Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кату́нь (рос. Кату́нь) — основна водна артерія Республіки Алтай. Катунь (катун) в перекладі з древнетюркської означає «жінка».
| Катунь | |
|---|---|
 | |
 | |
| 49°44′54″ пн. ш. 86°33′55″ сх. д. / 49.74833333336077601° пн. ш. 86.56527777780577537° сх. д. | |
| Витік | льодовик Геблера |
| • координати | 49°44′54″ пн. ш. 86°33′55″ сх. д. / 49.74833333336077601° пн. ш. 86.56527777780577537° сх. д. |
| Гирло | злиття з Бією, витік Обі |
| • координати | 52°25′50″ пн. ш. 84°59′00″ сх. д. / 52.43055555558377279° пн. ш. 84.98333333336077544117870275° сх. д. |
| Басейн | Об→Карське море→Північний Льодовитий океан |
| Країни: |  Росія |
| Регіон | Республіка Алтай |
| Довжина | 688 км |
| Площа басейну: | 60 900 км² |
| Середньорічний стік | 626 м³/с |
| Притоки: | Іша (права) |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Географія
Катунь, зливаючись з Бією, за 19 км на північний захід від Бійська утворює річку Об, одну з найбільших у Сибіру.
Довжина її водостоку становить 688 км; площа водозбору 60,9 тис. км².
Катунь має 254 притоки загальною довжиною 708 км.
У басейні Катуні налічується понад 800 льодовиків загальною площею 625 тис. км², тому льодовикове живлення Катуні грає істотну роль. Середня річна витрата води становить 600—700 м³/с.
Катунь бере початок на південному схилі у р. Бєлухи у льодовика Геблера.
По загальному характеру долини, Катунь ділиться на три ділянки: верхня Катунь, від витоків до річки Кокса, довжиною 210 км, середня Катунь від гирла Кокси до річки довжиною 200 км, нижня Катунь довжиною 280 км, від Сумульти до злиття з Бією.
На верхній ділянці Катунь огинає Катунський хребет з південного і західного боків і володіє найбільшими ухилами із загальним падінням до 1000 м. На цій ділянці Катунь приймає безліч приток із південного і західного схилів Катунського хребта, а також Ліствяги і Халзуна. Ліси тут представлені чорновою тайгою.
Середня Катунь, від річки Кокси до річки Сумульти, проходить в області високих гірських хребтів. Загальне падіння на цій ділянці — близько 400 метрів. Тут річка приймає найголовніші притоки з льодовиковим живленням: , , Аккем, Кучерла, Аргут і Чуя. Нижче селища Тюнгур до річки Аргут Катунь тече в порожистій ущелині. Від Аргута до річки Чуї і декілька нижче, вона протікає серед високих терас і бомов. За складом лісової рослинності на середній ділянці Катуні домінує модрина.
Нижня Катунь, від річки Сумульти до гирла розташовується в області середньогір'я і низькогір'я. Загальне падіння річки близько 400 м. Переважний характер долини — все ширший розвиток терас. З приток на цій ділянці найзначнішими є річки Чемал і Сема. Схили долини зайняті переважно модриною. Починаючи від гирла Сумульти з'являється сосна.
Нижче села Майми Катунь набуває характеру степової річки. Загальне падіння від витоку до гирла — 2000 м, чим і визначається велика швидкість течії — 5—6 м/сек.
Геологічна будова долини Катуні вельми різноманітно як по складу, так і часу утвору — від найстародавніших протерозойських порід до сучасних. Домінують сланці, граніти, вапняки, мармурозовані вапняки.
Вода Катуні належить до гідрокарбонатного класу кальцієво-магнієвої групи. Перевищення гранично допустимої концентрації (ГДК) важких металахів не спостерігається. Виняток становить ртуть. За іонами ртуті максимальне перевищення становить 3 ГДК і спостерігається в паводковий період, коли іони ртуті транспортуються по схилу річки суспендованими частинками. Присутність ртуті у воді Катуні пояснюється тим, що до басейну річки Катунь примикають Курайська і Сарасінська ртутно-рудні зони, складаючи досить значний відсоток площі його водозбору.
Річка Катунь володіє потужністю 4 млн кВт із можливим виробленням електроенергії близько 31 млрд кВт·г на рік. Сплавна. По долині Катуні на значному протязі йде Чуйський тракт.
Див. також
| У Вікіджерелах є Легенда про походження річки |
Посилання
- Річка Катунь // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Річка Катунь / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katu n ros Katu n osnovna vodna arteriya Respubliki Altaj Katun katun v perekladi z drevnetyurkskoyi oznachaye zhinka KatunRichka Katun v Respublici AltajRichka Katun verhiv ya Obi 49 44 54 pn sh 86 33 55 sh d 49 74833333336077601 pn sh 86 56527777780577537 sh d 49 74833333336077601 86 56527777780577537Vitik lodovik Geblera koordinati 49 44 54 pn sh 86 33 55 sh d 49 74833333336077601 pn sh 86 56527777780577537 sh d 49 74833333336077601 86 56527777780577537Girlo zlittya z Biyeyu vitik Obi koordinati 52 25 50 pn sh 84 59 00 sh d 52 43055555558377279 pn sh 84 98333333336077544117870275 sh d 52 43055555558377279 84 98333333336077544117870275Basejn Ob Karske more Pivnichnij Lodovitij okeanKrayini RosiyaRegion Respublika AltajDovzhina 688 kmPlosha basejnu 60 900 km Serednorichnij stik 626 m sPritoki Isha prava Mediafajli u VikishovishiGeografiyaKatun zlivayuchis z Biyeyu za 19 km na pivnichnij zahid vid Bijska utvoryuye richku Ob odnu z najbilshih u Sibiru Dovzhina yiyi vodostoku stanovit 688 km plosha vodozboru 60 9 tis km Katun maye 254 pritoki zagalnoyu dovzhinoyu 708 km U basejni Katuni nalichuyetsya ponad 800 lodovikiv zagalnoyu plosheyu 625 tis km tomu lodovikove zhivlennya Katuni graye istotnu rol Serednya richna vitrata vodi stanovit 600 700 m s Katun bere pochatok na pivdennomu shili u r Byeluhi u lodovika Geblera Po zagalnomu harakteru dolini Katun dilitsya na tri dilyanki verhnya Katun vid vitokiv do richki Koksa dovzhinoyu 210 km serednya Katun vid girla Koksi do richki dovzhinoyu 200 km nizhnya Katun dovzhinoyu 280 km vid Sumulti do zlittya z Biyeyu Na verhnij dilyanci Katun oginaye Katunskij hrebet z pivdennogo i zahidnogo bokiv i volodiye najbilshimi uhilami iz zagalnim padinnyam do 1000 m Na cij dilyanci Katun prijmaye bezlich pritok iz pivdennogo i zahidnogo shiliv Katunskogo hrebta a takozh Listvyagi i Halzuna Lisi tut predstavleni chornovoyu tajgoyu Richka Katun u Chemalskomu rajoni Serednya Katun vid richki Koksi do richki Sumulti prohodit v oblasti visokih girskih hrebtiv Zagalne padinnya na cij dilyanci blizko 400 metriv Tut richka prijmaye najgolovnishi pritoki z lodovikovim zhivlennyam Akkem Kucherla Argut i Chuya Nizhche selisha Tyungur do richki Argut Katun teche v porozhistij ushelini Vid Arguta do richki Chuyi i dekilka nizhche vona protikaye sered visokih teras i bomov Za skladom lisovoyi roslinnosti na serednij dilyanci Katuni dominuye modrina Nizhnya Katun vid richki Sumulti do girla roztashovuyetsya v oblasti serednogir ya i nizkogir ya Zagalne padinnya richki blizko 400 m Perevazhnij harakter dolini vse shirshij rozvitok teras Z pritok na cij dilyanci najznachnishimi ye richki Chemal i Sema Shili dolini zajnyati perevazhno modrinoyu Pochinayuchi vid girla Sumulti z yavlyayetsya sosna Nizhche sela Majmi Katun nabuvaye harakteru stepovoyi richki Zagalne padinnya vid vitoku do girla 2000 m chim i viznachayetsya velika shvidkist techiyi 5 6 m sek Geologichna budova dolini Katuni velmi riznomanitno yak po skladu tak i chasu utvoru vid najstarodavnishih proterozojskih porid do suchasnih Dominuyut slanci graniti vapnyaki marmurozovani vapnyaki Voda Katuni nalezhit do gidrokarbonatnogo klasu kalciyevo magniyevoyi grupi Perevishennya granichno dopustimoyi koncentraciyi GDK vazhkih metalahiv ne sposterigayetsya Vinyatok stanovit rtut Za ionami rtuti maksimalne perevishennya stanovit 3 GDK i sposterigayetsya v pavodkovij period koli ioni rtuti transportuyutsya po shilu richki suspendovanimi chastinkami Prisutnist rtuti u vodi Katuni poyasnyuyetsya tim sho do basejnu richki Katun primikayut Kurajska i Sarasinska rtutno rudni zoni skladayuchi dosit znachnij vidsotok ploshi jogo vodozboru Richka Katun volodiye potuzhnistyu 4 mln kVt iz mozhlivim viroblennyam elektroenergiyi blizko 31 mlrd kVt g na rik Splavna Po dolini Katuni na znachnomu protyazi jde Chujskij trakt Div takozhNajdovshi richki Rosiyi U Vikidzherelah ye Legenda pro pohodzhennya richkiPosilannyaPortal Geografiya Richka Katun Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Richka Katun Derzhavnij vodnij reyestr Rosijskoyi Federaciyi Postanova Uryadu RF 253 vid 28 kvitnya 2007 roku ros