині храму під час служби;
- розподіл пожертв серед нужденних жінок;
- відвідини хворих і вагітних жінок у їхніх оселях зі Святими Дарами для причастя;
- є також згадка IX століття про те, що диякониси приносили причастя християнам, які перебували в полоні у мусульман.
Апостольські постанови вказують, що диякониса «без диякона нічого нехай не робить і не говорить», але при цьому «ніяка жінка нехай не приходить до диякона або єпископа без диякониси».
Канонізовані диякониси
Низка дияконис давньої церкви зарахована до лику святих:
- Свята Фіва Кенхрейська (Коринфська), диякониса (I століття). Згадується в посланні апостола Павла до Римлян (Рим. 16:1). Пам'ять звершується 16 вересня (3 вересня за старим стилем).
- Свята Тетяна Римська мучениця, диякониса (226 р.). За сповідання Ісуса Христа прийняла мученицьке страждання від римського градоправителя Ульпіана. Пам'ять звершується 25 січня (12 січня за старим стилем).
- Свята Нонна Назіанська, диякониса (374 р.), мати святителя Григорія Богослова. Пам'ять звершується 18 серпня (5 серпня за старим стилем).
- Свята Олімпіада Константинопольська, диякониса (409 р.). Її високо цінував Іван Золотоустий, за відданість котрому вона постраждала і померла в ув'язненні. Пам'ять звершується 7 серпня (25 липня за старим стилем).
- Свята Ксенія Римлянка, преподобна; (ок. 457). Пам'ять звершується 6 лютого (24 січня за старим стилем).
- Блаженна Феозва. Рідна сестра святих Василія Великого, Григорія Ніського і Петра Севастійського. Пам'ять звершується 23 січня (10 січня за старим стилем).
- Домніка Константинопольська (пом. 474 р.) — ігуменя, диякониса (пам'ять у православній церкві 8 січня за юліанським календарем).
Див. також
- Диякон
- — особливий рід церковнослужителів з удів, що існував у стародавній християнській церкві.
Примітки
- Диякониса // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
- Релігієзнавчий словник / НАН України, Ін-т філософії, Від-ня релігієзнавства ; ред.: А. Колодний, Б. Лобовик. — К. : Четверта хвиля, 1996. — 392 с.
- Диаконисса. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XIV. — 752 с. — .(рос.)
- Karras, Valerie A. (June 2004).
- . www.krotov.info (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- R. Gryson, The Ministry of Women in the Early Church, Collegeville 1976; originally Le ministère des femmes dans l’Église ancienne, Gembloux 1972, esp. pp. 117—118; Y. Congar, ‘Gutachten zum Diakonat der Frau’, Amtliche Mitteilungen der Gemeinsamen Synode der Bistümer der Bundesrepublik Deutschlands, Munich 1973, no 7, p. 37-41; C. Vaggagini, ‘L'Ordinazione delle diaconesse nella tradizione greca e bizantina’, Orientalia Christiana Periodica 40 (1974) 145—189 ; H. Frohnhofen, ‘Weibliche Diakone in der frühen Kirche’, Studien zur Zeit 204 (1986) 269—278; M-J. Aubert, Des Femmes Diacres.
- . forum-slovo.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- . Православие.RU. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 13 квітня 2017.
- . Православие.RU. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- . days.pravoslavie.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- . days.pravoslavie.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- . days.pravoslavie.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- . days.pravoslavie.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- . days.pravoslavie.ru. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- . days.pravoslavie.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- . days.pravoslavie.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
Література
- Павленко П. Ю. Диякониса // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Диякониса
- Васильев П. П. Диаконисса // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Диак. Михаил Желтов Диаконисса. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XIV. — С. 580-587. — .(рос.)
- Миллер, Л. П. Святая мученица российская великая княгиня Елизавета Фёдоровна. М, 2001
- Диакониссы [ 10 березня 2017 у Wayback Machine.] // Православная богословская энциклопедия. Том 4. Издание Петроград. Приложение к духовному журналу «Странник» за 1903 г.
- Правила Православной Церкви с толкованиями епископа далматинско-истрийского. Перевод с сербского. М., 1993 г.
- «Марфо-Мариинская Обитель Милосердия». Новоспасский монастырь. 2006 (по изданию 1914 года).
Посилання
- Древнии чины Хиротонии Диаконисс [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Чин Хиротонии диаконисы по древнейшему евхологию Барберини гр. 336 [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Обсуждение вопроса о диакониссах на Поместном Соборе 1917—1918 гг. [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Паглазова Н.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diyakoni sa abo diyakone sa grec Diakonissa osobliva kategoriya zhinok u starodavnij cerkvi I VIII stolit kotri prijnyali svyachennya i nesli pevne sluzhinnya v cerkvi U nash chas ce sluzhinnya po riznomu rozglyadayetsya doslidnikami Tradicijno ortodoksalni avtori akcentuyut sho sluzhinnya diyakonis hocha j bulo shozhe na sluzhinnya diyakoniv ale bulo zvernene viklyuchno do zhinok u cerkvi j ne malo sakramentalnogo virazhennya pid chas zagalnogo cerkovnogo bogosluzhinnya Inshi avtori opisuyut sluzhinnya diyakonis viznachayuchi yih rol u cerkvi yak liturgijnu i pastorsku Diyakonisa OlimpiadaIstoriyaPersha zgadka pro diyakonis mistitsya u Poslanni do Rimlyan Predstavlyayu vam Fivu sestru nashu diyakonisu cerkvi Kenhrejskoyi Rim 16 1 Cej institut otrimav rozvitok u period gonin na hristiyan Tak v Apostolskih postanovah skazano u deyaki budinki ne mozhna poslati do zhinok cholovika diyakona cherez nevirnih tomu dlya zaspokoyennya pomislu nechestivih vidprav tudi zhinku diyakonisu Apostolski postanovi kinec IV stolittya mistyat specialnu molitvu dlya chinu postavlennya diyakonis Postavlennya diyakonis zdijsnyuvav yepiskop cherez rukopokladennya u prisutnosti presviteriv diyakoniv ta inshih diyakonis Obryad posvyachennya v diyakonisi mistitsya takozh u kanonah Pershogo Nikejskogo soboru 325 roku Halkedonskogo soboru 451 a takozh u Kodeksi Barberini 780 roku Vivchennya cogo obryadu privelo deyakih suchasnih doslidnikiv do dumki sho vin povnistyu vidpovidaye tayinstvu cerkvi v suchasnomu znachenni Z postanov Pershogo i Chetvertogo Vselenskih soboriv mozhna pobachiti sho diyakonisi dililisya na dva rozryadi Diyakonisi rukopokladeni kotri prislugovuvali v hramah pri bogosluzhinni Do rukopokladennya dopuskalisya nezamizhni zhinki vdovi ta chernici kotri dosyagli soroka rokiv 15 pravilo Chetvertogo Vselenskogo soboru i pislya retelnogo viprobuvannya Yaksho zh pislya rukopokladennya diyakonisa brala shlyub to vona ta yiyi cholovik pidlyagali anafemi Diyakonisi za vbrannyam yaki zajmalisya spravami miloserdya Zgidno z 19 im pravilom Nikejskogo soboru zhinkam yaki prisvyatili sebe sluzhinnyu cerkvi po dosyagnenni 25 rokiv blagoslovlyalosya nositi osoblivij odyag Odnak do 40 richnogo viku voni mogli zalishatisya v domi batkiv Institut diyakonis pripiniv isnuvannya u cerkvi v dobu serednovichchya Do diyakonis za vbrannyam mozhna zarahuvati sester Marfo Mariyinskoyi obiteli miloserdya zasnovanoyi svyatoyu prepodobnomucheniceyu Velikoyu knyagineyu Yelizavetoyu u 1909 roci Yelizaveta Fedorivna bula prihilniceyu vidrodzhennya u svoyij obiteli chinu diyakonis sluzhnic cerkvi yaki v pershi stolittya hristiyanstva postavlyalisya cherez rukopokladennya brali uchast u zdijsnenni liturgiyi priblizno v tij roli v yakij zaraz sluzhat ipodiyakoni zajmalisya katehizaciyeyu zhinok dopomagali pri hreshenni zhinok sluzhili hvorim Pitannya pro vidnovlennya institutu diyakonis obgovoryuvalosya na Pomisnomu sobori Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi 1917 1918 rr Odnak cherez revolyuciyu i podalshu gromadyansku vijnu tak i ne bulo virishene U vazhki chasi bilshovickih gonin u 30 ti roki HH stolittya zhinki neridko zaluchalisya do aktivnoyi cerkovnoyi diyalnosti i bogosluzhbovoyi praktiki Zhinki chasto stavali starostami hramiv spivcyami i chitcyami sho zberigayetsya i ponini U deyakih arhiyereyiv ipodiyakonami sluzhili malenki divchatka u hramah Antiohijskogo patriarhatu divchatok ipodiyakoniv mozhna zustriti i teper Plani z vidnovlennya institutu diyakonis buli v Aleksandrijskomu patriarhati v yakomu 16 listopada 2016 roku na zasidanni Sinodu bulo stvoreno komitet u skladi troh arhiyereyiv dlya vivchennya cogo pitannya Yak naslidok 17 lyutogo 2017 roku Patriarh Feodor II posvyativ u diyakonisi kilka zhinok obov yazkom yakih stala dopomoga v misionerskij diyalnosti v Katangskoyi mitropoliyi v tayinstvi hreshennya doroslih vinchannya a takozh u katehitichnij diyalnosti cerkvi Funkciyi diyakonisFunkciyi diyakonis u cerkvi buli riznomanitnimi v tomu chisli prigotuvati hlib do Yevharistiyi prigotuvannya zhinok do hreshennya i dopomoga u zdijsnenni hreshennya pidtrimannya poryadku v zhinochij chastini hramu pid chas sluzhbi rozpodil pozhertv sered nuzhdennih zhinok vidvidini hvorih i vagitnih zhinok u yihnih oselyah zi Svyatimi Darami dlya prichastya ye takozh zgadka IX stolittya pro te sho diyakonisi prinosili prichastya hristiyanam yaki perebuvali v poloni u musulman Apostolski postanovi vkazuyut sho diyakonisa bez diyakona nichogo nehaj ne robit i ne govorit ale pri comu niyaka zhinka nehaj ne prihodit do diyakona abo yepiskopa bez diyakonisi Kanonizovani diyakonisiNizka diyakonis davnoyi cerkvi zarahovana do liku svyatih Svyata Fiva Kenhrejska Korinfska diyakonisa I stolittya Zgaduyetsya v poslanni apostola Pavla do Rimlyan Rim 16 1 Pam yat zvershuyetsya 16 veresnya 3 veresnya za starim stilem Svyata Tetyana Rimska muchenicya diyakonisa 226 r Za spovidannya Isusa Hrista prijnyala muchenicke strazhdannya vid rimskogo gradopravitelya Ulpiana Pam yat zvershuyetsya 25 sichnya 12 sichnya za starim stilem Svyata Nonna Nazianska diyakonisa 374 r mati svyatitelya Grigoriya Bogoslova Pam yat zvershuyetsya 18 serpnya 5 serpnya za starim stilem Svyata Olimpiada Konstantinopolska diyakonisa 409 r Yiyi visoko cinuvav Ivan Zolotoustij za viddanist kotromu vona postrazhdala i pomerla v uv yaznenni Pam yat zvershuyetsya 7 serpnya 25 lipnya za starim stilem Svyata Kseniya Rimlyanka prepodobna ok 457 Pam yat zvershuyetsya 6 lyutogo 24 sichnya za starim stilem Blazhenna Feozva Ridna sestra svyatih Vasiliya Velikogo Grigoriya Niskogo i Petra Sevastijskogo Pam yat zvershuyetsya 23 sichnya 10 sichnya za starim stilem Domnika Konstantinopolska pom 474 r igumenya diyakonisa pam yat u pravoslavnij cerkvi 8 sichnya za yulianskim kalendarem Div takozhDiyakon osoblivij rid cerkovnosluzhiteliv z udiv sho isnuvav u starodavnij hristiyanskij cerkvi PrimitkiDiyakonisa Slovniki Ukrayini online Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini Religiyeznavchij slovnik NAN Ukrayini In t filosofiyi Vid nya religiyeznavstva red A Kolodnij B Lobovik K Chetverta hvilya 1996 392 s Diakonissa Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2007 T XIV 752 s ISBN 978 5 89572 024 0 ros Karras Valerie A June 2004 www krotov info ros Arhiv originalu za 23 travnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 R Gryson The Ministry of Women in the Early Church Collegeville 1976 originally Le ministere des femmes dans l Eglise ancienne Gembloux 1972 esp pp 117 118 Y Congar Gutachten zum Diakonat der Frau Amtliche Mitteilungen der Gemeinsamen Synode der Bistumer der Bundesrepublik Deutschlands Munich 1973 no 7 p 37 41 C Vaggagini L Ordinazione delle diaconesse nella tradizione greca e bizantina Orientalia Christiana Periodica 40 1974 145 189 H Frohnhofen Weibliche Diakone in der fruhen Kirche Studien zur Zeit 204 1986 269 278 M J Aubert Des Femmes Diacres forum slovo ru Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 Pravoslavie RU Arhiv originalu za 24 listopada 2016 Procitovano 13 kvitnya 2017 Pravoslavie RU Arhiv originalu za 9 travnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 days pravoslavie ru Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 days pravoslavie ru Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 days pravoslavie ru Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 days pravoslavie ru Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 days pravoslavie ru Arhiv originalu za 13 travnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 days pravoslavie ru Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 days pravoslavie ru Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 LiteraturaPavlenko P Yu Diyakonisa Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Diyakonisa Vasilev P P Diakonissa Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Diak Mihail Zheltov Diakonissa Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2007 T XIV S 580 587 ISBN 978 5 89572 024 0 ros Miller L P Svyataya muchenica rossijskaya velikaya knyaginya Elizaveta Fyodorovna M 2001 Diakonissy 10 bereznya 2017 u Wayback Machine Pravoslavnaya bogoslovskaya enciklopediya Tom 4 Izdanie Petrograd Prilozhenie k duhovnomu zhurnalu Strannik za 1903 g Pravila Pravoslavnoj Cerkvi s tolkovaniyami episkopa dalmatinsko istrijskogo Perevod s serbskogo M 1993 g Marfo Mariinskaya Obitel Miloserdiya Novospasskij monastyr 2006 po izdaniyu 1914 goda PosilannyaDrevnii chiny Hirotonii Diakoniss 29 bereznya 2017 u Wayback Machine Chin Hirotonii diakonisy po drevnejshemu evhologiyu Barberini gr 336 28 bereznya 2017 u Wayback Machine Obsuzhdenie voprosa o diakonissah na Pomestnom Sobore 1917 1918 gg 2 lipnya 2017 u Wayback Machine Paglazova N