Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Клавдія Павлівна Фролова (* 24 лютого 1923, с. Сенькове Орловської області — 21 березня 2010, Дніпропетровськ) — український літературознавець і критик; професор, завідувач кафедри української літератури Дніпропетровського університету. Монографії й розвідки: «Андрій Головко» (у співавторстві, 1967), «Розвиток образної свідомости в українській радянській ліриці» (1970), «Аналіз художнього твору» (1975), «Естетичні категорії в українській радянській ліриці» (1976).
Фролова Клавдія Павлівна | |
---|---|
Народилася | 24 лютого 1923 Сеньково (Орловська область), Росія |
Померла | 21 березня 2010 (87 років) Дніпропетровськ |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | науковиця |
Alma mater | Дніпропетровський державний університет Одеському університеті |
Життєпис
Народилася 24 лютого 1923 р. в російському селі Сєньково Орловської губернії. Батько — Павло Сергійович — старший син у великій селянській родині, працював виноробом в Криму, закінчив військо-фельдшерську школу в Петергофі, брав участь у першій світовій війні, а згодом і у громадянській, де і одружився з Ніною Данилівною — юною медсестрою родом з Гомельщини — матір'ю Клавдії Фролової. У 1927 р. Павло Сергійович Фролов, одержавши ще й радянський диплом, переїхав з родиною в Україну до села Рудька Царичанського району на Дніпропетровщині. Там він заснував амбулаторію, фактично сформувавши систему медичної допомоги селянам.
Вчилася в школах Рудьки і Китайгорода, захоплювалася літературою і театром, ставила самодіяльні вистави і грала в них. Пережила часи німецько-фашистської окупації у хуторі Куньша в Краснодарському краї, куди евакуювалася з родиною у 1941 р. Там, разом з батьками, допомагала партизанському рухові, переховувала єврейську родину. А після визволення Червоною Армією організувала школу для місцевих і евакуйованих дітей і стала її офіційним директором і викладачем.
В 1939 р. вступила до філологічного факультету Дніпропетровського державного університету. Під час війни навчалася в Одеському університеті, який евакуювався до Майкопу, а згодом — до Туркменії.
Повернувшись в 1944 р. в Дніпропетровськ вона, продовжуючи навчання в університеті, вступає до Театрального училища. 1945 року Фролова з відзнакою закінчує університет і одночасно з навчанням в Театральному училищі починає викладати там філологічні дисципліни.
В 1947 році К. П. Фролову було запрошено до Українського музично-драматичного театру ім. Шевченка в Дніпропетровську, де вона стала однією з провідних актрис, а з початку 1948 р. була призначена завідувачкою літературної частини театру. Її ролі в класичному репертуарі («Підступність і кохання» Ф.Шиллера, «Мертві душі» Гоголя та ін.) і в сучасних п'єсах («Щастя» П. Павленка та інші) викликали схвальні відгуки. Але тогочасна атмосфера в радянському мистецтві змусила молоду перспективну актрису 1949 року покинути професійну сцену.
Довелося займатися різними справами: давати уроки бальних танців, викладати краснопис, вести театральні гуртки працювати диктором на радіо, майстром художнього слова в філармонії.
З 1949 р. викладала літературу в Дніпропетровському фінансовому технікумі, де навіть одержала звання старшого радника фінансової служби. Саме там К. П. Фролова створила самодіяльний театр, який був визнаний одним з найкращих аматорських колективів в СРСР. Клавдія Павлівна була режисером і грала головні жіночі ролі. Спектаклі «Назар Стодоля» та «Гроза» за п'єсами Т.Шевченка і О. Островського були визнані найкращими на всесоюзних фестивалях самодіяльного мистецтва.
К. П. Фролову в 1955 р. було запрошено на посаду художнього керівника щойно відкритого Дніпропетровського Палацу студентів. Там вона створила систему масового залучення до творчості студентської молоді, формування гуртків в усіх напрямах творчої діяльності, які фактично стали студіями професіонального рівня.
З 1961 р. К.П Фролова — викладач, а з 1962 р. — доцент кафедри української літератури Дніпропетровського державного університету (погодинно вона періодично працювала в університеті з 1953 р.). В 1963 р. її тяжко хворий чоловік нарешті отримує як ветеран війни, малогабаритну «хрущовку» на вул. Косіора, і сім'я Клавдії Павлівни (чолові, син і батьки) нарешті перебирається туди з напівпідвальної комуналки.
З 1962 р. Фролова починає дослідження творчості письменників Розстріляного відродження. Саме тоді відкривалися деякі архіви, дозволяється перевидання творів українських митців, знищених в сталінську епоху. К. П. Фролова публікує наукові розвідки творчості поетів 20-х років, аналізує їх художні здобутки. Досліджує і творчість прозаїків тих років оприлюднює листи з Соловецького табору своїй дружині відомого прозаїка Григорія Епіка (це була чи не найперша подібна публікація в СРСР). Вона досліджує обставини загибелі репресованих українських письменників. Вже в роки перебудови публікує результати цих досліджень, наражаючись на атаки і судові позови з боку сталіністів.
У 60-ті роки К. П. Фролова аналізує нову поезію «шестидесятників», активно підтримує і пропагує молодих поетів нового покоління — Івана Драча, Ліну Костенко, Миколу Вінграновського, Василя Симоненка, схвалює не оприлюднені вірші аспіранта-філолога Василя Стуса і свого студента Івана Сокульсьского. Навкруги Клавдії Павлівни гуртується талановита, патріотично налаштована молодь. В «позалекційному» спілкуванні К. П. Фролової зі студентами обговорюються не тільки питання суто літературні, а і питання культурного та суспільного життя, до виступів і спілкування запрошуються провідні поети. Клавдія Павлівна працює з молодими талантами у літературному об'єднанні при міській бібліотеці, веде університетську літературну студію «Гарт».
У 1968 р. в Україні вибухає кампанія спрямована проти Олеся Гончара у зв'язку з його щойно надрукованим романом «Собор». Від викладачів і студентів університету влада вимагає публічного засудження цього твору як наклепницького та ідейно порочного. Особливо це, звичайно, стосувалося філологічного факультету. К. П. Фролова, ще в 1964 р. організовувала в Дніпропетровському університеті Всеукраїнську конференцію, присвячену творчості випускника факультету Олеся Гончара, писала про його романи рецензії і наукові статті. Вона високо оцінила і «Собор», відзначивши у рецензії на нього почуття палкого бажання до утвердження справжньої духовності, без якої суспільство замерзне в холодній сплячці, а це фатально позначиться і на соціально-економічному стані країни. Зі зрозумілих причин ця рецензія К. П. Фролової не була надрукована, а її студенти не тільки відмовилися брати участь у ганебній кампанії, але й написали гострого листа проти цькування видатного письменника. К. П. Фролову, яку було фактично відсторонено від спілкування зі студентами, друзі переконали у необхідності тимчасово залишити Україну. І кілька місяців вона перебувала у Росії. використовуючи цей час для роботи в бібліотеках і архівах, творчому спілкуванні з найкращими представниками російської філологічної і філософської науки.
Саме в цей час, у 1968 р. К. П. Фролова закінчила роботу над великою монографією, присвячену розвитку образної свідомості в українській ліриці 1917—1967 рр. Монографію було високо оцінено провідними літературознавцями, її вже було підготовлено до тиражування. Та місцеві контролюючі органи виявили в ній цілу низку імен поетів, творчість яких Кладія Павлівна аналізувала з високою професійністю і прихильністю, а навіть згадування цих імен було «не рекомендовано». Як результат — випуск книги було заборонено, а шрифт розсипано. Але К. П. Фролова все ж знайшла вихід. Дніпропетровський університет в той час був в системі всесоюзного міністерства, а московські чиновники, не розбираючись в українській літературі, завізували видання, і тираж було надруковано в 1970 р. в університетській типографії.
В 1972 р. Фролова в Інституті літератури Академії наук УРСР блискуче захищає докторську дисертацію присвячену українській ліриці. В тому ж році стає професором, а з 1973 р. очолює кафедру української літератури Дніпропетровського державного університету. К. П. Фролова спрямовує кафедру до серйозної наукової роботи на світовому рівні — це дослідження принципів художності, естетичного підгруддя літературної творчості, розвитку образної свідомості, природної основи таланту. Вона розробляє свій метод аналізу художнього твору, створює оригінальну систему естетичних категорій, вводить у науковий обіг нові терміни.
К. П. Фролова з великою любов'ю і майстерністю досліджує здобутки української літератури, перш за все поезії, різних часів, особливу увагу приділяючи сучасному літературному процесу, розглядає місце у всесвітній літературі літератури української, визначаючи її загальнолюдські і унікальні національні особливості. (Клавдія Павлівна і сама все життя писала вірші, які ніколи не оприлюднювала. Опублікувала лише дещицю з прозових творів).
К. П. Фролова переконана в тому, що її наукові здобутки слугують для підняттю духовного і освітнього рівня суспільства, розумінню своєї високої відповідальності за долю країни і прийдешніх поколінь. А втілення цього — разом з тонким розумінням природи художнього твору, відчуттям вогню незримої субстанції — має відбуватися через творчу і наполегливу працю шкільних вчителів, викладачів вишів та середніх спеціальних закладів. Саме їх підготовкою невтомно і талановито займається Клавдія Павлівна. В її лекціях поєднуються глибокий науковий підхід, всеосяжна ерудиція, ясність викладання, високий артистизм, педагогічне обдарування і щира любов до студентів. Тому для них кожна з цих лекцій стає справжнім святом. Послухати лекції Клавдії Павлівни приходять не тільки студенти з інших факультеті, але й і викладачі і аспіранти.
Вона стає одним з авторів підручників для вишів «Теорія літератури» (1975.) і «Українська радянська література» (1979). Її книга «Аналіз художнього твору» (1975), стала вкрай жаданою і для студентів і для фахівців — філологів.
На початку 1978 р. К. П. Фролова вступає до Спілки письменників України (яка на той час була частиною Спілки письменників СРСР), де стає одним з провідних діячів секції літературної критики. Її ґрунтовний аналіз творчості українських поетів та сучасного літературного процесу взагалі, який вона здійснювала у передмовах і післямовах до літературних видань і в періодиці ще з 1963 р. протягом понад 40 років, завжди привертали найпильнішу увагу письменників та філологів і найжвавіший інтерес з боку широких кіл читачів.
В фундаментальній монографії «Естетичні категорії в українській радянській ліриці» (1975) К. П. Фролова вперше представила ієрархічну систему естетичних категорій і продемонструвала їх застосування в аналізі конкретного літературного матеріалу. Вона стала ініціатором і основним організатором Всесоюзної наукової конференції « Естетичні категорії в літературознавчому та мистецтвознавчому аналізі», яка відбулася в 1978 р. Дніпропетровському університеті. Методологічна система досліджень в галузі естетики, створена професором К. П. Фроловою і методики, похідні з цієї системи проклали міст між естетикою і мистецтвознавством (літературо- театро-, музикознавством) та вивченням інших видів мистецтва, що до того робилося хіба що спорадично.
В 1979 р. К. П. Фролову запрошують на професорську посаду в Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова з пропозицією очолити новий напрямок, який сполучав би естетичний системний аналіз літературного процесу з його впровадженням на матеріалі літератури народів СРСР. (К. П. Фролова з 1967 р. активно працювала над проблемою національних і міжнаціональних засобів образності в літературі). В перспективі мала була б відкрита кафедра, в якій би розвивався цей напрямок як в освітньому, так і в науковому плані. Але Клавдія Павлівна все ж відмовилася від такої привабливої пропозиції. Переважила турбота про створену нею українську літературознавчу школу і бажання працювати саме на рідній землі, віддаючи сили українському суспільству.
У ті ж часи К. П. Фролову обирають головою університетської організації товариства «Знання». І вона починає швидко перетворювати цю досить бюрократичну тоді організацію, яка мала статус виконавця партійно- державних завдань на систему, яка генерувала ефективні методи просвіти людей — не тільки університетського контингенту, а і різних верств населення. Клавдія Павлівна створює Народний університет культури, який дуже швидко зростає до рівня значного загальноміського закладу. Було створено кілька факультетів, які охоплювали практично всі аспекти культури і мистецтва. К. П. Фролова, завдяки своїм знанням, енергії, діловим зв'язкам, гарячим бажанням підняти якнайбільше співвітчизників на високі культурні щаблі, зуміла зробити реальний народний заклад для досягнення цієї мети. Фактично на громадських засадах для викладання були залучені найкваліфікованіші лектори, задіяні культурні заклади. Клавдія Павлівна особисто приділяла весь вільний від навчальної і наукової роботи час діяльності в Народному університеті — читала оглядові і фахові лекції, проводила конференції і семінари, організовувала зустрічі з видатними митцями, розшукувала людей, які мали хист до культурної або наукової діяльності. Цей громадський заклад був визнаний найкращим народним університетом на Всесоюзному з'їзді товариства «Знання». За роки роботи Народного університету тисячі мешканців Дніпропетровська набули не тільки нових знань а й смак до літератури і мистецтва високого ґатунку, залучилися до культурного життя.
Одночасно з громадською роботою К. П. Фролова у 80-ті роки енергійно розвиває свою наукову школу, генерує плідні наукові ідеї, багато сил віддає викладацькій роботі, активно працює в декількох наукових і редакційних радах Під її керівництвом захищається чимало докторських і кандидатських дисертацій. З-під її пера виходять численні статті в академічних, популярних і «товстих» літературних журналах. Вона редагує наукові збірки і готує для них фундаментальні і оглядові статті. Ціла низка її статей розміщується в багатотомних енциклопедіях. В ці ж роки виходять книжки К. П. Фролової «Морально-естетичні пошуки в сучасній українській ліриці», «Теория и методика применения эстетических категорий в литературоведческом анализе», «Взаимовлияние и взаимосвязи советских национальных литератур».
К. П. Фролова вважає, що вчені мають залучати широкі верстви народу і, насамперед, молоді до розуміння результатів своєї роботи, важливості її для розвитку суспільства. Тому вона вишукує час і для популяризації літературознавства . В 1983 р. вона випускає книгу «Субстанції незримої вогонь». В ній популярно досліджується питання поетики художнього тексту, таємниці створення поетичного образу. А в 1987 р. виходить книга К. П. Фролової «Цікаве літературознавство». Глибоке проникнення в сутність художнього поєднувалося в ній з ясністю розповіді про складні питання літературної творчості, а висока ерудиція авторки — з щирою любов'ю до читача. Цим читачем мав бути школяр, але не тільки в шкільній, а і в студентській, і в працюючій молоді книга пробуджувала нові джерела почуття і розуміння літератури, а в декого ще й розпалювала справжній літературний дар. Ця книга, незважаючи на масовий тираж дуже швидко стала бібліографічною рідкістю. І в 1991 р. максимальним на той час накладом виходить її друге доповнене і перероблене видання, яке теж миттєво зникає з полиць книгарень і, на жаль, бібліотек. В 1989 р. Міністерство освіти СРСР звертається до К. П. Фролової з проханням написати подібну книгу російською мовою і з прикладами з російської літератури як посібник для всіх шкіл Радянського Союзу. І Клавдія Павлівна, значно розширюючи книгу, пише її російський варіант. Але наводячи численні приклади з літератури російської, зберігає в ній всі приклади української літератури, а крім того, наповнює книгу прикладами з багатьох літератур народів СРСР. Цю книгу було повністю підготовлено до друку масовим тиражем у серпні 1991 р. Але відомі події в Москві так і не дали можливості побачити їй світ.
У 1989 р. К. П. Фролова разом з сином стають ініціаторами створення Придніпровського Колегіуму — навчального закладу на принципово новій основі. Він мав поєднати останні класи середньої школи і бакалаврату. За задумом авторів проекту на навчання мала відбиратися найталановитіша молодь з усього Придніпровського регіону. Були розроблені оригінальні програми, які органічно поєднували глибоке вивчення гуманітарних дисциплін з формуванням системного мислення на базі точних наук, сформована систему постійного пошуку і відбору учнів до колегіуму, підібрані кваліфіковані викладачі. Проект успішно пройшов експертизу фахівців, до нього схвально віднеслися органи освіти і навіть зголосився фінансувати фонд «Відродження» (за умови надання місцевими органами влади достойного приміщення). Колегіум мав стати закладом який би дав справжнє виховання і глибоку освіту талановитій і патріотично налаштованій молоді, готувати справжню еліту регіону і країни.. На жаль, владні органи ні до, ні після проголошення незалежності України так і не підтримали цей проект — його було утоплено у питаннях приміщення, фінансування, підпорядкування, штатного складу, персоналій, системі відбору учнів та взагалі у бюрократичному болоті. Низка окремих програм, які були підготовлені для колегіуму згодом використовувалися в різних навчальних закладах України і Росії вже без участі авторів.
В часи перебудови К. П. Фролова активно виступає за повернення визначних археологічних знахідок на території України і художніх цінностей, вивезених з України в різні роки до українських музеїв. Вона веде гостру дискусію в листах з російським академіком Лихачовим (з яким до того листувалася з літературознавчих питань) заперечуючи його пропозицію зосередити всі мистецькі та історичні цінності Радянського Союзу у Москві і Ленінграді В ці часи К. П. Фролова стає одним з лідерів громадського руху в галузі культури. Як делегат від Дніпропетровщини вона бере активну участь в установчому з'їзді Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, з'їзді української інтелігенції. Там вона виступає за утвердження і розвиток української культури і мови як найважливішої складової майбутньої демократичної Української держави. Наприкінці 80-х в періодичних виданнях публікуються оповідання-спогади Клавдії Павлівни(зокрема «Рудька», де йдеться про голодомор в її селі), які друкувалися в іноземних виданнях під псевдо або без підпису автора.
Ще в 70-ті роки К. П. Фролова займається проблемою «Людина і природа». З дитинства, яке пройшло в мальовничій Орільщині (Царичанському районі Дніпропетровської області) Клавдія Павлівна дуже тонко сприймає природу, відчуває глибокі взаємовідносини з нею людини. Її роздуми і почуття стали основою для наукових розробок цієї теми в літературі в основному української. Ці розробки ввійшли в монографії, статті К. П. Фролової, а також були розвинуті її учнями. І як завжди у своєму житті Клавдія Павлівна сполучає наукові розробки з практичною діяльністю. Вона виступає перед активістами неформальної екологічної організації «Семінар з оточуючого середовища (SOS)», яку її син започаткував у 1975 р. А згодом активно сприяє створенню незалежної громадської екологічної асоціації «Зелений світ». В 1992 р. К. П. Фролова створює культурологічну громадську організацію « Зелена вітальня». Вона згуртовує творчу інтелігенцію, вчених, викладачів, студентів, народних митців, людей, аматорів літератури і мистецтва, які вболівають за стан української природи. Кожне засідання організації (2 рази на місяць) стає подією в культурному житті міста. Програми засідань включали виступи вчених, письменників, артистів. музикантів. Організовувалися виставки митців. Метою організації було залучення громадськості до екологічного руху через емоційне сприйняття необхідності захисту природи, збереження її ресурсів для прийдешніх поколінь. Розуміючи, що реальний вплив на стан природи, на практику природокористування можливий за використанням політичних важелів, К. П. Фролова активно сприяє створенню регіональної організації партії Зелених України (ПЗУ). Вона не тільки стає членом цієї партії, але й пише Маніфест Зелених Україні, який з'їзді ПЗУ приймається як офіційний документ партії. Клавдія Павлівна пише матеріали для партійних видань, листівки для виборчою кампанії, дає пропозиції щодо діяльності Зелених.
В 1992 р. Клавдію Павлівну спостигає велике горе — смерть чоловіка Бориса Мусійовича Хазана, фронтовика, учителя, патріота України, який завжди підтримував дружину у важкі часи, добре розумів значення її діяльності, з яким вона була у шлюбі 46 років. До того вона емоційно тяжко пережила відхід з життя свого батька Павла Сергійовича Фролова (у 1974 р.) і матері Ніни Данилівні (у 1981 р.), які віддали багато душевних сил вихованню дочки, були оплотом для її прагнень… Але вже приходили до світу майбутні покоління — у 1974р онук Павло, в 1981 р. — онука Наталія, а згодом в сім'ї Павла народилися правнуки Клавдії Павлівни — Андрійко (в 1999 р.)
Разом з розвитком своєї наукової школи і підготовкою фахівців — філологів К. П. Фролова серйозно займається вивченням і аналізом українського фольклору, насамперед — Придніпровського регіону. Клавдія Павлівна природно ввібрала в себе народний дух, світосприйняття основи народу — українського селянства ще з дитячих літ. І зараз вона збирає і аналізує в літературному, історичному і соціальному вимірах численні зразки істинно народного слова, які ще не ставали предметом професійного вивчення філологів, істориків, соціологів. З притаманною їй наснагою Клавдія Павлівна розробляє стратегію пошуку фольклорного матеріалу, організує експедиції студентів, які збирають його. В 1991 р. виходить її популярна книга про український фольклор « Прилетіла ластівка». В 1993 р. вона створює навчальний посібник з народознавства «Ярина», який стає найпопулярнішим підручником і довідником з цього питання, а разом з тим глибокою науковою розробкою теми.
У тому ж році К. П. Фролова за віком йде з посади зав. кафедрою, залишаючись її професором і науковим керівником, продовжуючи вести напружену навчальну, наукову і громадську діяльність. Але в 1994 р. роботу К. П. Фролової перепиняє тяжка хвороба. Сталося так, що ліфти у 12-поверховому корпусі університету не працювали через нестачу коштів на електрику, і професор Фролова на восьмому десятку років щоденно мала пішки підійматися на найвищі поверхи, щоб читати лекції, консультувати студентів і колег. Одного вечора після лекцій вона ще поїхала до лікарні відвідати хвору аспірантку. Там теж довелося підійматися високо східцями… Втратила свідомість ледь діставшись домівки. Син встиг доставити її до лікарні у вкрай тяжкому стані. Лікарі визначили обширний інсульт, і кілька тижнів боролися за її життя. Найоптимістичніший прогноз був: можливо ще кілька років життя, але в паралізованому стані. Натомість завдяки зусиллям близьких та насамперед її несамовитій волі до творчого життя і служіння Україні Клавдія Павлівна за кілька місяців повертається до повнокровної діяльності.
В 1994 р. К. П. Фролова стає професором кафедри літератури і мистецтва Дніпропетровського національного університету. Вона проводить регулярні теоретичні семінари, бере участь в організації міжнародних і всеукраїнських конференцій, пише статті про творчість сучасних письменників, аналізує літературний процес. К. П. Фролова продовжує працювати у редакційних радах філологічних видань, Вченій раді університету, спеціалізованих радах із присудження наукових ступенів. І скрізь вона займає активну, принципову позицію, обстоюючи підтримку належного наукового рівня, сприяння творчому пошуку, ерудиції і глибокому проникненню в сутність предмета.
К. П. Фролова продовжує розвивати і діяльність в галузі народознавства. Стає ініціатором створення в університеті лабораторії українського фольклору, де у філологів буде можливість працювати разом з музикознавцями, мистецтвознавцями та істориками. Під її науковим керівництвом відбувається активний і масштабний збір і аналіз зразків народної творчості — усної, музичної, художньої. Завдяки цьому зберігаються від зникнення численні зразки цієї творчості, яка відображає істинну душу народу.
В 1996 р. К. П. Фролова офіційно призначається на посаду головного наукового співробітника лабораторії українського фольклору. Вона ініціює видання наукових збірок « Народознавчі аспекти мови, фольклору та літератури Придніпров'я». «Фольклор і говори Наддніпрянщини», стає їх співавтором і редактором. В 2001 р. виходить її монографія «Рай-поле. Фольклор і сучасна народна творчість Придніпров'я».
Одночасно К. П. Фролова продовжує активно працювати і в інших філологічних галузях. Друкуються її роботи «Духовність і мистецтво», «Шестидесятництво (витоки, суть і сучасність)», «Жанр як морфологічна категорія», «Шевченко в Японії» тощо. А в 2001 р. виходить монографія К. П. Фролової «Методологічні та філософсько-психологічні основи теорії літератури і мистецтва», яка стала визначною подією в гуманітарній науковій сфері. (На жаль ніхто з власних або науково-освітніх кіл не зголосився підтримати це видання, і воно було здійснено коштом сім'ї Клавдії Павлівни.) В 2005р . К. П. Фролова стає співавтором книг « Слово про літературу та письменників Придніпров'я», «Антологія прози Придніпров'я»
В 2006 р. Клавдія Павлівна видає книгу публіцистичних роздумів «Перед очисною грозою». Книгу про українських борців за свободу, людську гідність, збереження культури і духовності українського народу. Книгу про духовний світ, у якому жив народ, світ, який можна відчути через незнищенні фольклорні джерела. Але попри те, що в книзі подано унікальний матеріал про дніпропетровців, місцева влада навіть не відповіла на прохання К. П. Фролової допомогти з фінансуванням цього видання. І Клавдія Павлівна вимушена видавати книги, так потрібні для українського власним коштом.
В цей же час К. П. Фролова паралельно працює і над іншими темами. В 2006 р. вона підготувала до видання «Євшан-зілля» — фундаментальну хрестоматію з українознавства, в якій величезна робота з дбайливого відбору матеріалу поєднувалася з авторським науковим підходом. Це давало можливість молоді й усім зацікавленим громадянам України ввійти в тему українства на об'єктивному і системному підгрудді, розвинути або пробудити любов до рідної землі, осмислити причини перемог і поразок на шляху складної і часто трагічної української історії. І знов ніхто із «сильних світу цього» не посприяв виданню цієї книги.
Напружена боротьба за становлення і розвиток дійсної культури, за формування освіченого і патріотичного громадянського суспільства в умовах розпалюванню поклоніння золотому тельцеві, яке спирається на хтиву сутності багатьох «вершителів долі» на всіх рівнях влади, ця нерівна боротьба різко погіршила стан здоров'я К. П. Фролової. Значну роль тут зіграли і вроджений порок серця, який Клавдія Павлівна мужньо долала все життя і пережитий тяжкий інсульт.
Наприкінці 2006 р. вона залишає роботу в університеті, якому віддала 50 років життя, і зосереджується на творчій роботі. Попри всі негаразди К. П. Фролова береться за написання фундаментальної монографії «Естетика», яка б мала стати і глибоко науковою книгою і необхідним підручником для гуманітаріїв. Клавдія Павлівна охоче приймає у своїй домівці студентів, письменників, людей, небайдужих до літератури і мистецтва, Вона щоденно цікавиться подіями в країні і світі, висловлює з цього свої думки, пише пропозиції у владні структури.
Але в листопаді 2007 р. у Клавдії Павлівни трапляється новий, вкрай тяжкий інсульт. Три місяці йде боротьба за її життя, і, нарешті, вона повертається додому, де рідні створюють їй належний догляд. Дуже втішив Клавдію Павлівну візит колег і учнів з університету, Спілки письменників, Спілки театральних діячів, які дуже тепло поздоровили її з 85-річчям. Телефоном її поздоровляли відомі письменники і літературознавці з Києва та інших міст України.
І знову до роботи… К. П. Фролова пише статті, надає методичні рекомендації і продовжує працювати над «Естетикою». Університет дає можливість видати частину цього рукопису, який виходить у 2008 р. (за участю останньої аспірантки Клавдії Павлівни В. Д. Галацької) як Посібник до вивчення курсу «Естетика». Незважаючи на кволість організму нестримна душа Клавдії Павлівни рветься до творчості, до нових наукових розвідок. Її розум як завжди сповнений ідеями. Вона накреслює різнопланові теми робіт, серед яких «Взаємодія науки і мистецтва», «Динамічне співвідношення літератури і дійсності», «Українська музично-літературна естетика». В 2008 р. К. П. Фролову запрошують в Дніпропетровську консерваторію як професора, і вона готує навчальні плани спецкурсів на тему взаємодії літератури та музики, відповідний дидактичний матеріал, запрошує до себе студентів на консультацію. Починає писати «Реальні оповідання», описуючи і художньо аналізуючи факти зі свого життя, зустрічі з людьми, згодом писати стає важче і вона починає більше розповідати.
Своє 87-річчя 24 лютого 2010 р. Клавдія Павлівна відзначила у колі своїх дітей і онуків. А вранці 21 березня 2010 року у власній квартирі у Дніпропетровську. На панахиду прийшли колишні колеги Клавдії Павлівни — вчені, викладачі, письменники, митці, театральні діячі, музиканти — світлі, щирі люди. З великим сумом, вдячністю і сердешним теплом згадували щасливі нагоди спілкування с Клавдією Павлівною, читали вірші, говорили, що тільки зараз люди почнуть усвідомлювати її внесок в науку, освіту, літературу, внесок в побудову нового суспільства.
Клавдію Павлівну Фролову поховали 24 березня 2010 р. на Лівобережному кладовищі Дніпропетровська, неподалік від могил батьків поряд з могилою чоловіка.
Родина
В 1946 р. К. П. Фролова одружується з морським офіцером Борисом Мусієвичем Хазаном — випускником фізичного факультету Дніпропетровського університету.
У березні 1947 р. Клавдія Павлівна народила сина Віктора у селі Юр'ївка Царичанського району, де після війни жили її батьки.
- онук Хазан Павло Вікторович (1974) — депутат Дніпропетровської обласної ради, офіцер, служить в АТО та ООС
- онука Наталія Хазан (1981) — підприємець, продюсерка, волонтерка
- син — український учений, політик, літератор Віктор Хазан (1947)
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Клавдія Фролова
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2010 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2019 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2010 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Frolova Klavdiya Pavlivna Frolova 24 lyutogo 1923 s Senkove Orlovskoyi oblasti 21 bereznya 2010 Dnipropetrovsk ukrayinskij literaturoznavec i kritik profesor zaviduvach kafedri ukrayinskoyi literaturi Dnipropetrovskogo universitetu Monografiyi j rozvidki Andrij Golovko u spivavtorstvi 1967 Rozvitok obraznoyi svidomosti v ukrayinskij radyanskij lirici 1970 Analiz hudozhnogo tvoru 1975 Estetichni kategoriyi v ukrayinskij radyanskij lirici 1976 Frolova Klavdiya PavlivnaNarodilasya24 lyutogo 1923 1923 02 24 Senkovo Orlovska oblast RosiyaPomerla21 bereznya 2010 2010 03 21 87 rokiv DnipropetrovskKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistnaukovicyaAlma materDnipropetrovskij derzhavnij universitet Odeskomu universiteti Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Dzherela 4 PosilannyaZhittyepisred Narodilasya 24 lyutogo 1923 r v rosijskomu seli Syenkovo Orlovskoyi guberniyi Batko Pavlo Sergijovich starshij sin u velikij selyanskij rodini pracyuvav vinorobom v Krimu zakinchiv vijsko feldshersku shkolu v Petergofi brav uchast u pershij svitovij vijni a zgodom i u gromadyanskij de i odruzhivsya z Ninoyu Danilivnoyu yunoyu medsestroyu rodom z Gomelshini matir yu Klavdiyi Frolovoyi U 1927 r Pavlo Sergijovich Frolov oderzhavshi she j radyanskij diplom pereyihav z rodinoyu v Ukrayinu do sela Rudka Carichanskogo rajonu na Dnipropetrovshini Tam vin zasnuvav ambulatoriyu faktichno sformuvavshi sistemu medichnoyi dopomogi selyanam Vchilasya v shkolah Rudki i Kitajgoroda zahoplyuvalasya literaturoyu i teatrom stavila samodiyalni vistavi i grala v nih Perezhila chasi nimecko fashistskoyi okupaciyi u hutori Kunsha v Krasnodarskomu krayi kudi evakuyuvalasya z rodinoyu u 1941 r Tam razom z batkami dopomagala partizanskomu ruhovi perehovuvala yevrejsku rodinu A pislya vizvolennya Chervonoyu Armiyeyu organizuvala shkolu dlya miscevih i evakujovanih ditej i stala yiyi oficijnim direktorom i vikladachem V 1939 r vstupila do filologichnogo fakultetu Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu Pid chas vijni navchalasya v Odeskomu universiteti yakij evakuyuvavsya do Majkopu a zgodom do Turkmeniyi Povernuvshis v 1944 r v Dnipropetrovsk vona prodovzhuyuchi navchannya v universiteti vstupaye do Teatralnogo uchilisha 1945 roku Frolova z vidznakoyu zakinchuye universitet i odnochasno z navchannyam v Teatralnomu uchilishi pochinaye vikladati tam filologichni disciplini V 1947 roci K P Frolovu bulo zaprosheno do Ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru im Shevchenka v Dnipropetrovsku de vona stala odniyeyu z providnih aktris a z pochatku 1948 r bula priznachena zaviduvachkoyu literaturnoyi chastini teatru Yiyi roli v klasichnomu repertuari Pidstupnist i kohannya F Shillera Mertvi dushi Gogolya ta in i v suchasnih p yesah Shastya P Pavlenka ta inshi viklikali shvalni vidguki Ale togochasna atmosfera v radyanskomu mistectvi zmusila molodu perspektivnu aktrisu 1949 roku pokinuti profesijnu scenu Dovelosya zajmatisya riznimi spravami davati uroki balnih tanciv vikladati krasnopis vesti teatralni gurtki pracyuvati diktorom na radio majstrom hudozhnogo slova v filarmoniyi Z 1949 r vikladala literaturu v Dnipropetrovskomu finansovomu tehnikumi de navit oderzhala zvannya starshogo radnika finansovoyi sluzhbi Same tam K P Frolova stvorila samodiyalnij teatr yakij buv viznanij odnim z najkrashih amatorskih kolektiviv v SRSR Klavdiya Pavlivna bula rezhiserom i grala golovni zhinochi roli Spektakli Nazar Stodolya ta Groza za p yesami T Shevchenka i O Ostrovskogo buli viznani najkrashimi na vsesoyuznih festivalyah samodiyalnogo mistectva K P Frolovu v 1955 r bulo zaprosheno na posadu hudozhnogo kerivnika shojno vidkritogo Dnipropetrovskogo Palacu studentiv Tam vona stvorila sistemu masovogo zaluchennya do tvorchosti studentskoyi molodi formuvannya gurtkiv v usih napryamah tvorchoyi diyalnosti yaki faktichno stali studiyami profesionalnogo rivnya Z 1961 r K P Frolova vikladach a z 1962 r docent kafedri ukrayinskoyi literaturi Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu pogodinno vona periodichno pracyuvala v universiteti z 1953 r V 1963 r yiyi tyazhko hvorij cholovik nareshti otrimuye yak veteran vijni malogabaritnu hrushovku na vul Kosiora i sim ya Klavdiyi Pavlivni cholovi sin i batki nareshti perebirayetsya tudi z napivpidvalnoyi komunalki Z 1962 r Frolova pochinaye doslidzhennya tvorchosti pismennikiv Rozstrilyanogo vidrodzhennya Same todi vidkrivalisya deyaki arhivi dozvolyayetsya perevidannya tvoriv ukrayinskih mitciv znishenih v stalinsku epohu K P Frolova publikuye naukovi rozvidki tvorchosti poetiv 20 h rokiv analizuye yih hudozhni zdobutki Doslidzhuye i tvorchist prozayikiv tih rokiv oprilyudnyuye listi z Soloveckogo taboru svoyij druzhini vidomogo prozayika Grigoriya Epika ce bula chi ne najpersha podibna publikaciya v SRSR Vona doslidzhuye obstavini zagibeli represovanih ukrayinskih pismennikiv Vzhe v roki perebudovi publikuye rezultati cih doslidzhen narazhayuchis na ataki i sudovi pozovi z boku stalinistiv U 60 ti roki K P Frolova analizuye novu poeziyu shestidesyatnikiv aktivno pidtrimuye i propaguye molodih poetiv novogo pokolinnya Ivana Dracha Linu Kostenko Mikolu Vingranovskogo Vasilya Simonenka shvalyuye ne oprilyudneni virshi aspiranta filologa Vasilya Stusa i svogo studenta Ivana Sokulsskogo Navkrugi Klavdiyi Pavlivni gurtuyetsya talanovita patriotichno nalashtovana molod V pozalekcijnomu spilkuvanni K P Frolovoyi zi studentami obgovoryuyutsya ne tilki pitannya suto literaturni a i pitannya kulturnogo ta suspilnogo zhittya do vistupiv i spilkuvannya zaproshuyutsya providni poeti Klavdiya Pavlivna pracyuye z molodimi talantami u literaturnomu ob yednanni pri miskij biblioteci vede universitetsku literaturnu studiyu Gart U 1968 r v Ukrayini vibuhaye kampaniya spryamovana proti Olesya Gonchara u zv yazku z jogo shojno nadrukovanim romanom Sobor Vid vikladachiv i studentiv universitetu vlada vimagaye publichnogo zasudzhennya cogo tvoru yak naklepnickogo ta idejno porochnogo Osoblivo ce zvichajno stosuvalosya filologichnogo fakultetu K P Frolova she v 1964 r organizovuvala v Dnipropetrovskomu universiteti Vseukrayinsku konferenciyu prisvyachenu tvorchosti vipusknika fakultetu Olesya Gonchara pisala pro jogo romani recenziyi i naukovi statti Vona visoko ocinila i Sobor vidznachivshi u recenziyi na nogo pochuttya palkogo bazhannya do utverdzhennya spravzhnoyi duhovnosti bez yakoyi suspilstvo zamerzne v holodnij splyachci a ce fatalno poznachitsya i na socialno ekonomichnomu stani krayini Zi zrozumilih prichin cya recenziya K P Frolovoyi ne bula nadrukovana a yiyi studenti ne tilki vidmovilisya brati uchast u ganebnij kampaniyi ale j napisali gostrogo lista proti ckuvannya vidatnogo pismennika K P Frolovu yaku bulo faktichno vidstoroneno vid spilkuvannya zi studentami druzi perekonali u neobhidnosti timchasovo zalishiti Ukrayinu I kilka misyaciv vona perebuvala u Rosiyi vikoristovuyuchi cej chas dlya roboti v bibliotekah i arhivah tvorchomu spilkuvanni z najkrashimi predstavnikami rosijskoyi filologichnoyi i filosofskoyi nauki Same v cej chas u 1968 r K P Frolova zakinchila robotu nad velikoyu monografiyeyu prisvyachenu rozvitku obraznoyi svidomosti v ukrayinskij lirici 1917 1967 rr Monografiyu bulo visoko ocineno providnimi literaturoznavcyami yiyi vzhe bulo pidgotovleno do tirazhuvannya Ta miscevi kontrolyuyuchi organi viyavili v nij cilu nizku imen poetiv tvorchist yakih Kladiya Pavlivna analizuvala z visokoyu profesijnistyu i prihilnistyu a navit zgaduvannya cih imen bulo ne rekomendovano Yak rezultat vipusk knigi bulo zaboroneno a shrift rozsipano Ale K P Frolova vse zh znajshla vihid Dnipropetrovskij universitet v toj chas buv v sistemi vsesoyuznogo ministerstva a moskovski chinovniki ne rozbirayuchis v ukrayinskij literaturi zavizuvali vidannya i tirazh bulo nadrukovano v 1970 r v universitetskij tipografiyi V 1972 r Frolova v Instituti literaturi Akademiyi nauk URSR bliskuche zahishaye doktorsku disertaciyu prisvyachenu ukrayinskij lirici V tomu zh roci staye profesorom a z 1973 r ocholyuye kafedru ukrayinskoyi literaturi Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu K P Frolova spryamovuye kafedru do serjoznoyi naukovoyi roboti na svitovomu rivni ce doslidzhennya principiv hudozhnosti estetichnogo pidgruddya literaturnoyi tvorchosti rozvitku obraznoyi svidomosti prirodnoyi osnovi talantu Vona rozroblyaye svij metod analizu hudozhnogo tvoru stvoryuye originalnu sistemu estetichnih kategorij vvodit u naukovij obig novi termini K P Frolova z velikoyu lyubov yu i majsternistyu doslidzhuye zdobutki ukrayinskoyi literaturi persh za vse poeziyi riznih chasiv osoblivu uvagu pridilyayuchi suchasnomu literaturnomu procesu rozglyadaye misce u vsesvitnij literaturi literaturi ukrayinskoyi viznachayuchi yiyi zagalnolyudski i unikalni nacionalni osoblivosti Klavdiya Pavlivna i sama vse zhittya pisala virshi yaki nikoli ne oprilyudnyuvala Opublikuvala lishe deshicyu z prozovih tvoriv K P Frolova perekonana v tomu sho yiyi naukovi zdobutki sluguyut dlya pidnyattyu duhovnogo i osvitnogo rivnya suspilstva rozuminnyu svoyeyi visokoyi vidpovidalnosti za dolyu krayini i prijdeshnih pokolin A vtilennya cogo razom z tonkim rozuminnyam prirodi hudozhnogo tvoru vidchuttyam vognyu nezrimoyi substanciyi maye vidbuvatisya cherez tvorchu i napoleglivu pracyu shkilnih vchiteliv vikladachiv vishiv ta serednih specialnih zakladiv Same yih pidgotovkoyu nevtomno i talanovito zajmayetsya Klavdiya Pavlivna V yiyi lekciyah poyednuyutsya glibokij naukovij pidhid vseosyazhna erudiciya yasnist vikladannya visokij artistizm pedagogichne obdaruvannya i shira lyubov do studentiv Tomu dlya nih kozhna z cih lekcij staye spravzhnim svyatom Posluhati lekciyi Klavdiyi Pavlivni prihodyat ne tilki studenti z inshih fakulteti ale j i vikladachi i aspiranti Vona staye odnim z avtoriv pidruchnikiv dlya vishiv Teoriya literaturi 1975 i Ukrayinska radyanska literatura 1979 Yiyi kniga Analiz hudozhnogo tvoru 1975 stala vkraj zhadanoyu i dlya studentiv i dlya fahivciv filologiv Na pochatku 1978 r K P Frolova vstupaye do Spilki pismennikiv Ukrayini yaka na toj chas bula chastinoyu Spilki pismennikiv SRSR de staye odnim z providnih diyachiv sekciyi literaturnoyi kritiki Yiyi gruntovnij analiz tvorchosti ukrayinskih poetiv ta suchasnogo literaturnogo procesu vzagali yakij vona zdijsnyuvala u peredmovah i pislyamovah do literaturnih vidan i v periodici she z 1963 r protyagom ponad 40 rokiv zavzhdi privertali najpilnishu uvagu pismennikiv ta filologiv i najzhvavishij interes z boku shirokih kil chitachiv V fundamentalnij monografiyi Estetichni kategoriyi v ukrayinskij radyanskij lirici 1975 K P Frolova vpershe predstavila iyerarhichnu sistemu estetichnih kategorij i prodemonstruvala yih zastosuvannya v analizi konkretnogo literaturnogo materialu Vona stala iniciatorom i osnovnim organizatorom Vsesoyuznoyi naukovoyi konferenciyi Estetichni kategoriyi v literaturoznavchomu ta mistectvoznavchomu analizi yaka vidbulasya v 1978 r Dnipropetrovskomu universiteti Metodologichna sistema doslidzhen v galuzi estetiki stvorena profesorom K P Frolovoyu i metodiki pohidni z ciyeyi sistemi proklali mist mizh estetikoyu i mistectvoznavstvom literaturo teatro muzikoznavstvom ta vivchennyam inshih vidiv mistectva sho do togo robilosya hiba sho sporadichno V 1979 r K P Frolovu zaproshuyut na profesorsku posadu v Moskovskij derzhavnij universitet im M V Lomonosova z propoziciyeyu ocholiti novij napryamok yakij spoluchav bi estetichnij sistemnij analiz literaturnogo procesu z jogo vprovadzhennyam na materiali literaturi narodiv SRSR K P Frolova z 1967 r aktivno pracyuvala nad problemoyu nacionalnih i mizhnacionalnih zasobiv obraznosti v literaturi V perspektivi mala bula b vidkrita kafedra v yakij bi rozvivavsya cej napryamok yak v osvitnomu tak i v naukovomu plani Ale Klavdiya Pavlivna vse zh vidmovilasya vid takoyi privablivoyi propoziciyi Perevazhila turbota pro stvorenu neyu ukrayinsku literaturoznavchu shkolu i bazhannya pracyuvati same na ridnij zemli viddayuchi sili ukrayinskomu suspilstvu U ti zh chasi K P Frolovu obirayut golovoyu universitetskoyi organizaciyi tovaristva Znannya I vona pochinaye shvidko peretvoryuvati cyu dosit byurokratichnu todi organizaciyu yaka mala status vikonavcya partijno derzhavnih zavdan na sistemu yaka generuvala efektivni metodi prosviti lyudej ne tilki universitetskogo kontingentu a i riznih verstv naselennya Klavdiya Pavlivna stvoryuye Narodnij universitet kulturi yakij duzhe shvidko zrostaye do rivnya znachnogo zagalnomiskogo zakladu Bulo stvoreno kilka fakultetiv yaki ohoplyuvali praktichno vsi aspekti kulturi i mistectva K P Frolova zavdyaki svoyim znannyam energiyi dilovim zv yazkam garyachim bazhannyam pidnyati yaknajbilshe spivvitchiznikiv na visoki kulturni shabli zumila zrobiti realnij narodnij zaklad dlya dosyagnennya ciyeyi meti Faktichno na gromadskih zasadah dlya vikladannya buli zalucheni najkvalifikovanishi lektori zadiyani kulturni zakladi Klavdiya Pavlivna osobisto pridilyala ves vilnij vid navchalnoyi i naukovoyi roboti chas diyalnosti v Narodnomu universiteti chitala oglyadovi i fahovi lekciyi provodila konferenciyi i seminari organizovuvala zustrichi z vidatnimi mitcyami rozshukuvala lyudej yaki mali hist do kulturnoyi abo naukovoyi diyalnosti Cej gromadskij zaklad buv viznanij najkrashim narodnim universitetom na Vsesoyuznomu z yizdi tovaristva Znannya Za roki roboti Narodnogo universitetu tisyachi meshkanciv Dnipropetrovska nabuli ne tilki novih znan a j smak do literaturi i mistectva visokogo gatunku zaluchilisya do kulturnogo zhittya Odnochasno z gromadskoyu robotoyu K P Frolova u 80 ti roki energijno rozvivaye svoyu naukovu shkolu generuye plidni naukovi ideyi bagato sil viddaye vikladackij roboti aktivno pracyuye v dekilkoh naukovih i redakcijnih radah Pid yiyi kerivnictvom zahishayetsya chimalo doktorskih i kandidatskih disertacij Z pid yiyi pera vihodyat chislenni statti v akademichnih populyarnih i tovstih literaturnih zhurnalah Vona redaguye naukovi zbirki i gotuye dlya nih fundamentalni i oglyadovi statti Cila nizka yiyi statej rozmishuyetsya v bagatotomnih enciklopediyah V ci zh roki vihodyat knizhki K P Frolovoyi Moralno estetichni poshuki v suchasnij ukrayinskij lirici Teoriya i metodika primeneniya esteticheskih kategorij v literaturovedcheskom analize Vzaimovliyanie i vzaimosvyazi sovetskih nacionalnyh literatur K P Frolova vvazhaye sho vcheni mayut zaluchati shiroki verstvi narodu i nasampered molodi do rozuminnya rezultativ svoyeyi roboti vazhlivosti yiyi dlya rozvitku suspilstva Tomu vona vishukuye chas i dlya populyarizaciyi literaturoznavstva V 1983 r vona vipuskaye knigu Substanciyi nezrimoyi vogon V nij populyarno doslidzhuyetsya pitannya poetiki hudozhnogo tekstu tayemnici stvorennya poetichnogo obrazu A v 1987 r vihodit kniga K P Frolovoyi Cikave literaturoznavstvo Gliboke proniknennya v sutnist hudozhnogo poyednuvalosya v nij z yasnistyu rozpovidi pro skladni pitannya literaturnoyi tvorchosti a visoka erudiciya avtorki z shiroyu lyubov yu do chitacha Cim chitachem mav buti shkolyar ale ne tilki v shkilnij a i v studentskij i v pracyuyuchij molodi kniga probudzhuvala novi dzherela pochuttya i rozuminnya literaturi a v dekogo she j rozpalyuvala spravzhnij literaturnij dar Cya kniga nezvazhayuchi na masovij tirazh duzhe shvidko stala bibliografichnoyu ridkistyu I v 1991 r maksimalnim na toj chas nakladom vihodit yiyi druge dopovnene i pereroblene vidannya yake tezh mittyevo znikaye z polic knigaren i na zhal bibliotek V 1989 r Ministerstvo osviti SRSR zvertayetsya do K P Frolovoyi z prohannyam napisati podibnu knigu rosijskoyu movoyu i z prikladami z rosijskoyi literaturi yak posibnik dlya vsih shkil Radyanskogo Soyuzu I Klavdiya Pavlivna znachno rozshiryuyuchi knigu pishe yiyi rosijskij variant Ale navodyachi chislenni prikladi z literaturi rosijskoyi zberigaye v nij vsi prikladi ukrayinskoyi literaturi a krim togo napovnyuye knigu prikladami z bagatoh literatur narodiv SRSR Cyu knigu bulo povnistyu pidgotovleno do druku masovim tirazhem u serpni 1991 r Ale vidomi podiyi v Moskvi tak i ne dali mozhlivosti pobachiti yij svit U 1989 r K P Frolova razom z sinom stayut iniciatorami stvorennya Pridniprovskogo Kolegiumu navchalnogo zakladu na principovo novij osnovi Vin mav poyednati ostanni klasi serednoyi shkoli i bakalavratu Za zadumom avtoriv proektu na navchannya mala vidbiratisya najtalanovitisha molod z usogo Pridniprovskogo regionu Buli rozrobleni originalni programi yaki organichno poyednuvali gliboke vivchennya gumanitarnih disciplin z formuvannyam sistemnogo mislennya na bazi tochnih nauk sformovana sistemu postijnogo poshuku i vidboru uchniv do kolegiumu pidibrani kvalifikovani vikladachi Proekt uspishno projshov ekspertizu fahivciv do nogo shvalno vidneslisya organi osviti i navit zgolosivsya finansuvati fond Vidrodzhennya za umovi nadannya miscevimi organami vladi dostojnogo primishennya Kolegium mav stati zakladom yakij bi dav spravzhnye vihovannya i gliboku osvitu talanovitij i patriotichno nalashtovanij molodi gotuvati spravzhnyu elitu regionu i krayini Na zhal vladni organi ni do ni pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini tak i ne pidtrimali cej proekt jogo bulo utopleno u pitannyah primishennya finansuvannya pidporyadkuvannya shtatnogo skladu personalij sistemi vidboru uchniv ta vzagali u byurokratichnomu boloti Nizka okremih program yaki buli pidgotovleni dlya kolegiumu zgodom vikoristovuvalisya v riznih navchalnih zakladah Ukrayini i Rosiyi vzhe bez uchasti avtoriv V chasi perebudovi K P Frolova aktivno vistupaye za povernennya viznachnih arheologichnih znahidok na teritoriyi Ukrayini i hudozhnih cinnostej vivezenih z Ukrayini v rizni roki do ukrayinskih muzeyiv Vona vede gostru diskusiyu v listah z rosijskim akademikom Lihachovim z yakim do togo listuvalasya z literaturoznavchih pitan zaperechuyuchi jogo propoziciyu zoserediti vsi mistecki ta istorichni cinnosti Radyanskogo Soyuzu u Moskvi i Leningradi V ci chasi K P Frolova staye odnim z lideriv gromadskogo ruhu v galuzi kulturi Yak delegat vid Dnipropetrovshini vona bere aktivnu uchast v ustanovchomu z yizdi Tovaristva ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka z yizdi ukrayinskoyi inteligenciyi Tam vona vistupaye za utverdzhennya i rozvitok ukrayinskoyi kulturi i movi yak najvazhlivishoyi skladovoyi majbutnoyi demokratichnoyi Ukrayinskoyi derzhavi Naprikinci 80 h v periodichnih vidannyah publikuyutsya opovidannya spogadi Klavdiyi Pavlivni zokrema Rudka de jdetsya pro golodomor v yiyi seli yaki drukuvalisya v inozemnih vidannyah pid psevdo abo bez pidpisu avtora She v 70 ti roki K P Frolova zajmayetsya problemoyu Lyudina i priroda Z ditinstva yake projshlo v malovnichij Orilshini Carichanskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti Klavdiya Pavlivna duzhe tonko sprijmaye prirodu vidchuvaye gliboki vzayemovidnosini z neyu lyudini Yiyi rozdumi i pochuttya stali osnovoyu dlya naukovih rozrobok ciyeyi temi v literaturi v osnovnomu ukrayinskoyi Ci rozrobki vvijshli v monografiyi statti K P Frolovoyi a takozh buli rozvinuti yiyi uchnyami I yak zavzhdi u svoyemu zhitti Klavdiya Pavlivna spoluchaye naukovi rozrobki z praktichnoyu diyalnistyu Vona vistupaye pered aktivistami neformalnoyi ekologichnoyi organizaciyi Seminar z otochuyuchogo seredovisha SOS yaku yiyi sin zapochatkuvav u 1975 r A zgodom aktivno spriyaye stvorennyu nezalezhnoyi gromadskoyi ekologichnoyi asociaciyi Zelenij svit V 1992 r K P Frolova stvoryuye kulturologichnu gromadsku organizaciyu Zelena vitalnya Vona zgurtovuye tvorchu inteligenciyu vchenih vikladachiv studentiv narodnih mitciv lyudej amatoriv literaturi i mistectva yaki vbolivayut za stan ukrayinskoyi prirodi Kozhne zasidannya organizaciyi 2 razi na misyac staye podiyeyu v kulturnomu zhitti mista Programi zasidan vklyuchali vistupi vchenih pismennikiv artistiv muzikantiv Organizovuvalisya vistavki mitciv Metoyu organizaciyi bulo zaluchennya gromadskosti do ekologichnogo ruhu cherez emocijne sprijnyattya neobhidnosti zahistu prirodi zberezhennya yiyi resursiv dlya prijdeshnih pokolin Rozumiyuchi sho realnij vpliv na stan prirodi na praktiku prirodokoristuvannya mozhlivij za vikoristannyam politichnih vazheliv K P Frolova aktivno spriyaye stvorennyu regionalnoyi organizaciyi partiyi Zelenih Ukrayini PZU Vona ne tilki staye chlenom ciyeyi partiyi ale j pishe Manifest Zelenih Ukrayini yakij z yizdi PZU prijmayetsya yak oficijnij dokument partiyi Klavdiya Pavlivna pishe materiali dlya partijnih vidan listivki dlya viborchoyu kampaniyi daye propoziciyi shodo diyalnosti Zelenih V 1992 r Klavdiyu Pavlivnu spostigaye velike gore smert cholovika Borisa Musijovicha Hazana frontovika uchitelya patriota Ukrayini yakij zavzhdi pidtrimuvav druzhinu u vazhki chasi dobre rozumiv znachennya yiyi diyalnosti z yakim vona bula u shlyubi 46 rokiv Do togo vona emocijno tyazhko perezhila vidhid z zhittya svogo batka Pavla Sergijovicha Frolova u 1974 r i materi Nini Danilivni u 1981 r yaki viddali bagato dushevnih sil vihovannyu dochki buli oplotom dlya yiyi pragnen Ale vzhe prihodili do svitu majbutni pokolinnya u 1974r onuk Pavlo v 1981 r onuka Nataliya a zgodom v sim yi Pavla narodilisya pravnuki Klavdiyi Pavlivni Andrijko v 1999 r Razom z rozvitkom svoyeyi naukovoyi shkoli i pidgotovkoyu fahivciv filologiv K P Frolova serjozno zajmayetsya vivchennyam i analizom ukrayinskogo folkloru nasampered Pridniprovskogo regionu Klavdiya Pavlivna prirodno vvibrala v sebe narodnij duh svitosprijnyattya osnovi narodu ukrayinskogo selyanstva she z dityachih lit I zaraz vona zbiraye i analizuye v literaturnomu istorichnomu i socialnomu vimirah chislenni zrazki istinno narodnogo slova yaki she ne stavali predmetom profesijnogo vivchennya filologiv istorikiv sociologiv Z pritamannoyu yij nasnagoyu Klavdiya Pavlivna rozroblyaye strategiyu poshuku folklornogo materialu organizuye ekspediciyi studentiv yaki zbirayut jogo V 1991 r vihodit yiyi populyarna kniga pro ukrayinskij folklor Priletila lastivka V 1993 r vona stvoryuye navchalnij posibnik z narodoznavstva Yarina yakij staye najpopulyarnishim pidruchnikom i dovidnikom z cogo pitannya a razom z tim glibokoyu naukovoyu rozrobkoyu temi U tomu zh roci K P Frolova za vikom jde z posadi zav kafedroyu zalishayuchis yiyi profesorom i naukovim kerivnikom prodovzhuyuchi vesti napruzhenu navchalnu naukovu i gromadsku diyalnist Ale v 1994 r robotu K P Frolovoyi perepinyaye tyazhka hvoroba Stalosya tak sho lifti u 12 poverhovomu korpusi universitetu ne pracyuvali cherez nestachu koshtiv na elektriku i profesor Frolova na vosmomu desyatku rokiv shodenno mala pishki pidijmatisya na najvishi poverhi shob chitati lekciyi konsultuvati studentiv i koleg Odnogo vechora pislya lekcij vona she poyihala do likarni vidvidati hvoru aspirantku Tam tezh dovelosya pidijmatisya visoko shidcyami Vtratila svidomist led distavshis domivki Sin vstig dostaviti yiyi do likarni u vkraj tyazhkomu stani Likari viznachili obshirnij insult i kilka tizhniv borolisya za yiyi zhittya Najoptimistichnishij prognoz buv mozhlivo she kilka rokiv zhittya ale v paralizovanomu stani Natomist zavdyaki zusillyam blizkih ta nasampered yiyi nesamovitij voli do tvorchogo zhittya i sluzhinnya Ukrayini Klavdiya Pavlivna za kilka misyaciv povertayetsya do povnokrovnoyi diyalnosti V 1994 r K P Frolova staye profesorom kafedri literaturi i mistectva Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu Vona provodit regulyarni teoretichni seminari bere uchast v organizaciyi mizhnarodnih i vseukrayinskih konferencij pishe statti pro tvorchist suchasnih pismennikiv analizuye literaturnij proces K P Frolova prodovzhuye pracyuvati u redakcijnih radah filologichnih vidan Vchenij radi universitetu specializovanih radah iz prisudzhennya naukovih stupeniv I skriz vona zajmaye aktivnu principovu poziciyu obstoyuyuchi pidtrimku nalezhnogo naukovogo rivnya spriyannya tvorchomu poshuku erudiciyi i glibokomu proniknennyu v sutnist predmeta K P Frolova prodovzhuye rozvivati i diyalnist v galuzi narodoznavstva Staye iniciatorom stvorennya v universiteti laboratoriyi ukrayinskogo folkloru de u filologiv bude mozhlivist pracyuvati razom z muzikoznavcyami mistectvoznavcyami ta istorikami Pid yiyi naukovim kerivnictvom vidbuvayetsya aktivnij i masshtabnij zbir i analiz zrazkiv narodnoyi tvorchosti usnoyi muzichnoyi hudozhnoyi Zavdyaki comu zberigayutsya vid zniknennya chislenni zrazki ciyeyi tvorchosti yaka vidobrazhaye istinnu dushu narodu V 1996 r K P Frolova oficijno priznachayetsya na posadu golovnogo naukovogo spivrobitnika laboratoriyi ukrayinskogo folkloru Vona iniciyuye vidannya naukovih zbirok Narodoznavchi aspekti movi folkloru ta literaturi Pridniprov ya Folklor i govori Naddnipryanshini staye yih spivavtorom i redaktorom V 2001 r vihodit yiyi monografiya Raj pole Folklor i suchasna narodna tvorchist Pridniprov ya Odnochasno K P Frolova prodovzhuye aktivno pracyuvati i v inshih filologichnih galuzyah Drukuyutsya yiyi roboti Duhovnist i mistectvo Shestidesyatnictvo vitoki sut i suchasnist Zhanr yak morfologichna kategoriya Shevchenko v Yaponiyi tosho A v 2001 r vihodit monografiya K P Frolovoyi Metodologichni ta filosofsko psihologichni osnovi teoriyi literaturi i mistectva yaka stala viznachnoyu podiyeyu v gumanitarnij naukovij sferi Na zhal nihto z vlasnih abo naukovo osvitnih kil ne zgolosivsya pidtrimati ce vidannya i vono bulo zdijsneno koshtom sim yi Klavdiyi Pavlivni V 2005r K P Frolova staye spivavtorom knig Slovo pro literaturu ta pismennikiv Pridniprov ya Antologiya prozi Pridniprov ya V 2006 r Klavdiya Pavlivna vidaye knigu publicistichnih rozdumiv Pered ochisnoyu grozoyu Knigu pro ukrayinskih borciv za svobodu lyudsku gidnist zberezhennya kulturi i duhovnosti ukrayinskogo narodu Knigu pro duhovnij svit u yakomu zhiv narod svit yakij mozhna vidchuti cherez neznishenni folklorni dzherela Ale popri te sho v knizi podano unikalnij material pro dnipropetrovciv misceva vlada navit ne vidpovila na prohannya K P Frolovoyi dopomogti z finansuvannyam cogo vidannya I Klavdiya Pavlivna vimushena vidavati knigi tak potribni dlya ukrayinskogo vlasnim koshtom V cej zhe chas K P Frolova paralelno pracyuye i nad inshimi temami V 2006 r vona pidgotuvala do vidannya Yevshan zillya fundamentalnu hrestomatiyu z ukrayinoznavstva v yakij velichezna robota z dbajlivogo vidboru materialu poyednuvalasya z avtorskim naukovim pidhodom Ce davalo mozhlivist molodi j usim zacikavlenim gromadyanam Ukrayini vvijti v temu ukrayinstva na ob yektivnomu i sistemnomu pidgruddi rozvinuti abo probuditi lyubov do ridnoyi zemli osmisliti prichini peremog i porazok na shlyahu skladnoyi i chasto tragichnoyi ukrayinskoyi istoriyi I znov nihto iz silnih svitu cogo ne pospriyav vidannyu ciyeyi knigi Napruzhena borotba za stanovlennya i rozvitok dijsnoyi kulturi za formuvannya osvichenogo i patriotichnogo gromadyanskogo suspilstva v umovah rozpalyuvannyu pokloninnya zolotomu telcevi yake spirayetsya na htivu sutnosti bagatoh vershiteliv doli na vsih rivnyah vladi cya nerivna borotba rizko pogirshila stan zdorov ya K P Frolovoyi Znachnu rol tut zigrali i vrodzhenij porok sercya yakij Klavdiya Pavlivna muzhno dolala vse zhittya i perezhitij tyazhkij insult Naprikinci 2006 r vona zalishaye robotu v universiteti yakomu viddala 50 rokiv zhittya i zoseredzhuyetsya na tvorchij roboti Popri vsi negarazdi K P Frolova beretsya za napisannya fundamentalnoyi monografiyi Estetika yaka b mala stati i gliboko naukovoyu knigoyu i neobhidnim pidruchnikom dlya gumanitariyiv Klavdiya Pavlivna ohoche prijmaye u svoyij domivci studentiv pismennikiv lyudej nebajduzhih do literaturi i mistectva Vona shodenno cikavitsya podiyami v krayini i sviti vislovlyuye z cogo svoyi dumki pishe propoziciyi u vladni strukturi Ale v listopadi 2007 r u Klavdiyi Pavlivni traplyayetsya novij vkraj tyazhkij insult Tri misyaci jde borotba za yiyi zhittya i nareshti vona povertayetsya dodomu de ridni stvoryuyut yij nalezhnij doglyad Duzhe vtishiv Klavdiyu Pavlivnu vizit koleg i uchniv z universitetu Spilki pismennikiv Spilki teatralnih diyachiv yaki duzhe teplo pozdorovili yiyi z 85 richchyam Telefonom yiyi pozdorovlyali vidomi pismenniki i literaturoznavci z Kiyeva ta inshih mist Ukrayini I znovu do roboti K P Frolova pishe statti nadaye metodichni rekomendaciyi i prodovzhuye pracyuvati nad Estetikoyu Universitet daye mozhlivist vidati chastinu cogo rukopisu yakij vihodit u 2008 r za uchastyu ostannoyi aspirantki Klavdiyi Pavlivni V D Galackoyi yak Posibnik do vivchennya kursu Estetika Nezvazhayuchi na kvolist organizmu nestrimna dusha Klavdiyi Pavlivni rvetsya do tvorchosti do novih naukovih rozvidok Yiyi rozum yak zavzhdi spovnenij ideyami Vona nakreslyuye riznoplanovi temi robit sered yakih Vzayemodiya nauki i mistectva Dinamichne spivvidnoshennya literaturi i dijsnosti Ukrayinska muzichno literaturna estetika V 2008 r K P Frolovu zaproshuyut v Dnipropetrovsku konservatoriyu yak profesora i vona gotuye navchalni plani speckursiv na temu vzayemodiyi literaturi ta muziki vidpovidnij didaktichnij material zaproshuye do sebe studentiv na konsultaciyu Pochinaye pisati Realni opovidannya opisuyuchi i hudozhno analizuyuchi fakti zi svogo zhittya zustrichi z lyudmi zgodom pisati staye vazhche i vona pochinaye bilshe rozpovidati Svoye 87 richchya 24 lyutogo 2010 r Klavdiya Pavlivna vidznachila u koli svoyih ditej i onukiv A vranci 21 bereznya 2010 roku u vlasnij kvartiri u Dnipropetrovsku Na panahidu prijshli kolishni kolegi Klavdiyi Pavlivni vcheni vikladachi pismenniki mitci teatralni diyachi muzikanti svitli shiri lyudi Z velikim sumom vdyachnistyu i serdeshnim teplom zgaduvali shaslivi nagodi spilkuvannya s Klavdiyeyu Pavlivnoyu chitali virshi govorili sho tilki zaraz lyudi pochnut usvidomlyuvati yiyi vnesok v nauku osvitu literaturu vnesok v pobudovu novogo suspilstva Klavdiyu Pavlivnu Frolovu pohovali 24 bereznya 2010 r na Livoberezhnomu kladovishi Dnipropetrovska nepodalik vid mogil batkiv poryad z mogiloyu cholovika Rodinared V 1946 r K P Frolova odruzhuyetsya z morskim oficerom Borisom Musiyevichem Hazanom vipusknikom fizichnogo fakultetu Dnipropetrovskogo universitetu U berezni 1947 r Klavdiya Pavlivna narodila sina Viktora u seli Yur yivka Carichanskogo rajonu de pislya vijni zhili yiyi batki onuk Hazan Pavlo Viktorovich 1974 deputat Dnipropetrovskoyi oblasnoyi radi oficer sluzhit v ATO ta OOS onuka Nataliya Hazan 1981 pidpriyemec prodyuserka volonterka sin ukrayinskij uchenij politik literator Viktor Hazan 1947 Dzherelared Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Posilannyared Klavdiya Frolova Otrimano z https uk wikipedia org wiki Frolova Klavdiya Pavlivna