Кармелітський костел (Мстислав)

Костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії (біл. Касцёл Унебаўзяцця Найсвяцейшай Дзевы Марыі), більш відомий як Кармелітський костел — католицький храм, розташований у місті Мстиславль, Білорусь. Відноситься до Мстиславского деканату Мінсько-Могильовської архідієцезії. Освячений у 1637 році як храм при монастирі кармелітів, тому також широко відомий як костел кармелітів. Реконструйований у 1746—1750 роках. Храм включено до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь. Найцінніша, з точки зору історичної спадщини, архітектурна пам'ятка Мстиславля.

Кармелітський костел
54°01′26″ пн. ш. 31°43′37″ сх. д. / 54.02391° пн. ш. 31.72688° сх. д. / 54.02391; 31.72688
Тип споруди	костел
Розташування	Білорусь , Мстислав
Архітектор	Йоган-Кристоф Глаубіц
Стиль	бароко
Належність	католицька церква
Єпархія	Мінсько-Могильовська архідієцезія
Стан	Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Кармелітський костел (Мстислав) (Білорусь)
Кармелітський костел у Вікісховищі

Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 511Г000504

Історія

Вид костелу в 1913 році

Кармелітський монастир біля підніжжя Замкової гори Мстиславля був заснований на початку XVII століття. Костел при монастирі спочатку був дерев'яним і непримітним, але в 1617—1637 роках на його місці був побудований великий кам'яний храм. У 1654 році, після взяття Мстиславля московськими військами, ченці-кармеліти були вбиті, й цим подіям присвячені дві центральні фрески храму — «Взяття Мстиславля московськими військами 1654 року» і «Вбивство ксьондзів».

У 1746—1750 роках храм було реконструйовано під керівництвом Йогана-Кристофа Глаубіца (верхівки веж, декор фасаду, форма даху).

Архітектура

Вид із Замкової гори

Архітектурний стиль храму одні джерела визначають як бароко і рококо, інші — як Віленське бароко. Церква Вознесіння має три нави, ширина середньої — близько дев'яти метрів, вони відокремлені одна від одної двома рядами по три колони в кожній. План головної частини храму схожий формою до квадрату. П'ятигранна апсида завершує центральну наву, зліва від неї розташована двоповерхова прибудова («тепла каплиця»).

Головною визначною пам'яткою інтер'єру церкви є 20 фрескових композицій, датовані XVII століттям, які непогано збереглися, незважаючи на жалюгідний стан храму.

На даний час католицька парафія проводить служби у прибудові, головне приміщення костелу заставлене будівельним устаткуванням, проте реставраційні роботи припинені через нестачу фінансування. Планується найближчим часом відновити реставрацію церкви, яку планувалося завершити до 2016 року.

Примітки

1. Збор помнікаў гісторыі і культуры. Магілёўская вобласць. Стр. 305. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 21 березня 2020.
2. Храм на сайте globus.tut.by. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 21 березня 2020.
3. Храм на сайте Могилёвского областного исполнительного комитета. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 21 березня 2020.
4. Габрусь Т. В. «Мураваныя харалы: сакральная архітэктура беларускага барока». Мінск, «Ураджай», 2001 год. [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.] .

Література

• А. М. Кулагін. Каталіцкія храми Беларусі. — Мінск: 2008.
• Габро Т. В. «Муравания Хараль: сакральна архітектура білоруського бароко». Мінск, «Ураджай», 2001 рік. [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.] .
• «Мстиславль, монастир кармелітів» // Архітектура Беларусі. Енциклапедични даведнік ". Мінск, " Беларуская Енциклапедия імя Петруся Броўкі ", 1993 рік. [Архівовано 21 березня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

• Про храм на сайті Католицької церкви в Білорусі [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]
• сайт globus.tut.by [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• radzima.org [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]