Клімент Шапкарев

Клімент Шапкарев (болг. Климент Кузманов Шапкарев; 30 січня 1875, Охрид — 12 вересня 1949, Бітола) — болгарський революціонер, педагог, член Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації.

Клімент Шапкарев
болг. Климент Кузманов Шапкарев
Народився	30 січня 1875(1875-01-30) Охрид, Північна Македонія
Помер	12 вересня 1949(1949-09-12) (74 роки) Бітола
Діяльність	революціонер, педагог, член Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації
Alma mater	Софійський університет
Знання мов	болгарська
Учасник	Перша Балканська війна і Друга Балканська війна
Батько	Кузман Шапкарев
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 30 січня 1875 року в Охриді. Син відомого болгарського етнографа і фольклориста Кузмана Шапкарева. У 1893 закінчив восьмий клас Солунської болгарської чоловічої гімназії. Після закінчення середньої школи в 1892 році вивчав біологію та хімію в Софійському університеті. У 1897 році був делегатом Самоковського Товариства четвертого Македонського конгресу. У 1898 працював вчителем в Самокові. У 1904–1905 роках — вчитель в Одринскій болгарській чоловічій гімназії.

Публікувався в газеті правого крила ВМОРО «Илинден».

Перед початком Балканської війни він переїхав з Едірне до Болгарії і вступив добровольцем в 52-й піхотний полк болгарської армії, яка боролася в Едірне. Був нагороджений Орденом «За хоробрість». Під час Першої світової війни він перебував у Велесі як член Комісії перепису населення. Після закінчення війни 20 років викладав у сільськогосподарському училищі в Садово.

Навесні 1941 року оселився в Бітолі, де також викладав у сільськогосподарському училищі. Помер 12 вересня 1949 року.

Є автором брошури «Спогади і думки про Гоце Делчев».

Після Балканських воєн одружився з Амалією Прімджановою. Його сини — болгарський економіст і президент македонського Науково-дослідницького інституту — Пітер Шапкарев і історик Іван Шапкарев.

Джерела

• Климент Шапкарев, «Спомени и мисли за Гоце Делчев», Пловдив, 1934 г. [ 23 липня 2017 у Wayback Machine.] в «Библиотека Струмски»
• Пърличев, Кирил, «Кюстендилският конгрес на ВМРО 1908 г.», «ВЕДА-МЖ», София, 2001 г., стр. 169.
• Кандиларовъ, Георги Ст. Българскитѣ гимназии и основни училища въ Солунъ (по случай на 50-годишнината на солунскитѣ български гимназии). София, Македонски Наученъ Институтъ, печатница П. Глушковъ, 1930. с. 92.
• Билярски, Цочо. Княжество България и македонският въпрос, т.1. Върховен македоно-одрински комитет 1895—1905 (Протоколи от конгресите), Българска историческа библиотека, 5, Иврай, София, 2002, стр. 106.
• Николов, Борис. ВМОРО — псевдоними и шифри 1893—1934, Звезди, 1999, стр. 6.
• Одрински глас, брой 2, 20 януари 1908, стр. 3.
• Николов, Борис Й. Вътрешна македоно-одринска революционна организация. Войводи и ръководители (1893—1934). Биографично-библиографски справочник, София, 2001, стр. 190.
• Енциклопедия «България», том 7, София, Издателство на БАН, 1996, стр. 495.