Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катерина Фарнезе (італ. Caterina Farnese), або Марія Катерина Фарнезе (італ. Maria Caterina Farnese), у чернецтві Тереза Маргарита Втілення (італ. Teresa Margherita dell'Incarnazione; 3 вересня 1637, П'яченца, герцогство Парма — 27 квітня 1684, Парма, герцогство Парма) — принцеса з дому Фарнезе, дочка Одоардо Фарнезе, герцога Парми та П'яченци. Монахиня монастиря кармеліток босих у Пармі.
| Катерина Фарнезе | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 3 вересня 1637[1] П'яченца, Емілія-Романья[1] |
| Померла | 27 квітня 1684[1] (46 років) Парма, Герцогство Парми та П'яченци[1] |
| Поховання | Парма |
| Діяльність | католицька черниця |
| Титул | d |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Фарнезе |
| Батько | d |
| Мати | Маргарита Медічі |
| Брати, сестри | d, d і d |
 | |
| |
Біографія
Ранні роки
Принцеса Катерина народилася у П'яченці 3 вересня 1637 року. Вона була п'ятою (четвертою, яка вижила) дитиною у сім'ї Одоардо Фарнезе, герцога Парми та П'яченци та Маргарити Медічі, принцеси з дому Медічі. По лінії батька була онукою Рануччо I Фарнезе, герцога Парми та П'яченци та Маргарите Альдобрандіні, троюрідною небогою римського папи Климента VIII. По лінії матері була онукою Козімо II Медічі, великого герцога Тоскани та Марії Магдалини Австрійської, принцеси з імперської гілки дому Габсбургів. Наступного року після народження принцесу під ім'ям Марії Катерини хрестили у капелі герцогського палацу у П'яченці. Обряд хрещення провів єпископ П'яченци [it].
Відразу після народження мати передала її на піклування годувальниці, якійсь флорентійкі, на ім'я Барбара Разіна, відданої шанувальниці Пресвятої Діви Марії з гори Карміл і кармелітів босих. Передбачалося, що принцеса прийме чернецтво. Однак уже у ранньому дитинстві у неї, поряд з розвиненими інтелектуальними здібностями, виявився сильний та незалежний характер, який ігнорував правила придворного етикету. Їй подобалися предмети розкоші, верхова їзда та читання романів, особливо Лудовіко Аріосто.
Проєкти шлюбу
У 1646 році помер батько принцеси, і новим герцогом Парми та П'яченци під ім'ям Раннучо II Фарнезе став її неповнолітній брат. Через два роки він розпочав правити самостійно та вирішив видати Катерину заміж. З цією метою герцог розіслав зображення сестри дворами європейських монархій. Оглянувши портрети всіх неодружених принцес, король Франції Людовік XIV вважав принцесу Катерину найкрасивішою. Розглядалася можливість її шлюбу з королем Англії Карлом II, але вона відмовилася одружуватись з протестантом. До принцеси посватався брат імператора Леопольда I, однак і він отримав відмову.
У 1660 році, провівши деякий час в абатстві святого Олександра у Пармі, який належав [it], вперше задумалася прийняти чернецтво. Невдовзі після цього, разом із матір'ю, принцеса відвідала настоятельку монастиря святих Антонія та Терези у Пармі. Остання, перебуваючи на смертному одрі, перервала тривале мовчання та благословила Катерину вступити в обитель босих кармеліток. Того ж року принцеса попросила придворного капелана, єзуїта Джованні Баттисту Гандуччі, розповісти матері про свій намір стати черницею. Але вдова-герцогиня, пам'ятаючи життєлюбну вдачу дочки, не повірила в справжність її покликання. Навіть кармелітки босі з монастиря святих Антонія та Терези у Пармі, у якому вона збиралася прийняти чернечий постриг, подякувавши за надану їм честь, поставилися до наміру принцеси скептично. Насельниці монастиря змінили свою думку після особистої зустрічі з Катериною, і 16 травня 1661 року капітул погодився прийняти її у чернечу громаду.
Піти у монастир принцесі дозволив і герцог Рануччо II Фарнезе. Катерина офіційно відмовилася від своїх прав на користь братів, а ті, своєю чергою, від імені принцеси внесли пожертвування відновлення монастиря Святого Панкратія у Римі, який належав босим кармелітам. Як виняток, їй дозволили зняти чернечий сан у разі припинення династії по чоловічій лінії. З усім тим, у суспільстві все ще сумнівалися у твердості рішення принцеси. Мати вмовила Катерину перенести дату вступу до монастиря та попросила супроводжувати її у Флоренцію на весілля двоюрідного брата принцеси, наслідного принца Козімо Медічі, який одружився з принцесою Маргаритою Луїзою Орлеанською. Овдовіла герцогиня сподівалася, що її рідний брат, дядько Марії Катерини, великий герцог Тоскани Фердинанд II Медічі переконає племінницю відмовитися від рішення стати черницею. Але принцеса залишилася вірна своєму наміру. Того ж року у Болоньї була видана збірка поезії у стилі бароко, яка прославляла «героїчне рішення» Катерини.
Чернецтво
Марія Катерина повинна була вступити у громаду кармеліток босих 19 березня 1662 року, але через сильну зливу урочисту церемонію довелося перенести на 22 березня. Під гарматні постріли дорогою, прикрашеною арками, принцеса у супроводі двору пройшла з герцогського палацу до монастиря, де принесла тимчасові чернечі обітниці, прийнявши нове ім'я Терези Маргарити святого Йосипа. Волосся з голови Катерини, зістрижене під час обряду, було передано дружині її брата, герцогині Маргаріті Віоланте Савойській. Завершивши новіціят, у день святкування Великодня, 25 березня 1663 року принцеса принесла вічні чернечі обітниці перед настоятелькою та прийняла нове ім'я Терези Маргарити Втілення, а 15 серпня того ж року чернечу мантію на неї поклав генеральний пріор ордену кармелітів босих.
Попри прогнози двору та думку громадськості, принцеса не лише витримала суворий спосіб життя кармеліток босих, а й стала зразковою черницею. Подолати труднощі чернечого життя їй допомагало вроджене почуття гумору. Тереза Маргарита Втілення серйозно ставилася до виконання статуту. Насамперед вона відмовилася від обідів із герцогської кухні, які надсилали для неї до монастиря з палацу. Перед принесенням вічних обітниць вона так старанно почала практикувати справи покаяння та молитву, що духовнику довелося просити її стримати подвижницький запал.
Терезі Маргариті Втілення неодноразово пропонували очолити чернечу громаду, але щоразу вона відмовлялася від місця настоятельки. Своїм духовним орієнтиром принцеса обрала засновницю кармеліток босих, Терезу Авільську. Після десятирічного досвіду чернечого життя, духовник дозволив їй принести досконалі обітниці 15 жовтня 1672 року. У народі принцеса набула репутації святої подвижниці, яку сама вона всіляко заперечувала. Як кармелітка боса, Тереза Маргарита Втілення дотримувалася як зовнішній затвор, а й внутрішній, зберігаючи почуття від усього мирського. Тому у 1679 році вона відмовилася оплакувати смерть своєї матері. З усім тим, під час перебування у монастирі Тереза Маргарита Втілення вела активне листування на духовні теми.
Смерть і шанування
Сильні морози взимку 1683—1684 року сприяли поширенню серед насельниць монастиря Святих Антонія та Терези у Пармі «гострої та злоякісної лихоманки». Багато хворих черниць, зокрема й сама настоятелька, померли. Доглядаючи хворих, Тереза Маргарита Втілення остаточно підірвала здоров'я, ослаблене подвигами покаяння. Вона померла 27 квітня 1684 року та була похована у монастирі, в якому працювала.
Репутація святої, яка переслідувала принцесу за життя, посилилася з її смертю. 27 травня 1684 року папа Інокентій XI видав бреве, в якому поставив її за приклад всім принцесам європейських монархій. 1691 року була видана перша біографія Терези Маргарити Втілення, написана її духовником з дозволу керівництва Ордену кармелітів босих. Книга, видана коштом будинку Фарнезе, містила посвяту братові принцеси, герцогу Рануччо II Фарнезе. Твір мав успіх у читачів. 1694 року в Авіньйоні вийшов переклад біографії французькою мовою. Це видання містить нечисленні та короткі особисті записи Терези Маргарити Втілення. 1697 року книга була видана у Великому герцогстві Тосканському. 1698 року вийшли ще два видання у Пармському герцогстві й одне у Венеційській республіці.
Дім Фарнезе сприяв початку процесу зарахування принцеси до лику блаженних Римо-католицької церкви. Однак припинення династії не дозволило довести розпочатий процес до кінця. Тереза Маргарита Втілення носить титул високоповажної. Єдиний відомий прижиттєвий портрет принцеси, на якому вона зображена в одязі босої кармелітки, знаходиться у монастирі святих Антонія та Терези у Пармі.
Примітки
- Busolini D. Dizionario Biografico degli Italiani — 1995. — Vol. 45.
- Busolini.
- Massimo della Purificazione, 1697.
- Rosini.
- Litta, 1819, tavola XIX.
- Litta, 1819, tavola XVII.
- Litta, 1819, tavola XVIII.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 29.
- Biografia di Caterina, 1. Enfant terrible.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 43—44.
- Biografia di Caterina, 2. Una principessa affascinante.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 44.
- Biografia di Caterina, 3. In lotta con la voce di Dio.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 53—54.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 57—58.
- Biografia di Caterina, 4. Al Carmelo!.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 62.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 63—64.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 65—66.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 69.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 72.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 77.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 100.
- Biografia di Caterina, 5. Caterina diventa suor Teresa Margherita.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 101.
- Biografia di Caterina, 6. Il dosaggio delle virtu.
- Biografia di Caterina, 7. Il mantello di Elia.
- Biografia di Caterina, 8. Una ferita risanata.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 163.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 165.
- Carmelo di Parma, 1993, с. 168—169.
Джерела
- Carmelo di Parma. Caterina Farnese. Principessa e carmelitana : ( )[італ.]. — Roma : OCD, 1993. — 181 p. — (Agiografia carmelitana). — .
- Litta P. Farnesi. Duchi di Parma. Tavola XIX // [it]. : ( )[італ.]. — Milano : Paolo Emilio Giusti ed., 1819. — Vol. I.
- Massimo della Purificazione. Ragguaglio Istorico della Nascita, Vita, e Morte di Suor Teresa Margherita dell’Incarnazione gia nel secolo Serenissima Principessa Caterina Farnese : ( )[італ.]. — Firenze : Cesare e Francesco Bindi per Iacopo Carlieri, 1697. — 215 p.
- Busolini D. Farneze, Caterina. www.treccani.it (італ.). Dizionario Biografico degli Italiani — Volume XLV (1995). Процитовано 1 березня 2022.
- Rosini P. (PDF). www.nuovorinascimento.org (італ.). Nuovo Rinascimento. Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2020. Процитовано 1 травня 2017.
- Caterina Farneze. Princepessa carmiletana. www.caterinafarnese.altervista.org (італ.). Il sito web su Caterina Farnese. Процитовано 1 березня 2022.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katerina Farneze ital Caterina Farnese abo Mariya Katerina Farneze ital Maria Caterina Farnese u chernectvi Tereza Margarita Vtilennya ital Teresa Margherita dell Incarnazione 3 veresnya 1637 1637veresnya03 P yachenca gercogstvo Parma 27 kvitnya 1684 Parma gercogstvo Parma princesa z domu Farneze dochka Odoardo Farneze gercoga Parmi ta P yachenci Monahinya monastirya karmelitok bosih u Parmi Katerina FarnezeNarodilasya3 veresnya 1637 1637 09 03 1 P yachenca Emiliya Romanya 1 Pomerla27 kvitnya 1684 1684 04 27 1 46 rokiv Parma Gercogstvo Parmi ta P yachenci 1 PohovannyaParmaDiyalnistkatolicka chernicyaTituldKonfesiyakatolictvoRidFarnezeBatkodMatiMargarita MedichiBrati sestrid d i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Princesa Katerina narodilasya u P yachenci 3 veresnya 1637 roku Vona bula p yatoyu chetvertoyu yaka vizhila ditinoyu u sim yi Odoardo Farneze gercoga Parmi ta P yachenci ta Margariti Medichi princesi z domu Medichi Po liniyi batka bula onukoyu Ranuchcho I Farneze gercoga Parmi ta P yachenci ta Margarite Aldobrandini troyuridnoyu nebogoyu rimskogo papi Klimenta VIII Po liniyi materi bula onukoyu Kozimo II Medichi velikogo gercoga Toskani ta Mariyi Magdalini Avstrijskoyi princesi z imperskoyi gilki domu Gabsburgiv Nastupnogo roku pislya narodzhennya princesu pid im yam Mariyi Katerini hrestili u kapeli gercogskogo palacu u P yachenci Obryad hreshennya proviv yepiskop P yachenci it Vidrazu pislya narodzhennya mati peredala yiyi na pikluvannya goduvalnici yakijs florentijki na im ya Barbara Razina viddanoyi shanuvalnici Presvyatoyi Divi Mariyi z gori Karmil i karmelitiv bosih Peredbachalosya sho princesa prijme chernectvo Odnak uzhe u rannomu ditinstvi u neyi poryad z rozvinenimi intelektualnimi zdibnostyami viyavivsya silnij ta nezalezhnij harakter yakij ignoruvav pravila pridvornogo etiketu Yij podobalisya predmeti rozkoshi verhova yizda ta chitannya romaniv osoblivo Ludoviko Ariosto Proyekti shlyubu U 1646 roci pomer batko princesi i novim gercogom Parmi ta P yachenci pid im yam Rannucho II Farneze stav yiyi nepovnolitnij brat Cherez dva roki vin rozpochav praviti samostijno ta virishiv vidati Katerinu zamizh Z ciyeyu metoyu gercog rozislav zobrazhennya sestri dvorami yevropejskih monarhij Oglyanuvshi portreti vsih neodruzhenih princes korol Franciyi Lyudovik XIV vvazhav princesu Katerinu najkrasivishoyu Rozglyadalasya mozhlivist yiyi shlyubu z korolem Angliyi Karlom II ale vona vidmovilasya odruzhuvatis z protestantom Do princesi posvatavsya brat imperatora Leopolda I odnak i vin otrimav vidmovu U 1660 roci provivshi deyakij chas v abatstvi svyatogo Oleksandra u Parmi yakij nalezhav it vpershe zadumalasya prijnyati chernectvo Nevdovzi pislya cogo razom iz matir yu princesa vidvidala nastoyatelku monastirya svyatih Antoniya ta Terezi u Parmi Ostannya perebuvayuchi na smertnomu odri perervala trivale movchannya ta blagoslovila Katerinu vstupiti v obitel bosih karmelitok Togo zh roku princesa poprosila pridvornogo kapelana yezuyita Dzhovanni Battistu Ganduchchi rozpovisti materi pro svij namir stati cherniceyu Ale vdova gercoginya pam yatayuchi zhittyelyubnu vdachu dochki ne povirila v spravzhnist yiyi poklikannya Navit karmelitki bosi z monastirya svyatih Antoniya ta Terezi u Parmi u yakomu vona zbiralasya prijnyati chernechij postrig podyakuvavshi za nadanu yim chest postavilisya do namiru princesi skeptichno Naselnici monastirya zminili svoyu dumku pislya osobistoyi zustrichi z Katerinoyu i 16 travnya 1661 roku kapitul pogodivsya prijnyati yiyi u chernechu gromadu Piti u monastir princesi dozvoliv i gercog Ranuchcho II Farneze Katerina oficijno vidmovilasya vid svoyih prav na korist brativ a ti svoyeyu chergoyu vid imeni princesi vnesli pozhertvuvannya vidnovlennya monastirya Svyatogo Pankratiya u Rimi yakij nalezhav bosim karmelitam Yak vinyatok yij dozvolili znyati chernechij san u razi pripinennya dinastiyi po cholovichij liniyi Z usim tim u suspilstvi vse she sumnivalisya u tverdosti rishennya princesi Mati vmovila Katerinu perenesti datu vstupu do monastirya ta poprosila suprovodzhuvati yiyi u Florenciyu na vesillya dvoyuridnogo brata princesi naslidnogo princa Kozimo Medichi yakij odruzhivsya z princesoyu Margaritoyu Luyizoyu Orleanskoyu Ovdovila gercoginya spodivalasya sho yiyi ridnij brat dyadko Mariyi Katerini velikij gercog Toskani Ferdinand II Medichi perekonaye pleminnicyu vidmovitisya vid rishennya stati cherniceyu Ale princesa zalishilasya virna svoyemu namiru Togo zh roku u Bolonyi bula vidana zbirka poeziyi u stili baroko yaka proslavlyala geroyichne rishennya Katerini Chernectvo Mariya Katerina povinna bula vstupiti u gromadu karmelitok bosih 19 bereznya 1662 roku ale cherez silnu zlivu urochistu ceremoniyu dovelosya perenesti na 22 bereznya Pid garmatni postrili dorogoyu prikrashenoyu arkami princesa u suprovodi dvoru projshla z gercogskogo palacu do monastirya de prinesla timchasovi chernechi obitnici prijnyavshi nove im ya Terezi Margariti svyatogo Josipa Volossya z golovi Katerini zistrizhene pid chas obryadu bulo peredano druzhini yiyi brata gercogini Margariti Violante Savojskij Zavershivshi noviciyat u den svyatkuvannya Velikodnya 25 bereznya 1663 roku princesa prinesla vichni chernechi obitnici pered nastoyatelkoyu ta prijnyala nove im ya Terezi Margariti Vtilennya a 15 serpnya togo zh roku chernechu mantiyu na neyi poklav generalnij prior ordenu karmelitiv bosih Popri prognozi dvoru ta dumku gromadskosti princesa ne lishe vitrimala suvorij sposib zhittya karmelitok bosih a j stala zrazkovoyu cherniceyu Podolati trudnoshi chernechogo zhittya yij dopomagalo vrodzhene pochuttya gumoru Tereza Margarita Vtilennya serjozno stavilasya do vikonannya statutu Nasampered vona vidmovilasya vid obidiv iz gercogskoyi kuhni yaki nadsilali dlya neyi do monastirya z palacu Pered prinesennyam vichnih obitnic vona tak staranno pochala praktikuvati spravi pokayannya ta molitvu sho duhovniku dovelosya prositi yiyi strimati podvizhnickij zapal Terezi Margariti Vtilennya neodnorazovo proponuvali ocholiti chernechu gromadu ale shorazu vona vidmovlyalasya vid miscya nastoyatelki Svoyim duhovnim oriyentirom princesa obrala zasnovnicyu karmelitok bosih Terezu Avilsku Pislya desyatirichnogo dosvidu chernechogo zhittya duhovnik dozvoliv yij prinesti doskonali obitnici 15 zhovtnya 1672 roku U narodi princesa nabula reputaciyi svyatoyi podvizhnici yaku sama vona vsilyako zaperechuvala Yak karmelitka bosa Tereza Margarita Vtilennya dotrimuvalasya yak zovnishnij zatvor a j vnutrishnij zberigayuchi pochuttya vid usogo mirskogo Tomu u 1679 roci vona vidmovilasya oplakuvati smert svoyeyi materi Z usim tim pid chas perebuvannya u monastiri Tereza Margarita Vtilennya vela aktivne listuvannya na duhovni temi Smert i shanuvannya Silni morozi vzimku 1683 1684 roku spriyali poshirennyu sered naselnic monastirya Svyatih Antoniya ta Terezi u Parmi gostroyi ta zloyakisnoyi lihomanki Bagato hvorih chernic zokrema j sama nastoyatelka pomerli Doglyadayuchi hvorih Tereza Margarita Vtilennya ostatochno pidirvala zdorov ya oslablene podvigami pokayannya Vona pomerla 27 kvitnya 1684 roku ta bula pohovana u monastiri v yakomu pracyuvala Reputaciya svyatoyi yaka peresliduvala princesu za zhittya posililasya z yiyi smertyu 27 travnya 1684 roku papa Inokentij XI vidav breve v yakomu postaviv yiyi za priklad vsim princesam yevropejskih monarhij 1691 roku bula vidana persha biografiya Terezi Margariti Vtilennya napisana yiyi duhovnikom z dozvolu kerivnictva Ordenu karmelitiv bosih Kniga vidana koshtom budinku Farneze mistila posvyatu bratovi princesi gercogu Ranuchcho II Farneze Tvir mav uspih u chitachiv 1694 roku v Avinjoni vijshov pereklad biografiyi francuzkoyu movoyu Ce vidannya mistit nechislenni ta korotki osobisti zapisi Terezi Margariti Vtilennya 1697 roku kniga bula vidana u Velikomu gercogstvi Toskanskomu 1698 roku vijshli she dva vidannya u Parmskomu gercogstvi j odne u Venecijskij respublici Dim Farneze spriyav pochatku procesu zarahuvannya princesi do liku blazhennih Rimo katolickoyi cerkvi Odnak pripinennya dinastiyi ne dozvolilo dovesti rozpochatij proces do kincya Tereza Margarita Vtilennya nosit titul visokopovazhnoyi Yedinij vidomij prizhittyevij portret princesi na yakomu vona zobrazhena v odyazi bosoyi karmelitki znahoditsya u monastiri svyatih Antoniya ta Terezi u Parmi PrimitkiBusolini D Dizionario Biografico degli Italiani 1995 Vol 45 d Track Q1128537 Busolini Massimo della Purificazione 1697 Rosini Litta 1819 tavola XIX Litta 1819 tavola XVII Litta 1819 tavola XVIII Carmelo di Parma 1993 s 29 Biografia di Caterina 1 Enfant terrible Carmelo di Parma 1993 s 43 44 Biografia di Caterina 2 Una principessa affascinante Carmelo di Parma 1993 s 44 Biografia di Caterina 3 In lotta con la voce di Dio Carmelo di Parma 1993 s 53 54 Carmelo di Parma 1993 s 57 58 Biografia di Caterina 4 Al Carmelo Carmelo di Parma 1993 s 62 Carmelo di Parma 1993 s 63 64 Carmelo di Parma 1993 s 65 66 Carmelo di Parma 1993 s 69 Carmelo di Parma 1993 s 72 Carmelo di Parma 1993 s 77 Carmelo di Parma 1993 s 100 Biografia di Caterina 5 Caterina diventa suor Teresa Margherita Carmelo di Parma 1993 s 101 Biografia di Caterina 6 Il dosaggio delle virtu Biografia di Caterina 7 Il mantello di Elia Biografia di Caterina 8 Una ferita risanata Carmelo di Parma 1993 s 163 Carmelo di Parma 1993 s 165 Carmelo di Parma 1993 s 168 169 DzherelaCarmelo di Parma Caterina Farnese Principessa e carmelitana ital Roma OCD 1993 181 p Agiografia carmelitana ISBN 978 8 87 229016 3 Litta P Farnesi Duchi di Parma Tavola XIX it ital Milano Paolo Emilio Giusti ed 1819 Vol I Massimo della Purificazione Ragguaglio Istorico della Nascita Vita e Morte di Suor Teresa Margherita dell Incarnazione gia nel secolo Serenissima Principessa Caterina Farnese ital Firenze Cesare e Francesco Bindi per Iacopo Carlieri 1697 215 p Busolini D Farneze Caterina www treccani it ital Dizionario Biografico degli Italiani Volume XLV 1995 Procitovano 1 bereznya 2022 Rosini P PDF www nuovorinascimento org ital Nuovo Rinascimento Arhiv originalu PDF za 30 listopada 2020 Procitovano 1 travnya 2017 Caterina Farneze Princepessa carmiletana www caterinafarnese altervista org ital Il sito web su Caterina Farnese Procitovano 1 bereznya 2022 Posilannya