Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каральна експедиція московських військ в Україну — військова експедиція, що була надіслана 1709 року владою Московського царства (Петром І) на українські землі з метою знищення Запорозької Січі за її підтримку гетьмана Мазепи в антимосковських виступах та участь запорожців у бойових діях на боці шведів (під час Великої Північної війни).
Іншою ціллю експедиції було знищення тилів шведсько-українського війська.
Унаслідок експедиції московські війська за підтримки козаків-перебіжчиків зруйнували декілька козацьких містечок та повністю знищили Чортомлицьку Січ.
Передумови
У ході війни між Московським царством і Шведською імперією гетьман Мазепа вирішив скористатися в боротьбі з московською владою допомогою шведів. Після переходу на бік шведів гетьмана Івана Мазепи та частини запорозької старшини й козаків під проводом кошового отамана Костя Гордієнка царський уряд звинуватив усе запорозьке козацтво в зраді.
Дізнавшись про перехід Мазепи, Петро І намагався утримати на своєму боці український народ і запорожців, але без успіху. Він відправив на Запоріжжя послів, яких запорожці спочатку прийняли стримано, але коли ті почали наполягати, погрожували вбити послів і серед них архімандрита Жураховського.
Після невдалих переговорів царський уряд направив на Січ каральну експедицію під проводом полковника за участю компанійського полку Гната Галагана.
Під час каральної експедиції
Полковник Яковлєв з трьома піхотними полками сів на судна під Києвом і рушив униз Дніпром. За ним берегом Дніпра йшли драгунські полки, щоб не дати можливості запорожцям відтяти шлях московському флоту на Дніпрі..
Знищення Келеберди
Спускаючись Дніпром, Яковлєв прилучив до себе по шляху полк донських козаків і вийшов на берег біля містечка Келеберди, де стояла перша невелика запорозька залога. Частина запорожців, не маючи сили змагатись, відійшла на Переволочину.
16 квітня Яковлєв напав на Келеберду, у якій стояв запорізький табір. Партія донців, переколовши немалу кількість запорожців, спалила містечко, залишивши неспаленою лише церкву.
Келеберду було спалено на знак того, що келебердянці поставляли провіант Мазепі та вислали свої сім'ї в Переволочну під захист запорожців. В останній момент келебердянський сотник, бажаючи порятувати місто, запропонував покору, але після попереднього опору московити вже забули про милосердя.
Знищення Переволочної
Від Келеберди 18 квітня Яковлєв дійшов до Переволочної, де на той час було 1000 запорожців і 2000 навколишніх жителів під керуванням запорізького полковника Зінця.
У центрі містечка був влаштований замок з гарнізоном у 600 чоловік, добре забезпечених припасами й цілком упевнених у своїй перевазі над московитами. У Переволочній була велика запорозька флотилія, яка забезпечувала позиції союзників на Дніпрі, а також комунікацію з Правобережжям. На допомогу Яковлеву прийшов князь Волконський.
Підступивши до містечка Переволочної, полковник Яковлєв спочатку вимагав від запорожців добровільної капітуляції. Та запорожці, які вже попередньо кілька разів перемагали московитів, відповідали їм пострілами.
Тоді Яковлєв відкрив по Переволочній запеклий вогонь, скеровуючи ядра й бомби в сам замок містечка.
Запорожці, які мали невелику порівняно з московитами чисельність і були не такі дисципліновані, як московити, вперто боронилися, та все-таки не змогли вистояти проти них більше двох годин: московити вдерлися в містечко, тисячу чоловік перебили на місці, частину людей попалили в хлівах і хатах, деякі з козаків самі потонули при переправі через Дніпро й Ворсклу, так що в полон узяли тільки 12 козаків, один прапор і одну гармату.
18 квітня Яковлєв доповідав «по двучасном многом огню… Переволочинской замок взяли». Понад 1000 запорожців і більшість «жителей» було порубано, «кромѣ тѣх, что по куреням побито и позжено. A достальные, бѣжав, топились в рѣках — в Днѣпрѣ и в Ворсклѣ».
Переможцям дісталося 3 гармати, прапор, 4 козацьких значки і 12 старшин («понеже живых их брали мало, по всѣх рубили») — «и тот замок (и слободы) совсѣм разорили». При цьому було спалено всі переволоченські млини й запорозьку флотилію. Дорога на Січ була відкрита.
Лють московитів була такою великою, що вони знищили всіх жінок, дітей і старих, спалили всі млини на ріках, усі будівлі в містечку, всі судна, що стояли на Дніпрі біля Переволочненської переправи.
Таким чином Переволочна розділила сумну долю гетьманської столиці Батурина, ставши символом жорстокості московських військ в Україні.
Спроби переговорів
Знищення Переволочної мало сильне враження на запорожців як у самій Січі, так і на тих, хто перебував разом з кошовим Гордієнком. Січовики надіслали листа князю Меншикову з готовністю скласти зброю перед царськими військами, але за умовою царської «обнадеживательной» грамоти. Козаки, що перебували разом з Гордієнком, залишили всі міста по Ворсклі з приводу того, що вони не в змозі захищати всі проходи по цій ріці від московитів.
Але після збору в Нових Санжарах та завіряння Карла ХІІ, що він надішле допомогу, до запорожців та кошового Гордієнка повернулась їх хоробрість.
Знищення Старого та Нового Кодака
Після розгрому Переволочної полковник Яковлєв рушив нижче по Дніпру й досягнув спочатку Нового, а тоді Старого Кодака.
Під цей час Січ готувалася до оборони. Поки кошовий Петро Сорочинський перебував у Криму, його заступник наказний отаман Михайло Симоненко з невеличким загоном вирушив на північ, щоб організувати оборону Старого й Нового Кодака.
Але козацький загін внаслідок зради натрапив на загін московитів і козаків Ґалаґана. У бою загін Симоненка був розбитий: «и всѣх их побили» — писав Шереметєв Петру I 11 травня, — «и самого кошевого живьем взяли и c ним 14 человѣк, по за тяжелыми ранами тому кошевому отсѣкли голову, послали к полковнику Яковлеву… для посылки в Сѣчю иным на страх…». З листів, взятих у Симоненка, Яковлєв дізнався, що кодацький полковник Довбня, якому було наказано боронитися від московського війська, не в силі цього зробити. Кодак (Старий й Новий) був зайнятий Яковлєвим майже без спротиву.
Після того, як в обох Кодаках полковник Яковлєв не зустрів великого опору, основна маса мешканців добровільно здалася московитам і була відіслана в Богородицьку фортецю, незначна частина втекла на острови і в степ, але й з них деяких було спіймано і знищено на місці. Обидва ж містечка, Старий і Новий Кодаки, було спалено дотла, щоб не дати притулку «злочинцям» і щоб убезпечити тил московських полків.
Біля Старого Кодака Яковлєв спустився через перший на Дніпрі поріг, Кодацький, причому флотилія його, керована замість запорізьких лоцманів, що порозбігалися, московськими стрільцями, зазнала деяких втрат: розбилося два судна, але без нещасливих наслідків для людей.
Нижче Кодацького порогу до Яковлєва приєдналися сухопутні загони, що йшли за ним берегами Дніпра, й вони рушили далі вниз.
Підкріплення в Кам'яному Затоні
Пропливши решту порогів і минувши острів Хортицю, полковник Яковлєв 7 травня нарешті прибув до Кам'яного Затону на лівому березі Дніпра, майже навпроти Чортомлицької Січі.
У Кам'яному Затоні Яковлєв отримав від коменданту фортеці підкріплення офіцерами та солдатами в 772 людини, а також бойовими припасами. Керівниками кам'янозатонського загону було призначено трьох підполковників — Федір Спешнєв, Гаврило Вульф, Никифор Телегін, майор Фома Щітовський, декілька козаків та урядників.
Переговори з Січчю
Січ на той час була без нещодавно обраного отамана Петра Сорочинського, який відправився разом з козаком Кириком Меньком до Криму звати татар на поміч запорожцям. На цей час його заміняв наказний отаман Яким Богуш.
Через те, що в Кам'яному Затоні був спалах заразної хвороби, Яковлєв не війшов у місто, а став табором поблизу нього та звідти направив до запорожців козака Сметану з листом від князя Меншикова. Однак запорожці втопили посланця в річці. Після цього Яковлєв надіслав до запорожців другого листа, цього разу від себе. На цей лист запорожці відповіли, що вони не визнають себе бунтівниками, визнають над собою владу царя, але царських посланців до себе не допускають. Чекаючи свого кошового з Криму, запорожці навіть почали вдавати, наче готові перейти на бік царя.
Яковлєв чекав на позитивну відповідь протягом трьох днів, але потім вирішив штурмувати Січ.
Знищення Запорозької Січі
Захопити й зруйнувати Січ із першої спроби не вдалося, до того ж війська зазнали чималих втрат. На допомогу Яковлєву прийшов загін компанійського полковника Гната Галагана, оскільки він добре знав Січ та її околиці й облудно пообіцяв січовикам недоторканність. Оборону Січі очолив наказний отаман Яким Богуш, який наказав козакам відкопатися від берега, після чого в прокопаний рів потрапили води Чортомлика, а сама Січ опинилася на острові.
14 травня 1709 року Карл ХІІ відновив воєнні дії; того ж дня три полки московської армії обступили Чортомлик. Кількасот запорожців, що перебували в той час на Січі, оборонялись, застосовуючи січову артилерію; близько 350 нападників загинуло, понад 150 було поранено. Але запорожцям не вдалося утримати оборону і, сівши на човни, вони подалися вниз по Дніпру. Московські війська увірвалися в Січ, захопили 36 гармат та іншу зброю, в тому числі й козацькі човни. Виконуючи наказ, московський полковник стратив усіх полонених, а потім зруйнував січову фортецю, спалив курені й військові будівлі, після чого спустилися по Дніпру й почали хапати й страчувати навіть тих козаків, які перебували на промислах і не брали участі у військових подіях.
Після битви в полон потрапили кошовий отаман, військовий суддя, 26 курінних отаманів, 2 ченці, 250 звичайних козаків, 160 жінок та дітей. З них 5 людей померло, 156 людей було страчено. Декількох вбитих було повішено на плотах та відпущено вниз по течії на страх іншим. .
Кошовий отаман Степаненко в листі гетьману Скоропадському писав:
Учинилось у насъ въ Сичѣ то, что по Галагановой и московской присягѣ, товариству нашему голову лупили, шею на плахахъ рубили, вѣшали и иныя тиранскія смерти задавали, и дѣлали то, чего и въ поганствѣ, за древнихъ мучителей не водилось: мертвыхъ изъ гробов многихъ не только изъ товариства, но и чернецовъ откапывали, головы имъ отсѣкали, шкуры лупили и вѣшали.
26 червня 1709 року московський цар Петро І видав грамоту-звернення до українського народу, де було сказано:
Віддавна відомо про постійні свавілля й непослух мінливих і непокірних запорожців. Як бунтівники й непослушники вони підлягають знищенню і заслужили страти.
Наслідки
Похід Яковлєва завершився успішно. Запорізька Січ була захоплена й спалена, а разом з цим понищені плавзасоби вздовж Дніпра, що згодом мало фатальне значення при відступі шведсько-українських військ з-під Полтави.
Запорозьку Січ було зруйновано, вцілілі запорожці заснували спочатку Кам'янську Січ (також зруйновану московитами), а згодом Олешківську Січ.
Частина запорожців приєдналася до гетьмана Мазепи, який знайшов притулок у Бендерах, що тоді належали Османській імперії. Після смерті Мазепи вони обрали новим гетьманом Пилипа Орлика, та 1711 року брали участь у його поході на Правобережжя з метою відновити гетьманську владу.
До 1734 року (підписання Лубенського договору) запорожці перейшли під владу Османської імперії.
Див. також
Примітки
- Яворницкий Д. І. Исторія запорозьких козаків, у трьох томах. — К.: Наук. думка, 1991.
- Шутой В. Народна війна на Україні проти шведських загарбників у 1708—1709 рр. — К., 1951. — С.181.
- Костомаров Н. И. — Мазепа. — С.287
- Олександр Оглоблин — Гетьман Іван Мазепа та його доба
- Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. — Т.ІІІ. — С.280-281; Шутой В. Вказ. праця. — С.181.
- Nordberg. Histoire Charles XII, a la Haye, 1748, II, 298.
- Яворницкий Д. І. Исторія запорозьких козаків, у трьох томах. — К.: Наук. думка, 1991. — Т. 3., Гл. 15. C. 329
- Яворницкий Д. І. Исторія запорозьких козаків, у трьох томах. — К.: Наук. думка, 1991. — Т. 3.// Глава Пятнадцатая, стр. 328., з посиланням на архів МЗС, малоросійські справи, 1710 р. №3
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karalna ekspediciya moskovskih vijsk v Ukrayinu vijskova ekspediciya sho bula nadislana 1709 roku vladoyu Moskovskogo carstva Petrom I na ukrayinski zemli z metoyu znishennya Zaporozkoyi Sichi za yiyi pidtrimku getmana Mazepi v antimoskovskih vistupah ta uchast zaporozhciv u bojovih diyah na boci shvediv pid chas Velikoyi Pivnichnoyi vijni Karta karalnoyi ekspediciyi 1709 r Inshoyu cillyu ekspediciyi bulo znishennya tiliv shvedsko ukrayinskogo vijska Unaslidok ekspediciyi moskovski vijska za pidtrimki kozakiv perebizhchikiv zrujnuvali dekilka kozackih mistechok ta povnistyu znishili Chortomlicku Sich PeredumoviU hodi vijni mizh Moskovskim carstvom i Shvedskoyu imperiyeyu getman Mazepa virishiv skoristatisya v borotbi z moskovskoyu vladoyu dopomogoyu shvediv Pislya perehodu na bik shvediv getmana Ivana Mazepi ta chastini zaporozkoyi starshini j kozakiv pid provodom koshovogo otamana Kostya Gordiyenka carskij uryad zvinuvativ use zaporozke kozactvo v zradi Diznavshis pro perehid Mazepi Petro I namagavsya utrimati na svoyemu boci ukrayinskij narod i zaporozhciv ale bez uspihu Vin vidpraviv na Zaporizhzhya posliv yakih zaporozhci spochatku prijnyali strimano ale koli ti pochali napolyagati pogrozhuvali vbiti posliv i sered nih arhimandrita Zhurahovskogo Pislya nevdalih peregovoriv carskij uryad napraviv na Sich karalnu ekspediciyu pid provodom polkovnika za uchastyu kompanijskogo polku Gnata Galagana Pid chas karalnoyi ekspediciyiPolkovnik Yakovlyev z troma pihotnimi polkami siv na sudna pid Kiyevom i rushiv uniz Dniprom Za nim beregom Dnipra jshli dragunski polki shob ne dati mozhlivosti zaporozhcyam vidtyati shlyah moskovskomu flotu na Dnipri Znishennya Keleberdi Spuskayuchis Dniprom Yakovlyev priluchiv do sebe po shlyahu polk donskih kozakiv i vijshov na bereg bilya mistechka Keleberdi de stoyala persha nevelika zaporozka zaloga Chastina zaporozhciv ne mayuchi sili zmagatis vidijshla na Perevolochinu 16 kvitnya Yakovlyev napav na Keleberdu u yakij stoyav zaporizkij tabir Partiya donciv perekolovshi nemalu kilkist zaporozhciv spalila mistechko zalishivshi nespalenoyu lishe cerkvu Keleberdu bulo spaleno na znak togo sho keleberdyanci postavlyali proviant Mazepi ta vislali svoyi sim yi v Perevolochnu pid zahist zaporozhciv V ostannij moment keleberdyanskij sotnik bazhayuchi poryatuvati misto zaproponuvav pokoru ale pislya poperednogo oporu moskoviti vzhe zabuli pro miloserdya Znishennya Perevolochnoyi Vid Keleberdi 18 kvitnya Yakovlyev dijshov do Perevolochnoyi de na toj chas bulo 1000 zaporozhciv i 2000 navkolishnih zhiteliv pid keruvannyam zaporizkogo polkovnika Zincya U centri mistechka buv vlashtovanij zamok z garnizonom u 600 cholovik dobre zabezpechenih pripasami j cilkom upevnenih u svoyij perevazi nad moskovitami U Perevolochnij bula velika zaporozka flotiliya yaka zabezpechuvala poziciyi soyuznikiv na Dnipri a takozh komunikaciyu z Pravoberezhzhyam Na dopomogu Yakovlevu prijshov knyaz Volkonskij Pidstupivshi do mistechka Perevolochnoyi polkovnik Yakovlyev spochatku vimagav vid zaporozhciv dobrovilnoyi kapitulyaciyi Ta zaporozhci yaki vzhe poperedno kilka raziv peremagali moskovitiv vidpovidali yim postrilami Todi Yakovlyev vidkriv po Perevolochnij zapeklij vogon skerovuyuchi yadra j bombi v sam zamok mistechka Zaporozhci yaki mali neveliku porivnyano z moskovitami chiselnist i buli ne taki disciplinovani yak moskoviti vperto boronilisya ta vse taki ne zmogli vistoyati proti nih bilshe dvoh godin moskoviti vderlisya v mistechko tisyachu cholovik perebili na misci chastinu lyudej popalili v hlivah i hatah deyaki z kozakiv sami potonuli pri perepravi cherez Dnipro j Vorsklu tak sho v polon uzyali tilki 12 kozakiv odin prapor i odnu garmatu 18 kvitnya Yakovlyev dopovidav po dvuchasnom mnogom ognyu Perevolochinskoj zamok vzyali Ponad 1000 zaporozhciv i bilshist zhitelej bulo porubano kromѣ tѣh chto po kurenyam pobito i pozzheno A dostalnye bѣzhav topilis v rѣkah v Dnѣprѣ i v Vorsklѣ Peremozhcyam distalosya 3 garmati prapor 4 kozackih znachki i 12 starshin ponezhe zhivyh ih brali malo po vsѣh rubili i tot zamok i slobody sovsѣm razorili Pri comu bulo spaleno vsi perevolochenski mlini j zaporozku flotiliyu Doroga na Sich bula vidkrita Lyut moskovitiv bula takoyu velikoyu sho voni znishili vsih zhinok ditej i starih spalili vsi mlini na rikah usi budivli v mistechku vsi sudna sho stoyali na Dnipri bilya Perevolochnenskoyi perepravi Takim chinom Perevolochna rozdilila sumnu dolyu getmanskoyi stolici Baturina stavshi simvolom zhorstokosti moskovskih vijsk v Ukrayini Sprobi peregovoriv Znishennya Perevolochnoyi malo silne vrazhennya na zaporozhciv yak u samij Sichi tak i na tih hto perebuvav razom z koshovim Gordiyenkom Sichoviki nadislali lista knyazyu Menshikovu z gotovnistyu sklasti zbroyu pered carskimi vijskami ale za umovoyu carskoyi obnadezhivatelnoj gramoti Kozaki sho perebuvali razom z Gordiyenkom zalishili vsi mista po Vorskli z privodu togo sho voni ne v zmozi zahishati vsi prohodi po cij rici vid moskovitiv Ale pislya zboru v Novih Sanzharah ta zaviryannya Karla HII sho vin nadishle dopomogu do zaporozhciv ta koshovogo Gordiyenka povernulas yih horobrist Znishennya Starogo ta Novogo Kodaka Pislya rozgromu Perevolochnoyi polkovnik Yakovlyev rushiv nizhche po Dnipru j dosyagnuv spochatku Novogo a todi Starogo Kodaka Pid cej chas Sich gotuvalasya do oboroni Poki koshovij Petro Sorochinskij perebuvav u Krimu jogo zastupnik nakaznij otaman Mihajlo Simonenko z nevelichkim zagonom virushiv na pivnich shob organizuvati oboronu Starogo j Novogo Kodaka Ale kozackij zagin vnaslidok zradi natrapiv na zagin moskovitiv i kozakiv Galagana U boyu zagin Simonenka buv rozbitij i vsѣh ih pobili pisav Sheremetyev Petru I 11 travnya i samogo koshevogo zhivem vzyali i c nim 14 chelovѣk po za tyazhelymi ranami tomu koshevomu otsѣkli golovu poslali k polkovniku Yakovlevu dlya posylki v Sѣchyu inym na strah Z listiv vzyatih u Simonenka Yakovlyev diznavsya sho kodackij polkovnik Dovbnya yakomu bulo nakazano boronitisya vid moskovskogo vijska ne v sili cogo zrobiti Kodak Starij j Novij buv zajnyatij Yakovlyevim majzhe bez sprotivu Pislya togo yak v oboh Kodakah polkovnik Yakovlyev ne zustriv velikogo oporu osnovna masa meshkanciv dobrovilno zdalasya moskovitam i bula vidislana v Bogorodicku fortecyu neznachna chastina vtekla na ostrovi i v step ale j z nih deyakih bulo spijmano i znisheno na misci Obidva zh mistechka Starij i Novij Kodaki bulo spaleno dotla shob ne dati pritulku zlochincyam i shob ubezpechiti til moskovskih polkiv Bilya Starogo Kodaka Yakovlyev spustivsya cherez pershij na Dnipri porig Kodackij prichomu flotiliya jogo kerovana zamist zaporizkih locmaniv sho porozbigalisya moskovskimi strilcyami zaznala deyakih vtrat rozbilosya dva sudna ale bez neshaslivih naslidkiv dlya lyudej Nizhche Kodackogo porogu do Yakovlyeva priyednalisya suhoputni zagoni sho jshli za nim beregami Dnipra j voni rushili dali vniz Pidkriplennya v Kam yanomu Zatoni Proplivshi reshtu porogiv i minuvshi ostriv Horticyu polkovnik Yakovlyev 7 travnya nareshti pribuv do Kam yanogo Zatonu na livomu berezi Dnipra majzhe navproti Chortomlickoyi Sichi U Kam yanomu Zatoni Yakovlyev otrimav vid komendantu forteci pidkriplennya oficerami ta soldatami v 772 lyudini a takozh bojovimi pripasami Kerivnikami kam yanozatonskogo zagonu bulo priznacheno troh pidpolkovnikiv Fedir Speshnyev Gavrilo Vulf Nikifor Telegin major Foma Shitovskij dekilka kozakiv ta uryadnikiv Peregovori z Sichchyu Sich na toj chas bula bez neshodavno obranogo otamana Petra Sorochinskogo yakij vidpravivsya razom z kozakom Kirikom Menkom do Krimu zvati tatar na pomich zaporozhcyam Na cej chas jogo zaminyav nakaznij otaman Yakim Bogush Cherez te sho v Kam yanomu Zatoni buv spalah zaraznoyi hvorobi Yakovlyev ne vijshov u misto a stav taborom poblizu nogo ta zvidti napraviv do zaporozhciv kozaka Smetanu z listom vid knyazya Menshikova Odnak zaporozhci vtopili poslancya v richci Pislya cogo Yakovlyev nadislav do zaporozhciv drugogo lista cogo razu vid sebe Na cej list zaporozhci vidpovili sho voni ne viznayut sebe buntivnikami viznayut nad soboyu vladu carya ale carskih poslanciv do sebe ne dopuskayut Chekayuchi svogo koshovogo z Krimu zaporozhci navit pochali vdavati nache gotovi perejti na bik carya Yakovlyev chekav na pozitivnu vidpovid protyagom troh dniv ale potim virishiv shturmuvati Sich Znishennya Zaporozkoyi Sichi Dokladnishe Znishennya Zaporozkoyi Sichi 1709 Zahopiti j zrujnuvati Sich iz pershoyi sprobi ne vdalosya do togo zh vijska zaznali chimalih vtrat Na dopomogu Yakovlyevu prijshov zagin kompanijskogo polkovnika Gnata Galagana oskilki vin dobre znav Sich ta yiyi okolici j obludno poobicyav sichovikam nedotorkannist Oboronu Sichi ocholiv nakaznij otaman Yakim Bogush yakij nakazav kozakam vidkopatisya vid berega pislya chogo v prokopanij riv potrapili vodi Chortomlika a sama Sich opinilasya na ostrovi 14 travnya 1709 roku Karl HII vidnoviv voyenni diyi togo zh dnya tri polki moskovskoyi armiyi obstupili Chortomlik Kilkasot zaporozhciv sho perebuvali v toj chas na Sichi oboronyalis zastosovuyuchi sichovu artileriyu blizko 350 napadnikiv zaginulo ponad 150 bulo poraneno Ale zaporozhcyam ne vdalosya utrimati oboronu i sivshi na chovni voni podalisya vniz po Dnipru Moskovski vijska uvirvalisya v Sich zahopili 36 garmat ta inshu zbroyu v tomu chisli j kozacki chovni Vikonuyuchi nakaz moskovskij polkovnik strativ usih polonenih a potim zrujnuvav sichovu fortecyu spaliv kureni j vijskovi budivli pislya chogo spustilisya po Dnipru j pochali hapati j strachuvati navit tih kozakiv yaki perebuvali na promislah i ne brali uchasti u vijskovih podiyah Pislya bitvi v polon potrapili koshovij otaman vijskovij suddya 26 kurinnih otamaniv 2 chenci 250 zvichajnih kozakiv 160 zhinok ta ditej Z nih 5 lyudej pomerlo 156 lyudej bulo stracheno Dekilkoh vbitih bulo povisheno na plotah ta vidpusheno vniz po techiyi na strah inshim Koshovij otaman Stepanenko v listi getmanu Skoropadskomu pisav Uchinilos u nas v Sichѣ to chto po Galaganovoj i moskovskoj prisyagѣ tovaristvu nashemu golovu lupili sheyu na plahah rubili vѣshali i inyya tiranskiya smerti zadavali i dѣlali to chego i v poganstvѣ za drevnih muchitelej ne vodilos mertvyh iz grobov mnogih ne tolko iz tovaristva no i chernecov otkapyvali golovy im otsѣkali shkury lupili i vѣshali 26 chervnya 1709 roku moskovskij car Petro I vidav gramotu zvernennya do ukrayinskogo narodu de bulo skazano Viddavna vidomo pro postijni svavillya j neposluh minlivih i nepokirnih zaporozhciv Yak buntivniki j neposlushniki voni pidlyagayut znishennyu i zasluzhili strati NaslidkiPohid Yakovlyeva zavershivsya uspishno Zaporizka Sich bula zahoplena j spalena a razom z cim ponisheni plavzasobi vzdovzh Dnipra sho zgodom malo fatalne znachennya pri vidstupi shvedsko ukrayinskih vijsk z pid Poltavi Zaporozku Sich bulo zrujnovano vcilili zaporozhci zasnuvali spochatku Kam yansku Sich takozh zrujnovanu moskovitami a zgodom Oleshkivsku Sich Chastina zaporozhciv priyednalasya do getmana Mazepi yakij znajshov pritulok u Benderah sho todi nalezhali Osmanskij imperiyi Pislya smerti Mazepi voni obrali novim getmanom Pilipa Orlika ta 1711 roku brali uchast u jogo pohodi na Pravoberezhzhya z metoyu vidnoviti getmansku vladu Do 1734 roku pidpisannya Lubenskogo dogovoru zaporozhci perejshli pid vladu Osmanskoyi imperiyi Div takozhBaturinska tragediya Kativnya v LebediniPrimitkiYavornickij D I Istoriya zaporozkih kozakiv u troh tomah K Nauk dumka 1991 Shutoj V Narodna vijna na Ukrayini proti shvedskih zagarbnikiv u 1708 1709 rr K 1951 S 181 Kostomarov N I Mazepa S 287 Oleksandr Ogloblin Getman Ivan Mazepa ta jogo doba Yavornickij D I Istoriya zaporizkih kozakiv T III S 280 281 Shutoj V Vkaz pracya S 181 Nordberg Histoire Charles XII a la Haye 1748 II 298 Yavornickij D I Istoriya zaporozkih kozakiv u troh tomah K Nauk dumka 1991 T 3 Gl 15 C 329 Yavornickij D I Istoriya zaporozkih kozakiv u troh tomah K Nauk dumka 1991 T 3 Glava Pyatnadcataya str 328 z posilannyam na arhiv MZS malorosijski spravi 1710 r 3