Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каппадокія (перс. کاپادوکیه — Katpatuka, «країна чудових коней», дав.-гр. Καππαδοκία, лат. Cappadocia, італ. Ponto Polemoniaco, тур. Kapadokya) — історико-географічний регіон і держава на північному сході Малої Азії.
| Національний парк Ґьореме та скелі Каппадокії | |
|---|---|
| Göreme National Park and the Rock Sites of Cappadocia | |
| Світова спадщина | |
 Панорама Каппадокії | |
| 38°40′14″ пн. ш. 34°50′21″ сх. д. / 38.67055600002777282° пн. ш. 34.83916700002777844° сх. д. | |
| Країна |  Туреччина |
| Тип | Змішаний |
| (Критерії) | i, iii, v, vii |
| Об'єкт № | 357 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1985 (9 сесія) |
| | |
 Каппадокія у Вікісховищі | |
Ландшафт Каппадокії. Походження
Каппадокія — акумулятивно-денудаційна рівнина епігеосинклінальних поясів. Відома своїми долинами та скелями-перібаджалари.
Сучасний ландшафт Каппадокії почав формуватися в альпійську епоху горотворення. З’явилися Понтійські гори (північ Туреччини) та Тавр (південь Туреччини). Між названими гірськими системами шляхом трапового магматизму сформувалося Анатолійське плоскогір’я. Площинні виливи магми ще більше підійняли територію над рівнем моря, що надалі посилило екзогенні процеси. В площинному магматизмі все ж таки були сформовані осередки – стратовулкани Ерджіяс, Гасандаг, Меленіз. Результатом роботи всіх вулканів – стратовулканів та площинного магматизму – стала поява вулканічного туфу та осередків базальту.
З часом розпочалося руйнування продуктів вулканічних вивержень. Руйнування туфів продовжив діагенез. Новоутворені породи зазнали впливу фізичного, хімічного, біологічного вивітрювання, вітрової та водної ерозії. Так утворилася сучасна акумулятивно-денудаційна рівнина епігеосинклінальних поясів.
Скелі-перібаджалари Каппадокії стали продуктом вторинної денудації акумулятивно-денудаційної рівнини. Вони є залишками осередків більш твердої породи серед менш твердих. Скелі-останці мають вигляд “камінів фей”, хаток, стовпів, колон, фалосів, конусів, готичних храмів та замків.
Особлива форма останців-перібаджалари – результат роботи вітрової ерозії у першу чергу. Вітер підіймає крупнодисперсний пил та ганяє його навколо скель. Маленькі піщинки стають жорстким абразивним матеріалом, який обточує скелі на кшталт токарного верстата.
Останці-стовпи, які прикриті пласкими “капелюшками”, завдячують своїй колоноподібній формі та розмірам саме їм. Під лінзою з більш щільної породи, процес руйнування сповільнений. Бо там, де лінзи відсутні, утворилися скелі-останці у вигляді конусів.
Історія
У VI ст. до н. е. Каппадокія належала Мідії, згодом — увійшла до складу Персії. Після розгрому Дарія III Александром Македонським місцевий сатрап Аріарат оголосив себе незалежним царем. Столицею держави стало місто Гізіура.
У 322 р. до н. е. каппадокійці зазнали поразки від війська діадоха Евмена. Аріарат I потрапив у полон і був страчений. Небіж загиблого втік до Вірменії. У 302 р. до н. е. він повернувся, завдав поразки македонцям на чолі з Амінтою і коронувався під іменем Аріарата II. Певний час каппадокійські володарі змушені були визнавати зверхність сусіднього Понтійського царства, але у 255 до н. е. стали цілком незалежними.
Після Мітридатових війн держава потрапила під контроль римлян, які поступово позбавили її атрибутів незалежності. У 17 р. царя Архелая викликали до Рима і вбили, після чого країна була перетворена на римську провінцію.
Каппадокія відома численними родовищами корисних копалин і сталими традиціями печерних поселень.
Пам'ятки та туризм
Каппадокія є одним з туристичних центрів Туреччини. Це пов'язано з наявністю унікальних пам'яток, створених як силами природи, так і руками людини.
Основні групи пам'яток провінції:
- Вулканічні ландшафти — скелі та останці химерних обрисів, створені в процесі вивітрювання.
- Печерні та підземні міста — поселення, вирубані в м'яких породах скель або під землею.
- Каньйони — поєднують в собі специфічні фігури вивітрювання і, нерідко, печерні поселення.
- Велика частина пам'яток Каппадокії розташована в окрузі міста Ургюп. Тут знаходяться Гереме, Зельве, Чавушин, Учхісар та інші музеї просто неба.
- Мандрівників з різних країн, притягують польоти на повітряних кулях в Кападокії. Неабиякі природні умови та ландшафти відкриваються очам гостей безпосередньо в небі. Розвага не унікальна, але масштаби вражають - в повітря одночасно здіймаються сотні різнокольорових куль.
- У Каппадокії регулярно проводяться культурні та історичні заходи, включаючи фестивалі, виставки та концерти, де туристи можуть поринути у місцеву культуру та традиції.
- Регіон Каппадокії також відомий своїми виноробними традиціями. Туристи можуть відвідати виноробні, потрапити на дегустацію місцевих вин та дізнатися більше про процес виробництва вина у цьому регіоні.
Туристичний сервіс в Каппадокії налагоджений на рівні основних курортів Туреччини. Є готелі всіх видів, від будинків садибного типу до специфічних печерних готелів. Транспортне сполучення — автомобільне, на автобусах або маршрутках, дозволяє дістатися до основних визначних пам'яток. Туристичні офіси різних компаній розташовуються у всіх містах, надаючи послуги гідів і всілякі екскурсії по провінції.
Царі Каппадокії
- Аріарат I — 331 — 322 до н. е.
- Аріарат II — 301 — 280 до н. е.
- Аріарамн (Аріамн II) — 280 — 250 до н. е.
- Аріарат III — 250 — 220 до н. е.
- Аріарат IV Евсеб — 220 — 163 до н. е.
- Аріарат V Філопатр — 163 — 130 до н. е.
- Ороферн Нікіфор — 160 −156 до н. е.
- Ніса — 130—129 до н. е. (вдова Аріарата V)
- Аріарат VI Епіфан Філопатр — 130 — 116 до н. е.
- Аріарат VII — 116 — 101 до н. е.
- Аріарат VIII, син Мітридата VI Понтійського, — 101 — 86 до н. е., з перервами
- Гордій — 101-96 г. до н. е. — регент
- Аріарат IX — 96 — 95 до н. е.
- Аріобарзан I Філоромей — 95 — 62 до н. е.
- Аріобарзан II Філопатор — 62 — 52 до н. е.
- Аріобарзан III Евсеб — 52 — 42 до н. е.
- Аріарат X — 42 — 36 до н. е.
Династія Архелаїв
- Архелай — 36 р. до н. е. — 17 р.
Під захистом ЮНЕСКО
Зараз Каппадокією називають місцевість на території сучасної турецької провінції Невшехір із надзвичайно цікавим ландшафтом вулканічного походження, обширними печерними монастирями і підземними містами, що ведуть свою історію з часів ранніх християн. З 1985 року включена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Див. також
- Дерінкую — найбільша підземна споруда в Каппадокії.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Физическая география материков и океанов: Учеб.Ф 51 для геогр. спец. ун-тов/Ю.Г. Ермаков, Г.М. Игнатьев, Л. И. Куракова и др.; Под общей ред. А.М. Рябчикова. - М.: Высш. шк., 1988.
- ELENATRUVA (11.09.2010). (рос.) . Архів оригіналу за 12 січня 2021.
- Что можно увидеть в Каппадокии? | Туроператор Орион-Интур. Что можно увидеть в Каппадокии? | Туроператор Орион-Интур (рос.). Процитовано 25 жовтня 2023.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kappadokiya pers کاپادوکیه Katpatuka krayina chudovih konej dav gr Kappadokia lat Cappadocia ital Ponto Polemoniaco tur Kapadokya istoriko geografichnij region i derzhava na pivnichnomu shodi Maloyi Aziyi Nacionalnij park Goreme ta skeli KappadokiyiGoreme National Park and the Rock Sites of Cappadocia Svitova spadshinaPanorama Kappadokiyi38 40 14 pn sh 34 50 21 sh d 38 67055600002777282 pn sh 34 83916700002777844 sh d 38 67055600002777282 34 83916700002777844Krayina TurechchinaTip ZmishanijKriteriyi i iii v viiOb yekt 357Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1985 9 sesiya Kappadokiya u Vikishovishi Skeli peribadzhalari v mezhah Nacionalnogo Parku Goreme v KappadokiyiLandshaft Kappadokiyi PohodzhennyaKappadokiya akumulyativno denudacijna rivnina epigeosinklinalnih poyasiv Vidoma svoyimi dolinami ta skelyami peribadzhalari Suchasnij landshaft Kappadokiyi pochav formuvatisya v alpijsku epohu gorotvorennya Z yavilisya Pontijski gori pivnich Turechchini ta Tavr pivden Turechchini Mizh nazvanimi girskimi sistemami shlyahom trapovogo magmatizmu sformuvalosya Anatolijske ploskogir ya Ploshinni vilivi magmi she bilshe pidijnyali teritoriyu nad rivnem morya sho nadali posililo ekzogenni procesi V ploshinnomu magmatizmi vse zh taki buli sformovani oseredki stratovulkani Erdzhiyas Gasandag Meleniz Rezultatom roboti vsih vulkaniv stratovulkaniv ta ploshinnogo magmatizmu stala poyava vulkanichnogo tufu ta oseredkiv bazaltu Z chasom rozpochalosya rujnuvannya produktiv vulkanichnih viverzhen Rujnuvannya tufiv prodovzhiv diagenez Novoutvoreni porodi zaznali vplivu fizichnogo himichnogo biologichnogo vivitryuvannya vitrovoyi ta vodnoyi eroziyi Tak utvorilasya suchasna akumulyativno denudacijna rivnina epigeosinklinalnih poyasiv Skeli peribadzhalari Kappadokiyi stali produktom vtorinnoyi denudaciyi akumulyativno denudacijnoyi rivnini Voni ye zalishkami oseredkiv bilsh tverdoyi porodi sered mensh tverdih Skeli ostanci mayut viglyad kaminiv fej hatok stovpiv kolon falosiv konusiv gotichnih hramiv ta zamkiv Osobliva forma ostanciv peribadzhalari rezultat roboti vitrovoyi eroziyi u pershu chergu Viter pidijmaye krupnodispersnij pil ta ganyaye jogo navkolo skel Malenki pishinki stayut zhorstkim abrazivnim materialom yakij obtochuye skeli na kshtalt tokarnogo verstata Ostanci stovpi yaki prikriti plaskimi kapelyushkami zavdyachuyut svoyij kolonopodibnij formi ta rozmiram same yim Pid linzoyu z bilsh shilnoyi porodi proces rujnuvannya spovilnenij Bo tam de linzi vidsutni utvorilisya skeli ostanci u viglyadi konusiv IstoriyaU VI st do n e Kappadokiya nalezhala Midiyi zgodom uvijshla do skladu Persiyi Pislya rozgromu Dariya III Aleksandrom Makedonskim miscevij satrap Ariarat ogolosiv sebe nezalezhnim carem Stoliceyu derzhavi stalo misto Giziura U 322 r do n e kappadokijci zaznali porazki vid vijska diadoha Evmena Ariarat I potrapiv u polon i buv strachenij Nebizh zagiblogo vtik do Virmeniyi U 302 r do n e vin povernuvsya zavdav porazki makedoncyam na choli z Amintoyu i koronuvavsya pid imenem Ariarata II Pevnij chas kappadokijski volodari zmusheni buli viznavati zverhnist susidnogo Pontijskogo carstva ale u 255 do n e stali cilkom nezalezhnimi Pislya Mitridatovih vijn derzhava potrapila pid kontrol rimlyan yaki postupovo pozbavili yiyi atributiv nezalezhnosti U 17 r carya Arhelaya viklikali do Rima i vbili pislya chogo krayina bula peretvorena na rimsku provinciyu Kappadokiya v skladi Rimskoyi imperiyi Kappadokiya vidoma chislennimi rodovishami korisnih kopalin i stalimi tradiciyami pechernih poselen Pam yatki ta turizmKappadokiya ye odnim z turistichnih centriv Turechchini Ce pov yazano z nayavnistyu unikalnih pam yatok stvorenih yak silami prirodi tak i rukami lyudini Osnovni grupi pam yatok provinciyi Vulkanichni landshafti skeli ta ostanci himernih obrisiv stvoreni v procesi vivitryuvannya Pecherni ta pidzemni mista poselennya virubani v m yakih porodah skel abo pid zemleyu Kanjoni poyednuyut v sobi specifichni figuri vivitryuvannya i neridko pecherni poselennya Velika chastina pam yatok Kappadokiyi roztashovana v okruzi mista Urgyup Tut znahodyatsya Gereme Zelve Chavushin Uchhisar ta inshi muzeyi prosto neba Mandrivnikiv z riznih krayin prityaguyut poloti na povitryanih kulyah v Kapadokiyi Neabiyaki prirodni umovi ta landshafti vidkrivayutsya ocham gostej bezposeredno v nebi Rozvaga ne unikalna ale masshtabi vrazhayut v povitrya odnochasno zdijmayutsya sotni riznokolorovih kul U Kappadokiyi regulyarno provodyatsya kulturni ta istorichni zahodi vklyuchayuchi festivali vistavki ta koncerti de turisti mozhut porinuti u miscevu kulturu ta tradiciyi Region Kappadokiyi takozh vidomij svoyimi vinorobnimi tradiciyami Turisti mozhut vidvidati vinorobni potrapiti na degustaciyu miscevih vin ta diznatisya bilshe pro proces virobnictva vina u comu regioni Turistichnij servis v Kappadokiyi nalagodzhenij na rivni osnovnih kurortiv Turechchini Ye goteli vsih vidiv vid budinkiv sadibnogo tipu do specifichnih pechernih goteliv Transportne spoluchennya avtomobilne na avtobusah abo marshrutkah dozvolyaye distatisya do osnovnih viznachnih pam yatok Turistichni ofisi riznih kompanij roztashovuyutsya u vsih mistah nadayuchi poslugi gidiv i vsilyaki ekskursiyi po provinciyi Cari KappadokiyiAriarat I 331 322 do n e Ariarat II 301 280 do n e Ariaramn Ariamn II 280 250 do n e Ariarat III 250 220 do n e Ariarat IV Evseb 220 163 do n e Ariarat V Filopatr 163 130 do n e Orofern Nikifor 160 156 do n e Nisa 130 129 do n e vdova Ariarata V Ariarat VI Epifan Filopatr 130 116 do n e Ariarat VII 116 101 do n e Ariarat VIII sin Mitridata VI Pontijskogo 101 86 do n e z perervami Gordij 101 96 g do n e regentDinastiya MitridatidivAriarat IX 96 95 do n e Ariobarzan I Filoromej 95 62 do n e Ariobarzan II Filopator 62 52 do n e Ariobarzan III Evseb 52 42 do n e Ariarat X 42 36 do n e Dinastiya Arhelayiv Arhelaj 36 r do n e 17 r Pid zahistom YuNESKOZaraz Kappadokiyeyu nazivayut miscevist na teritoriyi suchasnoyi tureckoyi provinciyi Nevshehir iz nadzvichajno cikavim landshaftom vulkanichnogo pohodzhennya obshirnimi pechernimi monastiryami i pidzemnimi mistami sho vedut svoyu istoriyu z chasiv rannih hristiyan Z 1985 roku vklyuchena do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Div takozhDerinkuyu najbilsha pidzemna sporuda v Kappadokiyi Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Fizicheskaya geografiya materikov i okeanov Ucheb F 51 dlya geogr spec un tov Yu G Ermakov G M Ignatev L I Kurakova i dr Pod obshej red A M Ryabchikova M Vyssh shk 1988 ELENATRUVA 11 09 2010 ros Arhiv originalu za 12 sichnya 2021 Chto mozhno uvidet v Kappadokii Turoperator Orion Intur Chto mozhno uvidet v Kappadokii Turoperator Orion Intur ros Procitovano 25 zhovtnya 2023 Posilannya