Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Капітуля́ція (від лат. caput — повний, капітальний) — двостороння угода або одностороння декларація, згідно з якою суверенна держава відмовляється від юрисдикції у своїх кордонах над підданими іноземної держави. Згідно з капітуляцією, іноземні суб'єкти отримують правовий імунітет у всіх або частині цивільних і кримінальних справ від юрисдикції судів та інших державних установ у державі, яка здійснює капітуляцію.
Історія
Режим капітуляцій отримав своє найменування від грамот (капітуляцій), якими Османська імперія, зацікавлена у розвитку зовнішньоторговельних зв'язків, починаючи з другої половини XV століття надавала пільги громадянам (підданим) низки європейських держав (Генуї, Венеції, Франції, Англії, Голландії). З кінця XVIII століття режим капітуляцій надавався Османською імперією іноземним державам на договірних засадах.
У XVIII — першій половині XIX століть європейські держави та США нав'язали аналогічний режим Ірану, Китаю, Японії та ряду інших держав.
На Берлінському конгресі 1878 режим капітуляцій був скасований у більшості балканських держав, що звільнилися з-під османської влади, а пізніше — також в Албанії, Триполітанії та на Криті. Загалом процес ліквідації режиму капітуляцій почався в 1920-х роках в результаті підйому національно-визвольного руху в країнах Сходу.
Остаточне звільнення Туреччини від режиму капітуляцій було закріплене мирним договором Лозаннським 1923 року. Незабаром після цього він був скасований у Сіамі (сучасний Таїланд) та Ірані. У тій чи іншій формі режим капітуляцій проіснував у Китаї до 1947 року, в Єгипті — до 1949, у Марокко — до 1956, у Кувейті — до 1961, у Маскаті та Омані — до 1967, у Катарі та ОАЕ — до 1971 року.
Приклади
Османські капітуляції
В Османській імперії капітуляціями називались договори, які укладались між Портою та іншими державами і надавали права іноземцям, які проживали на території Османської імперії, підпорядковуватись законам своїх країн, а не законам Османської імперії.
У IX столітті халіф Гарун ар-Рашид надав гарантії та комерційні можливості франкам, підданим імператора Карла Великого, які повинні відвідати Схід з дозволу свого імператора. Після розпаду Франкської імперії подібні поступки були зроблені деяким практично незалежним італійським містам-державам, які виросли на її руїнах. Так, у 1098 році князь Антіохії надав грамоту такого характеру місту Генуї; король Єрусалиму поширив такий же привілей на Венецію в 1123 році і на Марсель в 1136 році. Салах ед Дін, султан Вавилону (сучасний Каїр), надав грамоту місту Пізі в 1173 році. Візантійські імператори наслідували цей приклад, і також надали капітуляції Генуї, Пізі та Венеції.
Пояснення цієї практики можна знайти в тому, що в ті століття суверенітет держави поширювався лише на її підданих; іноземці були позбавлені її прав та обов'язків. Привілей громадянства вважався надто дорогоцінним, щоб його поширювати на іноземців, які довгий час перебували в іноземних країнах фактично поза законом. Але коли кількість, багатство та влада іноземців, які проживають в державі, стали занадто великими, було визнано, що важливо щоб вони підпорядковувались якомусь закону і вважалося, що цей закон повинен бути їхнім власним. Коли османська влада замінила візантійських імператори, система, яка вже існувала, була продовжена; різним немусульманським народам була дозволена напівавтономія у питаннях, що стосувалися їхнього особистого статусу, а генуезці Галати були підтверджені їхніми привілеями.
Першою капітуляцією, укладеною з іноземною державою, була капітуляція 1535 року, надана Франції. Османська імперія тоді була на піку своєї могутності, а Франциск I незадовго до цього зазнав катастрофічної поразки в битві при Павії. Його єдина надія на допомогу покладалася на Сулеймана I. Звернення до Сулеймана на ґрунті спільного інтересу Франції та Порти в подоланні влади імператора Карла V увінчалося успіхом, і в 1536 р. були підписані капітуляції. Вони становили торговий договір і договір, який дозволяв французам перебувати на землях Османської імперії та визначав юрисдикцію, що поширювалась на них — їм була гарантована особиста і релігійна свобода, король Франції був уповноважений призначати консулів в Порті, консули були визнані компетентними вирішувати цивільні та кримінальні справи французьких підданих в Порті відповідно до французького законодавства, і консули можуть звертатися до офіцерів султана за їх допомогою у виконанні вироків. Цю, першу з капітуляцій, можна розглядати як прототип її наступників. П'ять років потому подібні капітуляції були укладені з Венецією і більшістю інших європейських держав, а в 1830 році і з Сполученими Штатами, наслідували її приклад. Спочатку договори були лише з діючим султаном, але з часом вони були продовжені на невизначений термін.
Англійські капітуляції датуються 1569 р. і забезпечували для англійців такий самий режим, як і для французів та венеційців. Вони були переглянуті в 1675 році, і відтоді стали безстроковими.
Внутрішньоєвропейські капітуляції
Договір 1641 року між Нідерландами та Португалією містить першу європейську формулу капітуляції. Кромвель продовжував політику комерційних договорів частково для того, щоб отримати офіційне визнання Англійської республіки з боку іноземних держав. Його договір 1654 року зі Швецією містить першу взаємну формулу найбільшого сприяння: стаття IV передбачає, що люди, піддані та жителі одного з конфедератів мають і володітимуть у країнах, землях, домініонах і королівствах іншого як повні та широкі привілеї, і стільки виключень, імунітетів і свобод, скільки має або має будь-який іноземець у домініонах і королівствах згаданого конфедерата. Після реставрації королівської влади, уряд замінив і розширив механізми, які існували за часів Протекторату Кромвеля новими угодами. Збереглася загальна політика часів Англійської республіки з подальшими положеннями щодо колоніальної торгівлі. У новому договорі 1661 року зі Швецією закріплювалися привілеї, якими кожен іноземець мав користуватися у домініонах і королівствах з обох сторін.
Капітуляції Швейцарії
Капітуляції між монархами Франції і Швейцарськими кантонами, не дивлячись на схожість назви мали іншу правову природу, хоча також включали статті про імунітет від французького законодавства.
Широке використання королями Франції швейцарських найманців між 1444 і 1792 роками регулювалося відповідними контрактами. Укладені між французькою монархією та окремими швейцарськими кантонами чи дворянськими родинами, ці документи були відомі як «капітуляції» через стандартний формат, який передбачав поділ документа на капітули (глави). Незважаючи на різні деталі, звичайна угода охоплювала такі зобов'язання, як кількість солдатів, які мають бути надані, виплати чи інші пільги, а також імунітет від французького законодавства.
Див. також
Примітки
- Chisholm, 1911a.
-
![image]()
Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 5. Cambridge University Press. с. 283—284. (англ.) - Tozzi, Christopher J. Nationalizing France's Army. с. 20. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kapitulyaciya znachennya Kapitulya ciya vid lat caput povnij kapitalnij dvostoronnya ugoda abo odnostoronnya deklaraciya zgidno z yakoyu suverenna derzhava vidmovlyayetsya vid yurisdikciyi u svoyih kordonah nad piddanimi inozemnoyi derzhavi Zgidno z kapitulyaciyeyu inozemni sub yekti otrimuyut pravovij imunitet u vsih abo chastini civilnih i kriminalnih sprav vid yurisdikciyi sudiv ta inshih derzhavnih ustanov u derzhavi yaka zdijsnyuye kapitulyaciyu IstoriyaRezhim kapitulyacij otrimav svoye najmenuvannya vid gramot kapitulyacij yakimi Osmanska imperiya zacikavlena u rozvitku zovnishnotorgovelnih zv yazkiv pochinayuchi z drugoyi polovini XV stolittya nadavala pilgi gromadyanam piddanim nizki yevropejskih derzhav Genuyi Veneciyi Franciyi Angliyi Gollandiyi Z kincya XVIII stolittya rezhim kapitulyacij nadavavsya Osmanskoyu imperiyeyu inozemnim derzhavam na dogovirnih zasadah U XVIII pershij polovini XIX stolit yevropejski derzhavi ta SShA nav yazali analogichnij rezhim Iranu Kitayu Yaponiyi ta ryadu inshih derzhav Na Berlinskomu kongresi 1878 rezhim kapitulyacij buv skasovanij u bilshosti balkanskih derzhav sho zvilnilisya z pid osmanskoyi vladi a piznishe takozh v Albaniyi Tripolitaniyi ta na Kriti Zagalom proces likvidaciyi rezhimu kapitulyacij pochavsya v 1920 h rokah v rezultati pidjomu nacionalno vizvolnogo ruhu v krayinah Shodu Ostatochne zvilnennya Turechchini vid rezhimu kapitulyacij bulo zakriplene mirnim dogovorom Lozannskim 1923 roku Nezabarom pislya cogo vin buv skasovanij u Siami suchasnij Tayiland ta Irani U tij chi inshij formi rezhim kapitulyacij proisnuvav u Kitayi do 1947 roku v Yegipti do 1949 u Marokko do 1956 u Kuvejti do 1961 u Maskati ta Omani do 1967 u Katari ta OAE do 1971 roku PrikladiOsmanski kapitulyaciyi V Osmanskij imperiyi kapitulyaciyami nazivalis dogovori yaki ukladalis mizh Portoyu ta inshimi derzhavami i nadavali prava inozemcyam yaki prozhivali na teritoriyi Osmanskoyi imperiyi pidporyadkovuvatis zakonam svoyih krayin a ne zakonam Osmanskoyi imperiyi U IX stolitti halif Garun ar Rashid nadav garantiyi ta komercijni mozhlivosti frankam piddanim imperatora Karla Velikogo yaki povinni vidvidati Shid z dozvolu svogo imperatora Pislya rozpadu Frankskoyi imperiyi podibni postupki buli zrobleni deyakim praktichno nezalezhnim italijskim mistam derzhavam yaki virosli na yiyi ruyinah Tak u 1098 roci knyaz Antiohiyi nadav gramotu takogo harakteru mistu Genuyi korol Yerusalimu poshiriv takij zhe privilej na Veneciyu v 1123 roci i na Marsel v 1136 roci Salah ed Din sultan Vavilonu suchasnij Kayir nadav gramotu mistu Pizi v 1173 roci Vizantijski imperatori nasliduvali cej priklad i takozh nadali kapitulyaciyi Genuyi Pizi ta Veneciyi Poyasnennya ciyeyi praktiki mozhna znajti v tomu sho v ti stolittya suverenitet derzhavi poshiryuvavsya lishe na yiyi piddanih inozemci buli pozbavleni yiyi prav ta obov yazkiv Privilej gromadyanstva vvazhavsya nadto dorogocinnim shob jogo poshiryuvati na inozemciv yaki dovgij chas perebuvali v inozemnih krayinah faktichno poza zakonom Ale koli kilkist bagatstvo ta vlada inozemciv yaki prozhivayut v derzhavi stali zanadto velikimi bulo viznano sho vazhlivo shob voni pidporyadkovuvalis yakomus zakonu i vvazhalosya sho cej zakon povinen buti yihnim vlasnim Koli osmanska vlada zaminila vizantijskih imperatori sistema yaka vzhe isnuvala bula prodovzhena riznim nemusulmanskim narodam bula dozvolena napivavtonomiya u pitannyah sho stosuvalisya yihnogo osobistogo statusu a genuezci Galati buli pidtverdzheni yihnimi privileyami Pershoyu kapitulyaciyeyu ukladenoyu z inozemnoyu derzhavoyu bula kapitulyaciya 1535 roku nadana Franciyi Osmanska imperiya todi bula na piku svoyeyi mogutnosti a Francisk I nezadovgo do cogo zaznav katastrofichnoyi porazki v bitvi pri Paviyi Jogo yedina nadiya na dopomogu pokladalasya na Sulejmana I Zvernennya do Sulejmana na grunti spilnogo interesu Franciyi ta Porti v podolanni vladi imperatora Karla V uvinchalosya uspihom i v 1536 r buli pidpisani kapitulyaciyi Voni stanovili torgovij dogovir i dogovir yakij dozvolyav francuzam perebuvati na zemlyah Osmanskoyi imperiyi ta viznachav yurisdikciyu sho poshiryuvalas na nih yim bula garantovana osobista i religijna svoboda korol Franciyi buv upovnovazhenij priznachati konsuliv v Porti konsuli buli viznani kompetentnimi virishuvati civilni ta kriminalni spravi francuzkih piddanih v Porti vidpovidno do francuzkogo zakonodavstva i konsuli mozhut zvertatisya do oficeriv sultana za yih dopomogoyu u vikonanni virokiv Cyu pershu z kapitulyacij mozhna rozglyadati yak prototip yiyi nastupnikiv P yat rokiv potomu podibni kapitulyaciyi buli ukladeni z Veneciyeyu i bilshistyu inshih yevropejskih derzhav a v 1830 roci i z Spoluchenimi Shtatami nasliduvali yiyi priklad Spochatku dogovori buli lishe z diyuchim sultanom ale z chasom voni buli prodovzheni na neviznachenij termin Anglijski kapitulyaciyi datuyutsya 1569 r i zabezpechuvali dlya anglijciv takij samij rezhim yak i dlya francuziv ta venecijciv Voni buli pereglyanuti v 1675 roci i vidtodi stali bezstrokovimi Vnutrishnoyevropejski kapitulyaciyi Dogovir 1641 roku mizh Niderlandami ta Portugaliyeyu mistit pershu yevropejsku formulu kapitulyaciyi Kromvel prodovzhuvav politiku komercijnih dogovoriv chastkovo dlya togo shob otrimati oficijne viznannya Anglijskoyi respubliki z boku inozemnih derzhav Jogo dogovir 1654 roku zi Shveciyeyu mistit pershu vzayemnu formulu najbilshogo spriyannya stattya IV peredbachaye sho lyudi piddani ta zhiteli odnogo z konfederativ mayut i voloditimut u krayinah zemlyah dominionah i korolivstvah inshogo yak povni ta shiroki privileyi i stilki viklyuchen imunitetiv i svobod skilki maye abo maye bud yakij inozemec u dominionah i korolivstvah zgadanogo konfederata Pislya restavraciyi korolivskoyi vladi uryad zaminiv i rozshiriv mehanizmi yaki isnuvali za chasiv Protektoratu Kromvelya novimi ugodami Zbereglasya zagalna politika chasiv Anglijskoyi respubliki z podalshimi polozhennyami shodo kolonialnoyi torgivli U novomu dogovori 1661 roku zi Shveciyeyu zakriplyuvalisya privileyi yakimi kozhen inozemec mav koristuvatisya u dominionah i korolivstvah z oboh storin Kapitulyaciyi Shvejcariyi Kapitulyaciyi mizh monarhami Franciyi i Shvejcarskimi kantonami ne divlyachis na shozhist nazvi mali inshu pravovu prirodu hocha takozh vklyuchali statti pro imunitet vid francuzkogo zakonodavstva Shiroke vikoristannya korolyami Franciyi shvejcarskih najmanciv mizh 1444 i 1792 rokami regulyuvalosya vidpovidnimi kontraktami Ukladeni mizh francuzkoyu monarhiyeyu ta okremimi shvejcarskimi kantonami chi dvoryanskimi rodinami ci dokumenti buli vidomi yak kapitulyaciyi cherez standartnij format yakij peredbachav podil dokumenta na kapituli glavi Nezvazhayuchi na rizni detali zvichajna ugoda ohoplyuvala taki zobov yazannya yak kilkist soldativ yaki mayut buti nadani viplati chi inshi pilgi a takozh imunitet vid francuzkogo zakonodavstva Div takozhMizhnarodni dogovoriKapitulyaciya ugoda pro zdachu PrimitkiChisholm 1911a Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Capitulations Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 5 Cambridge University Press s 283 284 angl Tozzi Christopher J Nationalizing France s Army s 20 ISBN 978 0 8139 3833 2