Ка рів село в Україні у Червоноградському районі Львівської області Населення становить 832 особи село КарівКраїна Украї

Ка́рів — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 832 особи.

село Карів
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Червоноградський район
Громада	Белзька міська
Код КАТОТТГ	UA46120010120053130
Основні дані
Засноване	1490
Перша згадка	1490 (534 роки)
Населення	1023
Площа	4,59 км²
Густота населення	230,28 осіб/км²
Поштовий індекс	80066
Телефонний код	+380 3257
Географічні дані
Географічні координати	50°20′49″ пн. ш. 23°47′56″ сх. д. / 50.34694° пн. ш. 23.79889° сх. д. / 50.34694; 23.79889Координати: 50°20′49″ пн. ш. 23°47′56″ сх. д. / 50.34694° пн. ш. 23.79889° сх. д. / 50.34694; 23.79889
Середня висота над рівнем моря	211 м
Водойми	оз. Обрище, р.Солокія
Найближча залізнична станція	Угнів
Відстань до залізничної станції	5 км


Місцева влада
Адреса ради	80066, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Карів
Староста	Леуш М.
Карта
Карів
Карів
Мапа

Карів у Вікісховищі

Історія

На 01.01.1939 в селі проживало 2190 мешканців, з них 1970 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 45 євреїв, 10 німців, 120 поляків, 5 польських колоністів міжвоєнного періоду. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Брукенталь Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.

11.05.1944 в селі відбувся бій відділів УПА «Галайда», «Сіроманці», «Морозенка» з німцями.. Він закінчився поразкою повстанців. УПА втратила 8 чоловік, чотири партизани були поранені. У полон здалися до 40 чоловік. Також загинули четверо мирних жителів. Німцям дісталося шість ручних кулеметів, крупнокаліберний кулемет і міномет.

Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці, перейшла з УПЦ МП до помісної Православної церкви України (ПЦУ). Таке рішення церковна громада прийняла у неділю, 6 січня 2019 року.

Археологія

На околицях села у 2017 році місцевими жителями випадково були знайдені археологічні артефакти римської доби (меч і металеві вироби). Подальші розкопки призвели до відкриття поховання германських племен ІІІ ст. н.е.

Відомі люди

д-р Остап Воронка — український галицький лікар, громадський та просвітній діяч, репресований більшовиками.
Дужі — родина українських громадських діячів.
Микола Дужий — підхорунжий УГА, секретар Головної Управи товариства “Просвіта”, секретар призидії УГВР.
Петро Дужий — український письменник, з 1944 референт пропаганди УПА, почесний громадянин міста Львова.
Іван Дужий — організатор драматичного гуртка в селі, заарештований радянською владою у 1940 році, помер у тюрмі.
Нестор Іванина — уродженець села, український культурний діяч, письменник.
Василь Макух — український правозахисник.
Григорій Мазур псевдо «Калинович» — командир сотні куреня УПА «Месники»
Матвіяс Іван Григорович — провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Віктор Матюк — український композитор, сільський священник УГКЦ.
Юрій Мельник (1889—1919) — чотар УГА, герой визвольних змагань 1918 — 20-х років.
Андрій Ментух — польський та український художник.
Яким Хомінський — уродженець села, син пароха, директор львівської поліції, двічі обраний послом до Галицького сейму (1861 і 1863 років).

Примітки

. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 10 лютого 2013.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.][[https://web.archive.org/web/20220105072522/https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fdiasporiana.org.ua%2Fwp-content%2Fuploads%2Fbooks%2F10893%2Ffile.pdf&embedded=true&chrome=false&dov=1 Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.]][ 5 січня 2022 у Wayback Machine.] . — Вісбаден, 1983. — с. 64.
. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942-1960. - Warszawa, 2006. - s. 227
. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
https://hromadske.radio/
Воронка Остап Денисович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 584. — .
. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.
. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.

Посилання

Паролі повстанської битви. Живопис. Поезія (автор: Івасейко Степан) [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Портрет «Григорій Мазур, (псевдо „Калинович“), сотенний УПА»

Див. також

Брукенталь
УПА в Карові [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 10 лютого 2013.

[2] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.][[https://web.archive.org/web/20220105072522/https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fdiasporiana.org.ua%2Fwp-content%2Fuploads%2Fbooks%2F10893%2Ffile.pdf&embedded=true&chrome=false&dov=1 Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.]][ 5 січня 2022 у Wayback Machine.] . — Вісбаден, 1983. — с. 64.

[3] . Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.

[4] Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942-1960. - Warszawa, 2006. - s. 227

[5] . Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.

[6] Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.

[7] ttps://hromadske.radio/

[8] Воронка Остап Денисович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 584. — .

[9] . Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.

[10] . Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.