Кла́йпеда (лит. Klaipėda , жумуд. Klaipieda, нім. Memel) — третє за величиною місто Литви, розташоване у західній її частині, де Балтійське море переходить у Куршську затоку. Клайпеда — найбільший порт Литви. Як і російський Калінінград — це один з найбільших незамерзаючих морських портів на березі Балтійського моря й Куршської затоки. У радянські часи місто здобуло славу популярного курорту.[]
Клайпеда Klaipėda | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
55°42′ пн. ш. 21°08′ сх. д. / 55.700° пн. ш. 21.133° сх. д.Координати: 55°42′ пн. ш. 21°08′ сх. д. / 55.700° пн. ш. 21.133° сх. д. | |||||
Країна | Литва | ||||
Адмінодиниця | d | ||||
Столиця для | Клайпедський повіт, d[1], d і Клайпедський край | ||||
Засновано | 1252 | ||||
Перша згадка | 1252 | ||||
Магдебурзьке право | 1254 or 1258 (Любек); 1475 (Хелмно) | ||||
Площа | 98 км² | ||||
Населення | 187 316 (2006) | ||||
Висота НРМ | 21 ± 1 м | ||||
Міста-побратими | Гдиня (12 січня 1993)[2][3][…] | ||||
Телефонний код | 846 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
GeoNames | 598099 | ||||
OSM | ↑1014347 ·R (Klaipeda City Municipality) | ||||
Поштові індекси | LT-91001 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | d | ||||
Вебсайт | klaipeda.lt | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Клайпеда у Вікісховищі |
Клайпеда та прилеглий регіон мають особливу, відмінну від Литви, історію: до 1923 року місто перебувало у складі Німеччини, що відбилося на архітектурному його вигляді. У силу своєї історії, етнічне й мовне обличчя міста має багатонаціональний характер — у ньому, крім литовців, проживає значна кількість росіян, поляків, білорусів та ін.
Назва
Офіційна назва
Місто засноване 1252 року лицарями Тевтонського Ордену під німецькою назвою Мемель (нім. і лат. Memel). Назва має балтійське походження: назву Мемеле куршське населення тих країв вживало для опису заболочених ділянок нижньої течії та гирла ріки Німан, а топоніміка довколишніх земель відображає, насамперед, куршські назви — приміром, Мелнраге (латис. і курш. Melnrage — Чорний Ріг). Німецькі укладачі місцевих карт зазвичай не вигадували цілковито нових назв, а онімечували існуючі назви: Пагегяй став називатися Поґеґеном (нім. Pogegen, лит. Pagėgiai), а Акменішкяй — Акмонішкеном (нім. Akmonischken, лит. Akmeniškiai). Пізніше також набула поширення назва Мемельбург (нім. Memelburg).
Сучасна назва Клайпеда уперше згадується 1413 року у документах латинською мовою, де має вигляд Калойпеде (лат. Caloypede). У тексті Мельнського миру 1422 року, де йшлося про межі Прущини, зазначено, що «…замок Мемель по-жематійськи називається Ґлаупеда» (лат. Glaupeda), а в тексті ще однієї угоди згадується, що «…замок Мемель по-самоґітськи називається Клупеда» (лат. Clupeda).
Обидві назви довгий час вживалися одночасно, однак офіційно місто мало лише німецьку назву Мемель. Німецька назва міста навіть згадувалася у національному гімні Німеччини, затвердженому 1922 року та відомому тоді як «Пісня Німеччини» (нім. Das Lied der Deutschen, нині слова про місто вирізані з гімну). Зі становленням Литви як незалежної держави, урядовим рішенням від 1923 року назву було офіційно змінено на Клайпеда. У 1939 році, Німеччина (за мовчазної згоди світової спільноти) загарбала місто та знов дала йому німецьку назву. По завершенню Світової війни 1945 року, місту було повернено його історичну назву, що зберігається до сьогодні.
Походження
За припущенням, висунутим 1864 року науковцем Людвиком Юцевичем, назва Клайпеда утворилася від прусько-литовських слів «клайт» (лит. klait, klais — грузнути, тонути) та «педа» (лит. pėda — нога, ступня). У 1870 році археолог Константін Ґревінґк висунув ще одне припущення, пов'язавши назву міста з литовськими словами «клайпс» або «клепас» (лит. klaips, klepas — хліб), а трохи згодом мовознавець Казимир Буга, припустив походження назви від куршських слів «клайпс» (курш. klaips — буханець) та «єду» (курш. êdu — їсти). У той же час, на думку історика Йонаса Таторіса, назва міста утворена від латиських слів «клайс» (лит. klais, klait — рівне, пласке) та «педа» (латис. peda — земля, ґрунт, край). Додатково ним було висловлено припущення, що місто отримало свою назву від слова, яким латиші називають надми Куршської коси. У «Енциклопедії Малої Литви», що вийшла 2003 року, окрім вище згаданих припущень, наводяться ще чотири:
- назва походить від латиського слова «клайпс» (латис. klaips — буханець)
- назва походить від литовського слова «клайп» (лит. klaip — криве)
- назва походить від латиських слів «клая» (латис. klaia — рівна) та «педа» (латис. peda — земля), однак автор енциклопедичної статті Вілюс Патерайтіс уважає це припущення хибним
- назва походить від прізвиська, яким називали місцеве населення в інших частинах Литви — клайпеджуси (лит. klaipedžus), утвореного від литовських слів «клайпа» (лит. klaipa — кривитися) та «педа» (лит. pėda — ступня), тобто криві ступні
У 2020 році історик з Клайпеди Василіус Сафронавас виводив назву міста від литовського слова «клайпус» (лит. klaipus — болото, трясовина, драговина) або від латиського слова «кляйш» (латис. klajš — відкритий, пустий).
Історія
В період пізнього середньовіччя під німецькою владою Мемель був важливим торговим портом, конкурували з Кенігсбергом і Данцигом. В середині XVII століття місто було потужньо укріплене, на початку XVIII століття Мемельська фортеця була однією з найбільших в Пруссії. Мемель став найсхіднішим містом проголошеної в 1871 році Німецької імперії. За період імперії місто отримало економічне зростання; був побудований сучасний торговий порт, відкривалися промислові підприємства (переважно деревообробні). Розвивалося суднобудування — в кінці XIX століття флот Мемеля налічував до 80 суден. Активним торговельним партнером Мемеля була Велика Британія. У 1920 — 1923 рр. згідно з Версальським договором Клайпеда підпорядковувалася адміністрації Ради послів Антанти. 19 січня 1923 року, під час Клайпедського повстання, Литва за допомогою місцевої міліції захопила місто. Територія була анексована Литвою і приєднана до складу Республіки. У 1939 році Німеччина анексувала Клайпедський край. У серпні 1945 року Берлінська (Потсдамська) конференція трьох великих держав затвердила передачу Радянському Союзу частини Східної Пруссії. Мемельська область була де-факто передана до складу СРСР. Місто знову отримало литовську назву Клайпеда. У 1991 році, після отримання Литвою незалежності, місто стало другим за обсягом іноземних інвестицій (поступаючись лише Вільнюсу). Найбільш завершені проекти епохи включають газовий термінал, торговий центр "Акрополіс" (колись найбільший у країнах Балтії), арену (де проходили матчі Євробаскет — 2011), основні дороги тощо.
У 2013 році побудований газопровід Юрбаркас – Клайпеда, наступного року в порту Клайпеди почав свою роботу плавучий регазифікаційний термінал.
Клімат
Клімат Клайпеда | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 11,7 | 15,4 | 18,6 | 26,6 | 31,2 | 33,6 | 34,0 | 36,6 | 30,4 | 22,1 | 15,4 | 11,5 | 36,6 |
Середній максимум, °C | 1,0 | 0,9 | 4,1 | 10,1 | 15,7 | 18,3 | 21,2 | 21,4 | 17,0 | 11,7 | 5,9 | 2,8 | 10,9 |
Середня температура, °C | −1,1 | −1,3 | 1,5 | 6,5 | 11,6 | 14,7 | 17,8 | 17,9 | 13,7 | 9,0 | 3,8 | 0,7 | 8,0 |
Середній мінімум, °C | −3,3 | −3,6 | −1,2 | 2,8 | 7,4 | 11,1 | 14,3 | 14,4 | 10,3 | 6,3 | 1,6 | −1,5 | 4,9 |
Абсолютний мінімум, °C | −32 | −33,4 | −20,8 | −12,8 | −5,2 | −2,8 | 5,2 | 2,9 | −3,3 | −7,5 | −14,6 | −24,1 | −33,4 |
Норма опадів, мм | 65.8 | 41.8 | 46.5 | 33.2 | 40.3 | 61.2 | 62.2 | 87.9 | 83.6 | 93.7 | 89.9 | 72.0 | 778.5 |
Кількість | 34 | 65 | 122 | 180 | 264 | 285 | 274 | 252 | 167 | 100 | 40 | 28 | 1811 |
Кількість днів з опадами | 13,9 | 9,9 | 10,0 | 6,6 | 7,2 | 8,7 | 8,5 | 10,9 | 11,5 | 13,2 | 14,2 | 14,4 | 128,9 |
Університети
Музеї
- Замковий музей
- Музей історії Малої Литви
- Музей ковальства
- Литовський морський музей та дельфінарій
- Музей годинників
- Музей природи Національного парку Куршської коси
- Музей охорони природи клайпедської гімназії Вітовта Магнуса
Транспорт
Місто — кінцева точка автотранспортного маршруту «Via Carpatia», який повинен з'єднати країни Східної Європи.
У місті розташована залізнична станція Клайпеда.
Відомі особистості
- Леонідас Донскіс — доктор філософії, член Європейського Парламенту, філософ, політолог, соціальний аналітик і політичний коментатор.
- Іоаннес де Мемель — львівський райця 1353 року
Відомі уродженці
- Мельничук Іван Васильович (19 серпня 1937 — 26 червня 2008) — український палеогеограф, геоморфолог, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Кландестинус (Ісаєв Сергій Вікторович) - литовський письменник, сценарист, поет, перекладач, журналіст, громадський діяч.
- Вісвальдас Кульбокас - литовський католицький архієпископ, ватиканський дипломат; з 15 червня 2021 року апостольський нунцій в Україні і титулярний архієпископ Мартани.
Див. також
Виноски
- Visuotinė lietuvių enciklopedija
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/gdyne-gdynia-lenkija/3508
- https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/klajpeda,341503
- https://www.klaipeda.lt/lt/savivaldybe/meras/miestai-partneriai/225
- . Архів оригіналу за 9 Травня 2007. Процитовано 12 Квітня 2008.
- Lites ac res gestae inter Polonos Ordinemque Cruciferorum (лат.). Wydawn, Polskiej Akademii Nauk. 1892. с. 140.
- Sovremennik (рос.). Т. 7. 1860. с. 13.
- Материалы для географии и статистики России: Минская губерния. — СПб., 1864. С. 112.
- Grewingk, C. (1870). Ueber heidnische Gräber Russisch Litauens und einiger benachbarter Gegenden: insbesondere Lettlands und Weissrusslands (нім.). H. Laakmann. с. 78.
- Gimtasis žodis (лит.). Spauda. 1993. с. 17.
- Tatoris J. Senoji Klaipėda. Urbanistinė raida ir architektūra iki 1939 metų. — Vilnius, 1994.
- Mažosios Lietuvos enciklopedija. T. 2. — Vilnius, 2003.
- Safronovas V. Klaipėdos miesto istorija. — Klaipėda, 2020.
- [. Архів оригіналу за 28 Листопада 2020. Процитовано 5 Серпня 2018. Історія Клайпеди(англ.)]
- . enmin.lrv.lt (лит.). Архів оригіналу за 18 Серпня 2019. Процитовано 29 березня 2017.
- . Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
- [1]Akta grodzkie i ziemskie… [ 1 Жовтня 2017 у Wayback Machine.]— Т. 3.— 319 s.— S. 22. (лат.), (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клайпеда |
- (рос.)
Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Memel Kla jpeda lit Klaipeda zhumud Klaipieda nim Memel tretye za velichinoyu misto Litvi roztashovane u zahidnij yiyi chastini de Baltijske more perehodit u Kurshsku zatoku Klajpeda najbilshij port Litvi Yak i rosijskij Kaliningrad ce odin z najbilshih nezamerzayuchih morskih portiv na berezi Baltijskogo morya j Kurshskoyi zatoki U radyanski chasi misto zdobulo slavu populyarnogo kurortu dzherelo Klajpeda Klaipeda Mayor municipality capitalof nickname elderateNo poprank ethnoregion county gerb praporOsnovni dani55 42 pn sh 21 08 sh d 55 700 pn sh 21 133 sh d 55 700 21 133 Koordinati 55 42 pn sh 21 08 sh d 55 700 pn sh 21 133 sh d 55 700 21 133Krayina LitvaAdminodinicya dStolicya dlya Klajpedskij povit d 1 d i Klajpedskij krajZasnovano 1252Persha zgadka 1252Magdeburzke pravo 1254 or 1258 Lyubek 1475 Helmno Plosha 98 km Naselennya 187 316 2006 Visota NRM 21 1 mMista pobratimi Gdinya 12 sichnya 1993 2 3 Telefonnij kod 846Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3GeoNames 598099OSM 1014347 R Klaipeda City Municipality Poshtovi indeksi LT 91001Miska vladaMer mista dVebsajt klaipeda ltMapa Klajpeda u Vikishovishi Klajpeda ta prileglij region mayut osoblivu vidminnu vid Litvi istoriyu do 1923 roku misto perebuvalo u skladi Nimechchini sho vidbilosya na arhitekturnomu jogo viglyadi U silu svoyeyi istoriyi etnichne j movne oblichchya mista maye bagatonacionalnij harakter u nomu krim litovciv prozhivaye znachna kilkist rosiyan polyakiv bilorusiv ta in NazvaOficijna nazva Port Klajpedi Misto zasnovane 1252 roku licaryami Tevtonskogo Ordenu pid nimeckoyu nazvoyu Memel nim i lat Memel Nazva maye baltijske pohodzhennya nazvu Memele kurshske naselennya tih krayiv vzhivalo dlya opisu zabolochenih dilyanok nizhnoyi techiyi ta girla riki Niman a toponimika dovkolishnih zemel vidobrazhaye nasampered kurshski nazvi primirom Melnrage latis i kursh Melnrage Chornij Rig Nimecki ukladachi miscevih kart zazvichaj ne vigaduvali cilkovito novih nazv a onimechuvali isnuyuchi nazvi Pagegyaj stav nazivatisya Pogegenom nim Pogegen lit Pagegiai a Akmenishkyaj Akmonishkenom nim Akmonischken lit Akmeniskiai Piznishe takozh nabula poshirennya nazva Memelburg nim Memelburg Suchasna nazva Klajpeda upershe zgaduyetsya 1413 roku u dokumentah latinskoyu movoyu de maye viglyad Kalojpede lat Caloypede U teksti Melnskogo miru 1422 roku de jshlosya pro mezhi Prushini zaznacheno sho zamok Memel po zhematijski nazivayetsya Glaupeda lat Glaupeda a v teksti she odniyeyi ugodi zgaduyetsya sho zamok Memel po samogitski nazivayetsya Klupeda lat Clupeda Obidvi nazvi dovgij chas vzhivalisya odnochasno odnak oficijno misto malo lishe nimecku nazvu Memel Nimecka nazva mista navit zgaduvalasya u nacionalnomu gimni Nimechchini zatverdzhenomu 1922 roku ta vidomomu todi yak Pisnya Nimechchini nim Das Lied der Deutschen nini slova pro misto virizani z gimnu Zi stanovlennyam Litvi yak nezalezhnoyi derzhavi uryadovim rishennyam vid 1923 roku nazvu bulo oficijno zmineno na Klajpeda U 1939 roci Nimechchina za movchaznoyi zgodi svitovoyi spilnoti zagarbala misto ta znov dala jomu nimecku nazvu Po zavershennyu Svitovoyi vijni 1945 roku mistu bulo poverneno jogo istorichnu nazvu sho zberigayetsya do sogodni Pohodzhennya Za pripushennyam visunutim 1864 roku naukovcem Lyudvikom Yucevichem nazva Klajpeda utvorilasya vid prusko litovskih sliv klajt lit klait klais gruznuti tonuti ta peda lit peda noga stupnya U 1870 roci arheolog Konstantin Grevingk visunuv she odne pripushennya pov yazavshi nazvu mista z litovskimi slovami klajps abo klepas lit klaips klepas hlib a trohi zgodom movoznavec Kazimir Buga pripustiv pohodzhennya nazvi vid kurshskih sliv klajps kursh klaips buhanec ta yedu kursh edu yisti U toj zhe chas na dumku istorika Jonasa Tatorisa nazva mista utvorena vid latiskih sliv klajs lit klais klait rivne plaske ta peda latis peda zemlya grunt kraj Dodatkovo nim bulo vislovleno pripushennya sho misto otrimalo svoyu nazvu vid slova yakim latishi nazivayut nadmi Kurshskoyi kosi U Enciklopediyi Maloyi Litvi sho vijshla 2003 roku okrim vishe zgadanih pripushen navodyatsya she chotiri nazva pohodit vid latiskogo slova klajps latis klaips buhanec nazva pohodit vid litovskogo slova klajp lit klaip krive nazva pohodit vid latiskih sliv klaya latis klaia rivna ta peda latis peda zemlya odnak avtor enciklopedichnoyi statti Vilyus Paterajtis uvazhaye ce pripushennya hibnim nazva pohodit vid prizviska yakim nazivali misceve naselennya v inshih chastinah Litvi klajpedzhusi lit klaipedzus utvorenogo vid litovskih sliv klajpa lit klaipa krivitisya ta peda lit peda stupnya tobto krivi stupni U 2020 roci istorik z Klajpedi Vasilius Safronavas vivodiv nazvu mista vid litovskogo slova klajpus lit klaipus boloto tryasovina dragovina abo vid latiskogo slova klyajsh latis klajs vidkritij pustij IstoriyaV period piznogo serednovichchya pid nimeckoyu vladoyu Memel buv vazhlivim torgovim portom konkuruvali z Kenigsbergom i Dancigom V seredini XVII stolittya misto bulo potuzhno ukriplene na pochatku XVIII stolittya Memelska fortecya bula odniyeyu z najbilshih v Prussiyi Memel stav najshidnishim mistom progoloshenoyi v 1871 roci Nimeckoyi imperiyi Za period imperiyi misto otrimalo ekonomichne zrostannya buv pobudovanij suchasnij torgovij port vidkrivalisya promislovi pidpriyemstva perevazhno derevoobrobni Rozvivalosya sudnobuduvannya v kinci XIX stolittya flot Memelya nalichuvav do 80 suden Aktivnim torgovelnim partnerom Memelya bula Velika Britaniya U 1920 1923 rr zgidno z Versalskim dogovorom Klajpeda pidporyadkovuvalasya administraciyi Radi posliv Antanti 19 sichnya 1923 roku pid chas Klajpedskogo povstannya Litva za dopomogoyu miscevoyi miliciyi zahopila misto Teritoriya bula aneksovana Litvoyu i priyednana do skladu Respubliki U 1939 roci Nimechchina aneksuvala Klajpedskij kraj U serpni 1945 roku Berlinska Potsdamska konferenciya troh velikih derzhav zatverdila peredachu Radyanskomu Soyuzu chastini Shidnoyi Prussiyi Memelska oblast bula de fakto peredana do skladu SRSR Misto znovu otrimalo litovsku nazvu Klajpeda U 1991 roci pislya otrimannya Litvoyu nezalezhnosti misto stalo drugim za obsyagom inozemnih investicij postupayuchis lishe Vilnyusu Najbilsh zaversheni proekti epohi vklyuchayut gazovij terminal torgovij centr Akropolis kolis najbilshij u krayinah Baltiyi arenu de prohodili matchi Yevrobasket 2011 osnovni dorogi tosho U 2013 roci pobudovanij gazoprovid Yurbarkas Klajpeda nastupnogo roku v portu Klajpedi pochav svoyu robotu plavuchij regazifikacijnij terminal KlimatKlimat KlajpedaPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 11 7 15 4 18 6 26 6 31 2 33 6 34 0 36 6 30 4 22 1 15 4 11 5 36 6Serednij maksimum C 1 0 0 9 4 1 10 1 15 7 18 3 21 2 21 4 17 0 11 7 5 9 2 8 10 9Serednya temperatura C 1 1 1 3 1 5 6 5 11 6 14 7 17 8 17 9 13 7 9 0 3 8 0 7 8 0Serednij minimum C 3 3 3 6 1 2 2 8 7 4 11 1 14 3 14 4 10 3 6 3 1 6 1 5 4 9Absolyutnij minimum C 32 33 4 20 8 12 8 5 2 2 8 5 2 2 9 3 3 7 5 14 6 24 1 33 4Norma opadiv mm 65 8 41 8 46 5 33 2 40 3 61 2 62 2 87 9 83 6 93 7 89 9 72 0 778 5Kilkist 34 65 122 180 264 285 274 252 167 100 40 28 1811Kilkist dniv z opadami 13 9 9 9 10 0 6 6 7 2 8 7 8 5 10 9 11 5 13 2 14 2 14 4 128 9UniversitetiBotanichnij sad Klajpedskogo universitetuSuchasni budivli v KlajpediUniversitet Klajpedi Mizhnarodnij universitet LCC MuzeyiZamkovij muzej Muzej istoriyi Maloyi Litvi Muzej kovalstva Litovskij morskij muzej ta delfinarij Muzej godinnikiv Muzej prirodi Nacionalnogo parku Kurshskoyi kosi Muzej ohoroni prirodi klajpedskoyi gimnaziyi Vitovta MagnusaTransportMisto kinceva tochka avtotransportnogo marshrutu Via Carpatia yakij povinen z yednati krayini Shidnoyi Yevropi U misti roztashovana zaliznichna stanciya Klajpeda Vidomi osobistostiLeonidas Donskis doktor filosofiyi chlen Yevropejskogo Parlamentu filosof politolog socialnij analitik i politichnij komentator Ioannes de Memel lvivskij rajcya 1353 rokuVidomi urodzhenci Melnichuk Ivan Vasilovich 19 serpnya 1937 26 chervnya 2008 ukrayinskij paleogeograf geomorfolog doktor geografichnih nauk profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Klandestinus Isayev Sergij Viktorovich litovskij pismennik scenarist poet perekladach zhurnalist gromadskij diyach Visvaldas Kulbokas litovskij katolickij arhiyepiskop vatikanskij diplomat z 15 chervnya 2021 roku apostolskij nuncij v Ukrayini i titulyarnij arhiyepiskop Martani Div takozhKlajpedskij kraj Mala Litva Gerb Klajpedi FK Klajpeda Tramvaj u KlajpediVinoskiVisuotine lietuviu enciklopedija d Track Q76499581 https www klaipeda lt lt meras miestai partneriai gdyne gdynia lenkija 3508 https www gdynia pl bip miasta siostrzane 1760 klajpeda 341503 https www klaipeda lt lt savivaldybe meras miestai partneriai 225 Arhiv originalu za 9 Travnya 2007 Procitovano 12 Kvitnya 2008 Lites ac res gestae inter Polonos Ordinemque Cruciferorum lat Wydawn Polskiej Akademii Nauk 1892 s 140 Sovremennik ros T 7 1860 s 13 Materialy dlya geografii i statistiki Rossii Minskaya guberniya SPb 1864 S 112 Grewingk C 1870 Ueber heidnische Graber Russisch Litauens und einiger benachbarter Gegenden insbesondere Lettlands und Weissrusslands nim H Laakmann s 78 Gimtasis zodis lit Spauda 1993 s 17 Tatoris J Senoji Klaipeda Urbanistine raida ir architektura iki 1939 metu Vilnius 1994 Mazosios Lietuvos enciklopedija T 2 Vilnius 2003 Safronovas V Klaipedos miesto istorija Klaipeda 2020 Arhiv originalu za 28 Listopada 2020 Procitovano 5 Serpnya 2018 Istoriya Klajpedi angl enmin lrv lt lit Arhiv originalu za 18 Serpnya 2019 Procitovano 29 bereznya 2017 Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano 10 bereznya 2016 1 Akta grodzkie i ziemskie 1 Zhovtnya 2017 u Wayback Machine T 3 319 s S 22 lat pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klajpeda ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Litvi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi