Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карбованець Райхскомісаріату Україна (нім. karbowanez) — грошова одиниця Райхскомісаріату Україна Третього Рейху в 1942–1944 роках.
| Карбованець райхскомісаріату Україна | |||
|---|---|---|---|
| нім. Karbowanez Zentralnotenbank Ukraine | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент |  Третій Рейх, Райхскомісаріат Україна | ||
| Монети і банкноти | |||
| Монети | (не випускались) | ||
| Банкноти | 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 карбованців | ||
| Початок вилучення | 1944 рік | ||
| Виробництво монет та банкнот | |||
| Емісійний центр | Zentralnotenbank Ukraine | ||
| Курси | |||
| Райхсмарка = 1:10 | |||
| Радянський рубль = 1:1 | |||
Емісія
Протягом 1941 — початку 1942 рр. на українським землях запроваджувалися так звані окупаційні марки, якими виплачували заробітну платню солдатам.
У 1941 році для України було випущено пробні банкноти у звичних для населення номіналах — рублях і червінцях, але через помилки в оформленні до масового випуску так і не перейшли.
Продовження війни вимагало дедалі більшого залучення до економічної системи Третього Рейху сировинних ресурсів, сільськогосподарської продукції, робочої сили з окупованих територій, для чого необхідно було наповнити ринок грошовою масою (лінія фронту всередині Радянського Союзу стала на заваді завезення в УРСР радянських грошей). Не в останню чергу нові гроші мали демонструвати «любов» окупантів до «звільненого» народу, тому на нових грошах було позначення номіналу українською мовою, а зображеннями слугували портрети типових українців.
Навесні 1942 року, в столиці заснованого райхскомісаріату України — місті Рівне — був утворений Центральний емісійний банк, який 1 липня цього ж року випустив в обіг власні грошові знаки — рейхкарбованці (1 карбованець прирівнювався до 1 рубля, 10 карбованців — до 1 райхсмарки) номіналом в «1», «2», «5», «10», «20», «50», «100», «200» і «500 карбованців» (на усіх стоїть дата емісії «10 березня 1942»). Поруч — текст німецькою мовою і орел зі свастикою. На зворотній стороні — написи, продубльовані на німецькій і українській мовах, у тому числі і така: «фальшування грошевих знаків карається тяжкою тюрмою».
Усі банкноти друкували в Берліні на високоякісному папері із водяними знаками.
Банкноти номіналом 2 карбованці не були введені в обіг; потяг, яким з Німеччини доставляли серію цих банкнот, був пущений з рейок партизанами і підпалений. Нині спільноті колекціонерів відомі лише кілька штук банкнот 2 рейхкарбованці.
Банкноти випущені Центральним емісійним банком Україна м. Рівне знаходилися в обігу до жовтня 1944 року. Всього, станом на 1 січня 1944 р. було пущено в обіг банкнот на загальну суму 1195 млн рейхкарбованців.
Пробна монета
Відома єдина пробна монета Райхскомісаріату зі сталі номіналом 50 копійок. Через швидке знецінення карбованця монета ніколи не надійшла в обіг, але її дизайн був надалі використований для перших пфенігів Східної Німеччини.
Грошовий обіг на окупованій території УРСР
Як і в багатьох окупованих країнах Європи, так і на захопленій території СРСР, німецька влада зберегла за національною валютою — радянським рублем — силу законного платіжного засобу нарівні з окупаційними марками. Офіційний курс при цьому був встановлений у співвідношенні 1 карбованець = 1 рубль, 10 карбованців = 1 райхсмарці. Очевидно, що курс був штучно занижений, бо на початку 1941 року офіційний курс утримувався на рівні 2 рублі за 1 марку.
Згідно із спеціальною постановою, населенню райхскомісаріату було запропоновано до 25 липня 1942 року обміняти радянські купюри від 5-рублевого номіналу і вище на карбованці. Монети і казначейські білети СРСР номіналом «1 рубль» (з шахтарем) та «3 рублі» (з бійцями-червоноармійцями) залишились в обігу як дрібні купюри. При цьому в постанові наголошувалось, що «банкноти будуть вилучені без повернення з обміну якщо не буде доказів, що вони придбані законно», у зв'язку з цим багато власників великих сум в червінцях просто не знали, як підступитися до обмінного бюро. Насторожувало і те, що обмінювалися на готівку лише купюри в 5 рублів і 1 червінець, а при обміні купюр в 3, 5 і 10 червінців «нові гроші» на руки не видавалися, а зараховувалися на безвідсотковий «рахунок заощаджень». Тобто в принципі це була відкрита конфіскація радянських грошей.
Після «обміну» в Україні залишилися в обігу: карбованці, радянські грошові знаки номіналом в 1 і 3 рублі, радянська розмінна монета номіналами 10 копійок і вище, окупаційні райхсмарки і монети в 1, 2, 5, 10, 50 пфенігів, а також 1, 2 та 5 марок. При цьому карбованці були в обігу виключно на території райхскомісаріату Україна і ніде більше.
Окрім цього, в обігу застосовувались німецькі рентенмарки емісії 1923-1937 рр. номіналами від 1 до 1000 марок; державні банкноти (рейхбанкноти) випуску 1924-1942 рр. номіналами від 5 до 1000 рейхмарок.
На території, що перебували під безпосереднім управлінням військової адміністрації (Лівобережжя, Донбас, Крим), використовувалися спеціально випущені у 1940-1942 рр. допоміжні платіжні засоби номіналами 1, 5, 10 та 50 рейхспфеннігів 1 та 2 рейхсмарки. У 1944 р. виготовлено розрахункові білети військового командування номіналом 1, 5, 10 та 50 рейхсмарок.
Всі ціни на окупованій території України вказувалися в карбованцях, під якими розумілися як радянські рублі, так і, власне, карбованці. Наприклад, у середині 1942 року квиток на футбольний «Матч смерті» в Києві коштував 5 крб., квиток в харківський зоопарк — 1-3 крб., кілограм хліба на ринках Східної України — 100-170 крб., обід (перше, друге, ерзац-какао) у приватному кафе — 25-60 крб.
Оскільки радянський рубль ходив по обидві сторони фронту, а курс рейхсмарки німцями був штучно завищений (і, відповідно, рубля занижений), ціни на радянській стороні були нижче, ніж на німецькій. Це означало, що при звільненні будь-якого міста від окупантів ціни на місцевому ринку знижувалися, іноді в 2-3 рази, що позитивно сприймалося населенням.
Вилучення з обігу
Швидке знецінення карбованців почалося в 1944 році під час наступу Червоної Армії. Приблизно тоді ж сталася і масова відмова від окупаційних райхсмарок курс яких на «чорному ринку» став нестримно падати. За свідченням сучасників, — щойно лінія фронту при відступі німецьких військ просувалась ближче до великих міст — населення переставало приймати рейхкарбованці при купівлі-продажу.
На звільнених територіях рейхкарбованці одразу ж анулювувались і не приймались, як при торгівлі, так і при обміні валют, тому на руках у населення залишилась велика кількість банкнот з яким не було чого робити. Через це нині вартість на рейхскарбованці в осередку колекціонерів доволі низька.
Купюри були надруковані в нацистській Німеччині. Дизайн карбованців розроблений в темі «щасливе українське населення».
Банкнота номіналом 2 карбованці «Центральний емісійний банк України Рівне», випущена в Німеччині 10 березня 1942 року під час німецької окупації України в період Другої Світової війни на сьогодні є найрідкіснішою з усієї окупаційної серії.
Одна з версій причини рідкості купюри свідчить, що потяг, який віз в Україну з Німеччини надрукований тираж, був пущений під відкіс партизанами, і увесь тираж номіналу 2 карбованці був знищений.
| Банкноти серії 1942 року | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал (в карбованцях) | Розміри | Основний колір | Опис | Дата | ||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Водяний знак | початку друку | вилучення з обігу | |||
 |  | 1 | 93 × 48 мм | Оливково-коричневий* | Під визначенням номіналу німецькою мовою: Рівне, дата початку емісії, «Центральний емісійний банк Україна», підпис керуючого, печатка банку та імперський орел. З лівої сторони німецькою мовою вертикальне повторення номіналу. З правої сторони портрети щасливих людей з народу | Написи німецькою зверху вниз і українською знизу вверх: «Центральний емісійний банк Україна» прописом номінал купюри «Фальшування карається тяжкою тюрмою». В центрі крупним шрифтом і в 4-х кутах дрібним шрифтом номінал цифрами | «сітка», на 50 — «гриби» | 1943 | кінець 1944 |
 |  | 2 Хлопчик | 120 × 55 мм ? | Сіро-бузковий | квітень 1942 | ||||
 |  | 5 Дівчинка | 130 × 60 мм | Помаранчево-коричневий з фіолетовим | |||||
 |  | 10 Селянка | 150 × 68 мм | Червоно-коричневий* | |||||
 |  | 20 Коваль | 165 × 75 мм | Оливково-фіолетовий* | |||||
 |  | 50 Шахтар | 173 × 85 мм | Зелений* | |||||
 |  | 100 Робітник | 179 × 93 мм | Синьо-блакитний | |||||
 |  | 200 Селянка | 182 × 98 мм | Коричнево-оливковий | |||||
 |  | 500 Науковець | 186 × 104 мм | Фіолетово-пурпуровий* | |||||
| *— традиційний колір для рублів | |||||||||
Джерела
- Шуст Р. М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2009. — С.307-310
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 18 травня 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Скоробогатов А. В. Харків у часи німецької окупації (1941—1943). — Харків: Прапор, 2006. — 376 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karbovanec znachennya Karbovanec Rajhskomisariatu Ukrayina nim karbowanez groshova odinicya Rajhskomisariatu Ukrayina Tretogo Rejhu v 1942 1944 rokah Karbovanec rajhskomisariatu Ukrayina nim Karbowanez Zentralnotenbank Ukraine Teritoriya obigu Emitent Tretij Rejh Rajhskomisariat Ukrayina Moneti i banknoti Moneti ne vipuskalis Banknoti 1 2 5 10 20 50 100 200 i 500 karbovanciv Pochatok viluchennya 1944 rik Virobnictvo monet ta banknot Emisijnij centr Zentralnotenbank Ukraine Kursi Rajhsmarka 1 10 Radyanskij rubl 1 1EmisiyaProtyagom 1941 pochatku 1942 rr na ukrayinskim zemlyah zaprovadzhuvalisya tak zvani okupacijni marki yakimi viplachuvali zarobitnu platnyu soldatam U 1941 roci dlya Ukrayini bulo vipusheno probni banknoti u zvichnih dlya naselennya nominalah rublyah i chervincyah ale cherez pomilki v oformlenni do masovogo vipusku tak i ne perejshli Prodovzhennya vijni vimagalo dedali bilshogo zaluchennya do ekonomichnoyi sistemi Tretogo Rejhu sirovinnih resursiv silskogospodarskoyi produkciyi robochoyi sili z okupovanih teritorij dlya chogo neobhidno bulo napovniti rinok groshovoyu masoyu liniya frontu vseredini Radyanskogo Soyuzu stala na zavadi zavezennya v URSR radyanskih groshej Ne v ostannyu chergu novi groshi mali demonstruvati lyubov okupantiv do zvilnenogo narodu tomu na novih groshah bulo poznachennya nominalu ukrayinskoyu movoyu a zobrazhennyami sluguvali portreti tipovih ukrayinciv Navesni 1942 roku v stolici zasnovanogo rajhskomisariatu Ukrayini misti Rivne buv utvorenij Centralnij emisijnij bank yakij 1 lipnya cogo zh roku vipustiv v obig vlasni groshovi znaki rejhkarbovanci 1 karbovanec pririvnyuvavsya do 1 rublya 10 karbovanciv do 1 rajhsmarki nominalom v 1 2 5 10 20 50 100 200 i 500 karbovanciv na usih stoyit data emisiyi 10 bereznya 1942 Poruch tekst nimeckoyu movoyu i orel zi svastikoyu Na zvorotnij storoni napisi produblovani na nimeckij i ukrayinskij movah u tomu chisli i taka falshuvannya groshevih znakiv karayetsya tyazhkoyu tyurmoyu Usi banknoti drukuvali v Berlini na visokoyakisnomu paperi iz vodyanimi znakami Banknoti nominalom 2 karbovanci ne buli vvedeni v obig potyag yakim z Nimechchini dostavlyali seriyu cih banknot buv pushenij z rejok partizanami i pidpalenij Nini spilnoti kolekcioneriv vidomi lishe kilka shtuk banknot 2 rejhkarbovanci Banknoti vipusheni Centralnim emisijnim bankom Ukrayina m Rivne znahodilisya v obigu do zhovtnya 1944 roku Vsogo stanom na 1 sichnya 1944 r bulo pusheno v obig banknot na zagalnu sumu 1195 mln rejhkarbovanciv Probna moneta Vidoma yedina probna moneta Rajhskomisariatu zi stali nominalom 50 kopijok Cherez shvidke znecinennya karbovancya moneta nikoli ne nadijshla v obig ale yiyi dizajn buv nadali vikoristovanij dlya pershih pfenigiv Shidnoyi Nimechchini Groshovij obig na okupovanij teritoriyi URSR Yak i v bagatoh okupovanih krayinah Yevropi tak i na zahoplenij teritoriyi SRSR nimecka vlada zberegla za nacionalnoyu valyutoyu radyanskim rublem silu zakonnogo platizhnogo zasobu narivni z okupacijnimi markami Oficijnij kurs pri comu buv vstanovlenij u spivvidnoshenni 1 karbovanec 1 rubl 10 karbovanciv 1 rajhsmarci Ochevidno sho kurs buv shtuchno zanizhenij bo na pochatku 1941 roku oficijnij kurs utrimuvavsya na rivni 2 rubli za 1 marku Zgidno iz specialnoyu postanovoyu naselennyu rajhskomisariatu bulo zaproponovano do 25 lipnya 1942 roku obminyati radyanski kupyuri vid 5 rublevogo nominalu i vishe na karbovanci Moneti i kaznachejski bileti SRSR nominalom 1 rubl z shahtarem ta 3 rubli z bijcyami chervonoarmijcyami zalishilis v obigu yak dribni kupyuri Pri comu v postanovi nagoloshuvalos sho banknoti budut vilucheni bez povernennya z obminu yaksho ne bude dokaziv sho voni pridbani zakonno u zv yazku z cim bagato vlasnikiv velikih sum v chervincyah prosto ne znali yak pidstupitisya do obminnogo byuro Nastorozhuvalo i te sho obminyuvalisya na gotivku lishe kupyuri v 5 rubliv i 1 chervinec a pri obmini kupyur v 3 5 i 10 chervinciv novi groshi na ruki ne vidavalisya a zarahovuvalisya na bezvidsotkovij rahunok zaoshadzhen Tobto v principi ce bula vidkrita konfiskaciya radyanskih groshej Pislya obminu v Ukrayini zalishilisya v obigu karbovanci radyanski groshovi znaki nominalom v 1 i 3 rubli radyanska rozminna moneta nominalami 10 kopijok i vishe okupacijni rajhsmarki i moneti v 1 2 5 10 50 pfenigiv a takozh 1 2 ta 5 marok Pri comu karbovanci buli v obigu viklyuchno na teritoriyi rajhskomisariatu Ukrayina i nide bilshe Okrim cogo v obigu zastosovuvalis nimecki rentenmarki emisiyi 1923 1937 rr nominalami vid 1 do 1000 marok derzhavni banknoti rejhbanknoti vipusku 1924 1942 rr nominalami vid 5 do 1000 rejhmarok Na teritoriyi sho perebuvali pid bezposerednim upravlinnyam vijskovoyi administraciyi Livoberezhzhya Donbas Krim vikoristovuvalisya specialno vipusheni u 1940 1942 rr dopomizhni platizhni zasobi nominalami 1 5 10 ta 50 rejhspfennigiv 1 ta 2 rejhsmarki U 1944 r vigotovleno rozrahunkovi bileti vijskovogo komanduvannya nominalom 1 5 10 ta 50 rejhsmarok Vsi cini na okupovanij teritoriyi Ukrayini vkazuvalisya v karbovancyah pid yakimi rozumilisya yak radyanski rubli tak i vlasne karbovanci Napriklad u seredini 1942 roku kvitok na futbolnij Match smerti v Kiyevi koshtuvav 5 krb kvitok v harkivskij zoopark 1 3 krb kilogram hliba na rinkah Shidnoyi Ukrayini 100 170 krb obid pershe druge erzac kakao u privatnomu kafe 25 60 krb Oskilki radyanskij rubl hodiv po obidvi storoni frontu a kurs rejhsmarki nimcyami buv shtuchno zavishenij i vidpovidno rublya zanizhenij cini na radyanskij storoni buli nizhche nizh na nimeckij Ce oznachalo sho pri zvilnenni bud yakogo mista vid okupantiv cini na miscevomu rinku znizhuvalisya inodi v 2 3 razi sho pozitivno sprijmalosya naselennyam Viluchennya z obigu Shvidke znecinennya karbovanciv pochalosya v 1944 roci pid chas nastupu Chervonoyi Armiyi Priblizno todi zh stalasya i masova vidmova vid okupacijnih rajhsmarok kurs yakih na chornomu rinku stav nestrimno padati Za svidchennyam suchasnikiv shojno liniya frontu pri vidstupi nimeckih vijsk prosuvalas blizhche do velikih mist naselennya perestavalo prijmati rejhkarbovanci pri kupivli prodazhu Na zvilnenih teritoriyah rejhkarbovanci odrazu zh anulyuvuvalis i ne prijmalis yak pri torgivli tak i pri obmini valyut tomu na rukah u naselennya zalishilas velika kilkist banknot z yakim ne bulo chogo robiti Cherez ce nini vartist na rejhskarbovanci v oseredku kolekcioneriv dovoli nizka Buv v realnomu obigu uves chas okupaciyi Buv v realnomu obigu uves chas okupaciyi Do 25 lipnya 1942 usyudi piznishe na chornomu rinku i v tilu vermahtu 25 lipnya 1942 usyudi piznishe na chornomu rinku i v tilu vermahtuSeriya 1942 1943Kupyuri buli nadrukovani v nacistskij Nimechchini Dizajn karbovanciv rozroblenij v temi shaslive ukrayinske naselennya Banknota nominalom 2 karbovanci Centralnij emisijnij bank Ukrayini Rivne vipushena v Nimechchini 10 bereznya 1942 roku pid chas nimeckoyi okupaciyi Ukrayini v period Drugoyi Svitovoyi vijni na sogodni ye najridkisnishoyu z usiyeyi okupacijnoyi seriyi Odna z versij prichini ridkosti kupyuri svidchit sho potyag yakij viz v Ukrayinu z Nimechchini nadrukovanij tirazh buv pushenij pid vidkis partizanami i uves tirazh nominalu 2 karbovanci buv znishenij Banknoti seriyi 1942 roku Zobrazhennya Nominal v karbovancyah Rozmiri Osnovnij kolir Opis Data Avers Revers Avers Revers Vodyanij znak pochatku druku viluchennya z obigu 1 93 48 mm Olivkovo korichnevij Pid viznachennyam nominalu nimeckoyu movoyu Rivne data pochatku emisiyi Centralnij emisijnij bank Ukrayina pidpis keruyuchogo pechatka banku ta imperskij orel Z livoyi storoni nimeckoyu movoyu vertikalne povtorennya nominalu Z pravoyi storoni portreti shaslivih lyudej z narodu Napisi nimeckoyu zverhu vniz i ukrayinskoyu znizu vverh Centralnij emisijnij bank Ukrayina propisom nominal kupyuri Falshuvannya karayetsya tyazhkoyu tyurmoyu V centri krupnim shriftom i v 4 h kutah dribnim shriftom nominal ciframi sitka na 50 gribi 1943 kinec 1944 2 Hlopchik 120 55 mm Siro buzkovij kviten 1942 5 Divchinka 130 60 mm Pomaranchevo korichnevij z fioletovim 10 Selyanka 150 68 mm Chervono korichnevij 20 Koval 165 75 mm Olivkovo fioletovij 50 Shahtar 173 85 mm Zelenij 100 Robitnik 179 93 mm Sino blakitnij 200 Selyanka 182 98 mm Korichnevo olivkovij 500 Naukovec 186 104 mm Fioletovo purpurovij tradicijnij kolir dlya rublivDzherelaShust R M Numizmatika istoriya groshovogo obigu ta monetnoyi spravi v Ukrayini Navch posib 2 ge vid ster K Znannya 2009 S 307 310 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 18 travnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Skorobogatov A V Harkiv u chasi nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 Harkiv Prapor 2006 376 s