Клеомброт II (дав.-гр. Κλεόμβροτος Bʹ) — цар Спарти з династії Агіадів у період від 242 до н.е по 241 до н. е. Став царем завдяки політичній боротьбі під час реформ царя Агіса IV. Підтримав реформаторів і на короткий час став царем Спарти замість свого тестя Леоніда II. Після поразки реформаторів, був засланий на вигнання.
Клеомброт II дав.-гр. Κλεόμβροτος Bʹ | |
---|---|
Клеомброт II та Хілоніда з дітьми. Іллюстрація з книги Хелен Гербер «The Story of the Greeks» | |
Цар Спарти | |
Правління | 242 до н.е — 241 до н. е. |
Попередник | Леонід II |
Наступник | Леонід II |
Біографічні дані | |
Релігія | давньогрецька релігія |
Народження | 3 століття до н. е. |
Смерть | 3 століття до н. е. |
У шлюбі з | d |
Діти | Клеомен[d] і d |
Династія | Агіади |
Батько | Леонід II |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Клеомброт походив зі спартанського царського роду Агіадів, представники якого вели свій рід від героя Геракла. Достеменно невідомо хто був батьком Клеомброта II. Він не був нащадком [en], старшого брата [en], бо в такому разі саме його, а не Леоніда II призначили б опікуном малолітнього царя Арея II. Він також не був молодшим братом Леоніда II, бо про цей факт обов'язково б згадали античні автори, особливо враховуючи, що він був одружений з [en], дочкою Леоніда II. Найімовірнішою вважається версія Карла Юліуса Белоха, що Клеомброт II був онуком Клеомена II та сином гіпотетичного молодшого брата Клеоніма.
Завдяки шлюбу з Хілонідою, Клеомброт II був одним з претендентів на царську владу. В той час у Спарті точилася боротьба між царем-реформатором Агісом IV та прихильником старих порядків Леонідом II. Ефор Лісандр син Лібія, прихильник Агіса IV, звинуватив Леоніда II у порушенні спартанських законів. Леонід II був одружений з персіянкою Кратисеклеєю, а спартанські закони забороняли царям одружуватися з іноземками. Разом з цим Лісандр закликав Клеомброта II заявити про свої права на владу. Злякавшись, Леонід II сховався в храмі Афіни Міднодімної разом з дочкою, яка залишила чоловіка. Він отримав виклик до суду, але не вийшов з храму, і тоді спартанці в 243 році до н. е. передали владу Клеомброту II, який підтримав реформаторську діяльність Агіса IV.
Незабаром були проведені чергові вибори ефорів і до влади прийшли противники реформ. Вони відпустили Леоніда II та висунули обвинувачення проти колишніх ефорів: Лісандра та . Обвинувачені звернулися до царів та умовляли виступити проти ефорів, мотивуючи це їх протизаконними діями. Царі погодилися і разом з товаришами виступили на площу та прогнали ефорів з їх крісел. Агіс IV та Клеомброт II призначили нових ефорів з-поміж своїх прихильників, серед котрих був Агесілай, дядько Агіса IV. Щоб укріпити своє становище царі озброїли молодь та випустили ув'язнених з тюрем. Потім, вже не боячись опозиції, монархи розпочали реформи. Спочатку були скасовані борги, а боргові розписки, кларії, спалені на майдані. Потім був виданий наказ про перерозподіл землі, але великі землевласники, серед яких був і ефор Агесілай, гальмували цей процес.
Після того як Агіс IV на чолі спартанського війська вирушив на допомогу стратегу Ахейського союзу Арату Сікіонському у його боротьбі з Етолійським союзом, у Спарті став керувати могутній ефор Агесілай. Він зневажливо ставився до Клеомбота II та своїми протиправними вчинками викликав обурення у населення. Цим скористалася опозиція, котра влаштувала переворот та повернула владу Леоніду II. На думку Лариси Печатнової, Клеомброта II було відсторонено від влади першим, ще до повернення Агіса IV до Спарти. Цим пояснюється, яким чином Клеомброту II вдалося сховатися у досить віддаленому храмі Посейдона на мисі Тенар.
Після страти Агіса IV та його родини, Леонід II вирішив покарати й зятя, але за нього заступилася його дружина — Хілоніда. Вона змогла випросити у батька, щоб він не вбивав чоловіка. Леонід II відправив зятя у вигнання і просив дочку зостатися у Спарті. Однак, Хілоніда його не послухала і вирушила у вигнання разом з чоловіком та двома маленькими дітьми.
Образ у культурі
Плутарх характеризував Клеомброта II як «вкінець зіпсованого пустою славою».
Ірландський драматург [en], за мотивами розповіді Плутарха про життя Агіса IV, написав трагедію [en]. Хоч, автор почав працювати над п'єсою в 1687 році, вперше вона була поставлена в 1719 році на сцені театру Друрі-Лейн, роль царя Клеомброта зіграв актор [en]. Клеомброт у трагедії зображений головним злодієм, він узурпував трон у шляхетного Леоніда і зраджує дружину та гвалтує її молодшу сестру Теламію. Не витримавши наруги, жінка вчиняє самогубство, а її чоловік в кінці вистави вбиває Клеомброта.
Сцену як Леонід II відправляє Клеомброта II у вигнання на своїх картинах зображували: Бенджамін Вест (1768), [en] (1795), Вінченцо Камуччіні, Бартоломео Пінелі та [en] (між 1807 та 1810). Також у книзі [en] «The Story of the Greeks» є ілюстрація, на якій зображено, як Клеомброт II разом із сім’єю йде у вигнання.
- Бенджамін Вест (1768)
- Франсуа-Ксавьє Фабр (1795)
- Вінченцо Камуччіні
- Бартоломео Пінелі
- Пеладжо Паладжі (між 1807 та 1810)
Родина
Був одружений з Хілонідою, дочкою царя Леоніда II та його дружини Кратисеклеї. Подружжя мало двох синів:
- Агесіполід — батько царя Агесіполіда III
- Клеомен — регент при племіннику Агесіполіді III.
Примітки
Коментар
- Вигадана особа
Література
- Poralla, 1913, с. 148—149.
- Павсаній, III 6,4.
- Плутарх, Агід та Клеомен 11.
- Печатнова, 2011, с. 192.
- Плутарх, Агід та Клеомен 12—13.
- Печатнова, 2011, с. 193—194.
- Плутарх, Агід та Клеомен 14—16.
- Печатнова, 2011, с. 196.
- Плутарх, Агід та Клеомен 16—18.
- Lenschau, 1921, kol. 678—679.
- Плутарх, Агід та Клеомен 18.
- Southerne, 1721, с. 10.
- Bowen, 1984, с. 92—96.
- Poralla, 1913, с. 149.
Джерела та література
Джерела
Література
- Печатнова Л. Г. Первый этап реформ в эллинистической Спарте : ( )[рос.]. — Мемнон. — Санкт-Петербург, 2011. — № 10. — С. 173—200.
- Bowen E. K. Thomas Southerne's 'Sir Anthony Love' : A critical edition : ( )[англ.]. — 1984. — Vol. I.
- Lenschau T. Kleombrotos II. 3 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : ( )[нім.]. — 1921. — Bd. XI,1. — Kol. 678—679.
- Poralla, Paul. Die Agiden // Prosopographie der Lakedaimonier bis auf die Zeit Alexanders des Grossen : ( )[нім.]. — Breslau : J. Max, 1913. — С. 139—149.
- Southerne T. The Spartan Dame. A Tragedy. As it is Acted at the Theatre Royal, in Drury-Lane : ( )[англ.]. — 1721. — 80 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Kleombrot Kleombrot II dav gr Kleombrotos Bʹ car Sparti z dinastiyi Agiadiv u period vid 242 do n e po 241 do n e Stav carem zavdyaki politichnij borotbi pid chas reform carya Agisa IV Pidtrimav reformatoriv i na korotkij chas stav carem Sparti zamist svogo testya Leonida II Pislya porazki reformatoriv buv zaslanij na vignannya Kleombrot II dav gr Kleombrotos BʹKleombrot II ta Hilonida z ditmi Illyustraciya z knigi Helen Gerber The Story of the Greeks Car SpartiPravlinnya242 do n e 241 do n e PoperednikLeonid IINastupnikLeonid IIBiografichni daniReligiyadavnogrecka religiyaNarodzhennya3 stolittya do n e Smert3 stolittya do n e U shlyubi zdDitiKleomen d i dDinastiyaAgiadiBatkoLeonid II Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKleombrot pohodiv zi spartanskogo carskogo rodu Agiadiv predstavniki yakogo veli svij rid vid geroya Gerakla Dostemenno nevidomo hto buv batkom Kleombrota II Vin ne buv nashadkom en starshogo brata en bo v takomu razi same jogo a ne Leonida II priznachili b opikunom malolitnogo carya Areya II Vin takozh ne buv molodshim bratom Leonida II bo pro cej fakt obov yazkovo b zgadali antichni avtori osoblivo vrahovuyuchi sho vin buv odruzhenij z en dochkoyu Leonida II Najimovirnishoyu vvazhayetsya versiya Karla Yuliusa Beloha sho Kleombrot II buv onukom Kleomena II ta sinom gipotetichnogo molodshogo brata Kleonima Zavdyaki shlyubu z Hilonidoyu Kleombrot II buv odnim z pretendentiv na carsku vladu V toj chas u Sparti tochilasya borotba mizh carem reformatorom Agisom IV ta prihilnikom starih poryadkiv Leonidom II Efor Lisandr sin Libiya prihilnik Agisa IV zvinuvativ Leonida II u porushenni spartanskih zakoniv Leonid II buv odruzhenij z persiyankoyu Kratisekleyeyu a spartanski zakoni zaboronyali caryam odruzhuvatisya z inozemkami Razom z cim Lisandr zaklikav Kleombrota II zayaviti pro svoyi prava na vladu Zlyakavshis Leonid II shovavsya v hrami Afini Midnodimnoyi razom z dochkoyu yaka zalishila cholovika Vin otrimav viklik do sudu ale ne vijshov z hramu i todi spartanci v 243 roci do n e peredali vladu Kleombrotu II yakij pidtrimav reformatorsku diyalnist Agisa IV Nezabarom buli provedeni chergovi vibori eforiv i do vladi prijshli protivniki reform Voni vidpustili Leonida II ta visunuli obvinuvachennya proti kolishnih eforiv Lisandra ta Obvinuvacheni zvernulisya do cariv ta umovlyali vistupiti proti eforiv motivuyuchi ce yih protizakonnimi diyami Cari pogodilisya i razom z tovarishami vistupili na ploshu ta prognali eforiv z yih krisel Agis IV ta Kleombrot II priznachili novih eforiv z pomizh svoyih prihilnikiv sered kotrih buv Agesilaj dyadko Agisa IV Shob ukripiti svoye stanovishe cari ozbroyili molod ta vipustili uv yaznenih z tyurem Potim vzhe ne boyachis opoziciyi monarhi rozpochali reformi Spochatku buli skasovani borgi a borgovi rozpiski klariyi spaleni na majdani Potim buv vidanij nakaz pro pererozpodil zemli ale veliki zemlevlasniki sered yakih buv i efor Agesilaj galmuvali cej proces Pislya togo yak Agis IV na choli spartanskogo vijska virushiv na dopomogu strategu Ahejskogo soyuzu Aratu Sikionskomu u jogo borotbi z Etolijskim soyuzom u Sparti stav keruvati mogutnij efor Agesilaj Vin znevazhlivo stavivsya do Kleombota II ta svoyimi protipravnimi vchinkami viklikav oburennya u naselennya Cim skoristalasya opoziciya kotra vlashtuvala perevorot ta povernula vladu Leonidu II Na dumku Larisi Pechatnovoyi Kleombrota II bulo vidstoroneno vid vladi pershim she do povernennya Agisa IV do Sparti Cim poyasnyuyetsya yakim chinom Kleombrotu II vdalosya shovatisya u dosit viddalenomu hrami Posejdona na misi Tenar Pislya strati Agisa IV ta jogo rodini Leonid II virishiv pokarati j zyatya ale za nogo zastupilasya jogo druzhina Hilonida Vona zmogla viprositi u batka shob vin ne vbivav cholovika Leonid II vidpraviv zyatya u vignannya i prosiv dochku zostatisya u Sparti Odnak Hilonida jogo ne posluhala i virushila u vignannya razom z cholovikom ta dvoma malenkimi ditmi Obraz u kulturiPlutarh harakterizuvav Kleombrota II yak vkinec zipsovanogo pustoyu slavoyu Irlandskij dramaturg en za motivami rozpovidi Plutarha pro zhittya Agisa IV napisav tragediyu en Hoch avtor pochav pracyuvati nad p yesoyu v 1687 roci vpershe vona bula postavlena v 1719 roci na sceni teatru Druri Lejn rol carya Kleombrota zigrav aktor en Kleombrot u tragediyi zobrazhenij golovnim zlodiyem vin uzurpuvav tron u shlyahetnogo Leonida i zradzhuye druzhinu ta gvaltuye yiyi molodshu sestru Telamiyu Ne vitrimavshi narugi zhinka vchinyaye samogubstvo a yiyi cholovik v kinci vistavi vbivaye Kleombrota Scenu yak Leonid II vidpravlyaye Kleombrota II u vignannya na svoyih kartinah zobrazhuvali Bendzhamin Vest 1768 en 1795 Vinchenco Kamuchchini Bartolomeo Pineli ta en mizh 1807 ta 1810 Takozh u knizi en The Story of the Greeks ye ilyustraciya na yakij zobrazheno yak Kleombrot II razom iz sim yeyu jde u vignannya Bendzhamin Vest 1768 Fransua Ksavye Fabr 1795 Vinchenco Kamuchchini Bartolomeo Pineli Peladzho Paladzhi mizh 1807 ta 1810 RodinaBuv odruzhenij z Hilonidoyu dochkoyu carya Leonida II ta jogo druzhini Kratisekleyi Podruzhzhya malo dvoh siniv Agesipolid batko carya Agesipolida III Kleomen regent pri pleminniku Agesipolidi III PrimitkiKomentar Vigadana osoba Literatura Poralla 1913 s 148 149 Pavsanij III 6 4 Plutarh Agid ta Kleomen 11 Pechatnova 2011 s 192 Plutarh Agid ta Kleomen 12 13 Pechatnova 2011 s 193 194 Plutarh Agid ta Kleomen 14 16 Pechatnova 2011 s 196 Plutarh Agid ta Kleomen 16 18 Lenschau 1921 kol 678 679 Plutarh Agid ta Kleomen 18 Southerne 1721 s 10 Bowen 1984 s 92 96 Poralla 1913 s 149 Dzherela ta literaturaDzherela Pavsanij Opis Elladi Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Literatura Pechatnova L G Pervyj etap reform v ellinisticheskoj Sparte ros Memnon Sankt Peterburg 2011 10 S 173 200 Bowen E K Thomas Southerne s Sir Anthony Love A critical edition angl 1984 Vol I Lenschau T Kleombrotos II 3 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft nim 1921 Bd XI 1 Kol 678 679 Poralla Paul Die Agiden Prosopographie der Lakedaimonier bis auf die Zeit Alexanders des Grossen nim Breslau J Max 1913 S 139 149 Southerne T The Spartan Dame A Tragedy As it is Acted at the Theatre Royal in Drury Lane angl 1721 80 p