Клімат Харкова помірно континентальний: зима холодна та сніжна, але мінлива, літо — спекотне. Середня температура року — + 6,9 °C (у січні - 6,9, у липні + 20,3). Середня кількість опадів за рік 513 мм, найбільша — в червні та липні. У самому місті та приміських околицях клімат м'якший, ніж на прилеглій північній території, і тому придатний для городництва й садівництва, включно з виноградарством.
Клімат Харків | |
---|---|
Температура повітря | |
Середньорічна температура, °C | 8,1 |
Максимальна, °C | 39,8 (2010) |
Минимальна, °C | −35,6 (1940) |
різниця температур, °C | 75,4 |
Атмосферні опади | |
Кількість опадів, мм | 515 |
Сніговий покрив, міс. | 3,3 |
Хмарність | |
Загальна, балів | 6,4 |
Нижня, балів | 4,5 |
Інші характеристики | |
Середня швидкість вітру, (м/с) | 4,0 |
Вологість повітря, % | 75 |
Клімат Харкова |
Загальна характеристика
Місто знаходиться майже на кордоні зон лісостепу та степу, випаровуваність влітку помітно перевищує опади.
Головні фактори, що впливають на клімат міста.
- Географічна широта. Харків має широту від 49 ° 53 '(південь Основи) до 50° 05' (П'ятихатки), таким чином, середню географічну широту Харкова зазвичай приймають 50° Пн. ш. Дана географічна широта відповідає помірного поясу (який має протяжність в середньому від 45° Пн. ш до 65° Пн. ш).
- Географічне положення. Поблизу Харкова немає значних водойм, які впливають на клімат. Однак до міста можуть доходити повітряні маси з Чорного, Середземного морів та Атлантичного океану. Місто відкрите для вітрів всіх напрямків, чим обумовлені значні річні коливання температури.
Харків розташований на п'яти пагорбах і має перепад висот між верхньою і нижньою точками понад 115 метрів. Тому холодне повітря рухається з верхніх точок вниз, зазвичай у долини річок, де знижує температуру.
- Середньорічна температура — 8,1 °C.
- Середньорічна кількість опадів 515 мм.
- Середньорічна швидкість вітру 4 м/с.
- Середньорічна вологість повітря 74%.
Опади в місті випадають досить рівномірно протягом року. Як усюди в помірному поясі, опади найбільші в літні місяці, що пов'язано, головним чином, з переміщенням Сонця по екліптиці — його високе положення над горизонтом стимулює випаровування вологи і формування дощів і гроз. Найбільш вологий місяць — липень (67 мм опадів). Серпень сухішій від інших літніх місяців, що пов'язано зі сталим антициклоном. Із серпня по січень випадає від 35 до 45 мм опадів.
Найсухіші місяці — з лютого по квітень, причиною чого є мала активність Атлантики. Найменше опадів випадає в березні — у середньому 27 мм.
З року в рік кількість опадів дуже не рівномірна — за весь час метеоспостережень в місті їхня кількість коливалась від 319 мм (1957 рік) до 754 мм (1970 рік). Зафіксовано, що найбільше опадів випало в 1879 р. (898 мм), а найменше (279 мм) — в 1921 р..
В цілому зволоження міста недостатнє, випаровуваність перевищує зволоження. Атмосферна посуха — порівняно часте явище і може бути неодноразово протягом року.
За даними Харківського регіонального центру з гідрометеорології 2020 рік у Харкові був найтеплішим за весь період спостережень із середньою температурою +10,4 °C.
Кліматограма
Клімат Харкова | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 11,1 | 14,6 | 21,8 | 30,5 | 34,5 | 39,8 | 38,4 | 39,8 | 34,7 | 29,3 | 20,3 | 13,4 | 39,8 |
Середній максимум, °C | −2,1 | −0,8 | 5,2 | 14,7 | 21,4 | 25,2 | 27,4 | 26,8 | 20,5 | 12,6 | 4,3 | −0,7 | 12,9 |
Середня температура, °C | −4,5 | −3,8 | 1,4 | 9,7 | 16,1 | 20 | 22 | 21,1 | 15,1 | 8,2 | 1,6 | −2,9 | 8,7 |
Середній мінімум, °C | −6,8 | −6,6 | −1,9 | 4,8 | 10,7 | 14,7 | 16,6 | 15,4 | 10,2 | 4,4 | −0,8 | −5,1 | 4,6 |
Абсолютний мінімум, °C | −35,6 | −29,8 | −32,2 | −11,4 | −1,9 | 2,2 | 5,7 | 2,2 | −2,9 | −9,1 | −20,9 | −30,8 | −35,6 |
Норма опадів, мм | 36.6 | 33 | 36.3 | 32 | 54.2 | 58.2 | 63.3 | 39.1 | 44.2 | 44.4 | 39 | 39.6 | 519.9 |
Джерело: Погода і клімат |
Середня температура кожної декади (норма 1971 — 2000 рр.):
Місяць, декада | Січ I | Січ II | Січ III | Лют I | Лют II | Лют III | Бер I | Бер II | Бер III | Кві I | Кві II | Кві III | Тра I | Тра II | Тра III | Чер I | Чер II | Чер III |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Температура повітря, °C | −5,4 | −5,8 | −5,9 | −6,0 | −5,2 | −4,6 | −2,3 | −0,2 | 2,6 | 6,6 | 9,2 | 11,5 | 13,5 | 15,3 | 17,0 | 18,3 | 19,3 | 19,9 |
Місяць, декада | Лип I | Лип II | Лип III | Сер I | Сер II | Сер III | Вер I | Вер II | Вер III | Жов I | Жов II | Жов III | Лис I | Лис II | Лис III | Гру I | Гру II | Гру III |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Температура повітря, °C | 20,2 | 20,5 | 20,5 | 20,5 | 19,8 | 18,3 | 16,1 | 14,1 | 11,8 | 9,7 | 7,5 | 4,6 | 2,4 | 0,3 | −0,9 | −2,5 | −3,5 | −4,5 |
Сезони
Зима
Характер погоди в місті визначається вітрами. Якщо вітри з північного сходу, встановлюється морозна, часом дуже холодна, ясна погода. Стійкий і холодний сибірський антициклон може принести мороз до -30 °C, іноді навіть більше. Західні вітри несуть багато вологи, тоді настає відлига, іноді тривала, а температура повітря перетинає нульову позначку. Отже зима у місті характеризується зміною холодної сибірської погоди і атлантичного тепла. Кліматична зима приходить в місто на початку грудня, коли середня температура повітря падає нижче нуля. Стійкий сніговий покрив може лягти помітно пізніше, але переважно це відбувається до середини грудня. Зима зазвичай м'яка, з періодичними відлигами і похолоданнями. Кліматична зима в місті триває близько 120 днів — з кінця листопада до другої половини березня. Утім, у суворі зими цей період може тривати довше, а в теплі — набагато менше. Зокрема, в аномально теплу зиму 2006/2007 року кліматична зима була більш ніж удвічі коротше середньостатистичної. Місто знаходиться на 50-й широті, тому сонце в ясну погоду інтенсивно прогріває землю, і вночі температура значно нижче денної. Прогрів особливо відчувається зі збільшенням тривалості світлового дня. Найхолодніша погода спостерігаються в першій половині січня, тобто у дні, близькі до зимового сонцестояння, коли сонячний прогрів порівняно слабкий.
У місті бувають як м'які зими, дощові, без стійкого снігового покриву в окремі місяці, так і суворі. Грудень здебільшого тепліший, ніж січень і лютий. У січні й лютому в суворі зими середньомісячна температура може впасти нижче -10 °C (останнього разу таке спостерігалося в лютому 2012 року)..
Весна
Весна в місті настає з початком березня. Але сніговий покрив може зійти ще в лютому або протриматись аж до початку квітня. Швидке зростання висоти Сонця над горизонтом і часта ясна погода (березень вважається найбільш сухим місяцем в році) швидко прогріває землю і пробуджує весну. Іноді можливе повернення холодів і в більш пізні терміни (квітень, зрідка й початок травня), але таке буває нечасто. До кінця квітня починається активний ріст листя, а на початку травня зазвичай зникають нічні заморозки. Весна в місті стійка. Іноді навесні можлива посуха.
Літо
Кліматичне літо приходить в місто в середині або на початку травня, а закінчується в середині-кінці вересня і триває, як правило, довше календарного. Літо ділиться на два підсезони: вологий (травень — червень) і сухий (липень — вересень). Орієнтовна межа між сезонами збігається з точкою літнього сонцестояння. Під час вологого сезону погода тепла, волога і джерелом опадів є переважно переноси повітряних мас з Атлантичного океану. Під час сухого сезону основним джерелом опадів є рідкісні, але дуже сильні грози. В першу половину літа домінує хмарна, похмура погода, у другу — ясна. Пов'язано це з встановленням стійкого , домінуючого з липня по вересень. Спекотні дні найчастіше бувають в липні та серпні. Загальні тенденції літа — воно тривале, жарке й сухе. У найспекотніші дні температура може наближатися в тіні до 40-градусної позначки, 30-градусна спека — звичайне явище, іноді середній максимум місяця може перевищити цю позначку.
Осінь
Осінь — надзвичайно контрастний період року. Якщо вересень має риси літніх місяців, то листопад — зимових. Жовтень знаходиться на роздоріжжі, і цього місяця може бути будь-яка погода — від спеки до досить сильних морозів. Але в цілому осінь ділиться на два підсезони: теплий і відносно сухий (вересень, іноді перша половина жовтня), і похмурий, сирий, вологий (кінець жовтня, листопад — грудень, аж до астрономічної зими). Головною особливістю осені є зниження висоти Сонця над горизонтом (більш ніж удвічі). Як наслідок, швидко знижується температура повітря, зростає активність атлантичних циклонів, Азорський антициклон відступає. Вересень має суху, теплу літню, іноді жарку погоду, переважно ясну. Листопад разом із груднем відзначається похмурою погодою. Жовтень має як теплі періоди (бабине літо), так і холодні (характерні для першої половини зими) — тоді переважають сирі дні з холодним дощем або навіть з мокрим снігом. Листопад починається в місті на початку жовтня і закінчується на початку листопада. На початку осені ллють інтенсивні та короткі дощі, та поступово дощі стають менш інтенсивними, але більш тривалими. У листопаді (дуже рідко — у жовтні) можливе встановлення тимчасового снігового покриву. У листопаді крім тимчасового снігового покриву можливе встановлення в окремі роки до кінця місяця постійного сніжного покриву.
Інші природні явища
Туман може спостерігатися в будь-який час року, але частіше туман спостерігається в осінньо-зимовий період. В середньому в Харкові спостерігається за рік 60 днів з туманом. Сильний туман спостерігається практично завжди при зимових відлигах і таненні снігу. Але іноді туман може спостерігатися в сильні морози ( «морозний туман»). Навесні та влітку туман спостерігається досить рідко, зазвичай разом із вторгненням великих мас циклонічного повітря. Найбільша кількість днів з туманом була у 2006 році, коли зареєстрували 79 таких днів.
Роса зазвичай спостерігається в теплий період року, коли вночі повітря охолоджується, і водяна пара, яка в ньому міститься, конденсується. Роса є одним з важливих джерел вологи для рослин і комах, бо допомагає пережити посушливу пору року, яким є літо.
Іній — часте явище в міжсезоння (березень і квітень, жовтень і листопад). Рідкіше іній спостерігається в зимові місяці. Нерідко іній буває у вересні й вкрай рідко — в серпні, в середньому 1 день з інеєм за 25 років.
Заметіль і бувають з грудня по березень (рідко у листопаді, дуже рідко у квітні та жовтні). Заметіль і поземка — не дуже часті явища, зазвичай вони виникають при сильному вітрі, у сніг при вторгненні арктичних повітряних мас. На півдні Харківської області заметіль подеколи перетворюється на буран.
Справжня ожеледь — явище рідкісне. Воно буває зазвичай при різкому потеплінні після тривалих холодів, при випаданні рідких або змішаних опадів, при наявності холодного шару повітря під теплим (дощ при мінусовій температурі повітря). Ожеледиця стрічається досить часто, особливо — з настанням зими або її закінченням. Часто ожеледиця буває в середині зими під час відлиги (рідше — восени в періоди сильних похолодань) після нічного замерзання снігу, що розтанув, або води. Ожеледиця неприємне явище, бо триває довго (дні, навіть тижні), аж до стійкого потепління або випадання нового снігу. Для боротьби з ожеледицею зазвичай використовують пісок або хлорид натрію. Сильна ожеледь може обірвати дроти електромереж та завдати шкоди будівлям, деревам.
Досить рідкісне явище, бо висота Сонця влітку зазвичай перевищує 43 градуси, необхідні для її виникнення. Найчастіше спостерігається ранньої осені або пізньою весною, або влітку, коли Сонце вже схиляється до горизонту, або тільки сходить.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
- . Харків Times. 3 січня. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
- = 2 & year = 2012 Погода в Харкові в лютому 2012 року.
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2011. Процитовано 20 грудня 2018.
Посилання
- Клімат Харкова (рос.) [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Архів погоди по містам СНД (19 и 20 століть) [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Клімат Харкова [ 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Клімат Харкова [ 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Клімат Харкова (Укргідрометцентр) [ 20 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Помилка цитування: Теги <ref>
існують для групи під назвою «примітка», але не знайдено відповідного тегу <references group="примітка"/>
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klimat Harkova pomirno kontinentalnij zima holodna ta snizhna ale minliva lito spekotne Serednya temperatura roku 6 9 C u sichni 6 9 u lipni 20 3 Serednya kilkist opadiv za rik 513 mm najbilsha v chervni ta lipni U samomu misti ta primiskih okolicyah klimat m yakshij nizh na prileglij pivnichnij teritoriyi i tomu pridatnij dlya gorodnictva j sadivnictva vklyuchno z vinogradarstvom Klimat HarkivTemperatura povitryaSerednorichna temperatura C8 1Maksimalna C39 8 2010 Minimalna C 35 6 1940 riznicya temperatur C75 4Atmosferni opadiKilkist opadiv mm515Snigovij pokriv mis 3 3HmarnistZagalna baliv6 4Nizhnya baliv4 5Inshi harakteristikiSerednya shvidkist vitru m s4 0Vologist povitrya 75Klimat HarkovaZagalna harakteristikaMisto znahoditsya majzhe na kordoni zon lisostepu ta stepu viparovuvanist vlitku pomitno perevishuye opadi Golovni faktori sho vplivayut na klimat mista Geografichna shirota Harkiv maye shirotu vid 49 53 pivden Osnovi do 50 05 P yatihatki takim chinom serednyu geografichnu shirotu Harkova zazvichaj prijmayut 50 Pn sh Dana geografichna shirota vidpovidaye pomirnogo poyasu yakij maye protyazhnist v serednomu vid 45 Pn sh do 65 Pn sh Geografichne polozhennya Poblizu Harkova nemaye znachnih vodojm yaki vplivayut na klimat Odnak do mista mozhut dohoditi povitryani masi z Chornogo Seredzemnogo moriv ta Atlantichnogo okeanu Misto vidkrite dlya vitriv vsih napryamkiv chim obumovleni znachni richni kolivannya temperaturi Harkiv roztashovanij na p yati pagorbah i maye perepad visot mizh verhnoyu i nizhnoyu tochkami ponad 115 metriv Tomu holodne povitrya ruhayetsya z verhnih tochok vniz zazvichaj u dolini richok de znizhuye temperaturu Serednorichna temperatura 8 1 C Serednorichna kilkist opadiv 515 mm Serednorichna shvidkist vitru 4 m s Serednorichna vologist povitrya 74 Opadi v misti vipadayut dosit rivnomirno protyagom roku Yak usyudi v pomirnomu poyasi opadi najbilshi v litni misyaci sho pov yazano golovnim chinom z peremishennyam Soncya po ekliptici jogo visoke polozhennya nad gorizontom stimulyuye viparovuvannya vologi i formuvannya doshiv i groz Najbilsh vologij misyac lipen 67 mm opadiv Serpen suhishij vid inshih litnih misyaciv sho pov yazano zi stalim anticiklonom Iz serpnya po sichen vipadaye vid 35 do 45 mm opadiv Najsuhishi misyaci z lyutogo po kviten prichinoyu chogo ye mala aktivnist Atlantiki Najmenshe opadiv vipadaye v berezni u serednomu 27 mm Z roku v rik kilkist opadiv duzhe ne rivnomirna za ves chas meteosposterezhen v misti yihnya kilkist kolivalas vid 319 mm 1957 rik do 754 mm 1970 rik Zafiksovano sho najbilshe opadiv vipalo v 1879 r 898 mm a najmenshe 279 mm v 1921 r V cilomu zvolozhennya mista nedostatnye viparovuvanist perevishuye zvolozhennya Atmosferna posuha porivnyano chaste yavishe i mozhe buti neodnorazovo protyagom roku Za danimi Harkivskogo regionalnogo centru z gidrometeorologiyi 2020 rik u Harkovi buv najteplishim za ves period sposterezhen iz serednoyu temperaturoyu 10 4 C KlimatogramaKlimat HarkovaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 11 1 14 6 21 8 30 5 34 5 39 8 38 4 39 8 34 7 29 3 20 3 13 4 39 8Serednij maksimum C 2 1 0 8 5 2 14 7 21 4 25 2 27 4 26 8 20 5 12 6 4 3 0 7 12 9Serednya temperatura C 4 5 3 8 1 4 9 7 16 1 20 22 21 1 15 1 8 2 1 6 2 9 8 7Serednij minimum C 6 8 6 6 1 9 4 8 10 7 14 7 16 6 15 4 10 2 4 4 0 8 5 1 4 6Absolyutnij minimum C 35 6 29 8 32 2 11 4 1 9 2 2 5 7 2 2 2 9 9 1 20 9 30 8 35 6Norma opadiv mm 36 6 33 36 3 32 54 2 58 2 63 3 39 1 44 2 44 4 39 39 6 519 9Dzherelo Pogoda i klimat Serednya temperatura kozhnoyi dekadi norma 1971 2000 rr Misyac dekada Sich I Sich II Sich III Lyut I Lyut II Lyut III Ber I Ber II Ber III Kvi I Kvi II Kvi III Tra I Tra II Tra III Cher I Cher II Cher IIITemperatura povitrya C 5 4 5 8 5 9 6 0 5 2 4 6 2 3 0 2 2 6 6 6 9 2 11 5 13 5 15 3 17 0 18 3 19 3 19 9Misyac dekada Lip I Lip II Lip III Ser I Ser II Ser III Ver I Ver II Ver III Zhov I Zhov II Zhov III Lis I Lis II Lis III Gru I Gru II Gru IIITemperatura povitrya C 20 2 20 5 20 5 20 5 19 8 18 3 16 1 14 1 11 8 9 7 7 5 4 6 2 4 0 3 0 9 2 5 3 5 4 5SezoniZima Harakter pogodi v misti viznachayetsya vitrami Yaksho vitri z pivnichnogo shodu vstanovlyuyetsya morozna chasom duzhe holodna yasna pogoda Stijkij i holodnij sibirskij anticiklon mozhe prinesti moroz do 30 C inodi navit bilshe Zahidni vitri nesut bagato vologi todi nastaye vidliga inodi trivala a temperatura povitrya peretinaye nulovu poznachku Otzhe zima u misti harakterizuyetsya zminoyu holodnoyi sibirskoyi pogodi i atlantichnogo tepla Klimatichna zima prihodit v misto na pochatku grudnya koli serednya temperatura povitrya padaye nizhche nulya Stijkij snigovij pokriv mozhe lyagti pomitno piznishe ale perevazhno ce vidbuvayetsya do seredini grudnya Zima zazvichaj m yaka z periodichnimi vidligami i poholodannyami Klimatichna zima v misti trivaye blizko 120 dniv z kincya listopada do drugoyi polovini bereznya Utim u suvori zimi cej period mozhe trivati dovshe a v tepli nabagato menshe Zokrema v anomalno teplu zimu 2006 2007 roku klimatichna zima bula bilsh nizh udvichi korotshe serednostatistichnoyi Misto znahoditsya na 50 j shiroti tomu sonce v yasnu pogodu intensivno progrivaye zemlyu i vnochi temperatura znachno nizhche dennoyi Progriv osoblivo vidchuvayetsya zi zbilshennyam trivalosti svitlovogo dnya Najholodnisha pogoda sposterigayutsya v pershij polovini sichnya tobto u dni blizki do zimovogo soncestoyannya koli sonyachnij progriv porivnyano slabkij U misti buvayut yak m yaki zimi doshovi bez stijkogo snigovogo pokrivu v okremi misyaci tak i suvori Gruden zdebilshogo teplishij nizh sichen i lyutij U sichni j lyutomu v suvori zimi serednomisyachna temperatura mozhe vpasti nizhche 10 C ostannogo razu take sposterigalosya v lyutomu 2012 roku Vesna Vesna v misti nastaye z pochatkom bereznya Ale snigovij pokriv mozhe zijti she v lyutomu abo protrimatis azh do pochatku kvitnya Shvidke zrostannya visoti Soncya nad gorizontom i chasta yasna pogoda berezen vvazhayetsya najbilsh suhim misyacem v roci shvidko progrivaye zemlyu i probudzhuye vesnu Inodi mozhlive povernennya holodiv i v bilsh pizni termini kviten zridka j pochatok travnya ale take buvaye nechasto Do kincya kvitnya pochinayetsya aktivnij rist listya a na pochatku travnya zazvichaj znikayut nichni zamorozki Vesna v misti stijka Inodi navesni mozhliva posuha Lito Klimatichne lito prihodit v misto v seredini abo na pochatku travnya a zakinchuyetsya v seredini kinci veresnya i trivaye yak pravilo dovshe kalendarnogo Lito dilitsya na dva pidsezoni vologij traven cherven i suhij lipen veresen Oriyentovna mezha mizh sezonami zbigayetsya z tochkoyu litnogo soncestoyannya Pid chas vologogo sezonu pogoda tepla vologa i dzherelom opadiv ye perevazhno perenosi povitryanih mas z Atlantichnogo okeanu Pid chas suhogo sezonu osnovnim dzherelom opadiv ye ridkisni ale duzhe silni grozi V pershu polovinu lita dominuye hmarna pohmura pogoda u drugu yasna Pov yazano ce z vstanovlennyam stijkogo dominuyuchogo z lipnya po veresen Spekotni dni najchastishe buvayut v lipni ta serpni Zagalni tendenciyi lita vono trivale zharke j suhe U najspekotnishi dni temperatura mozhe nablizhatisya v tini do 40 gradusnoyi poznachki 30 gradusna speka zvichajne yavishe inodi serednij maksimum misyacya mozhe perevishiti cyu poznachku Osin Osin nadzvichajno kontrastnij period roku Yaksho veresen maye risi litnih misyaciv to listopad zimovih Zhovten znahoditsya na rozdorizhzhi i cogo misyacya mozhe buti bud yaka pogoda vid speki do dosit silnih moroziv Ale v cilomu osin dilitsya na dva pidsezoni teplij i vidnosno suhij veresen inodi persha polovina zhovtnya i pohmurij sirij vologij kinec zhovtnya listopad gruden azh do astronomichnoyi zimi Golovnoyu osoblivistyu oseni ye znizhennya visoti Soncya nad gorizontom bilsh nizh udvichi Yak naslidok shvidko znizhuyetsya temperatura povitrya zrostaye aktivnist atlantichnih cikloniv Azorskij anticiklon vidstupaye Veresen maye suhu teplu litnyu inodi zharku pogodu perevazhno yasnu Listopad razom iz grudnem vidznachayetsya pohmuroyu pogodoyu Zhovten maye yak tepli periodi babine lito tak i holodni harakterni dlya pershoyi polovini zimi todi perevazhayut siri dni z holodnim doshem abo navit z mokrim snigom Listopad pochinayetsya v misti na pochatku zhovtnya i zakinchuyetsya na pochatku listopada Na pochatku oseni llyut intensivni ta korotki doshi ta postupovo doshi stayut mensh intensivnimi ale bilsh trivalimi U listopadi duzhe ridko u zhovtni mozhlive vstanovlennya timchasovogo snigovogo pokrivu U listopadi krim timchasovogo snigovogo pokrivu mozhlive vstanovlennya v okremi roki do kincya misyacya postijnogo snizhnogo pokrivu Inshi prirodni yavishaTuman Tuman mozhe sposterigatisya v bud yakij chas roku ale chastishe tuman sposterigayetsya v osinno zimovij period V serednomu v Harkovi sposterigayetsya za rik 60 dniv z tumanom Silnij tuman sposterigayetsya praktichno zavzhdi pri zimovih vidligah i tanenni snigu Ale inodi tuman mozhe sposterigatisya v silni morozi moroznij tuman Navesni ta vlitku tuman sposterigayetsya dosit ridko zazvichaj razom iz vtorgnennyam velikih mas ciklonichnogo povitrya Najbilsha kilkist dniv z tumanom bula u 2006 roci koli zareyestruvali 79 takih dniv Rosa Rosa zazvichaj sposterigayetsya v teplij period roku koli vnochi povitrya oholodzhuyetsya i vodyana para yaka v nomu mistitsya kondensuyetsya Rosa ye odnim z vazhlivih dzherel vologi dlya roslin i komah bo dopomagaye perezhiti posushlivu poru roku yakim ye lito Inij Inij chaste yavishe v mizhsezonnya berezen i kviten zhovten i listopad Ridkishe inij sposterigayetsya v zimovi misyaci Neridko inij buvaye u veresni j vkraj ridko v serpni v serednomu 1 den z ineyem za 25 rokiv Zametil Zametil i buvayut z grudnya po berezen ridko u listopadi duzhe ridko u kvitni ta zhovtni Zametil i pozemka ne duzhe chasti yavisha zazvichaj voni vinikayut pri silnomu vitri u snig pri vtorgnenni arktichnih povitryanih mas Na pivdni Harkivskoyi oblasti zametil podekoli peretvoryuyetsya na buran Ozheled Spravzhnya ozheled yavishe ridkisne Vono buvaye zazvichaj pri rizkomu poteplinni pislya trivalih holodiv pri vipadanni ridkih abo zmishanih opadiv pri nayavnosti holodnogo sharu povitrya pid teplim dosh pri minusovij temperaturi povitrya Ozheledicya strichayetsya dosit chasto osoblivo z nastannyam zimi abo yiyi zakinchennyam Chasto ozheledicya buvaye v seredini zimi pid chas vidligi ridshe voseni v periodi silnih poholodan pislya nichnogo zamerzannya snigu sho roztanuv abo vodi Ozheledicya nepriyemne yavishe bo trivaye dovgo dni navit tizhni azh do stijkogo poteplinnya abo vipadannya novogo snigu Dlya borotbi z ozhelediceyu zazvichaj vikoristovuyut pisok abo hlorid natriyu Silna ozheled mozhe obirvati droti elektromerezh ta zavdati shkodi budivlyam derevam Veselka Dosit ridkisne yavishe bo visota Soncya vlitku zazvichaj perevishuye 43 gradusi neobhidni dlya yiyi viniknennya Najchastishe sposterigayetsya rannoyi oseni abo piznoyu vesnoyu abo vlitku koli Sonce vzhe shilyayetsya do gorizontu abo tilki shodit Primitki Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 20 grudnya 2018 Harkiv Times 3 sichnya Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 2 amp year 2012 Pogoda v Harkovi v lyutomu 2012 roku Arhiv originalu za 17 lyutogo 2011 Procitovano 20 grudnya 2018 PosilannyaKlimat Harkova ros 13 lipnya 2015 u Wayback Machine Arhiv pogodi po mistam SND 19 i 20 stolit 27 sichnya 2020 u Wayback Machine Klimat Harkova 21 grudnya 2018 u Wayback Machine Klimat Harkova 21 grudnya 2018 u Wayback Machine Klimat Harkova Ukrgidrometcentr 20 grudnya 2018 u Wayback Machine Pomilka cituvannya Tegi lt ref gt isnuyut dlya grupi pid nazvoyu primitka ale ne znajdeno vidpovidnogo tegu lt references group primitka gt