Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Ка́рстова ша́хта Солда́тська на Карабі́-Яйлі́» — геологічна пам'ятка природи вапнякового масиву Карабі-Яйла на головній гряді Кримських гір на теренах Білогірського району АР Крим. Була відкрита у Карабійському карстовому районі 9 травня 1968 року учасниками спелеотуристичної секції феодосійського клубу «Кара-Даг», 14 жовтня 1975 визнана пам'яткою природи.
 | |
| 44°52′28″ пн. ш. 34°34′54″ сх. д. / 44.87472200002777356° пн. ш. 34.58166700002777816° сх. д.Координати: 44°52′28″ пн. ш. 34°34′54″ сх. д. / 44.87472200002777356° пн. ш. 34.58166700002777816° сх. д. | |
| Країна |  Росія Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаБілогірський район АР Крим біля с. Красноселівка |
| Найближче місто | Білогірськ |
| Площа | 10 га |
| Засновано | 14 жовтня 1975 |
  Карстова шахта Солдатська на Карабі-Яйлі (Автономна Республіка Крим) | |
Загальні відомості
Землекористувачем території є Алуштинське Державне лісове господарство. Названа на честь безіменних солдат, що полягли в час німецько-радянської війни.
Протяжність пам'ятки природи 2.100 м, глибина - 517 м, площа - 4.300 м², об'єм - 16.300 м³, категорія складності 4Б. Найглибша печера України, найскладніша і третя за довжиною у Криму. До глибини 120 м складається з нахиленої галереї у верхньоюрських вапняках шириною 2-5 метрів. На глибині 120—450 м складається з лабіринту вузьких ходів, що з'єднані колодязями глибиною 9-85 м. У нижній ділянці розміщена обводнена звужена галерея довжиною 380 м, яка завершується сифоном.
У печері багато натічних утворень. Каскад похилих ходів і колодязів (глибина до 85 м) чергується з вузькими горизонтальними ходами і гротами. Температура повітря піднімається з глибиною від 5,2 до 8 °С. Трапляються озера. По дну (на глибині 435 м) протікає струмок. У печері проживають бокоплави, ківсяки.
Історія
Біля озер (44°52′25″ пн. ш. 34°34′30″ сх. д.) на висоті 980 м від рівня моря за 10 км від Красноселівки 9 травня 1968 спелеологи Г. Романенко, В. Марченко, В. Лузін вели пошук карстових порожнин на Карабі на межі пролягання карстових порід. У тальвегу тимчасового водотоку вони почали розбирати нагромадження каміння у карстовій воронці, де вони виявили лаз діаметром 0,6 м завдовжки 4 м. За ним йшла завалена вапняковими брилами галерея, подолання якої зайняло певен час. Галерея розширюється у зал 10-15 м при висоті 5 м. Його замикає невеликий зал з каскадом заводнених заглибин, що переходить у заводнений лаз. Він був непрохідним через камінний завал. Рух повітря свідчив про наявність подальшого ходу, але через відсутність інструментів дослідження було припинене.
Вони повернулись наприкінці липня 1969 року. Завдяки зубилу, лому на початку серпня вдалось пройти перший завал, за яким йшов новий. Спелеологам вдалось зрушити донизу великий камінь, що відкрило хід. Подальше планомірне дослідження ходів печери проходило у серпні-жовтні 1969 року. Було досліджено бічні ходи, глухі вертикальні ходи та досягнуто глибини 35 метрів. Похила галерея завширшки 2-5 м була завалена брилами вапняку і розділена заводненими лазами на зали. У червні 1970 експедиція мала намір досягнути дна печери. У дослідженнях брали участь члени феодосійського клубу «Кара-Даг»: Г. Романенко, А. Кругленко, О. Максимович, С. Пікулькін, М. Джавадов. В. Неліпа, М. Бударін, В. Прошечкін, С. Лебединський, А. Василевський. На глибині 125 м було пройдено вузький заводнений лаз шириною 30-35 см. Дальше йшов хід по руслу підземної річки через зали з сталактитами, гелактитами. Аналіз виявив у сталактитах з чорною серцевиною вміст 44 % заліза. Після 9-12 метрових вертикальних проходів йде велика зала висотою до 20 метрів з рожевими циліндричними сталагмітами. Далі йдуть нові вертикальні ходи до глибини 281 метру, де прохід завершувався. У ходах було виявлено натьоки (сталактити, сталагміти), субаквальні відкладення (забереги, кристали), скупчення вапнякової гальки, значні відкладення глини.
Наступного року 1971 члени феодосійського спелеоклубу «Кара-Даг» провели подальше дослідження. Вони виявили новий лаз наприкінці верхньої похилої галереї. Ряд переважно вертикальних ходів вів до глибини понад 400 метрів. На глибині 340 м йде широкий вертикальний прохід «Надія» висотою 85 метрів, по стінках якого тече невеликий потік. Далі йде вузька похила тріщинна галерея завдовжки 380 м з постійним водотоком на її дні. Місцями склепіння знижується, утворюючи напівсифони. Приблизно на 320 м галереї зліва впадає невеликий потік. Наприкінці галереї у вертикальному лазі знаходиться великий сифон з сильним підземним водотоком — перший виявлений в карстових печерах Карабі. Температура у печері зростає з 5,2 °C до 8 °C. Температура води у сифоні 9,1 °C. У травні і вересні 1972 експедиція Інституту мінеральних ресурсів запустила у водотік по 10 кг флюоресценту, який виявили у джерелі Бурульча біля села Міжгір'я (крим. Baqsan).
Переважно вихованці станцій юних туристів зі своїми керівниками з Полтави, Ужгороду, Івано-Франківська, Запоріжжя провели 1993 екологічну експедицію, піднявши на поверхню до 500 кг сміття у 63 транспортних мішках. Вхід до печери 1996 члени клубу «Карадаг» перекрили решітчастими дверима, що були згодом зірвані. 22 травня 2010 року спільними зусиллями членами клубу «Карадаг» і Федерації спортивного туризму Південно-Східного Криму відновлено двері на вході до шахти «Солдатська». Розглядається можливість дослідження печери за сифоном.
У печері відновлено стаціонарне навішування, винесено стару мотузку, плануються роботи в засифонній частині. Ключ від печери зберігається в клубі «Карадаг», м. Феодосія.
Джерела
- Дублянский В. Н. Карстовые пещеры и шахты Горного Крыма. — Л. : Наука, 1977. стор. 182
- Амеличев Г. Н., Касьян Ю. М., Козлов М. А. , Папий А. В. , Троц В. С. Спелеонаследие Крыма на пороге третьего тысячелетия // Свет. — 2000. — № 21. — С. 10-14.
- Кроптя В. Пещера «Солдатская» // Крымская правда. — 7 августа 1970 г.
- Крубер А. А. Карстовая область Горного Крыма. — М., 1915. — 320 с.
- Папий А. В. Юбилей: 100 пещер, добавленных в кадастр пещер Крыма спелеологами г. Ялты за период 1997–2009 гг. // Свет. — 2010. — № 36. — С. 22-25.
Посилання
- Атлас печер України Карабійський карстовий район [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Печера Солдатська. Схема [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Солдатская шахта [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Топографічний розріз шахти [ 8 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- План шахти Солдатська [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Фрагмент звіту експедиції 2004 року [ 27 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Кадастр печер та порожнин України Печера Солдатська [ 24 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Перелік класифікованих печер [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Солдатська печера [ 27 березня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- Ресурсы поверхностных вод СССР. Том 6: Украина и Молдавия. Выпуск 4: Крым. Под. ред. М. М. Айзенберга и М. С. Каганера. — Л. Гидрометеоиздат. 1966. 75 стор.
- Нагорье Караби. Путеводитель Автор: Чупиков Б. Л., Гидрометеоиздат, 1988, 160 стр. [ 27 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka rstova sha hta Solda tska na Karabi Yajli geologichna pam yatka prirodi vapnyakovogo masivu Karabi Yajla na golovnij gryadi Krimskih gir na terenah Bilogirskogo rajonu AR Krim Bula vidkrita u Karabijskomu karstovomu rajoni 9 travnya 1968 roku uchasnikami speleoturistichnoyi sekciyi feodosijskogo klubu Kara Dag 14 zhovtnya 1975 viznana pam yatkoyu prirodi Geologichna pam yatka zagalnoderzhavnogo znachennya Karstova shahta Soldatska 44 52 28 pn sh 34 34 54 sh d 44 87472200002777356 pn sh 34 58166700002777816 sh d 44 87472200002777356 34 58166700002777816 Koordinati 44 52 28 pn sh 34 34 54 sh d 44 87472200002777356 pn sh 34 58166700002777816 sh d 44 87472200002777356 34 58166700002777816Krayina Rosiya UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Bilogirskij rajon AR Krim bilya s KrasnoselivkaNajblizhche mistoBilogirskPlosha10 gaZasnovano14 zhovtnya 1975Karstova shahta Soldatska na Karabi Yajli Avtonomna Respublika Krim Zagalni vidomostiZemlekoristuvachem teritoriyi ye Alushtinske Derzhavne lisove gospodarstvo Nazvana na chest bezimennih soldat sho polyagli v chas nimecko radyanskoyi vijni Protyazhnist pam yatki prirodi 2 100 m glibina 517 m plosha 4 300 m ob yem 16 300 m kategoriya skladnosti 4B Najglibsha pechera Ukrayini najskladnisha i tretya za dovzhinoyu u Krimu Do glibini 120 m skladayetsya z nahilenoyi galereyi u verhnoyurskih vapnyakah shirinoyu 2 5 metriv Na glibini 120 450 m skladayetsya z labirintu vuzkih hodiv sho z yednani kolodyazyami glibinoyu 9 85 m U nizhnij dilyanci rozmishena obvodnena zvuzhena galereya dovzhinoyu 380 m yaka zavershuyetsya sifonom U pecheri bagato natichnih utvoren Kaskad pohilih hodiv i kolodyaziv glibina do 85 m cherguyetsya z vuzkimi gorizontalnimi hodami i grotami Temperatura povitrya pidnimayetsya z glibinoyu vid 5 2 do 8 S Traplyayutsya ozera Po dnu na glibini 435 m protikaye strumok U pecheri prozhivayut bokoplavi kivsyaki IstoriyaBilya ozer 44 52 25 pn sh 34 34 30 sh d na visoti 980 m vid rivnya morya za 10 km vid Krasnoselivki 9 travnya 1968 speleologi G Romanenko V Marchenko V Luzin veli poshuk karstovih porozhnin na Karabi na mezhi prolyagannya karstovih porid U talvegu timchasovogo vodotoku voni pochali rozbirati nagromadzhennya kaminnya u karstovij voronci de voni viyavili laz diametrom 0 6 m zavdovzhki 4 m Za nim jshla zavalena vapnyakovimi brilami galereya podolannya yakoyi zajnyalo peven chas Galereya rozshiryuyetsya u zal 10 15 m pri visoti 5 m Jogo zamikaye nevelikij zal z kaskadom zavodnenih zaglibin sho perehodit u zavodnenij laz Vin buv neprohidnim cherez kaminnij zaval Ruh povitrya svidchiv pro nayavnist podalshogo hodu ale cherez vidsutnist instrumentiv doslidzhennya bulo pripinene Voni povernulis naprikinci lipnya 1969 roku Zavdyaki zubilu lomu na pochatku serpnya vdalos projti pershij zaval za yakim jshov novij Speleologam vdalos zrushiti donizu velikij kamin sho vidkrilo hid Podalshe planomirne doslidzhennya hodiv pecheri prohodilo u serpni zhovtni 1969 roku Bulo doslidzheno bichni hodi gluhi vertikalni hodi ta dosyagnuto glibini 35 metriv Pohila galereya zavshirshki 2 5 m bula zavalena brilami vapnyaku i rozdilena zavodnenimi lazami na zali U chervni 1970 ekspediciya mala namir dosyagnuti dna pecheri U doslidzhennyah brali uchast chleni feodosijskogo klubu Kara Dag G Romanenko A Kruglenko O Maksimovich S Pikulkin M Dzhavadov V Nelipa M Budarin V Proshechkin S Lebedinskij A Vasilevskij Na glibini 125 m bulo projdeno vuzkij zavodnenij laz shirinoyu 30 35 sm Dalshe jshov hid po ruslu pidzemnoyi richki cherez zali z stalaktitami gelaktitami Analiz viyaviv u stalaktitah z chornoyu sercevinoyu vmist 44 zaliza Pislya 9 12 metrovih vertikalnih prohodiv jde velika zala visotoyu do 20 metriv z rozhevimi cilindrichnimi stalagmitami Dali jdut novi vertikalni hodi do glibini 281 metru de prohid zavershuvavsya U hodah bulo viyavleno natoki stalaktiti stalagmiti subakvalni vidkladennya zaberegi kristali skupchennya vapnyakovoyi galki znachni vidkladennya glini Nastupnogo roku 1971 chleni feodosijskogo speleoklubu Kara Dag proveli podalshe doslidzhennya Voni viyavili novij laz naprikinci verhnoyi pohiloyi galereyi Ryad perevazhno vertikalnih hodiv viv do glibini ponad 400 metriv Na glibini 340 m jde shirokij vertikalnij prohid Nadiya visotoyu 85 metriv po stinkah yakogo teche nevelikij potik Dali jde vuzka pohila trishinna galereya zavdovzhki 380 m z postijnim vodotokom na yiyi dni Miscyami sklepinnya znizhuyetsya utvoryuyuchi napivsifoni Priblizno na 320 m galereyi zliva vpadaye nevelikij potik Naprikinci galereyi u vertikalnomu lazi znahoditsya velikij sifon z silnim pidzemnim vodotokom pershij viyavlenij v karstovih pecherah Karabi Temperatura u pecheri zrostaye z 5 2 C do 8 C Temperatura vodi u sifoni 9 1 C U travni i veresni 1972 ekspediciya Institutu mineralnih resursiv zapustila u vodotik po 10 kg flyuorescentu yakij viyavili u dzhereli Burulcha bilya sela Mizhgir ya krim Baqsan Perevazhno vihovanci stancij yunih turistiv zi svoyimi kerivnikami z Poltavi Uzhgorodu Ivano Frankivska Zaporizhzhya proveli 1993 ekologichnu ekspediciyu pidnyavshi na poverhnyu do 500 kg smittya u 63 transportnih mishkah Vhid do pecheri 1996 chleni klubu Karadag perekrili reshitchastimi dverima sho buli zgodom zirvani 22 travnya 2010 roku spilnimi zusillyami chlenami klubu Karadag i Federaciyi sportivnogo turizmu Pivdenno Shidnogo Krimu vidnovleno dveri na vhodi do shahti Soldatska Rozglyadayetsya mozhlivist doslidzhennya pecheri za sifonom U pecheri vidnovleno stacionarne navishuvannya vineseno staru motuzku planuyutsya roboti v zasifonnij chastini Klyuch vid pecheri zberigayetsya v klubi Karadag m Feodosiya DzherelaDublyanskij V N Karstovye peshery i shahty Gornogo Kryma L Nauka 1977 stor 182 Amelichev G N Kasyan Yu M Kozlov M A Papij A V Troc V S Speleonasledie Kryma na poroge tretego tysyacheletiya Svet 2000 21 S 10 14 Kroptya V Peshera Soldatskaya Krymskaya pravda 7 avgusta 1970 g Kruber A A Karstovaya oblast Gornogo Kryma M 1915 320 s Papij A V Yubilej 100 pesher dobavlennyh v kadastr pesher Kryma speleologami g Yalty za period 1997 2009 gg Svet 2010 36 S 22 25 PosilannyaAtlas pecher Ukrayini Karabijskij karstovij rajon 21 grudnya 2014 u Wayback Machine Pechera Soldatska Shema 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Soldatskaya shahta 18 travnya 2015 u Wayback Machine ros ros Topografichnij rozriz shahti 8 listopada 2012 u Wayback Machine Plan shahti Soldatska 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Fragment zvitu ekspediciyi 2004 roku 27 bereznya 2017 u Wayback Machine Kadastr pecher ta porozhnin Ukrayini Pechera Soldatska 24 listopada 2021 u Wayback Machine Perelik klasifikovanih pecher 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Soldatska pechera 27 bereznya 2017 u Wayback Machine Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 18 travnya 2015 Procitovano 9 travnya 2015 Resursy poverhnostnyh vod SSSR Tom 6 Ukraina i Moldaviya Vypusk 4 Krym Pod red M M Ajzenberga i M S Kaganera L Gidrometeoizdat 1966 75 stor Nagore Karabi Putevoditel Avtor Chupikov B L Gidrometeoizdat 1988 160 str 27 chervnya 2014 u Wayback Machine ros Div takozhPecheri Krimu