Карл Зіґмунт фон Гогенварт (нім. Karl Sigmund Graf von Hohenwart; *12 лютого 1824, Відень, Австрійська імперія — †29 квітня 1899, Відень, Австро-Угорщина) — австро-угорський державний діяч, в 1871 заміщав посаду міністр-президента Цислейтанії. Граф.
Карл Зіґмунт фон Гогенварт нім. Karl Sigmund Graf von Hohenwart | |||
| |||
---|---|---|---|
6 лютого 1871 — 30 жовтня 1871 | |||
Попередник: | Альфред Юзеф Потоцький | ||
Спадкоємець: | Людвиг фон Гольцґетан | ||
Народження: | 12 лютого 1824 Відень, Австрійська імперія | ||
Смерть: | 29 квітня 1899 (75 років) Відень, Австро-Угорщина | ||
Поховання: | d[1] | ||
Країна: | Долитавщина[2][3][…] і Австрійська імперія[2][3][…] | ||
Освіта: | Терезіанум (1845)[2][3][…] | ||
Ступінь: | d[4] (1845) | ||
Партія: | d[2] | ||
Рід: | d[2][3] | ||
Батько: | Андреас фон Гогенварт | ||
Діти: | d і d | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Ранні роки
Син графа Андреаса фон Гогенварта, племінник і спадкоємець багатого краінской дворянина, графа Франца Йозефа Ґаннібала фон Гогенварта (1771-1844). Внучатий племінник Сигізмунда Антона фон Гогенварта, архієпископа Відня.
У різні роки був головою адміністрації комітату Фіуме, намісником (ландшефом) Каринтії, штатгальтером Верхньої Австрії.
Був лідером впливової консервативної політичної групи прихильників федералізації країни. Вважав, що, що федералізм на основі рівності національностей і примирення німців зі слов'янами є єдиним способом зберегти імперію. При цьому компроміс Гогенварт мислив як досягнення домовленості між вищим дворянством Австрії і національних регіонів, виводячи таким чином за дужки широкі маси населення.
Формування і перші кроки уряду
У 1871 несподівано для багатьох очолив уряд, в який увійшли також: відомий економіст Альберт Шеффле (міністр землеробства і міністр торгівлі) та чеський просвітитель Йосиф Їречек (міністр культури і освіти). Поляк Казимир фон Грохольський (офіційно — міністр без портфеля) став урядовим уповноваженим у справах Галичини. Уряд заявив, що є «безпартійним». Крім того, було зроблено заяву, що своєю місією кабінет бачить досягнення національного примирення.
Після прийняття Закону про бюджет на 1871, Гогенварт розпустив Рейхсрат і регіональні парламенти, оголосив про проведення нових виборів. Глава уряду вважав, що має достатній вплив на великих землевласників і зможе збільшити присутність в легіслатурах федералістів-консерваторів. Таким чином Гогенварт готував ґрунт для реалізації свого головного політичного проекту — федералізації.
Підготовка угоди з чехами
Альберт Шеффле за дорученням уряду вступив в таємні переговори з чеською дворянською верхівкою і досяг угоди, яка була формалізована в двох документах — «Фундаментальних статтях» і «Законі про національності».
«Фундаментальні Статті» припускали проведення в Богемії конституційної реформи і встановлення федеративних відносин цієї землі з Австрією. По-перше, «Фундаментальні Статті» підтверджували умови Австро-угорської угоди 1867. По-друге, передбачалося створення спеціального представництва Богемії в австрійському парламенті. Сам австрійський парламент був би переформатований і став би зібранням представників кількох коронних земель. Він мав би займатися економічними, військовими і міжнародними справами. По-третє, Палату панів (Heerenhaus) мав замінити Сенат, якому мали передати функції контролю над укладанням і виконанням міжнародних угод, вирішення конфліктів з питань юрисдикції, прийняття рішень про зміну конституційного законодавства. Питання управління внутрішньою політикою Богемії передбачалося повністю передати її парламенту.
«Закон про національності» припускав зміну адміністративно-територіального устрою і створення національно однорідних областей. Чеська і німецька повинні були стати офіційними і рівноправними мовами Богемії.
У вересня 1871 почав роботу Ландтаг Богемії нового скликання, в якому переважали чехи. В результаті німецькі депутати прийняли рішення не брати участі в роботі земельного парламенту. 12 вересня імператор Франц Йосиф видав офіційний Імперський Рескрипт з приписом богемському Ландтагу підготувати конституційну реформу. Депутати одностайно проголосували за «Фундаментальні Статті» і «Закон про національності». Передбачалося, що після того, як Франц Йосип підпише прийняті закони, він буде коронований як король Богемії.
Реакція на проект угоди
Оприлюднення умов компромісу викликало масову критику, перш за все — з боку німецьких лібералів і угорців. У Богемії і Відні почалися заворушення. Одночасно проект критикувала і частина чеської громадськості: пропозицію про створення національно однорідних округів вони сприйняли як початок поділу Богемії на чеську і німецьку частини. Парламенти Моравії і Сілезії виступили проти об'єднання з богемським Ландтагом.
Найзапеклішими критиками проекту стали міністр закордонних справ Фердинанд фон Бейст і прем'єр-міністр Транслейтанії Дюла Андраші. Бейст заявив імператору, що проведення реформи призведе до формування потужної німецької опозиції і може стати приводом для втручання у внутрішні справи імперії з боку Німеччини. Андраші висловив занепокоєння, що федералізація може зробити негативний вплив на фінанси і державну стійкість Австро-Угорщини. Угорська еліта боялася, що надання автономії Богемії призведе до зниження в імперії статусу Угорщини і буде сприяти розвитку національних рухів в регіонах з неугорських населенням.
Протести з боку громадськості, думка Бейста і Андраші привели до зміни позиції імператора. 20 жовтня Франц Йосип видав новий рескрипт, який скасував дію указу від 12 вересня. Гогенварт зробив спробу досягти з чехами нової угоди, однак його пропозиції були відхилені. 27 жовтня уряд пішов у відставку — так само несподівано, як і був призначений.
Подальша кар'єра
Після відставки Гогенварт став великим парламентським діячем. У Рейхсраті він керував консервативною «імперською партією», яка завдяки коаліції з старочехами і поляками домінувала в парламенті, був головою виконавчого комітету. Коаліція, яка отримала найменування «Залізне кільце», протягом довгих років надавала парламентську підтримку кабінету Едварда Тааффе.
У 1885 був призначений президентом Вищої рахункової палати, яким залишався до самої смерті. У 1891 заснував в Рейхсраті впливове об'єднання (Hohenwartklub), яке об'єднало богемських землевласників, німецьких клерикалів, а також представників інших народів імперії — словенців, хорватів, русинів.
Джерела
- Taylor, A.J.P. The Habsburg Monarchy 1809—1918: A History of the Austrian Empire and Austria-Hungary. London: Hamish Hamilton, 1946.
- Winters, Stanley B. and Joseph Held. Intellectual and Social Development in the Habsburg Empire From Maria Theresa to World War I. Boulder: Columbia University Press, 1975.
- Kann, Robert A. The Multinational Empire: Nationalism and National Reform in the Habsburg Monarchy 1848—1918 Volume 1: Empire and Nationalities. New York: Columbia University Press, 1950.
- Redlich, Joseph. Emperor Francis Joseph of Austria: A Biography. New York: The MacMillan Company, 1929.
- May, Arthur J. The Habsburg Monarchy: 1867—1914. Cambridge: Harvard University Press, 1951.
- Crankshaw, Edward. The Fall of the House of Habsburg. Middlesex: Penguin Books Ltd., 1983
- Hohenwart Karl Sigmund Graf von. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 2, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1959.
- Robert A. Kann: Hohenwart, Karl Graf von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 9, Duncker & Humblot, Berlin 1972.
- Wien Geschichte Wiki — Wien: 2014.
- Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
- Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
- Wer ist Wer
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Zigmunt fon Gogenvart nim Karl Sigmund Graf von Hohenwart 12 lyutogo 1824 Viden Avstrijska imperiya 29 kvitnya 1899 Viden Avstro Ugorshina avstro ugorskij derzhavnij diyach v 1871 zamishav posadu ministr prezidenta Cislejtaniyi Graf Karl Zigmunt fon Gogenvart nim Karl Sigmund Graf von HohenwartKarl Zigmunt fon Gogenvart Prapor v o ministr prezidenta Cislejtaniyi 6 lyutogo 1871 30 zhovtnya 1871 Poperednik Alfred Yuzef Potockij Spadkoyemec Lyudvig fon Golcgetan Narodzhennya 12 lyutogo 1824 1824 02 12 Viden Avstrijska imperiyaSmert 29 kvitnya 1899 1899 04 29 75 rokiv Viden Avstro UgorshinaPohovannya d 1 Krayina Dolitavshina 2 3 i Avstrijska imperiya 2 3 Osvita Terezianum 1845 2 3 Stupin d 4 1845 Partiya d 2 Rid d 2 3 Batko Andreas fon GogenvartDiti d i d Nagorodi d 2 listopada 1871 Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiSin grafa Andreasa fon Gogenvarta pleminnik i spadkoyemec bagatogo krainskoj dvoryanina grafa Franca Jozefa Gannibala fon Gogenvarta 1771 1844 Vnuchatij pleminnik Sigizmunda Antona fon Gogenvarta arhiyepiskopa Vidnya U rizni roki buv golovoyu administraciyi komitatu Fiume namisnikom landshefom Karintiyi shtatgalterom Verhnoyi Avstriyi Buv liderom vplivovoyi konservativnoyi politichnoyi grupi prihilnikiv federalizaciyi krayini Vvazhav sho sho federalizm na osnovi rivnosti nacionalnostej i primirennya nimciv zi slov yanami ye yedinim sposobom zberegti imperiyu Pri comu kompromis Gogenvart misliv yak dosyagnennya domovlenosti mizh vishim dvoryanstvom Avstriyi i nacionalnih regioniv vivodyachi takim chinom za duzhki shiroki masi naselennya Formuvannya i pershi kroki uryaduU 1871 nespodivano dlya bagatoh ocholiv uryad v yakij uvijshli takozh vidomij ekonomist Albert Sheffle ministr zemlerobstva i ministr torgivli ta cheskij prosvititel Josif Yirechek ministr kulturi i osviti Polyak Kazimir fon Groholskij oficijno ministr bez portfelya stav uryadovim upovnovazhenim u spravah Galichini Uryad zayaviv sho ye bezpartijnim Krim togo bulo zrobleno zayavu sho svoyeyu misiyeyu kabinet bachit dosyagnennya nacionalnogo primirennya Pislya prijnyattya Zakonu pro byudzhet na 1871 Gogenvart rozpustiv Rejhsrat i regionalni parlamenti ogolosiv pro provedennya novih viboriv Glava uryadu vvazhav sho maye dostatnij vpliv na velikih zemlevlasnikiv i zmozhe zbilshiti prisutnist v legislaturah federalistiv konservatoriv Takim chinom Gogenvart gotuvav grunt dlya realizaciyi svogo golovnogo politichnogo proektu federalizaciyi Pidgotovka ugodi z chehamiAlbert Sheffle za doruchennyam uryadu vstupiv v tayemni peregovori z cheskoyu dvoryanskoyu verhivkoyu i dosyag ugodi yaka bula formalizovana v dvoh dokumentah Fundamentalnih stattyah i Zakoni pro nacionalnosti Karl Zigmunt fon Gogenvart Fundamentalni Statti pripuskali provedennya v Bogemiyi konstitucijnoyi reformi i vstanovlennya federativnih vidnosin ciyeyi zemli z Avstriyeyu Po pershe Fundamentalni Statti pidtverdzhuvali umovi Avstro ugorskoyi ugodi 1867 Po druge peredbachalosya stvorennya specialnogo predstavnictva Bogemiyi v avstrijskomu parlamenti Sam avstrijskij parlament buv bi pereformatovanij i stav bi zibrannyam predstavnikiv kilkoh koronnih zemel Vin mav bi zajmatisya ekonomichnimi vijskovimi i mizhnarodnimi spravami Po tretye Palatu paniv Heerenhaus mav zaminiti Senat yakomu mali peredati funkciyi kontrolyu nad ukladannyam i vikonannyam mizhnarodnih ugod virishennya konfliktiv z pitan yurisdikciyi prijnyattya rishen pro zminu konstitucijnogo zakonodavstva Pitannya upravlinnya vnutrishnoyu politikoyu Bogemiyi peredbachalosya povnistyu peredati yiyi parlamentu Zakon pro nacionalnosti pripuskav zminu administrativno teritorialnogo ustroyu i stvorennya nacionalno odnoridnih oblastej Cheska i nimecka povinni buli stati oficijnimi i rivnopravnimi movami Bogemiyi U veresnya 1871 pochav robotu Landtag Bogemiyi novogo sklikannya v yakomu perevazhali chehi V rezultati nimecki deputati prijnyali rishennya ne brati uchasti v roboti zemelnogo parlamentu 12 veresnya imperator Franc Josif vidav oficijnij Imperskij Reskript z pripisom bogemskomu Landtagu pidgotuvati konstitucijnu reformu Deputati odnostajno progolosuvali za Fundamentalni Statti i Zakon pro nacionalnosti Peredbachalosya sho pislya togo yak Franc Josip pidpishe prijnyati zakoni vin bude koronovanij yak korol Bogemiyi Reakciya na proekt ugodiKarl Zigmunt fon Gogenvart Oprilyudnennya umov kompromisu viklikalo masovu kritiku persh za vse z boku nimeckih liberaliv i ugorciv U Bogemiyi i Vidni pochalisya zavorushennya Odnochasno proekt kritikuvala i chastina cheskoyi gromadskosti propoziciyu pro stvorennya nacionalno odnoridnih okrugiv voni sprijnyali yak pochatok podilu Bogemiyi na chesku i nimecku chastini Parlamenti Moraviyi i Sileziyi vistupili proti ob yednannya z bogemskim Landtagom Najzapeklishimi kritikami proektu stali ministr zakordonnih sprav Ferdinand fon Bejst i prem yer ministr Translejtaniyi Dyula Andrashi Bejst zayaviv imperatoru sho provedennya reformi prizvede do formuvannya potuzhnoyi nimeckoyi opoziciyi i mozhe stati privodom dlya vtruchannya u vnutrishni spravi imperiyi z boku Nimechchini Andrashi visloviv zanepokoyennya sho federalizaciya mozhe zrobiti negativnij vpliv na finansi i derzhavnu stijkist Avstro Ugorshini Ugorska elita boyalasya sho nadannya avtonomiyi Bogemiyi prizvede do znizhennya v imperiyi statusu Ugorshini i bude spriyati rozvitku nacionalnih ruhiv v regionah z neugorskih naselennyam Protesti z boku gromadskosti dumka Bejsta i Andrashi priveli do zmini poziciyi imperatora 20 zhovtnya Franc Josip vidav novij reskript yakij skasuvav diyu ukazu vid 12 veresnya Gogenvart zrobiv sprobu dosyagti z chehami novoyi ugodi odnak jogo propoziciyi buli vidhileni 27 zhovtnya uryad pishov u vidstavku tak samo nespodivano yak i buv priznachenij Podalsha kar yeraPislya vidstavki Gogenvart stav velikim parlamentskim diyachem U Rejhsrati vin keruvav konservativnoyu imperskoyu partiyeyu yaka zavdyaki koaliciyi z starochehami i polyakami dominuvala v parlamenti buv golovoyu vikonavchogo komitetu Koaliciya yaka otrimala najmenuvannya Zalizne kilce protyagom dovgih rokiv nadavala parlamentsku pidtrimku kabinetu Edvarda Taaffe U 1885 buv priznachenij prezidentom Vishoyi rahunkovoyi palati yakim zalishavsya do samoyi smerti U 1891 zasnuvav v Rejhsrati vplivove ob yednannya Hohenwartklub yake ob yednalo bogemskih zemlevlasnikiv nimeckih klerikaliv a takozh predstavnikiv inshih narodiv imperiyi slovenciv horvativ rusiniv DzherelaTaylor A J P The Habsburg Monarchy 1809 1918 A History of the Austrian Empire and Austria Hungary London Hamish Hamilton 1946 Winters Stanley B and Joseph Held Intellectual and Social Development in the Habsburg Empire From Maria Theresa to World War I Boulder Columbia University Press 1975 Kann Robert A The Multinational Empire Nationalism and National Reform in the Habsburg Monarchy 1848 1918 Volume 1 Empire and Nationalities New York Columbia University Press 1950 Redlich Joseph Emperor Francis Joseph of Austria A Biography New York The MacMillan Company 1929 May Arthur J The Habsburg Monarchy 1867 1914 Cambridge Harvard University Press 1951 Crankshaw Edward The Fall of the House of Habsburg Middlesex Penguin Books Ltd 1983 Hohenwart Karl Sigmund Graf von In Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Band 2 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1959 Robert A Kann Hohenwart Karl Graf von In Neue Deutsche Biographie NDB Band 9 Duncker amp Humblot Berlin 1972 Wien Geschichte Wiki Wien 2014 d Track Q1741d Track Q18029622 Deutsche Biographie Munchen BSB Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 2001 d Track Q1202222d Track Q256507d Track Q1419226 Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OAW d Track Q25666d Track Q299015 Wer ist Wer d Track Q21857797