Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кит гренландський | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
  Порівняльні розміри ґренландського кита і людини | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Balaena mysticetus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||
 Ареал | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Leiobalaena Eschricht, 1849 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Кит гренландський, або полярний кит (Balaena mysticetus) — морський ссавець підряду вусатих китів. Єдиний сучасний вид роду кит (Balaena).
Опис
Вусатий кит, живе в полярних районах Північної півкулі. Максимально завдовжки 20 м (самки), 18 м (самці); вага дорослої тварини — від 75 до 100 т. Загальна тривалість життя — близько 40 років. Але окремі особи можуть дожити до 211 років, що є рекордом серед хребетних тварин.. Пірнає на глибину до 200 м і може залишатися під водою до 40 хвилин. Середня швидкість — близько 20 км/год.
Ареал
Гренландський кит живе у холодних водах Північної півкулі, «найпівденніше» стадо цих китів зустрічається в Охотському морі (54 градуси північної широти). Унаслідок суворих умов проживання гренландських китів, спостереження за ними ускладнено. Навесні гренландські кити мігрують на північ, восени — на південь, відступаючи від льоду. Незважаючи на пристрасть до полярних широт, опинятися серед льодів ці кити не люблять. Але іноді вони змушені прокладати собі дорогу прямо в льодах, розколюючи крижини. Відомі випадки, коли полярний кит ламав крижину завтовшки 22 см. Під час міграції гренландські кити часто вибудовуються на зразок переверненої літери «V», що полегшує їм полювання. Після недавніх досліджень науковців з'явилася версія про те, що під загальною назвою «гренландський кит» можуть бути два різних види, що живуть в одних і тих же водах. Ця версія заснована на тому, що структура скелета, колір тіла, довжина і колір вусів у різних особин різні. Але ця версія ще потребує детального розгляду та додаткового вивчення.
Живлення
Гренландські кити живляться виключно планктоном, який переважно складається з представників ракоподібних (головним чином (Calanus finmarchicus), а також крилоногими молюсками ). Дорослий гренландський кит може споживати щодня до 1,8 тонн їжі. Передбачається що доросла особина споживає близько 100 тонн їжі на рік.
Живляться гренландські кити способом типовим для всіх представників вусатих китів. З кожного боку пащі кита звисають порядку 325—360 платівок китового вуса завдовжки до 4,3 метра. Під час годування, кит рухається крізь товщу води з відкритим ротом. При цьому планктонні ракоподібні осідають на пластинах вуса, відскрібаються язиком і заковтуються. Характерною особливістю вуса гренландських китів є його надзвичайно тонка структура, що дозволяє тварині фільтрувати ракоподібних, в силу свого розміру недоступних іншим китам.
Таксономія
Родинні зв'язки у родині Balaenidae
| Родина Balaenidae | |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| Гренландський кит, рід Balaena, родини Balaenidae (лише існуючі таксони) |
Розмноження
китів даного виду відбувається навесні або раннім літом. Вагітність самки триває приблизно 13 місяців, таким чином потомство народжується в квітні-червні наступного року. Новонароджений кит завдовжки сягає приблизно 4 метри. Характерною особливістю китів, є народження дитинчат із повністю сформованим жировим прошарком, необхідним для термоізоляції тварини. Годування молоком здійснюється протягом півроку, після чого молодняк переходить на природну їжу. Наступний приплід самка приносить як правило через три роки після пологів.
Статус популяції
До початку активного промислу в XVII столітті світова популяція гренландських китів була настільки численною, що за свідченням капітана корабля, який ішов на Шпіцберген, його кораблю «доводилося розсувати стада грайливих чудовиськ у воді ніби це був паковий лід». Але до кінця XIX століття китобійний промисел поставив цей вид на грань знищення. Тільки голландськими китобоями в районі Шпіцбергена було знищено не менше 50 тисяч особин.
У 1935 році Міжнародна китобійна комісія встановила заборону на видобуток гренландського кита, згодом заборона неодноразово підтверджувалася. З 1973 року цей кит занесений до Додатка I Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES).
Сучасна популяція гренландських китів, що оцінюється не менше ніж у 10 тисяч китів, головним чином зосереджена в морях Чукотському, Беринговому і Бофорта.
Цікаві факти
- На острові знаходиться Китова алея, споруджена з 50-60 черепів і 30 щелеп гренландських китів і сотень спеціально укладених каменів. Датовано XIV—XVI ст. н. е.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 Березня 2010. Процитовано 5 Грудня 2010.
- Rosenbaum, H. C.; Brownell Jr., R. L.; Brown, M. W.; Schaeff, C.; Portway, V.; White, B. N.; Malik, S.; Pastene, L. A.; Patenaude, N. J.; Baker, C. S.; Goto, M.; Best, P.; Clapham, P. J.; Hamilton, P.; Moore, M.; Payne, R.; Rowntree, V.; Tynan, C. T.; Bannister, J. L. & Desalle, R. (2000). . Molecular Ecology. 9 (11): 1793—802. doi:10.1046/j.1365-294x.2000.01066.x. PMID 11091315. S2CID 7166876. Архів оригіналу за 9 Листопада 2021. Процитовано 9 Листопада 2021.
Посилання
- http://www.sevin.ru/vertebrates/index.html?Mammals/302.html [ 25 Листопада 2020 у Wayback Machine.]
- http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/2467/0 [ 5 Червня 2011 у Wayback Machine.]
- Whale and Dolphin Conservation Society (WDCS) [ 24 Липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kit grenlandskij Porivnyalni rozmiri grenlandskogo kita i lyudini Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Ryad Kitoparnokopitni Cetartiodactyla Pidryad Kitopodibni Cetacea Infraryad Kitovidi Mysticeti Rodina Kitovi Balaenidae Rid Balaena Vid Grenlandskij kit Binomialna nazva Balaena mysticetus Linnaeus 1758 Areal Sinonimi Leiobalaena Eschricht 1849 Posilannya Vikishovishe Balaena mysticetus EOL 46559419 ITIS 180533 MSOP 2467 NCBI 27602 Fossilworks 64683 Kit grenlandskij abo polyarnij kit Balaena mysticetus morskij ssavec pidryadu vusatih kitiv Yedinij suchasnij vid rodu kit Balaena OpisVusatij kit zhive v polyarnih rajonah Pivnichnoyi pivkuli Maksimalno zavdovzhki 20 m samki 18 m samci vaga dorosloyi tvarini vid 75 do 100 t Zagalna trivalist zhittya blizko 40 rokiv Ale okremi osobi mozhut dozhiti do 211 rokiv sho ye rekordom sered hrebetnih tvarin Pirnaye na glibinu do 200 m i mozhe zalishatisya pid vodoyu do 40 hvilin Serednya shvidkist blizko 20 km god ArealGrenlandskij kit zhive u holodnih vodah Pivnichnoyi pivkuli najpivdennishe stado cih kitiv zustrichayetsya v Ohotskomu mori 54 gradusi pivnichnoyi shiroti Unaslidok suvorih umov prozhivannya grenlandskih kitiv sposterezhennya za nimi uskladneno Navesni grenlandski kiti migruyut na pivnich voseni na pivden vidstupayuchi vid lodu Nezvazhayuchi na pristrast do polyarnih shirot opinyatisya sered lodiv ci kiti ne lyublyat Ale inodi voni zmusheni prokladati sobi dorogu pryamo v lodah rozkolyuyuchi krizhini Vidomi vipadki koli polyarnij kit lamav krizhinu zavtovshki 22 sm Pid chas migraciyi grenlandski kiti chasto vibudovuyutsya na zrazok perevernenoyi literi V sho polegshuye yim polyuvannya Pislya nedavnih doslidzhen naukovciv z yavilasya versiya pro te sho pid zagalnoyu nazvoyu grenlandskij kit mozhut buti dva riznih vidi sho zhivut v odnih i tih zhe vodah Cya versiya zasnovana na tomu sho struktura skeleta kolir tila dovzhina i kolir vusiv u riznih osobin rizni Ale cya versiya she potrebuye detalnogo rozglyadu ta dodatkovogo vivchennya ZhivlennyaGrenlandski kiti zhivlyatsya viklyuchno planktonom yakij perevazhno skladayetsya z predstavnikiv rakopodibnih golovnim chinom Calanus finmarchicus a takozh krilonogimi molyuskami Doroslij grenlandskij kit mozhe spozhivati shodnya do 1 8 tonn yizhi Peredbachayetsya sho dorosla osobina spozhivaye blizko 100 tonn yizhi na rik Zhivlyatsya grenlandski kiti sposobom tipovim dlya vsih predstavnikiv vusatih kitiv Z kozhnogo boku pashi kita zvisayut poryadku 325 360 plativok kitovogo vusa zavdovzhki do 4 3 metra Pid chas goduvannya kit ruhayetsya kriz tovshu vodi z vidkritim rotom Pri comu planktonni rakopodibni osidayut na plastinah vusa vidskribayutsya yazikom i zakovtuyutsya Harakternoyu osoblivistyu vusa grenlandskih kitiv ye jogo nadzvichajno tonka struktura sho dozvolyaye tvarini filtruvati rakopodibnih v silu svogo rozmiru nedostupnih inshim kitam TaksonomiyaRodinni zv yazki u rodini Balaenidae Rodina Balaenidae Rodina Balaenidae Eubalaena E glacialis E japonica E australis Balaena B mysticetus Grenlandskij kit rid Balaena rodini Balaenidae lishe isnuyuchi taksoni Rozmnozhennyakitiv danogo vidu vidbuvayetsya navesni abo rannim litom Vagitnist samki trivaye priblizno 13 misyaciv takim chinom potomstvo narodzhuyetsya v kvitni chervni nastupnogo roku Novonarodzhenij kit zavdovzhki syagaye priblizno 4 metri Harakternoyu osoblivistyu kitiv ye narodzhennya ditinchat iz povnistyu sformovanim zhirovim prosharkom neobhidnim dlya termoizolyaciyi tvarini Goduvannya molokom zdijsnyuyetsya protyagom pivroku pislya chogo molodnyak perehodit na prirodnu yizhu Nastupnij priplid samka prinosit yak pravilo cherez tri roki pislya pologiv Status populyaciyiDo pochatku aktivnogo promislu v XVII stolitti svitova populyaciya grenlandskih kitiv bula nastilki chislennoyu sho za svidchennyam kapitana korablya yakij ishov na Shpicbergen jogo korablyu dovodilosya rozsuvati stada grajlivih chudovisk u vodi nibi ce buv pakovij lid Ale do kincya XIX stolittya kitobijnij promisel postaviv cej vid na gran znishennya Tilki gollandskimi kitoboyami v rajoni Shpicbergena bulo znisheno ne menshe 50 tisyach osobin U 1935 roci Mizhnarodna kitobijna komisiya vstanovila zaboronu na vidobutok grenlandskogo kita zgodom zaborona neodnorazovo pidtverdzhuvalasya Z 1973 roku cej kit zanesenij do Dodatka I Konvenciyi z mizhnarodnoyi torgivli vimirayuchimi vidami dikoyi fauni i flori CITES Suchasna populyaciya grenlandskih kitiv sho ocinyuyetsya ne menshe nizh u 10 tisyach kitiv golovnim chinom zoseredzhena v moryah Chukotskomu Beringovomu i Boforta Cikavi faktiNa ostrovi znahoditsya Kitova aleya sporudzhena z 50 60 cherepiv i 30 shelep grenlandskih kitiv i soten specialno ukladenih kameniv Datovano XIV XVI st n e Primitki Arhiv originalu za 27 Bereznya 2010 Procitovano 5 Grudnya 2010 Rosenbaum H C Brownell Jr R L Brown M W Schaeff C Portway V White B N Malik S Pastene L A Patenaude N J Baker C S Goto M Best P Clapham P J Hamilton P Moore M Payne R Rowntree V Tynan C T Bannister J L amp Desalle R 2000 Molecular Ecology 9 11 1793 802 doi 10 1046 j 1365 294x 2000 01066 x PMID 11091315 S2CID 7166876 Arhiv originalu za 9 Listopada 2021 Procitovano 9 Listopada 2021 Posilannyahttp www sevin ru vertebrates index html Mammals 302 html 25 Listopada 2020 u Wayback Machine http www iucnredlist org apps redlist details 2467 0 5 Chervnya 2011 u Wayback Machine Whale and Dolphin Conservation Society WDCS 24 Lipnya 2011 u Wayback Machine angl