Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алемда́р Сабі́тович Карама́нов (10 вересня 1934, Сімферополь — 3 травня 2007) — композитор, народний артист України (1994), лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка (2000), академік Академії мистецтв України (2005), двічі лауреат Державної премії Криму, почесний громадянин Криму.
| Караманов Алемдар Сабітович | |
|---|---|
| рос. Алемдар Сабитович Караманов | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 10 вересня 1934[1][2] |
| Місце народження | Сімферополь, РСФРР, СРСР |
| Дата смерті | 3 травня 2007[1](72 роки) |
| Місце смерті | Сімферополь, Україна |
| Громадянство | СРСР і Україна |
| Професії | композитор, класичний піаніст |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | симфонія |
| Нагороди |   |
Життя і творчість
Алемдар Караманов народився в Сімферополі 10 вересня 1934 року. Його батько — Сабіт Темель Кагирман (Караманов — це русифікована версія прізвища батька), турок за національністю, був репресований в 1944 році і засланий в Сибір, звідки так і не повернувся. Його мати, Поліна Сергіївна Величко, українка, працювала завідувачкою бібліотеки.
Московський період
Музичну освіту здобув у Сімферопольському музичному училищі (закінчив у 1953) та Московській консерваторії, яку закінчив як композитор (у класі С. С. Богатирьова і піаніст (у класі В. А. Натансона). З 1958 по 1963 стажувався в аспірантурі у Д. Кабалевського та Т. Хрєнникова.
Цей період був надзвичайно плідним у творчості композитора — тут він написав 7 симфоній, драматичну ораторію «Ленін», два фортепіанних концерти, у Большому театрі був поставлений його балет «Комсомолія», а у Ленінграді — балет «Сильніше за любов».
У 1962—1964 роках Караманов звертається до музичного авангарду, зближаючись з такими композиторами як Андрій Волконський, Альфред Шнітке, Едісон Денисов і Софія Губайдуліна. Серед творів авангардного періоду «Музика № 1 й № 2», триптих «Пролог. Думка. Епілог», «Вікно в музику», «15 концертних фуг» й інших.
Сімферопольський період
Закінчивши аспірантуру, А. Караманов, пережив важку творчу кризу. Це спонукало його назавжди повернутися додому в Сімферополь. Ще живучи в Москві, Караманов звертається до віри й, після повернення до Сімферополя, приймає хрещення. Із цього моменту головною ідеєю його творчості, за його словами, стає «музична релігія». Майже повністю відмовившись від жанрів фортепіанної і камерної музики, Караманов цілком присвятив себе симфонічній і вокально-симфонічній музиці.
В 1965—1966 роках він створює цикл із чотирьох симфоній, «Совершишася» (полное название: «Совершишася во славу Богу во имя Господа Иисуса Христа»). У той же самий час А. Караманов пише кілька вокально-симфонічних творів у жанрі католицької релігійної музики: Stabat Mater (1967 г.) и Реквием (1971 г.).
В 1968 році композитор створює Третій фортепіанний концерт Ave Maria, в 1970-х пише ще один цикл із двох симфоній за назвою «Et in amorem vivificantem» (И во любовь животворящую), а потім сімнадцяту симфонію «Америка».
У другій половині 1970-х років А. Караманов створює один із найзначніших своїх творів — цикл із шести симфоній (з 18-ї по 23-ю) «Бысть», за Одкровенням Іоанна Богослова (Апокаліпсис). До останніх днів у планах композитора була сьома симфонію циклу «Бысть» — він хотів її назвати «Николай — Кришну». За задумом композитора, у ній повинні були сполучатися християнські й індуїстські релігійні мотиви.
Останні роки
Після «Бысть» Караманов відходить від винятково релігійної тематики. Їм створюється кілька яскравих добутків, присвячених своїй батьківщині — Криму. 1983 року він написав ораторію «Легенда-минуле Аджимушкая» й 24-я симфонію «Аджимушкай», 1992 написав , а в 1994 — Містерію «Херсонес», присвячену 2500-річчю Херсонеса.
А. Караманов рідко виїжджав за межі Сімферополя. Так, в 1991 р. він відвідав з авторськими концертами Чехословаччину, а в 1994 році — Лондон, де була виконана вперше його «Stabat Mater». В Англії вийшов компакт диск із його 20-й й 23-й симфонією, а в Німеччині — з 3 концертом для фортепіано з оркестром «Ave Maria» (соліст — П. Віардо) і 3-й симфонією.
Останні роки життя композитора були відзначені небаченою увагою до його музики — тільки в 2006—2008 році в Москві, Санкт-Петербурзі, Києві, Нижньому Новгороді, Казані, Краснодарі, Саратові й інших містах відбулося 10 концертів, на яких виконувалися симфонічний цикл «Совершишася», «Реквієм», Другий струнний квартет, а також «Stabat Mater», фортепіанний концерт «Ave, Maria», симфонії із циклу «Бысть», інші твори. Останній (незавершений) твір А. Караманова — опера «Прощання Хризостома», лібрето для якої він написав сам.
Помер Алемдар Караманов у ніч із 2 на 3 травня 2007 року в м. Сімферополі. Похований на цвинтарі Абдал.
Визнання
Музику Караманова виконували близько 30 диригентів, серед них Володимир Ашкеназі, , Володимир Федосєєв, Федір Глущенко, , й інші. Чимало зробив для популяризації творчості свого земляка й Академічний симфонічний оркестр Кримської державної філармонії і його диригент .
Караманов був визнаний гідним високих звань народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка (2000), академіка Академії мистецтв України (2005), двічі Лауреата Державної премії Криму, Почесного громадянина Криму. Він був членом Союзу композиторів не тільки України, але й Росії.
У Криму в 1996 році був організований Міжнародний конкурс молодих піаністів Алемдара Караманова. За роки існування конкурсу, в ньому взяли участь понад 300 молодих піаністів з 23 країн світу, зокрема з Росії, Китаю, Японії, Південної Кореї. На інтернет-сайті конкурсу доступні фортепіанні твори композитора. У рамках конкурсу існує унікальна номінація — «Звучний Інтернет», мета якої популяризація творчості А. Караманова. У 2000 році в Сімферополі створений Благодійний фонд Алемдара Караманова, зусиллями якого видано кілька збірників фортепіанних творів композитора, ведеться робота з видання «Повного зібрання творів».
Творчості композитора присвячені дві кандидатських дисертації (у Москві й Харкові), десятки дипломних робіт. Висуваючи Караманова на здобуття Національної премії ім. Тараса Шевченка, Національна спілка композиторів України так обґрунтувала своє рішення:
.«Алемдар Караманов — видатний композитор ХХ сторіччя, творчість якого знайшло світове визнання... Твори, які представляються на здобуття високої премії, особливо яскраві, це дійсне одкровення музичної культури кінця ХХ сторіччя. Музика такого масштабу й духовної концентрації може й повинна знаходити відгук у серцях людей. Це дійсне національне надбання, яким Україна може по праву пишатися!»
Іменем Караманова названо астероїд 4274 Караманов, відкритий 1980 року Кримською обсерваторією.
Список творів
- муз.-драматична легенда «Фонтан кохання» (1982);
балети
- «Комсомолія» (співавтор Є.Крилатії, 1957),
- «Сильніше за кохання» (1961);
вокально-симфонічні твори
- «Stabat Mater» (1967),
- Реквієм (1971),
- симфонія-кантата «Легенда-бувальщина аджимушкайська» (1954—1989),
- кантата «Пісня одруженого солдата» і 1963),
- Гімн Кримської АР (1992),
- містерія «Херсонес» (1994) та інші;
- 24 симфонії (1954—1984), зокрема № 17 «Америка» (1975), цикл з 6-й симфоній № 18-23 «Бысть» (1976-80, за Апокаліпсисом),
- Дитяча сюїта,
- 4 поеми,
- 4 увертюри,
- «Героїчні танці» (1961);
інструментальні концерти
- 3 концерти для фортепіано з оркестром (1958, 1961, 1967),
- 2 концерти для скрипки з оркестром (1961, 1964);
- «Орієнтальне капричіо» для скрипки з оркестром (1961);
- Концерт для труби і джаз-оркестру (1965);
камерно-інструментальні твори
- 3 струнних квартети (1953, 1954, 1963);
для фортепіано
- 4 сонати (1953, 1955, 1960, 1961),
- 8 п'єс «Пори року» (1954),
- «Музика» (1962—1963),
- 16 дитячих п'єс,
- 19 фуг та інші;
вокальні цикли
- «Африканські пісні» (1962),
- «Злочин у Гранаді» (сл. А.Мачадо, 1963),
- «Зірки» (сл. С.Щипачова, 1970) та інше;
Інше
- Музика до кінофільмів — «Звичайний фашизм» (1965—1966), «Стратегія Перемоги» (1985) та ін.,
- Хори
- Музика до театральних вистав
Примітки
- International Music Score Library Project — 2006.
- Musicalics
- Подається згідно з довідником Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — .
Література
- Полєвой В. Дебют композиторів Криму// Музика, 1978, № 4;
- Некрасова Н. «Фонтан кохання»// Музика, 1983, № 1;
- Мірошниченко С. Поліфонічні цикли// Музика, 1985. № 5;
- Барская Т. Наш земляк композитор А.Караманов// Сов. Крым, 1990, 21 февр.;
- Серикова В. Партитура набело// Независимость, 1992, 5 июл.;
- Ржимовська Л. Ім'я композитора — планеті// Музика, 1995, № 1;
- Пюльдяєва Е. Апокриф или послание?// Муз. академия, 1996, № 2;
- Булкін А. Шануючи сучасника// Музика, 1997, № 2.
Посилання
- Караманов Алемдар Сабітович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 328-329.
- Ноти фортепіанних творів А. Караманова в Інтернеті [ 29 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Збірник фортепіанних творів А. Караманова [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Міжнародний конкурс молодих піаністів Алемдара Караманова [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Благодійний фонд Алемдара Караманова [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- сайт присвячений композиторові [ 23 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alemda r Sabi tovich Karama nov 10 veresnya 1934 Simferopol 3 travnya 2007 kompozitor narodnij artist Ukrayini 1994 laureat Nacionalnoyi premiyi im T Shevchenka 2000 akademik Akademiyi mistectv Ukrayini 2005 dvichi laureat Derzhavnoyi premiyi Krimu pochesnij gromadyanin Krimu Karamanov Alemdar Sabitovichros Alemdar Sabitovich KaramanovOsnovna informaciyaData narodzhennya10 veresnya 1934 1934 09 10 1 2 Misce narodzhennyaSimferopol RSFRR SRSRData smerti3 travnya 2007 2007 05 03 1 72 roki Misce smertiSimferopol UkrayinaGromadyanstvoSRSR i UkrayinaProfesiyikompozitor klasichnij pianistOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoInstrumentifortepianoZhanrisimfoniyaNagorodiZhittya i tvorchistAlemdar Karamanov narodivsya v Simferopoli 10 veresnya 1934 roku Jogo batko Sabit Temel Kagirman Karamanov ce rusifikovana versiya prizvisha batka turok za nacionalnistyu buv represovanij v 1944 roci i zaslanij v Sibir zvidki tak i ne povernuvsya Jogo mati Polina Sergiyivna Velichko ukrayinka pracyuvala zaviduvachkoyu biblioteki Moskovskij period Muzichnu osvitu zdobuv u Simferopolskomu muzichnomu uchilishi zakinchiv u 1953 ta Moskovskij konservatoriyi yaku zakinchiv yak kompozitor u klasi S S Bogatirova i pianist u klasi V A Natansona Z 1958 po 1963 stazhuvavsya v aspiranturi u D Kabalevskogo ta T Hryennikova Cej period buv nadzvichajno plidnim u tvorchosti kompozitora tut vin napisav 7 simfonij dramatichnu oratoriyu Lenin dva fortepiannih koncerti u Bolshomu teatri buv postavlenij jogo balet Komsomoliya a u Leningradi balet Silnishe za lyubov U 1962 1964 rokah Karamanov zvertayetsya do muzichnogo avangardu zblizhayuchis z takimi kompozitorami yak Andrij Volkonskij Alfred Shnitke Edison Denisov i Sofiya Gubajdulina Sered tvoriv avangardnogo periodu Muzika 1 j 2 triptih Prolog Dumka Epilog Vikno v muziku 15 koncertnih fug j inshih Simferopolskij period Zakinchivshi aspiranturu A Karamanov perezhiv vazhku tvorchu krizu Ce sponukalo jogo nazavzhdi povernutisya dodomu v Simferopol She zhivuchi v Moskvi Karamanov zvertayetsya do viri j pislya povernennya do Simferopolya prijmaye hreshennya Iz cogo momentu golovnoyu ideyeyu jogo tvorchosti za jogo slovami staye muzichna religiya Majzhe povnistyu vidmovivshis vid zhanriv fortepiannoyi i kamernoyi muziki Karamanov cilkom prisvyativ sebe simfonichnij i vokalno simfonichnij muzici Vikonannya ciklu Sovershishasya po Yevangeliyu v den vidkrittya XXI Sobinovskogo festivalyu V 1965 1966 rokah vin stvoryuye cikl iz chotiroh simfonij Sovershishasya polnoe nazvanie Sovershishasya vo slavu Bogu vo imya Gospoda Iisusa Hrista U toj zhe samij chas A Karamanov pishe kilka vokalno simfonichnih tvoriv u zhanri katolickoyi religijnoyi muziki Stabat Mater 1967 g i Rekviem 1971 g V 1968 roci kompozitor stvoryuye Tretij fortepiannij koncert Ave Maria v 1970 h pishe she odin cikl iz dvoh simfonij za nazvoyu Et in amorem vivificantem I vo lyubov zhivotvoryashuyu a potim simnadcyatu simfoniyu Amerika U drugij polovini 1970 h rokiv A Karamanov stvoryuye odin iz najznachnishih svoyih tvoriv cikl iz shesti simfonij z 18 yi po 23 yu Byst za Odkrovennyam Ioanna Bogoslova Apokalipsis Do ostannih dniv u planah kompozitora bula soma simfoniyu ciklu Byst vin hotiv yiyi nazvati Nikolaj Krishnu Za zadumom kompozitora u nij povinni buli spoluchatisya hristiyanski j induyistski religijni motivi Ostanni roki Pislya Byst Karamanov vidhodit vid vinyatkovo religijnoyi tematiki Yim stvoryuyetsya kilka yaskravih dobutkiv prisvyachenih svoyij batkivshini Krimu 1983 roku vin napisav oratoriyu Legenda minule Adzhimushkaya j 24 ya simfoniyu Adzhimushkaj 1992 napisav a v 1994 Misteriyu Hersones prisvyachenu 2500 richchyu Hersonesa A Karamanov ridko viyizhdzhav za mezhi Simferopolya Tak v 1991 r vin vidvidav z avtorskimi koncertami Chehoslovachchinu a v 1994 roci London de bula vikonana vpershe jogo Stabat Mater V Angliyi vijshov kompakt disk iz jogo 20 j j 23 j simfoniyeyu a v Nimechchini z 3 koncertom dlya fortepiano z orkestrom Ave Maria solist P Viardo i 3 j simfoniyeyu Ostanni roki zhittya kompozitora buli vidznacheni nebachenoyu uvagoyu do jogo muziki tilki v 2006 2008 roci v Moskvi Sankt Peterburzi Kiyevi Nizhnomu Novgorodi Kazani Krasnodari Saratovi j inshih mistah vidbulosya 10 koncertiv na yakih vikonuvalisya simfonichnij cikl Sovershishasya Rekviyem Drugij strunnij kvartet a takozh Stabat Mater fortepiannij koncert Ave Maria simfoniyi iz ciklu Byst inshi tvori Ostannij nezavershenij tvir A Karamanova opera Proshannya Hrizostoma libreto dlya yakoyi vin napisav sam Pomer Alemdar Karamanov u nich iz 2 na 3 travnya 2007 roku v m Simferopoli Pohovanij na cvintari Abdal ViznannyaMuziku Karamanova vikonuvali blizko 30 dirigentiv sered nih Volodimir Ashkenazi Volodimir Fedosyeyev Fedir Glushenko j inshi Chimalo zrobiv dlya populyarizaciyi tvorchosti svogo zemlyaka j Akademichnij simfonichnij orkestr Krimskoyi derzhavnoyi filarmoniyi i jogo dirigent Karamanov buv viznanij gidnim visokih zvan narodnogo artista Ukrayini laureata Nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka 2000 akademika Akademiyi mistectv Ukrayini 2005 dvichi Laureata Derzhavnoyi premiyi Krimu Pochesnogo gromadyanina Krimu Vin buv chlenom Soyuzu kompozitoriv ne tilki Ukrayini ale j Rosiyi U Krimu v 1996 roci buv organizovanij Mizhnarodnij konkurs molodih pianistiv Alemdara Karamanova Za roki isnuvannya konkursu v nomu vzyali uchast ponad 300 molodih pianistiv z 23 krayin svitu zokrema z Rosiyi Kitayu Yaponiyi Pivdennoyi Koreyi Na internet sajti konkursu dostupni fortepianni tvori kompozitora U ramkah konkursu isnuye unikalna nominaciya Zvuchnij Internet meta yakoyi populyarizaciya tvorchosti A Karamanova U 2000 roci v Simferopoli stvorenij Blagodijnij fond Alemdara Karamanova zusillyami yakogo vidano kilka zbirnikiv fortepiannih tvoriv kompozitora vedetsya robota z vidannya Povnogo zibrannya tvoriv Tvorchosti kompozitora prisvyacheni dvi kandidatskih disertaciyi u Moskvi j Harkovi desyatki diplomnih robit Visuvayuchi Karamanova na zdobuttya Nacionalnoyi premiyi im Tarasa Shevchenka Nacionalna spilka kompozitoriv Ukrayini tak obgruntuvala svoye rishennya Alemdar Karamanov vidatnij kompozitor HH storichchya tvorchist yakogo znajshlo svitove viznannya Tvori yaki predstavlyayutsya na zdobuttya visokoyi premiyi osoblivo yaskravi ce dijsne odkrovennya muzichnoyi kulturi kincya HH storichchya Muzika takogo masshtabu j duhovnoyi koncentraciyi mozhe j povinna znahoditi vidguk u sercyah lyudej Ce dijsne nacionalne nadbannya yakim Ukrayina mozhe po pravu pishatisya Imenem Karamanova nazvano asteroyid 4274 Karamanov vidkritij 1980 roku Krimskoyu observatoriyeyu Spisok tvorivmuz dramatichna legenda Fontan kohannya 1982 baleti Komsomoliya spivavtor Ye Krilatiyi 1957 Silnishe za kohannya 1961 vokalno simfonichni tvori Stabat Mater 1967 Rekviyem 1971 simfoniya kantata Legenda buvalshina adzhimushkajska 1954 1989 kantata Pisnya odruzhenogo soldata i 1963 Gimn Krimskoyi AR 1992 misteriya Hersones 1994 ta inshi dlya simfonichnogo orkestru 24 simfoniyi 1954 1984 zokrema 17 Amerika 1975 cikl z 6 j simfonij 18 23 Byst 1976 80 za Apokalipsisom Dityacha syuyita 4 poemi 4 uvertyuri Geroyichni tanci 1961 instrumentalni koncerti 3 koncerti dlya fortepiano z orkestrom 1958 1961 1967 2 koncerti dlya skripki z orkestrom 1961 1964 Oriyentalne kaprichio dlya skripki z orkestrom 1961 Koncert dlya trubi i dzhaz orkestru 1965 kamerno instrumentalni tvori 3 strunnih kvarteti 1953 1954 1963 dlya fortepiano 4 sonati 1953 1955 1960 1961 8 p yes Pori roku 1954 Muzika 1962 1963 16 dityachih p yes 19 fug ta inshi vokalni cikli Afrikanski pisni 1962 Zlochin u Granadi sl A Machado 1963 Zirki sl S Shipachova 1970 ta inshe Inshe Muzika do kinofilmiv Zvichajnij fashizm 1965 1966 Strategiya Peremogi 1985 ta in Hori Muzika do teatralnih vistavPrimitkiInternational Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Musicalics d Track Q63484499 Podayetsya zgidno z dovidnikom Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 ISBN 966 8259 08 4 LiteraturaPolyevoj V Debyut kompozitoriv Krimu Muzika 1978 4 Nekrasova N Fontan kohannya Muzika 1983 1 Miroshnichenko S Polifonichni cikli Muzika 1985 5 Barskaya T Nash zemlyak kompozitor A Karamanov Sov Krym 1990 21 fevr Serikova V Partitura nabelo Nezavisimost 1992 5 iyul Rzhimovska L Im ya kompozitora planeti Muzika 1995 1 Pyuldyayeva E Apokrif ili poslanie Muz akademiya 1996 2 Bulkin A Shanuyuchi suchasnika Muzika 1997 2 PosilannyaKaramanov Alemdar Sabitovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 328 329 Noti fortepiannih tvoriv A Karamanova v Interneti 29 chervnya 2008 u Wayback Machine Zbirnik fortepiannih tvoriv A Karamanova 26 sichnya 2012 u Wayback Machine Mizhnarodnij konkurs molodih pianistiv Alemdara Karamanova 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Blagodijnij fond Alemdara Karamanova 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine sajt prisvyachenij kompozitorovi 23 travnya 2013 u Wayback Machine