Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

caption Пауль Каррернім Paul KarrerНародився21 квітня 1889 1889 04 21 Москва РосіяПомер18 червня 1971 1971 06 18 82 роки

Каррер Пауль

Каррер Пауль

image Пауль Каррер
нім. Paul Karrer
image
Народився21 квітня 1889(1889-04-21)
Москва, Росія
Помер18 червня 1971(1971-06-18) (82 роки)
Цюрих, Швейцарія
ПохованняФлунтерн[1]
Місце проживанняРосія, Швейцарія, Німеччина
Країнаimage Швейцарія
Діяльністьхімік, викладач університету, біохімік
Alma materЦюрихський університет
Галузьхімія
ЗакладЦюрихський університет
Посадаректор[2]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Французька академія наук[3]
d
Паризька медична академія
Баварська академія наук
Національна академія наук США
Туринська академія наук[4]
Відомий завдяки:вітаміни
Нагороди
image

d (1922)

d (1934)

d

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (1 травня 1947)

d (1937)

d (1938)

image Пауль Каррер у Вікісховищі

Пауль Каррер (нім. Paul Karrer; 21 квітня 1889(18890421), Москва, Росія — 18 червня 1971 Цюрих) — швейцарський хімік-органік, математик і біохімік.

Біографія

Пауль Каррер народився в Москві, в Росії, де його батько, на честь якого він був названий Паулем, працював дантистом. Коли хлопчикові було три роки, сім'я повернулася на батьківщину, у Швейцарію, і якийсь час жила в Цюриху, перш ніж влаштуватися в окрузі Вільдегг кантону Ааргау. Каррер відвідував початкову школу в прилеглому Морікені, середню школу — в Ленцбургі, а гімназію — в Аарау. Серйозний інтерес до науки він виявив, коли навчався в середній школі.

Поступивши в 1908 р. у Цюрихський університет, Каррер вивчав хімію у Альфреда Вернера. У 1911 р. здобув докторський ступінь за дисертацію за комплексні сполуки кобальту і став асистентом Вернера в Хімічному інституті університету. Перша наукова стаття Каррера, присвячена органічним сполукам миш'яку, справила таке глибоке враження на Пауля Ерліха, що той у 1912 р. запропонував Карреру стати його асистентом у Науково-дослідному хіміко-терапевтичному інституті в Франкфурті-на-Майні (Німеччина).

З початком першої світової війни в 1914 р. Каррер був змушений повернутися до Швейцарії, оскільки був призваний до швейцарської армії як артилерійський офіцер, проте в 1915 р., після смерті Ерліха, повернувся у Франкфурт-на-Майні, щоб продовжувати наукові дослідження в галузі хімії в Хіміко-терапевтичному інституті. Протягом наступних трьох років Каррер вивчав хімію рослинних продуктів, а потім обійняв посаду ад'юнкт-професора органічної хімії в Цюрихському університеті. У грудні 1919 р. Каррер став наступником Вернера на посаді професора хімії і директора Хімічного інституту. Тут він проводив дослідження цукрів, амінокислот і білків. Вченого особливо цікавила стереохімія (тобто просторове розташування атомів в молекулах) цих та інших органічних речовин.

У 1950 — 1953 роки Каррер був ректором Цюрихського університету. Він продовжував активно займатися науковою діяльністю і після виходу у відставку в 1959 р.

Виключно педантичний дослідник, Каррер користувався глибокою повагою завдяки своїй доброті і скромності. Попри те що він став заможною людиною, у нього не було власного автомобіля, і він щодня їздив на роботу на автобусі. Помер у Цюриху 18 червня 1971 після нетривалої хвороби.

Наукова діяльність

У 1927 р. Каррер звернувся до вивчення антоціанінів — групи пігментів, які є основною причиною червоного та синього забарвлення квіток рослин. Ріхард Вільштеттер, що працював у Федеральному технологічному інституті в Цюриху, вже виділив ці сполуки і дослідив їх молекулярну структуру. Каррер ж досліджував склад антоціанінів. Наступного року він зайнявся вивченням , жовтого пігменту, який зустрічається в таких рослинах, як крокус і гарденія, і в 1930 р. визначив структуру бета-каротину, що входить до складу моркви та інших рослин, що незадовго до цього було встановлено Ріхардом Куном. Каррер виявив, що молекула бета-каротину складається з двох симетричних частин, кожна з яких є дзеркальним відображенням іншої щодо уявної вертикальної осі.

Дослідження рослинних пігментів призвело вченого до вивчення вітамінів — тему, яка становила значний інтерес з початку XX ст. і в часи Каррера тільки починала відкривати таємниці, пов'язані з потребою організму в їжі. З'ясувавши, що каротин перетворюється на організмі у вітамін А, Каррер виділив цей вітамін з жиру риб'ячої печінки і до 1931 визначив не тільки його склад, а й молекулярну структуру. Він виявив, що вітамін А складається з 20 атомів вуглецю, 30 атомів водню і 1 атома кисню, що разом вони утворюють шестичленне замкнуте кільце, на двох кінцях якого прикріплені три метильні групи, а до третього — довгий зигзагоподібний ланцюг. Така конфігурація являє собою половину молекули бета-каротину з приєднаною до неї молекулою води. Зробивши це відкриття, Каррер став першим науковцем, який описав молекулярну структуру вітаміну.

На початку 30-х років Каррер, спираючись на знання органічних пігментів, продовжив вивчення вітамінів. З більш ніж 100 тонн сироватки він отримав крихітну кількість жовтого, що розчиняються у воді, азотовмісного пігменту, названого лактофлавіном, який пізніше став знаний як рибофлавін, або вітамін В2. Шляхом хімічного аналізу Каррер встановив його формулу і молекулярну структуру, а в 1935 р. синтезував цю речовину.

Через рік після вручення Нобелівської премії Каррер синтезував вітамін Е, а за цим успіхом швидко здобув ще один — виділення в чистому вигляді вітаміну К. Потім Каррер зайнявся вивченням нікотинамід-аденін-дінуклеотіда (НАД) — ферментної речовини, що регулює обмін водню між молекулами всередині клітини і таким чином створює внутрішньоклітинну енергію. У 1942 р. вчений визначив структуру цієї речовини. Пізніше, в 40-і роки, Він повернувся до вивчення каротинів і до 1950 р. завершив синтез всіх цих сполук. У той же самий час він керував дослідженнями кураре, природної отрути, похідні якої відтоді застосовуються в хірургії як засіб для розслаблення м'язів.

Нагороди

У 1937 р. ученому присудили Нобелівську премію з хімії "за дослідження каротиноїдів і флавінів, а також за вивчення вітамінів А і В2. Він розділив цю премію з англійським хіміком Волтером Норманом Говортом. У своїй Нобелівській лекції Каррер підкреслив, що лише за кілька років за допомогою нових аналітичних методів було відкрито існування приблизно 40 каротиноїдів. Він нагадав своїм слухачам про те, що «минуло лише 10 років відтоді, коли багато вчених-дослідників сумнівалися в матеріальній специфічності вітамінів і дотримувалися тієї думки, що причиною особливостей спостережуваного впливу вітамінів … служить особливий стан матерії». На закінчення Каррер сказав: «Хімічний бік проблеми вітаміну по суті своїй вирішений. Завдання фізіології … пояснити втручання цих агентів в процеси діяльності клітин».

Крім Нобелівської премії, Карреру вручили премію Фонду Марселя Бенуа (1923) і премію Станіслао Канніццаро Італійської національної академії наук (1935), а також інші нагороди. Він був членом наукових товариств трьох континентів, включаючи Лондонське королівське товариство, Академію наук у Парижі, національні академії наук Італії і США, володарем почесних ступенів університетів Парижа, Лондона, Цюриха, Базеля, Страсбурга, Бреслау, Брюсселя, Турина і Мадрида.

Родина

У 1914 р. Каррер одружився з Хеленою Фроліш, батько якої був директором психіатричної клініки в Кенігсфельдені. У подружжя було троє синів, один з яких помер у дитинстві.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. https://www.uzh.ch/de/about/portrait/history/presidents.html
  3. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  4. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659

Джерела

  • Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1992.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

caption Paul Karrernim Paul KarrerNarodivsya21 kvitnya 1889 1889 04 21 Moskva RosiyaPomer18 chervnya 1971 1971 06 18 82 roki Cyurih ShvejcariyaPohovannyaFluntern 1 Misce prozhivannyaRosiya Shvejcariya NimechchinaKrayina ShvejcariyaDiyalnisthimik vikladach universitetu biohimikAlma materCyurihskij universitetGaluzhimiyaZakladCyurihskij universitetPosadarektor 2 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk 3 d Parizka medichna akademiya Bavarska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 4 Vidomij zavdyaki vitaminiNagorodid 1922 d 1934 d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1 travnya 1947 d 1937 d 1938 Paul Karrer u Vikishovishi Paul Karrer nim Paul Karrer 21 kvitnya 1889 18890421 Moskva Rosiya 18 chervnya 1971 Cyurih shvejcarskij himik organik matematik i biohimik BiografiyaPaul Karrer narodivsya v Moskvi v Rosiyi de jogo batko na chest yakogo vin buv nazvanij Paulem pracyuvav dantistom Koli hlopchikovi bulo tri roki sim ya povernulasya na batkivshinu u Shvejcariyu i yakijs chas zhila v Cyurihu persh nizh vlashtuvatisya v okruzi Vildegg kantonu Aargau Karrer vidviduvav pochatkovu shkolu v prileglomu Morikeni serednyu shkolu v Lencburgi a gimnaziyu v Aarau Serjoznij interes do nauki vin viyaviv koli navchavsya v serednij shkoli Postupivshi v 1908 r u Cyurihskij universitet Karrer vivchav himiyu u Alfreda Vernera U 1911 r zdobuv doktorskij stupin za disertaciyu za kompleksni spoluki kobaltu i stav asistentom Vernera v Himichnomu instituti universitetu Persha naukova stattya Karrera prisvyachena organichnim spolukam mish yaku spravila take gliboke vrazhennya na Paulya Erliha sho toj u 1912 r zaproponuvav Karreru stati jogo asistentom u Naukovo doslidnomu himiko terapevtichnomu instituti v Frankfurti na Majni Nimechchina Z pochatkom pershoyi svitovoyi vijni v 1914 r Karrer buv zmushenij povernutisya do Shvejcariyi oskilki buv prizvanij do shvejcarskoyi armiyi yak artilerijskij oficer prote v 1915 r pislya smerti Erliha povernuvsya u Frankfurt na Majni shob prodovzhuvati naukovi doslidzhennya v galuzi himiyi v Himiko terapevtichnomu instituti Protyagom nastupnih troh rokiv Karrer vivchav himiyu roslinnih produktiv a potim obijnyav posadu ad yunkt profesora organichnoyi himiyi v Cyurihskomu universiteti U grudni 1919 r Karrer stav nastupnikom Vernera na posadi profesora himiyi i direktora Himichnogo institutu Tut vin provodiv doslidzhennya cukriv aminokislot i bilkiv Vchenogo osoblivo cikavila stereohimiya tobto prostorove roztashuvannya atomiv v molekulah cih ta inshih organichnih rechovin U 1950 1953 roki Karrer buv rektorom Cyurihskogo universitetu Vin prodovzhuvav aktivno zajmatisya naukovoyu diyalnistyu i pislya vihodu u vidstavku v 1959 r Viklyuchno pedantichnij doslidnik Karrer koristuvavsya glibokoyu povagoyu zavdyaki svoyij dobroti i skromnosti Popri te sho vin stav zamozhnoyu lyudinoyu u nogo ne bulo vlasnogo avtomobilya i vin shodnya yizdiv na robotu na avtobusi Pomer u Cyurihu 18 chervnya 1971 pislya netrivaloyi hvorobi Naukova diyalnistU 1927 r Karrer zvernuvsya do vivchennya antocianiniv grupi pigmentiv yaki ye osnovnoyu prichinoyu chervonogo ta sinogo zabarvlennya kvitok roslin Rihard Vilshtetter sho pracyuvav u Federalnomu tehnologichnomu instituti v Cyurihu vzhe vidiliv ci spoluki i doslidiv yih molekulyarnu strukturu Karrer zh doslidzhuvav sklad antocianiniv Nastupnogo roku vin zajnyavsya vivchennyam zhovtogo pigmentu yakij zustrichayetsya v takih roslinah yak krokus i gardeniya i v 1930 r viznachiv strukturu beta karotinu sho vhodit do skladu morkvi ta inshih roslin sho nezadovgo do cogo bulo vstanovleno Rihardom Kunom Karrer viyaviv sho molekula beta karotinu skladayetsya z dvoh simetrichnih chastin kozhna z yakih ye dzerkalnim vidobrazhennyam inshoyi shodo uyavnoyi vertikalnoyi osi Doslidzhennya roslinnih pigmentiv prizvelo vchenogo do vivchennya vitaminiv temu yaka stanovila znachnij interes z pochatku XX st i v chasi Karrera tilki pochinala vidkrivati tayemnici pov yazani z potreboyu organizmu v yizhi Z yasuvavshi sho karotin peretvoryuyetsya na organizmi u vitamin A Karrer vidiliv cej vitamin z zhiru rib yachoyi pechinki i do 1931 viznachiv ne tilki jogo sklad a j molekulyarnu strukturu Vin viyaviv sho vitamin A skladayetsya z 20 atomiv vuglecyu 30 atomiv vodnyu i 1 atoma kisnyu sho razom voni utvoryuyut shestichlenne zamknute kilce na dvoh kincyah yakogo prikripleni tri metilni grupi a do tretogo dovgij zigzagopodibnij lancyug Taka konfiguraciya yavlyaye soboyu polovinu molekuli beta karotinu z priyednanoyu do neyi molekuloyu vodi Zrobivshi ce vidkrittya Karrer stav pershim naukovcem yakij opisav molekulyarnu strukturu vitaminu Na pochatku 30 h rokiv Karrer spirayuchis na znannya organichnih pigmentiv prodovzhiv vivchennya vitaminiv Z bilsh nizh 100 tonn sirovatki vin otrimav krihitnu kilkist zhovtogo sho rozchinyayutsya u vodi azotovmisnogo pigmentu nazvanogo laktoflavinom yakij piznishe stav znanij yak riboflavin abo vitamin V2 Shlyahom himichnogo analizu Karrer vstanoviv jogo formulu i molekulyarnu strukturu a v 1935 r sintezuvav cyu rechovinu Cherez rik pislya vruchennya Nobelivskoyi premiyi Karrer sintezuvav vitamin E a za cim uspihom shvidko zdobuv she odin vidilennya v chistomu viglyadi vitaminu K Potim Karrer zajnyavsya vivchennyam nikotinamid adenin dinukleotida NAD fermentnoyi rechovini sho regulyuye obmin vodnyu mizh molekulami vseredini klitini i takim chinom stvoryuye vnutrishnoklitinnu energiyu U 1942 r vchenij viznachiv strukturu ciyeyi rechovini Piznishe v 40 i roki Vin povernuvsya do vivchennya karotiniv i do 1950 r zavershiv sintez vsih cih spoluk U toj zhe samij chas vin keruvav doslidzhennyami kurare prirodnoyi otruti pohidni yakoyi vidtodi zastosovuyutsya v hirurgiyi yak zasib dlya rozslablennya m yaziv NagorodiU 1937 r uchenomu prisudili Nobelivsku premiyu z himiyi za doslidzhennya karotinoyidiv i flaviniv a takozh za vivchennya vitaminiv A i V2 Vin rozdiliv cyu premiyu z anglijskim himikom Volterom Normanom Govortom U svoyij Nobelivskij lekciyi Karrer pidkresliv sho lishe za kilka rokiv za dopomogoyu novih analitichnih metodiv bulo vidkrito isnuvannya priblizno 40 karotinoyidiv Vin nagadav svoyim sluhacham pro te sho minulo lishe 10 rokiv vidtodi koli bagato vchenih doslidnikiv sumnivalisya v materialnij specifichnosti vitaminiv i dotrimuvalisya tiyeyi dumki sho prichinoyu osoblivostej sposterezhuvanogo vplivu vitaminiv sluzhit osoblivij stan materiyi Na zakinchennya Karrer skazav Himichnij bik problemi vitaminu po suti svoyij virishenij Zavdannya fiziologiyi poyasniti vtruchannya cih agentiv v procesi diyalnosti klitin Krim Nobelivskoyi premiyi Karreru vruchili premiyu Fondu Marselya Benua 1923 i premiyu Stanislao Kanniccaro Italijskoyi nacionalnoyi akademiyi nauk 1935 a takozh inshi nagorodi Vin buv chlenom naukovih tovaristv troh kontinentiv vklyuchayuchi Londonske korolivske tovaristvo Akademiyu nauk u Parizhi nacionalni akademiyi nauk Italiyi i SShA volodarem pochesnih stupeniv universitetiv Parizha Londona Cyuriha Bazelya Strasburga Breslau Bryusselya Turina i Madrida RodinaU 1914 r Karrer odruzhivsya z Helenoyu Frolish batko yakoyi buv direktorom psihiatrichnoyi kliniki v Kenigsfeldeni U podruzhzhya bulo troye siniv odin z yakih pomer u ditinstvi PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 https www uzh ch de about portrait history presidents html NNDB 2002 d Track Q1373513 www accademiadellescienze it d Track Q107212659DzherelaLaureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya Per s angl M Progress 1992

Дата публікації:
Топ