Хазан Наталія Вікторівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хазан.

Хазан Наталія Вікторівна (нар. 15 серпня 1981, Дніпро) — продюсер кіно, українська волонтерка, громадська діячка, співзасновниця музею «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО» та співавторка унікального панорамного фільму в форматі 360 градусів «Дніпро — форпост України» про Російсько-українську війну з 2014 року. Заслужена діячка мистецтв України.

Хазан Наталія Вікторівна
Народилася	15 серпня 1981(1981-08-15) (42 роки) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	волонтерка, лідерка спільноти, кінопродюсерка
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Батько	Хазан Віктор Борисович
Брати, сестри	Хазан Павло Вікторович
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Освіта

• Києво-Могилянська бізнес-школа, курс менеджменту.  
• Дніпропетровський національний університет, «міжнародна інформація».
• Школа молодого політика при Дніпропетровській облдержадміністрації.
• Кіївська вища школа PR-технологій.
• Міжнародний інститут бізнесу, курс фінансового менеджменту.

Професійна діяльність

• 1998—2001 — журналістка у газетах «Зоря», «Вісті Придніпров'я», на телеканалі СТБ (Вікна-новини)
• 1999 — авторка документальної стрічки «Коли ударять дзвони» про екологічну ситуацію в Україні
• 2000—2002 — помічник народного депутата Віктора Хазана у Верховній раді України III скл (Партія Зелених України)
• 1999—2007 — заступник голови у Дніпропетровській міській організації Партії Зелених України
• 2003—2007 — співзасновник, комерційний директор у консалтинговому агентстві «Prosto»
• 2007—2011 — співзасновник, директор компанії «Маркетинг міністрі»
• 2011—2014  продюсер в продакшн-студії «Ракета фільм».
• 2012 — продюсер презентаційної стрічки «Для чого потрібна митниця»

2014 -2015  — волонтерка благодійної організації «Фонд оборони країни», що займається збором допомоги для воїнів АТО. Також займається іншою волонтерською діяльністю для підтримки бійців АТО/ООС, наприклад в 2015 році створила проект «Вокзал-Дніпро» — місце відпочинку бійців на залізничному вокзалі Дніпра, проект «Лист Солдату». З 2016 допомагає організовувати безкоштовні медогляди для волонтерів у Дніпровській лікарні Мечникова.

2015 — продюсер документальної стрічки «War for Peace», створену зі 120 годин документального матеріалу з фронту, який режисер Євген Тітаренко знімав під час роботи парамедиком у батальйоні «Госпітальєри». Прем'єра стрічки відбулась в рамках «Українських днів кіно» в Лондоні, США та Канаді.

2016 в Дніпрі було відкрито перший в Україні музей про російсько-українську війну на Сході України, «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО», одним зі співзасновників якого була Наталія Хазан. 2016 року було відкрито вуличну, а 2017 — внутрішню експозицію музею.

2017—2018 продюсер панорамих фільмів у форматі 360° «Дніпро — форпост України» для Музею АТО в Дніпрі та англомовної версії «Dnipro — outpost of Ukraine». Це перші в світі стрічкі в такому форматі, які зроблені переважно з документальної хроніки, де зображення транслюється одночасно на чотири стіни. Режисер фільмів — Євген Тітаренко.

У 2018 фільм "Dnipro - outpost of Ukraine" було переведено у віртуальну реальність за підтримки Українського культурного фонду і посилання було розіслано МЗС на посольства та консульства всіх країн світу.

2018 - продюсер «Битва за Дніпро» про форсування Дніпра 1943 року, створений для Діорами Дніпропетровського історичного музею.

2018 — продюсер документального фільму «Шляхами Героїв» про транформацію школярів після відвідування туру патріотичного виховання.

2018 - 2019 - автор та продюсер документальних фільмів-інтервью "Обличчя Дніпровського Майдану".

2019 — автор ідеї та продюсер фільму про Дніпропетровську область «Dnipro Region», режисер Євген Тітаренко.

2019 — продюсер фільму «Праведники» про праведників народів світу, що жили у Дніпропетровській області. Фільм було створеноро за підтримки Інституту вивчення історії Голокосту «Ткума» та Дніпропетровської ОДА.

2019 — ко-продюсер фільму «Вітер зі сходу» про Аду Роговцеву, створеного за підтримки Українського культурного фонду.

2020 - виконавчий продюсер документальної стрічки Євгена Тітаренка "Евакуація", створеної за підримки Державного агентства з питань кіно.

2021 - стала радником з питань культури голови Дніпропетровської обласної ради.

2021 - продюсер документального фільму "Чорнобиль 35" створеного з режисером Євгеном Тітаренко до річниці трагедії на Чорнобильській АЕС.

2021 - продюсер двосерійного документального фільму "90-ті. Пролог" створеного до 30-річчя Незалежності України, режисер Євген Тітаренко.

2021 - продюсер музичного фільму "Козацькі пісні. Спадщина ЮНЕСКО" про унікальні колективи які визнані спадщиною ЮНЕСКО, режисер Євген Тітаренко, хореограф-постановник Олексій Скляренко.

Сім'я

• брат — український громадський та політичний діяч, депутат Дніпропетровської обласної ради, офіцер ЗСУ Павло Хазан
• батько — український учений, політик, літератор Віктор Хазан
• мати — хірург-стоматолог Дейнега Алла Григорівна
• бабуся — український літературознавець і критик; професор, завідувач кафедри української літератури Дніпропетровського університету Клавдія Фролова

Нагороди

• Фільм «Дніпро — форпост України» — номінант Премії ім. Тараса Шевченка (за ініціативи Ади Роговцевої)
• відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» серія ВА № 00500
• відзнака Генерального Штабу України «За заслуги перед Збройними Силами України» № 438
• нагрудний знак «Знак пошани» Міністра оборони України № 767
• орден «За Оборону Країни» № 0599
• медаль «За особисті заслуги та значний внесок у розбудову Дніпропетровської області» № 126
• відзнака голови Дніпропетровської облдержадміністрації «За розвиток регіону», № 688/2015
• пам'ятна медаль «Захиснику відчизни», наказ № 1120рк
• медаль «За жертовність і любов до України»
• Заслужена діячка мистецтв України (2021)

Див. також

• Музей «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО»
• Російсько-українська війна
• Фонд оборони країни

Примітки

1. . Вісті Придніпров'я (ru-RU) . 2 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
2. . knpu.gov.ua. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
3. . Вісті Придніпров'я (ru-RU) . 2 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
4. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
5. . dnepr.news. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
6. . www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
7. Днепр, «Открытый». . Відкритий (рос.). Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
8. . "Репортер" (укр.). 26 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
9. Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
10. . Прямий (англ.). 30 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
11. . dniprorada.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
12. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
13. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
14. . Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
15. Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
16. (ru-RU) . Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
17. . gurt.org.ua. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
18. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.