Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кечвайо (*бл. 1826 — 8 лютого 1884) — останній незалежний інкосі (король) Держави зулусів у 1872—1879 роках.
| Кечвайо | |
|---|---|
 | |
| Народився | бл. 1826 Ешове |
| Помер | 8 лютого 1884 Ешове |
| Країна |  Зулуське королівство |
| Національність | зулуси |
| Діяльність | монарх |
| Знання мов | англійська |
| Учасник | Англо-зулуська війна і d |
| Титул | інкосі |
| Термін | 1872—1879 роки |
| Попередник | Мпанде |
| Наступник | розділ держави |
| Рід | династія Зулу |
| Батько | Мпанде |
| Мати | Нгкумбазі |
| Брати, сестри | d |
| Діти | Дінузулу |
| Вага | 160 кг |
| Зріст | 198/203 см |
| |
Життєпис
Співволодар
Походив з династії Зулу. Син інкосі Мпанде та Нгкумбазі, небоги інкосі Шака. Про молоді роки замало відомостей. Вперше відзначився у 1852 році під час війни з племенем свазі. Завдяки військовим успіхам Кечвайо здобув популярність серед зулусів. Він вирішив цим скористатися для здобуття влади. Втім його батько Мпанде був прихильним до свого старшого сина Мбуязі. В результаті, навколо претендентів на трон склалося два ворожих табори. Прихильники Кечвайо були відомі під ім'ям узуту. У 1856 році цей конфлікт вилився у відкрите збройне протистояння. Вояки Мбуязі сплюндрували землі прихильників Кечвайо, що призвело до мобілізації сил узуту. Дві ворожі армії зустрілися в грудні 1856 року на березі Тугела у битві при Ндондакусука. Мпанде надав допомогу Мбуязі, на боці якого також бився загін мисливців на чолі із Джоном Данном, але узуту на чолі із Кечвайо вдалося здобути повну перемогу, а Мбуязі та п'ятеро інших синів Мпанде було вбито.
З цього моменту фактичне управління країною перейшло до Кечвайо. Втім його протистояння з батьком тривало. Побоюючись можливого вторгнення з боку зулусів, колоніальна влада ухвалила рішення про зведення уздовж кордону кількох військових фортів. Проте колоністи і зулуси були зацікавлені в мирному вирішенні конфлікту. Тому, за посередництва англійців, Кечвайо і Мпанде прийшли до компромісу. У 1861 році до Держави зулусів зі спеціальною місією вирушив міністр з тубільних справ республіки Наталь Т.Шепстоун, офіційно визнав Кечвайо спадкоємцем Мпанде, який, в свою чергу, публічно висловив свою відданість батькові. В подальшому Кечвайо і Мпанде спробували використовувати підтримку англійців в протистоянні з бурами.
Втім впливу Кечвайо кинув виклик молодший брат Умтонга, якого підтримував батько. Зрештою 1861 року або трохи пізніше Кечвайо наказав вбити дружину брата та йогос инів. Умтонга вимушений був тікати до бурів. У 1865 році Кечвайо вимушений був відбивати напад Умтоги, що спирався на допомогу бурів. Після смерті батька у 1872 році повністю перебрав владу.
Володарювання
Для спокійного здобуття влади Кечвайо спочатку приховав смерть Мпанде. Церемонія проходила в священному для зулусів місці, де знаходилися могили всіх їх правителів, починаючи з батька Шаки — Сензангакони. Повторна церемонія була проведена 1 вересня 1873 року за подобою європейської коронації, в присутності англійців на чолі з Т.Шепстоуном. Було засновано нову столицю-крааль Улунді.
З самого початку Кечвайо намагався позбутися впливу англійців, для чого вигнав усіх європейських місіонерів. Водночас за підтримки Джона Данна сформував загін, що були озброєні вогнепальною зброєю, при цьому значно збільшив своє військо, яке сягнуло 30 тис. вояків. Були спроби створити кінноту. Загалом Кечвайо планував відновити кордони часів панування Шаки.
У 1877—1878 роках зріс політичний тиск на Кечвайо з боку британської влади. Колоністи зображували інкосі зулусів як жорстокого тирана, який намагався відродити найкривавіші звичаї, що існували за часів Шаки. У цих умовах Кечвайо виявляв максимум витримки. Його головним прагненням було зберегти мир, оскільки він добре розумів безнадійність відкритого військового зіткнення з європейцями.
Неминучість військового зіткнення між зулусами і Великою Британією стала очевидною після британської анексії Трансвааля в квітні 1877 року. Ці дії були частиною більш широкого плану з об'єднання усієї Південної Африки під владою британців у складі майбутньої Південно-Африканської конфедерації. Збереження незалежності зулусів цей проект не передбачав. Навпаки, існування вільної зулуської держави бачилося як головна перешкода на шляху до цієї мети.
11 грудня 1878 лейтенант-губернатор Наталя Г.Бртл-Фрер висунув Кечвайо ультиматум, основними умовами якого були розпуск зулуського війська, відмова від сформованої Шака військової системи, свобода дій для англійських місіонерів в Зулуленді, а також згоду на розміщення в землях зулусів британського резидента, який повинен був стежити за дотриманням умов ультиматуму і бути присутнім при вирішенні будь-яких конфліктів, в яких брали участь європейці або місіонери. За цих обставин Кечвайо нічого не залишалося, крім як відкинути ультиматум, що і стало приводом для початку англо-зулуською війни.
11 січня 1879 року зі дозволу британського уряду армія, що була розділена на 3 колони і складалася з 5000 британців і 8200 представників африканських племен під командуванням Фредеріка Огастас Тезігера, лорда Челмсфорда, вдерлася на зулуською територію. Втім вже 22 січня того ж року біля пагорба Ізандлвана військо зулусів здобуло перемогу над загоном під командуванням полковника Е. Дернфорда і підполковника Генрі Пуллейна. Зулуси не брали полонених і знищили всіх, кого змогли, але і самі понесли серйозні втрати (близько 3000 убитих).
22—23 січня 4—5 тисяч зулусів зробили набіг на прикордонну заставу Роркс-Дрифт, який обороняли 139 англійських солдатів, але після десятигодинної битви були змушені відступити, зазнавши великих втрат (в околицях Роркс-Дрифта після бою було знайдено близько 400 загиблих зулусів).
Перша колона, якою командував полковник Чарльз Пірсон, 22 січня була обложена зулусами в форте Ешове. Оскільки у Кечвайо не було планів вторгнення в Наталь, настало відносне затишшя у війні, і британці отримали можливість оговтатися від втрат і дочекатися підкріплень.
12 березня зулуси атакували англійців на березі річки Інтомбе, 62 з 106 англійських солдатів були вбиті. Але до цього часу британці підготувалися до нового наступу, а 28 березня війська на чолі із полковником Евеліном Вудом атакувала зулусів у Хлобане, але на підмогу до зулусів прибула армія з 26 000 вояків, тому британці були переможені. Їх втрати вбитими склали 15 офіцерів і 210 рядових (з них 100 африканців). На наступний день 25 000 зулуських воїнів без дозволу Кечвайо напали на табір Вуда у Камбули, але зазнали поразки. Ця битва вважається переламним моментом у війні.
29 березня лорд Челмсфорд виступив на чолі армії з 3400 європейських і 2300 африканських солдатів, на допомогу обложеним в Ешаві. 2 квітня він переміг зулусів в бою у Гінгіндлову, а 3 квітня прибув до Ешави, поклавши край двомісячній облозі.
Після поразок у Камбули і Гінгіндлову Кечвайо прагнув укласти мирний договір, але лорд Челмсфорд вирішив продовжувати війну до повного розгрому зулусів. 4 липня сталась остання битва у війні. Об'єднана британська армія Челмсфорда завдала нищівної поразки зулусів, якими командував Кечвайо, в битві біля королівського краалю Улунді. Втрати зулусів склали 1500 чоловік, британці втратили 10 чоловік убитими і 87 пораненими.
Останні роки
28 серпня 1879 року Кечвайо було захоплено у полон і відправлено до Кейптауну, чим припинилася влада інкосі. Держава зулусів була розділена між 13 «вождями», серед яких були Зібебу, Хаму, і Джон Данн. Кожен «вождь» підписав договір, де він обіцяв відмовитися від військової системи зулусів. На одному з перших місць в договорі також стояло зобов'язання заохочувати чоловіків вирушати на заробітки в Наталь або інші британські території. Також «вожді» зобов'язалися заборонити практику «винюхування» чаклунів і їх подальшої страти, відмовитися від ввезення вогнепальної зброї та вирішувати всі суперечки з іншими «вождями» за посередництва британського резидента. В іншому зулуси отримали повну автономію.
У 1880 році в Зулуленді почалася громадянська війна між Зібебу, Хаму, Д.Данном і прихильниками поваленого Кечвайо. У 1883 році Кечвайо було повернено англійцями до зулусів, але, той, зазнавши поразки від Зібебу, втік під захист англійців. З 1881 року з публікації статі в газеті «Монінг Пост» почалася кампанія у Великій Британії на підтримку Кечвайо. У 1882 році зустрівся в Лондоні з королевою Вікторією, де намагався здобути підтримку для повернення влади. У 1883 році повернувся до зузуленда, де почав готуватися до відновлення на троні, але у сутичці з Зібнебу біля Улунді його було поранено й Кечвайо втік до Нкандлавуду.
Помер в Ешове 8 лютого 1884 року від серцевого нападу або отруєння. Номінальним наступником Кечвайо став його син, Дінузулу, але його не було визнано британським урядом, і функції його як вождя були істотно обмежені. Нащадки Кечвайо є вождями зулусів дотепер.
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Джерела
- Morris, Donald R. (1994). The Washing of the Spears: A History of the Rise of the Zulu Nation Under Shaka and Its Fall in the Zulu War of 1879. Pimlico. pp. 190—199. .
- Philip J. Haythornthwaite: The Colonial Wars Source Book. Arms and Armour, London 1997, .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кечвайо |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kechvajo bl 1826 8 lyutogo 1884 ostannij nezalezhnij inkosi korol Derzhavi zulusiv u 1872 1879 rokah KechvajoNarodivsya bl 1826 EshovePomer 8 lyutogo 1884 EshoveKrayina Zuluske korolivstvoNacionalnist zulusiDiyalnist monarhZnannya mov anglijskaUchasnik Anglo zuluska vijna i dTitul inkosiTermin 1872 1879 rokiPoperednik MpandeNastupnik rozdil derzhaviRid dinastiya ZuluBatko MpandeMati NgkumbaziBrati sestri dDiti DinuzuluVaga 160 kgZrist 198 203 sm Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSpivvolodar Pohodiv z dinastiyi Zulu Sin inkosi Mpande ta Ngkumbazi nebogi inkosi Shaka Pro molodi roki zamalo vidomostej Vpershe vidznachivsya u 1852 roci pid chas vijni z plemenem svazi Zavdyaki vijskovim uspiham Kechvajo zdobuv populyarnist sered zulusiv Vin virishiv cim skoristatisya dlya zdobuttya vladi Vtim jogo batko Mpande buv prihilnim do svogo starshogo sina Mbuyazi V rezultati navkolo pretendentiv na tron sklalosya dva vorozhih tabori Prihilniki Kechvajo buli vidomi pid im yam uzutu U 1856 roci cej konflikt vilivsya u vidkrite zbrojne protistoyannya Voyaki Mbuyazi splyundruvali zemli prihilnikiv Kechvajo sho prizvelo do mobilizaciyi sil uzutu Dvi vorozhi armiyi zustrilisya v grudni 1856 roku na berezi Tugela u bitvi pri Ndondakusuka Mpande nadav dopomogu Mbuyazi na boci yakogo takozh bivsya zagin mislivciv na choli iz Dzhonom Dannom ale uzutu na choli iz Kechvajo vdalosya zdobuti povnu peremogu a Mbuyazi ta p yatero inshih siniv Mpande bulo vbito Z cogo momentu faktichne upravlinnya krayinoyu perejshlo do Kechvajo Vtim jogo protistoyannya z batkom trivalo Poboyuyuchis mozhlivogo vtorgnennya z boku zulusiv kolonialna vlada uhvalila rishennya pro zvedennya uzdovzh kordonu kilkoh vijskovih fortiv Prote kolonisti i zulusi buli zacikavleni v mirnomu virishenni konfliktu Tomu za poserednictva anglijciv Kechvajo i Mpande prijshli do kompromisu U 1861 roci do Derzhavi zulusiv zi specialnoyu misiyeyu virushiv ministr z tubilnih sprav respubliki Natal T Shepstoun oficijno viznav Kechvajo spadkoyemcem Mpande yakij v svoyu chergu publichno visloviv svoyu viddanist batkovi V podalshomu Kechvajo i Mpande sprobuvali vikoristovuvati pidtrimku anglijciv v protistoyanni z burami Vtim vplivu Kechvajo kinuv viklik molodshij brat Umtonga yakogo pidtrimuvav batko Zreshtoyu 1861 roku abo trohi piznishe Kechvajo nakazav vbiti druzhinu brata ta jogos iniv Umtonga vimushenij buv tikati do buriv U 1865 roci Kechvajo vimushenij buv vidbivati napad Umtogi sho spiravsya na dopomogu buriv Pislya smerti batka u 1872 roci povnistyu perebrav vladu VolodaryuvannyaDlya spokijnogo zdobuttya vladi Kechvajo spochatku prihovav smert Mpande Ceremoniya prohodila v svyashennomu dlya zulusiv misci de znahodilisya mogili vsih yih praviteliv pochinayuchi z batka Shaki Senzangakoni Povtorna ceremoniya bula provedena 1 veresnya 1873 roku za podoboyu yevropejskoyi koronaciyi v prisutnosti anglijciv na choli z T Shepstounom Bulo zasnovano novu stolicyu kraal Ulundi Z samogo pochatku Kechvajo namagavsya pozbutisya vplivu anglijciv dlya chogo vignav usih yevropejskih misioneriv Vodnochas za pidtrimki Dzhona Danna sformuvav zagin sho buli ozbroyeni vognepalnoyu zbroyeyu pri comu znachno zbilshiv svoye vijsko yake syagnulo 30 tis voyakiv Buli sprobi stvoriti kinnotu Zagalom Kechvajo planuvav vidnoviti kordoni chasiv panuvannya Shaki U 1877 1878 rokah zris politichnij tisk na Kechvajo z boku britanskoyi vladi Kolonisti zobrazhuvali inkosi zulusiv yak zhorstokogo tirana yakij namagavsya vidroditi najkrivavishi zvichayi sho isnuvali za chasiv Shaki U cih umovah Kechvajo viyavlyav maksimum vitrimki Jogo golovnim pragnennyam bulo zberegti mir oskilki vin dobre rozumiv beznadijnist vidkritogo vijskovogo zitknennya z yevropejcyami Neminuchist vijskovogo zitknennya mizh zulusami i Velikoyu Britaniyeyu stala ochevidnoyu pislya britanskoyi aneksiyi Transvaalya v kvitni 1877 roku Ci diyi buli chastinoyu bilsh shirokogo planu z ob yednannya usiyeyi Pivdennoyi Afriki pid vladoyu britanciv u skladi majbutnoyi Pivdenno Afrikanskoyi konfederaciyi Zberezhennya nezalezhnosti zulusiv cej proekt ne peredbachav Navpaki isnuvannya vilnoyi zuluskoyi derzhavi bachilosya yak golovna pereshkoda na shlyahu do ciyeyi meti 11 grudnya 1878 lejtenant gubernator Natalya G Brtl Frer visunuv Kechvajo ultimatum osnovnimi umovami yakogo buli rozpusk zuluskogo vijska vidmova vid sformovanoyi Shaka vijskovoyi sistemi svoboda dij dlya anglijskih misioneriv v Zululendi a takozh zgodu na rozmishennya v zemlyah zulusiv britanskogo rezidenta yakij povinen buv stezhiti za dotrimannyam umov ultimatumu i buti prisutnim pri virishenni bud yakih konfliktiv v yakih brali uchast yevropejci abo misioneri Za cih obstavin Kechvajo nichogo ne zalishalosya krim yak vidkinuti ultimatum sho i stalo privodom dlya pochatku anglo zuluskoyu vijni 11 sichnya 1879 roku zi dozvolu britanskogo uryadu armiya sho bula rozdilena na 3 koloni i skladalasya z 5000 britanciv i 8200 predstavnikiv afrikanskih plemen pid komanduvannyam Frederika Ogastas Tezigera lorda Chelmsforda vderlasya na zuluskoyu teritoriyu Vtim vzhe 22 sichnya togo zh roku bilya pagorba Izandlvana vijsko zulusiv zdobulo peremogu nad zagonom pid komanduvannyam polkovnika E Dernforda i pidpolkovnika Genri Pullejna Zulusi ne brali polonenih i znishili vsih kogo zmogli ale i sami ponesli serjozni vtrati blizko 3000 ubitih 22 23 sichnya 4 5 tisyach zulusiv zrobili nabig na prikordonnu zastavu Rorks Drift yakij oboronyali 139 anglijskih soldativ ale pislya desyatigodinnoyi bitvi buli zmusheni vidstupiti zaznavshi velikih vtrat v okolicyah Rorks Drifta pislya boyu bulo znajdeno blizko 400 zagiblih zulusiv Persha kolona yakoyu komanduvav polkovnik Charlz Pirson 22 sichnya bula oblozhena zulusami v forte Eshove Oskilki u Kechvajo ne bulo planiv vtorgnennya v Natal nastalo vidnosne zatishshya u vijni i britanci otrimali mozhlivist ogovtatisya vid vtrat i dochekatisya pidkriplen 12 bereznya zulusi atakuvali anglijciv na berezi richki Intombe 62 z 106 anglijskih soldativ buli vbiti Ale do cogo chasu britanci pidgotuvalisya do novogo nastupu a 28 bereznya vijska na choli iz polkovnikom Evelinom Vudom atakuvala zulusiv u Hlobane ale na pidmogu do zulusiv pribula armiya z 26 000 voyakiv tomu britanci buli peremozheni Yih vtrati vbitimi sklali 15 oficeriv i 210 ryadovih z nih 100 afrikanciv Na nastupnij den 25 000 zuluskih voyiniv bez dozvolu Kechvajo napali na tabir Vuda u Kambuli ale zaznali porazki Cya bitva vvazhayetsya perelamnim momentom u vijni 29 bereznya lord Chelmsford vistupiv na choli armiyi z 3400 yevropejskih i 2300 afrikanskih soldativ na dopomogu oblozhenim v Eshavi 2 kvitnya vin peremig zulusiv v boyu u Gingindlovu a 3 kvitnya pribuv do Eshavi poklavshi kraj dvomisyachnij oblozi Pislya porazok u Kambuli i Gingindlovu Kechvajo pragnuv uklasti mirnij dogovir ale lord Chelmsford virishiv prodovzhuvati vijnu do povnogo rozgromu zulusiv 4 lipnya stalas ostannya bitva u vijni Ob yednana britanska armiya Chelmsforda zavdala nishivnoyi porazki zulusiv yakimi komanduvav Kechvajo v bitvi bilya korolivskogo kraalyu Ulundi Vtrati zulusiv sklali 1500 cholovik britanci vtratili 10 cholovik ubitimi i 87 poranenimi Ostanni roki 28 serpnya 1879 roku Kechvajo bulo zahopleno u polon i vidpravleno do Kejptaunu chim pripinilasya vlada inkosi Derzhava zulusiv bula rozdilena mizh 13 vozhdyami sered yakih buli Zibebu Hamu i Dzhon Dann Kozhen vozhd pidpisav dogovir de vin obicyav vidmovitisya vid vijskovoyi sistemi zulusiv Na odnomu z pershih misc v dogovori takozh stoyalo zobov yazannya zaohochuvati cholovikiv virushati na zarobitki v Natal abo inshi britanski teritoriyi Takozh vozhdi zobov yazalisya zaboroniti praktiku vinyuhuvannya chakluniv i yih podalshoyi strati vidmovitisya vid vvezennya vognepalnoyi zbroyi ta virishuvati vsi superechki z inshimi vozhdyami za poserednictva britanskogo rezidenta V inshomu zulusi otrimali povnu avtonomiyu U 1880 roci v Zululendi pochalasya gromadyanska vijna mizh Zibebu Hamu D Dannom i prihilnikami povalenogo Kechvajo U 1883 roci Kechvajo bulo poverneno anglijcyami do zulusiv ale toj zaznavshi porazki vid Zibebu vtik pid zahist anglijciv Z 1881 roku z publikaciyi stati v gazeti Moning Post pochalasya kampaniya u Velikij Britaniyi na pidtrimku Kechvajo U 1882 roci zustrivsya v Londoni z korolevoyu Viktoriyeyu de namagavsya zdobuti pidtrimku dlya povernennya vladi U 1883 roci povernuvsya do zuzulenda de pochav gotuvatisya do vidnovlennya na troni ale u sutichci z Zibnebu bilya Ulundi jogo bulo poraneno j Kechvajo vtik do Nkandlavudu Pomer v Eshove 8 lyutogo 1884 roku vid sercevogo napadu abo otruyennya Nominalnim nastupnikom Kechvajo stav jogo sin Dinuzulu ale jogo ne bulo viznano britanskim uryadom i funkciyi jogo yak vozhdya buli istotno obmezheni Nashadki Kechvajo ye vozhdyami zulusiv doteper PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570DzherelaMorris Donald R 1994 The Washing of the Spears A History of the Rise of the Zulu Nation Under Shaka and Its Fall in the Zulu War of 1879 Pimlico pp 190 199 ISBN 978 0 7126 6105 8 Philip J Haythornthwaite The Colonial Wars Source Book Arms and Armour London 1997 ISBN 1 85409 436 X Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kechvajo