Маніок їстівний або касава (Manihot esculenta Crantz) — типовий вид роду маніок родини молочайних (Euphorbiaceae), важлива харчова коренеплідна тропічна рослина.
Маніок їстівний | |
---|---|
Ботанічна ілюстрація маніока з книги , 1887 | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
Родина: | Молочайні (Euphorbiaceae) |
Рід: | Manihot |
Вид: | Маніок їстівний (M. esculenta) |
Біноміальна назва | |
Manihot esculenta |
Назва
Касава — африканська назва маніоку (ця назва походить з Бразилії, де так цю рослину називають Тупі-Гуарані, а в решті Південної Америки відома як юка — через що дуже частою є плутанина назв і понять). Суто касавою нерідко іменують тільки борошно з маніоку.
Опис
Це багаторічна вічнозелена кущова рослина 3-5 м заввишки. Стебло циліндричне, 2-7 см завтовшки, розгалужене, добре облиствене, крихке. Забарвлення сіро-зелене, сріблясте або малинове, поверхня гладка або шорстка. Листки пальчасті, з 3-7 частками, на довгих яскраво-червоних черешках, довжина частки листа 12-17 см. Суцвіття — китиця до 20 см. Квітки дрібні, жовтого забарвлення, полігамні, з переважанням чоловічих. Плід — тристворчата коробочка, що розтріскується при дозріванні. Насіння дрібне, еліптичної форми, сірого чи коричневого забарвлення.
Використання
В їжу використовують подібне на картоплину коріння та листя. Маніок виростає на вісім футів (~2 м) у висоту; коріння може сягати трьох дюймів завтовшки й трьох футів (~1 м) завдовжки з масою від 3 до 10 кг. У коренеплодах багато крохмалю (77 %). У сирому вигляді дуже отруйні, споживаються лише вареними або печеними. З сирого маніоку роблять крупу (тапіоку), з якої варять кашу, а сушену маніоку перемелюють на борошно, з якого печуть тонкі коржі, які отримали назву хліб з касави. Листя подрібнюють і тушать з м'ясом.
Поширення і культивування
Батьківщиною маніоки вважають райони сучасної Бразилії, поширена культура в усіх тропічних районах земної кулі. Посівні площі у світі становлять 14,5 млн га, виробництво — 129 млн т при середній врожайності 8-9 т / га.
Країни найбільшого поширення маніока в сільському господарстві: Заїр, Танзанія, Уганда, Нігерія в Африці; Таїланд, Індонезія, В'єтнам у Південно-Східній Азії; Бразилія, Венесуела, Колумбія в Південній Америці.
Синоніми
|
|
|
Примітки
- Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265—266, 267. .
Джерела та література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бернардино де Саагун, Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С. А, 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек) — .
- https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=431678 [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Маниока — Manihot esculenta // Экологический центр «Экосистема» [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про молочайні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maniok yistivnij abo kasava Manihot esculenta Crantz tipovij vid rodu maniok rodini molochajnih Euphorbiaceae vazhliva harchova koreneplidna tropichna roslina Maniok yistivnijBotanichna ilyustraciya manioka z knigi 1887Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Malpigiyecviti Malpighiales Rodina Molochajni Euphorbiaceae Rid ManihotVid Maniok yistivnij M esculenta Binomialna nazvaManihot esculenta Crantz NazvaNeobroblene korinnya maniokuStrava z manioku Kasava afrikanska nazva manioku cya nazva pohodit z Braziliyi de tak cyu roslinu nazivayut Tupi Guarani a v reshti Pivdennoyi Ameriki vidoma yak yuka cherez sho duzhe chastoyu ye plutanina nazv i ponyat Suto kasavoyu neridko imenuyut tilki boroshno z manioku OpisCe bagatorichna vichnozelena kushova roslina 3 5 m zavvishki Steblo cilindrichne 2 7 sm zavtovshki rozgaluzhene dobre oblistvene krihke Zabarvlennya siro zelene sriblyaste abo malinove poverhnya gladka abo shorstka Listki palchasti z 3 7 chastkami na dovgih yaskravo chervonih chereshkah dovzhina chastki lista 12 17 sm Sucvittya kiticya do 20 sm Kvitki dribni zhovtogo zabarvlennya poligamni z perevazhannyam cholovichih Plid tristvorchata korobochka sho roztriskuyetsya pri dozrivanni Nasinnya dribne eliptichnoyi formi sirogo chi korichnevogo zabarvlennya VikoristannyaV yizhu vikoristovuyut podibne na kartoplinu korinnya ta listya Maniok virostaye na visim futiv 2 m u visotu korinnya mozhe syagati troh dyujmiv zavtovshki j troh futiv 1 m zavdovzhki z masoyu vid 3 do 10 kg U koreneplodah bagato krohmalyu 77 U siromu viglyadi duzhe otrujni spozhivayutsya lishe varenimi abo pechenimi Z sirogo manioku roblyat krupu tapioku z yakoyi varyat kashu a sushenu manioku peremelyuyut na boroshno z yakogo pechut tonki korzhi yaki otrimali nazvu hlib z kasavi Listya podribnyuyut i tushat z m yasom Poshirennya i kultivuvannyaBatkivshinoyu manioki vvazhayut rajoni suchasnoyi Braziliyi poshirena kultura v usih tropichnih rajonah zemnoyi kuli Posivni ploshi u sviti stanovlyat 14 5 mln ga virobnictvo 129 mln t pri serednij vrozhajnosti 8 9 t ga Krayini najbilshogo poshirennya manioka v silskomu gospodarstvi Zayir Tanzaniya Uganda Nigeriya v Africi Tayiland Indoneziya V yetnam u Pivdenno Shidnij Aziyi Braziliya Venesuela Kolumbiya v Pivdennij Americi SinonimiJanipha manihot L Kunth Jatropha aipi Pohl Jatropha diffusa Pohl Steud Jatropha digitiformis Pohl Steud Jatropha dulcisJ F Gmel Jatropha flabellifolia Pohl Steud Jatropha glauca Jatropha janipha en Jatropha lobata var richardianaMull Arg Jatropha loureiroi Pohl Steud Jatropha manihotL Jatropha mitisSesse amp Jatropha mitis Jatropha paniculata amp Pav ex Pax Jatropha silvestris Jatropha stipulata Mandioca aipi Pohl Link Mandioca dulcis J F Gmel Mandioca utilissima Pohl Link Manihot aipiPohl Manihot aipi var lanceolataPohl Manihot aipi var latifoliaPohl Manihot aipi var lutescensPohl Manihot aypiSpruce Manihot cannabina Manihot cassava amp Collins Manihot diffusaPohl Manihot digitiformisPohl Manihot dulcis J F Gmel Baill Manihot dulcis J F Gmel Pax Manihot dulcis var aipi Pohl Pax Manihot dulcis var diffusa Pohl Pax Manihot dulcis var flabellifolia Pohl Pax Manihot edule Manihot edulis Manihot esculenta var argentea Manihot esculenta var coalescens Manihot esculenta var debilis Manihot esculenta var digitifolia Manihot esculenta subsp flabellifolia Pohl Manihot esculenta var flavicaulis Manihot esculenta var fuscescens Manihot esculenta subsp grandifolia Manihot esculenta var grandifolia Manihot esculenta var nodosa Manihot esculenta var sprucei Manihot flabellifoliaPohl Manihot flexuosaPax amp K Hoffm Manihot guyanensisKlotzsch ex Pax Manihot loureiroiPohl Manihot manihot L H Karst Manihot melanobasisMull Arg Manihot palmata var aipi Pohl Mull Arg Manihot palmata var diffusa Pohl Mull Arg Manihot palmata var digitiformis Pohl Mull Arg Manihot palmata var flabellifolia Pohl Mull Arg Manihot spruceiPax Manihot utilissimaPohl Manihot utilissima var castellanaPohl Manihot utilissima var sutingaPohl Plid i nasinnya Manihot esculenta Tuluzkij muzejPrimitkiArtikel Starch und Starch Composition In Hans Zoebelein Hrsg Dictionary of Renewable Ressources 2 Auflage Wiley VCH Weinheim und New York 1996 Seiten 265 266 267 ISBN 3 527 30114 3 Dzherela ta literaturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bernardino de Saagun Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 218 s Mesoamerika Istochniki Istoriya Chelovek ISBN 978 617 7085 07 1 https npgsweb ars grin gov gringlobal taxonomydetail aspx id 431678 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Manioka Manihot esculenta Ekologicheskij centr Ekosistema 16 sichnya 2017 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro molochajni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi