Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дмитро Борисович Кабалевський рос Дмитрий Борисович Кабалевский 30 грудня 1904 Санкт Петербург Російська імперія 14 люто

Кабалевський

Кабалевський

Дмитро Борисович Кабалевський (рос. Дмитрий Борисович Кабалевский; 30 грудня 1904, Санкт-Петербург, Російська імперія — 14 лютого 1987, Москва, Російська РФСР) — радянський композитор, педагог, громадський діяч. Народний артист СРСР (1963). Герой Соціалістичної Праці (1974). Доктор мистецтвознавства (1965). Дійсний член Академії педагогічних наук СРСР (1971). Почесний професор консерваторії в Мехіко (1959). Член Ради директорів (1961), Почесний призер Міжнародного товариства музичного виховання (1972). Член-кореспондент Академії мистецтв НДР (1970).

Дмитро Кабалевський
рос. Дмитрий Кабалевский
рос. Дмитрий Борисович Кабалевский
image
Основна інформація
Дата народження17 (30) грудня 1904[1][2][…]
Місце народженняСанкт-Петербург, Російська імперія[4]
Дата смерті14 лютого 1987(1987-02-14)[2][5] (82 роки)
Місце смертіМосква, СРСР[1]
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоРосійська імперія, Російська СФРР і СРСР
Професіїкомпозитор класичної музики, диригент, хореограф, музикознавець, музичний педагог, викладач університету, піаніст, кінокомпозитор, громадський діяч, політик
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Академічне музичне училище при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського
ВчителіМясковський Микола Якович, Катуар Георгій Львович і Гольденвейзер Олександр Борисович
Відомі учніd
Інструментифортепіано
Жанриопера, симфонія, класична музика, камерна музика[6], d[7] і класична музика XX століття
ЗакладМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
image
image image image image image image
image image image image image image image image image
kabalevsky.ru
image Цитати у Вікіцитатах
image Файли у Вікісховищі

Біографія

image
Борис Кабалевський із сином Дмитром і донькою Оленою. Санкт-Петербург, 1909

Закінчив Московську консерваторію з класу композиції М. Я. Мясковського в 1929. З 1932 і до кінця життя викладав там же, головним чином композицію. В 1940–1946 був головним редактором журналу «Советская музыка», в 1949–1952 керував сектором музики Інституту історії мистецтв у Москві. З початку 1950-х років входив у керівні органи Союзу радянських композиторів (після 1957 — Союз композиторів СРСР), зокрема, з 1962 і до кінця днів очолював комісію з естетичного виховання дітей й юнацтва.

Серед учнів Кабалевського — композитор Георгій Дмитрієв.

Творчість

Композитор створив велику кількість творів у самих різних жанрах, у його спадщині п'ять опер, з яких дві — «Кола́ Брюньйон» за Р.Роланом (1938, 2-а ред. 1968) і «Родина Тараса» (на сюжет з епохи Другої світової війни, 1950) досить широко ставилися при житті автора, а також балет, оперета, чотири симфонії, оркестрові поеми й сюїти, ряд кантат (з яких сама помітна — «Реквієм» на слова Р. І. Рождественського, 1964), інструментальних концертів, камерних інструментальних ансамблів, дуже багато фортепіанної музики й романсів; він автор музики до великої кількості театральних постановок й кінофільмів. Автор музики до фільмів О. Довженка: «Аероград» (1935) і «Щорс» (1939).

Найбільшою популярністю користувалися твори композитора для дітей і підлітків: тріада інструментальних концертів (у тому числі фортепіанний концерт на тему пісні «То берёзка, то рябина»), цикли фортепіанних п'єс і пісень; у вокальній музиці виділяються часто виконувані у свій час «Десять сонетів Шекспіра» (1955). Крім того Кабалевський багато виступав у періодичній пресі, написав кілька книг на тему музично-естетичного виховання.

Значна кількість творів Кабалевського — соціально значимої тематики. Музиці Кабалевского властиві оптимізм, пафос життєствердження. Кабалевский вніс цінний вклад в область музики для дітей та юнацтва (тема юності — одна із центральних у його творчості).

Концепеція музичного виховання Д. Кабалевського

Система Д.Кабалевського багато в чому спирається на загальні ідеї Б.Яворського, Б. Асаф'єва, Л.Баренбойма і ставить своєю метою ранню підготовку дітей до сприйняття серйозної музики. Вихідною позицією для Д.Кабалевського були слова Б. Яворського: "… якщо поглянути на музику як на предмет шкільного навчання, то перш за все, треба категорично відвести в даному випадку питання музикознавства і сказати: музика — мистецтво, то є якесь явище в світі, створене людиною, а не наукова дисципліна, якої вчаться і яку вивчають ".

Суть програми Д.Кабалевського полягає в тому, що всі форми музичних занять зі школярами мають бути спрямовані на їх духовний розвиток. Майже будь-яка, навіть сама лаконічна розмова про музику може (і повинна) допомагати їх пізнанню світу, формуванню їхнього світогляду, вихованню їх моральності. Доказом цієї думки є епіграф до програми Д.Кабалевського — слова відомого українського педагога В. О. Сухомлинського: «Музичне виховання — це не виховання музиканта, а насамперед виховання людини».

Головний девіз: «Навчання музики — засіб, виховання музикою — мета». Основа програми — вивчення основних сфер музики — 3 кити в музиці (пісня, танець і марш). Програма дотримувалась принципу тематизму. Д. Кабалевський організатор позашкільної форми масової освіти — лекція-концерт.

На своїх уроках використовував всі види музичної діяльності, але в пріоритеті було слухання музики, адже саме через нього відбувався розвиток мислення, емоцій, пам'яті, творчої уяви, фантазії, розвиток слухового досвіду.

«Лише тоді музика може виконати свою естетичну, пізнавальну і виховну роль, коли діти навчаться по-справжньому чути її й роздумувати про неї, — підкреслював педагог. — Справжнє, відчуте і продумане сприймання музики — основа усіх форм прилучення до музики, тому що при цьому активізується внутрішній світ учнів, їх почуття і думки»

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #11945002X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  4. Кабалевский Дмитрий Борисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Педагоги и психологи мира — 2012.
    d:Track:Q126722605
  6. http://www.cduniverse.com/search/xx/music/pid/1161903/a/kabalevsky+vol+8+-+string+quartets+1+%26+2+%2F+glazunov+quartet.htm
  7. http://www.cduniverse.com/search/xx/music/pid/1131952/a/khachaturian%3A+masquerade+suite%3B+kabalevsky%3A+the+comedians.htm

Джерела

  • Кабалевський на сайті people.ru [ 15 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Загальні відомості, список творів [ 24 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

  • Черкасов, Володимир. Теорія і методика музичної освіти: Академія, 2016

Посилання

  • Кабалевський Дмитро Борисович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 273.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dmitro Borisovich Kabalevskij ros Dmitrij Borisovich Kabalevskij 30 grudnya 1904 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 14 lyutogo 1987 Moskva Rosijska RFSR radyanskij kompozitor pedagog gromadskij diyach Narodnij artist SRSR 1963 Geroj Socialistichnoyi Praci 1974 Doktor mistectvoznavstva 1965 Dijsnij chlen Akademiyi pedagogichnih nauk SRSR 1971 Pochesnij profesor konservatoriyi v Mehiko 1959 Chlen Radi direktoriv 1961 Pochesnij prizer Mizhnarodnogo tovaristva muzichnogo vihovannya 1972 Chlen korespondent Akademiyi mistectv NDR 1970 Dmitro Kabalevskij ros Dmitrij Kabalevskijros Dmitrij Borisovich KabalevskijOsnovna informaciyaData narodzhennya17 30 grudnya 1904 1 2 Misce narodzhennyaSankt Peterburg Rosijska imperiya 4 Data smerti14 lyutogo 1987 1987 02 14 2 5 82 roki Misce smertiMoskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiya Rosijska SFRR i SRSRProfesiyikompozitor klasichnoyi muziki dirigent horeograf muzikoznavec muzichnij pedagog vikladach universitetu pianist kinokompozitor gromadskij diyach politikOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo i Akademichne muzichne uchilishe pri Moskovskij derzhavnij konservatoriyi imeni P I ChajkovskogoVchiteliMyaskovskij Mikola Yakovich Katuar Georgij Lvovich i Goldenvejzer Oleksandr BorisovichVidomi uchnidInstrumentifortepianoZhanriopera simfoniya klasichna muzika kamerna muzika 6 d 7 i klasichna muzika XX stolittyaZakladMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoNagorodikabalevsky ruCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiBiografiyaBoris Kabalevskij iz sinom Dmitrom i donkoyu Olenoyu Sankt Peterburg 1909 Zakinchiv Moskovsku konservatoriyu z klasu kompoziciyi M Ya Myaskovskogo v 1929 Z 1932 i do kincya zhittya vikladav tam zhe golovnim chinom kompoziciyu V 1940 1946 buv golovnim redaktorom zhurnalu Sovetskaya muzyka v 1949 1952 keruvav sektorom muziki Institutu istoriyi mistectv u Moskvi Z pochatku 1950 h rokiv vhodiv u kerivni organi Soyuzu radyanskih kompozitoriv pislya 1957 Soyuz kompozitoriv SRSR zokrema z 1962 i do kincya dniv ocholyuvav komisiyu z estetichnogo vihovannya ditej j yunactva Sered uchniv Kabalevskogo kompozitor Georgij Dmitriyev TvorchistKompozitor stvoriv veliku kilkist tvoriv u samih riznih zhanrah u jogo spadshini p yat oper z yakih dvi Kola Bryunjon za R Rolanom 1938 2 a red 1968 i Rodina Tarasa na syuzhet z epohi Drugoyi svitovoyi vijni 1950 dosit shiroko stavilisya pri zhitti avtora a takozh balet opereta chotiri simfoniyi orkestrovi poemi j syuyiti ryad kantat z yakih sama pomitna Rekviyem na slova R I Rozhdestvenskogo 1964 instrumentalnih koncertiv kamernih instrumentalnih ansambliv duzhe bagato fortepiannoyi muziki j romansiv vin avtor muziki do velikoyi kilkosti teatralnih postanovok j kinofilmiv Avtor muziki do filmiv O Dovzhenka Aerograd 1935 i Shors 1939 Najbilshoyu populyarnistyu koristuvalisya tvori kompozitora dlya ditej i pidlitkiv triada instrumentalnih koncertiv u tomu chisli fortepiannij koncert na temu pisni To beryozka to ryabina cikli fortepiannih p yes i pisen u vokalnij muzici vidilyayutsya chasto vikonuvani u svij chas Desyat sonetiv Shekspira 1955 Krim togo Kabalevskij bagato vistupav u periodichnij presi napisav kilka knig na temu muzichno estetichnogo vihovannya Znachna kilkist tvoriv Kabalevskogo socialno znachimoyi tematiki Muzici Kabalevskogo vlastivi optimizm pafos zhittyestverdzhennya Kabalevskij vnis cinnij vklad v oblast muziki dlya ditej ta yunactva tema yunosti odna iz centralnih u jogo tvorchosti Koncepeciya muzichnogo vihovannya D KabalevskogoSistema D Kabalevskogo bagato v chomu spirayetsya na zagalni ideyi B Yavorskogo B Asaf yeva L Barenbojma i stavit svoyeyu metoyu rannyu pidgotovku ditej do sprijnyattya serjoznoyi muziki Vihidnoyu poziciyeyu dlya D Kabalevskogo buli slova B Yavorskogo yaksho poglyanuti na muziku yak na predmet shkilnogo navchannya to persh za vse treba kategorichno vidvesti v danomu vipadku pitannya muzikoznavstva i skazati muzika mistectvo to ye yakes yavishe v sviti stvorene lyudinoyu a ne naukova disciplina yakoyi vchatsya i yaku vivchayut Sut programi D Kabalevskogo polyagaye v tomu sho vsi formi muzichnih zanyat zi shkolyarami mayut buti spryamovani na yih duhovnij rozvitok Majzhe bud yaka navit sama lakonichna rozmova pro muziku mozhe i povinna dopomagati yih piznannyu svitu formuvannyu yihnogo svitoglyadu vihovannyu yih moralnosti Dokazom ciyeyi dumki ye epigraf do programi D Kabalevskogo slova vidomogo ukrayinskogo pedagoga V O Suhomlinskogo Muzichne vihovannya ce ne vihovannya muzikanta a nasampered vihovannya lyudini Golovnij deviz Navchannya muziki zasib vihovannya muzikoyu meta Osnova programi vivchennya osnovnih sfer muziki 3 kiti v muzici pisnya tanec i marsh Programa dotrimuvalas principu tematizmu D Kabalevskij organizator pozashkilnoyi formi masovoyi osviti lekciya koncert Na svoyih urokah vikoristovuvav vsi vidi muzichnoyi diyalnosti ale v prioriteti bulo sluhannya muziki adzhe same cherez nogo vidbuvavsya rozvitok mislennya emocij pam yati tvorchoyi uyavi fantaziyi rozvitok sluhovogo dosvidu Lishe todi muzika mozhe vikonati svoyu estetichnu piznavalnu i vihovnu rol koli diti navchatsya po spravzhnomu chuti yiyi j rozdumuvati pro neyi pidkreslyuvav pedagog Spravzhnye vidchute i produmane sprijmannya muziki osnova usih form priluchennya do muziki tomu sho pri comu aktivizuyetsya vnutrishnij svit uchniv yih pochuttya i dumki PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11945002X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Kabalevskij Dmitrij Borisovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Pedagogi i psihologi mira 2012 d Track Q126722605 http www cduniverse com search xx music pid 1161903 a kabalevsky vol 8 string quartets 1 26 2 2F glazunov quartet htm http www cduniverse com search xx music pid 1131952 a khachaturian 3A masquerade suite 3B kabalevsky 3A the comedians htmDzherelaKabalevskij na sajti people ru 15 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Zagalni vidomosti spisok tvoriv 24 chervnya 2008 u Wayback Machine ros LiteraturaCherkasov Volodimir Teoriya i metodika muzichnoyi osviti Akademiya 2016PosilannyaKabalevskij Dmitro Borisovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 273

Дата публікації:
Топ